Рішення № 96783160, 27.04.2021, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/3327/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2021 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Петрова Д.В.,

при секретарі судового засідання Бурдун М.В.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Тарантаєва І.А.,

представника відповідача Орлова О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Батальйону патрульної поліції в місті Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

У С Т А Н О В И В:

У березні 2020 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Батальйону патрульної поліції в місті Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2020 дана цивільна справа розподілена головуючому судді Корніловій Ж.О .

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.01.2021, адміністративну справу № 758/3327/20 (номер провадження 2-а/758/99/21) передано судді Подільського районного суду м. Києва Петрову Д.В., на підставі рішень зборів суддів Подільського районного суду м. Києва № 1 від 04.01.2021, № 2 від 12.01.2021 та № 3 від 14.01.2021.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що 11.03.2020 року на адресу проживання позивача, на його ім`я, надійшла копія постанови про адміністративне правопорушення серії ДПО18 № 678497 від 03.03.2020, винесену за ст. 140 ч. 1 КУпАП старшим інспектором ВБДР БПП у м. Бориспіль УПП у Київській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3.

Відповідно до даної постанови ОСОБА_1 визнано винним у адміністративному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 140 КУпАП (Порушення правил, норм і стандартів при утриманні автомобільних доріг).

Оскаржувану постанову вмотивовано тим, що 31.01.2020 у Київській області на а/д Т-10-25 Баришівка - /М-03/ - Переяслав-Хмельницький ОСОБА_1., як керуючий санацією ДП «Київського обласного дорожнього управління» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», будучи посадовою особою не вжив заходів щодо ліквідації ями довжиною 1,36 м. 0,75 м., шириною 0,75 м. 1,02 м., глибиною 0,12 0,11 м, при цьому не огородив їх, чим скоїв загрозу безпеці руху.

Вважає, що оскаржувана постанова незаконна, необґрунтована та підлягає скасуванню з наступних підстав.

Зазначає, що 02.12.2019 ухвалою Господарського суду міста Києва його, арбітражного керуючого ОСОБА_1 , було призначено арбітражним керуючим (керуючим санацією) у справі № 44/258-6 про банкрутство Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (ідентифікаційний код 33096517) (далі - ДП «КОДУ»).

ДП «КОДУ» є самостійним господарюючим суб`єктом та здійснює господарську діяльність з будівництва та експлуатаційного утримання автомобільних доріг.

При цьому ДП «КОДУ» відповідно до чинного законодавства не є власником або балансоутримувачем автомобільних доріг загального користування та не є відповідальною особою за утримання автомобільних доріг загального користування. Будь-яку діяльність щодо будівництва та експлуатаційного утримання автомобільних доріг ДП «КОДУ» здійснює на підставі господарських договорів, що укладаються із власниками або утримувачами автомобільних доріг, що підлягають ремонту чи земельних ділянок, де дороги потрібно побудувати.

Автомобільна дорога Т-10-25 Баришівка - /М-03/ - Переяслав-Хмельницький знаходиться на балансі та утриманні Служби автомобільних доріг у Київській області, як структурного підрозділу Державної служби автомобільних доріг України.

Наразі фактично господарська діяльність ДП «КОДУ» припинена. Більшість співробітників була звільнена у зв`язку з реорганізацією підприємства. Майже уся будівельна техніка була здана у довгострокову оренду. І більш того, наразі на банківських рахунках ДП «КОДУ» накладений арешт Головним державним виконавцем Солом`янського РВДВС у м. Києві Штойка Л.Р. у рамках зведеного виконавчого провадження № 32752114, де боржником є ДП «КОДУ». Такі дії державного виконавця наразі оскаржуються, проте арешт досі не знятий.

Таким чином фактично виконати взяті на себе зобов`язання за Договором утримання ДП «КОДУ» не в змозі. У зв`язку з чим, на виконання Договору утримання та ряду інших договорів, між ДП «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» як генпідрядником та ДП «Київський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» як субпідрядником було укладено Договір субпідряду № 44-02 (далі - Договір субпідряду). Відповідно до Договору субпідряду ДП «Київський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» як субпідрядник зобов`язується здійснити послуги з експлуатаційного утримання, зокрема дороги Т-10-25 Баришівка - /М-03/ - Переяслав- Хмельницький км. 0+000 - км. 38+690.

Ухвалою суду від 25.01.2021 адміністративний позов залишено без руху, наданий час для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 16.02.2021 відкрито провадження у справі, справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

24.03.2021 представником відповідача надіслано відзив на адміністративний позов, в якому останній просить відмовити у задоволенні позову з наступних підстав.

Просив звернути увагу суду, що відповідно до отриманого листа Служби автомобільних доріг у Київській області від 14.02.2020 № 06с/581 заступник начальника з експлуатаційного утримання Якубов Р.А. на лист від 31.01.2020 № 1261/41/40/2/01-2020 повідомляє наступне: Відповідно до укладеного Службою договору від 15.04.2019 № 537Т-19 та Додаткової угоди від 28.12.2019 № 10 експлуатаційне утримання територіальної автомобільної дороги загального користування державного значення Т-10-25 Баришівка-/М-03/-Переяслав Хмельницький з 15.04.2019 до 31.03.2020 здійснюється підрядною організацією ДП «Київське обласне державне управління» в особі керуючого санацією ОСОБА_1, що в свою чергу підтверджує факт що, ОСОБА_1 є посадовою особою.

Вважає, що позивачеві ніщо не заважало вжити термінових заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, що загрожують безпеці руху. При цьому, обов`язок виконавця відповідно до п. 6.3.3.2. Договору, здійснювати першочергові заходи щодо забезпечення безпеки руху транспортних засобів та пішоходів, не залежить від наявності чи відсутності коштів. Тим паче, у разі неможливості усунути перешкоду дорожньому руху, - необхідно невідкладно позначити її дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами, що на даному етапі не потребує виділення коштів, направлених безпосередньо на ремонт автодороги.

Як вбачається з фототаблиці зробленої на місці події, зафіксовано ділянку дороги, яка перебуває в аварійному стані. Також на місці події було складено схему на якій зображено розташування проблемної ділянки дороги, а також зафіксовані, заміри глибини, ширини, довжини ям, які є додатком до постанови та додаються до матеріалів справи.

ОСОБА_1 будучи посадовою особою повинен був дотримуватись вимог п.п. 1.5 ПДР України та правил норм, стандартів при утриманні вулиць, здійснювати контроль за виконанням робіт пов`язаних ліквідацією ямковості. Однак позивач намагається уникнути адміністративної відповідальності.

Позивачем 07.04.2021 надіслано відповідь на відзив.

19.04.2021 представником відповідача до суду подані заперечення на відповідь на відзив.

В судовому засіданні позивач підтримав позов з викладених у ньому підстав, просив його задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи викладені у відзиві на позов, просив відмовити у задоволенні позовної заяви у повному обсязі.

На підставі клопотання представника відповідача, яке було задоволено судом, у судовому засіданні було допитано свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснили, що на адресу Батальйону патрульної поліції у м. Борисполі надходили численні скарги щодо стану автомобільної дороги Т-10-25 Баришівка-/М-03/-Переяслав Хмельницький.

Працівниками поліції за результатами огляду автомобільної дороги було складено відповідний акт обстеження ділянки дороги від 31.01.2020, а потім здійснено виїзд до Служби автомобільних доріг України.

02.03.2020 позивачу працівниками поліції було запропоновано надати пояснення щодо стану дороги та його відповідальності за це, але того дня розгляд протоколу не відбувся оскільки позивач наполягав на участі його адвоката та необхідності отримати правову допомогу. Повідомлений про розгляд справи про адміністративне правопорушення 03.03.2020 позивач не з`явився, постановою від 03.03.2020 притягнутий до адміністративної відповідальності.

Вислухавши сторони, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість прийнятої постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Таким чином, досліджуючи питання правомірності застосування адміністративної відповідальності до позивача у вказаних спірних правовідносинах, суд перевіряє, чи були у відповідача по справі підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності з прийняттям постанови про адміністративне правопорушення з визнанням його вини у вчиненні адміністративного правопорушення та накладення стягнення.

Підставами для визнання протиправними дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень є невідповідність їх вимогам чинного законодавства. При цьому, обов`язковою умовою для визнання таких дій/бездіяльності протиправними є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені в порядку адміністративного судочинства. Це право передбачено ч. 2 ст. 55 Конституції України та статтею 6 КАС України.

З матеріалів справи вбачається, що старший інспектор ВБДР БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_3. 31.01.2020 виніс відносно позивача постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДПО18 № 678497, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КУпАП, а саме за те, що у Київській області на а/д Т-10-25 Баришівка - /М03/ - Переяслав- Хмельницький ОСОБА_1., як керуючий санацією ДП «Київського обласного дорожнього управління» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», будучи посадовою особою не вжив заходів щодо ліквідації ямковості (вибоїн) довжиною 1,36 м. 0,75 м., шириною 0,76 м. 1,02 м., глибиною 0,12 0,11 м., при цьому не огородив їх, не позначив їх дорожніми знаками, чим скоїв загрозу безпеці руху.

Відповідно до вказаної постанови, ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 140 КУпАП, з накладенням штрафу у розмірі 1020 гривень.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведеним конституційним положенням кореспондує частина перша статті 8 Закону України «Про Національну поліцію».

Пунктом 8 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення врегульований статтею 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до пункту третього частини першої цієї норми, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до п. 1.5 Правил дорожнього руху дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган.

Частиною 1 статті 140 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху.

Статтею 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Пунктом 3.1 ДСТУ 3587-97 визначено вимоги до покриття проїзної частини.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем суду не надано доказів того, що саме позивач ОСОБА_5 , будучи посадовою особою, яка відповідає за експлуатаційне утримання автомобільних доріг, на автодорозі Т 10-25 Баришівка-/М03/-Переяслав-Хмельницький, порушив правила, норми та стандарти, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху або своїми діями чи бездіяльністю створив такі умови, внаслідок умисних дій якого стан покриття проїзної частини не відповідає вимогам ДСТУ 3587-97. Суду також не надано доказів того, що саме позивач згідно з його посадовою інструкцією відповідальний за дотримання правил, норм та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а саме за відповідність покриття проїзної частини вимогам ДСТУ 3587-97.

З наданої відповідачем фототаблиці з місця обстеження дороги неможливо упевнитися, що на фото зображена ділянка автомобільної дороги саме Т 10-25 Баришівка-/М03/-Переяслав-Хмельницький, зазначеної в оскаржуваній постанові.

Встановлено, що постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності було винесено на підставі акту обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 31.01.2020 а/д Т 10-25 Баришівка-/М03/-Переяслав-Хмельницький. Однак з даного акту не вбачається яким органом було проведено обстеження даної ділянки дороги, чи повідомлялись про обстеження відповідальні за забезпечення безпечного експлуатаційного стану ділянки дороги. Зазначено лише, що обстеження проводилось у присутності ст. інспектора ВБДР БПП в Бориспіль УПП у Київській області ДПП ст. лейтенанта Дикуша В.В. та те, що керуючий санацієй ДП «Київське обласне дорожнє управління» ОСОБА_1. на мобільний телефон не відповідає.

Відповідно до ст. 8, 10 Закону України «Про автомобільні дороги» власником автомобільних доріг загального користування є держава в особі уповноваженого органу Державного управління автомобільними дорогами - Державної служби автомобільних доріг України, правонаступником якого є Державне агентство автомобільних доріг України (Укравтодор).

З наданої Службою автомобільних доріг у Київській області відповіді вбачається, що експлуатаційне утримання територіальної автомобільної дороги загального користування державного значення Т-10-25 Баришівка-/М-03/-Переяслав Хмельницький з 15.04.2019 по 31.03.2020 здійснюється підрядною організацією ДП «Київське обласне державне управління».

Відповідно до укладеного Службою автомобільних доріг у Київській області договору № 537Т-19 від 15.04.2019 та Додаткової угоди № 10 від 28.12.2019, послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг державного значення (якою і є автодорога Т-10-25 Баришівка-/М-03/-Переяслав Хмельницький) виконуються згідно технічним завданням Замовника за рахунок коштів державного бюджету та інших джерел фінансування в обумовлений термін.

В даному випадку суду не було надано доказів, які б підтверджували повноваження ОСОБА_1, як посадової особи ДП «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» стосовно ремонту та утримання зазначеної в акті автомобільної дороги, а також з того, що відсутні дані, які б свідчили, що ДП «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» не виконано завдань замовника з ремонту та утримання автомобільної дороги.

Крім того, з пояснень позивача вбачається, що жодних планів-завдань та дефектних актів згідно Договору утримання ДП «КОДУ» від Служби автомобільних доріг у Київській області не отримувало, жодних коштів за Договором утримання на рахунки ДП «КОДУ» не надходило. Наразі господарська діяльність ДП «КОДУ» припинена, більшість співробітників звільнені у зв`язку з реорганізацією підприємства, майже уся будівельна техніка здана у довгострокову оренду та на банківські рахунки підприємства накладений арешт.

Відповідачем не було надано суду будь-яких доказів, які могли б спростувати пояснення позивача, який стверджував, що його дії не містять ознак скоєння адміністративного правопорушення.

Отже, з досліджених в судовому засіданні матеріалів справи, суд вбачає, що відповідачем не було надано суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів порушення позивачем Правил дорожнього руху, а саме вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КУпАП, у зв`язку з чим суд доходить висновку про те, що позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності необґрунтовано.

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

З постанови Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 337/3389/16-а(2-а/337/154/2016), адміністративне провадження № К/9901/29775/18, вбачаться, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.

Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

За таких обставин постанова у справі про адміністративне правопорушення, яка складена з порушенням норм статті 283 КУпАП, не може вважатися такою, що відповідає чинному законодавству у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що відповідачем не надано доказів того, що прийняте ним рішення є правомірним, оскільки, на думку суду, відповідач прийняв рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за відсутності належних доказів, з порушенням вимог Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим суд вважає позовні вимоги щодо скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ДПО18 № 678497 від 03.03.2020 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 140 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 1020 гривень 00 копійок, такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 5, 6, 7, 9, 77, 241-247, 268, 271, 286 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Батальйону патрульної поліції в місті Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Скасувати постанову серії ДПО18 № 678497 від 03.03.2020, винесену старшим інспектором роти ВБДР БПП у м. Бориспіль УПП у Київській області ДПП ОСОБА_3 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 140 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Подільський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня складання судового рішення.

Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом встановленого законом строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторони:

- позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків - НОМЕР_1 ;

- відповідач: батальйон патрульної поліції в місті Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: 08300, Київська область, м. Бориспіль, вулиця Олега Кошового, будинок 4.

Суддя Д. В. Петров