
Справа № 571/136/21
Провадження № 2/571/148/2021
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
21 квітня 2021 року смт. Рокитне
Рокитнівський районний суд Рівненської області в складі головуючого судді Верзун О.П., за участю секретаря судового засідання Колодич Ю.В., позивача ОСОБА_1 , представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - Близнюк Л.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №571/136/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування в особі Сарненської районної державної адміністрації про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування в особі Сарненської районної державної адміністрації про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини.
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 27 липня 2018 року зареєстрував шлюб з ОСОБА_2 . В шлюбі у них народилася дитина. З листопада 2018 року та по даний час вони проживають окремо, подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини не має, оскільки як у позивача, так і у відповідача на ґрунті різних поглядів на сімейне життя розвинулась неприязнь один до одного, втрачено почуття любові та поваги. Крім того, до теперішнього часу позивач та відповідач не дійшли згоди щодо місця проживання дитини. Зараз дочка проживає разом з ним, спиртними напоями він не зловживає, не палить, за місцем проживання характеризується позитивно, добре відноситься до дітей. Просить розірвати шлюб з ОСОБА_2 , визначити місце проживання дитини з ним, судові витрати по справі стягнути з відповідачки на його користь.
Ухвалами суду від 01.02.2021 року відкрито провадження за позовною заявою та 17 березня 2021 року справу призначено до судового розгляду по суті.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та пояснив, що проживав спільно з відповідачкою 9 років, спочатку перебуваючи у фактичних шлюбних відносинах, шлюб зареєстрували у 2018 році. Від шлюбу мають спільну доньку ОСОБА_8 , яка на даний час проживає разом із ним. Відповідачка у листопаді 2020 року залишила сім`ю та переїхала жити до батьків. На даний час займається влаштуванням свого особистого життя. Крім спільної доньки ОСОБА_8 , разом з ним проживає син відповідачки - Кривко І. для якого він не є батьком, проте опікується дитиною, як рідною, хлопчик називає його татом. Діти відвідують школу, він з листопада 2020 року самостійно займається їх вихованням, слідкує за станом здоров`я. Дружина не цікавиться їх розвитком та життям, не спілкується з ними. Інколи телефонує до сина, однак спілкується з ним баба, а не особисто вона. Відповідачка зловживає алкогольними напоями, часто і раніше лишала дітей. Востаннє її бачив незадовго до судового засідання; під час спілкування остання повідомила, що не проти розірвання шлюбу та не проти, щоб донька лишилась проживати разом з ним. Дитина хвора, через інвалідність потребує посиленої уваги та систематичного лікування, однак мама її лікуванням не займалась та, знаючи про проблеми зі здоров`ям, зовсім не цікавилася цим.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з`явилася, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, відзив на позовну заяву не подала.
Позивач не заперечував щодо заочного вирішення справи, а тому суд на підставі ст.280 ЦПК України ухвалює заочне рішення.
Представник органу опіки та піклування Сарненської районної державної адміністрації Близнюк Л.Ф. повідомила суду, що 03.03.2021 року спільно з працівниками поліції було проведено обстеження умов проживання позивача. Він проживає у житловому будинку, який винаймає. Будинок складається з двох кімнат, одна з яких відведена для проживання дітей. Будинок мебльований, сім`я забезпечена продуктами харчування, засобами гігієни, предметами одягу та взуття. З грудня 2020 року разом з позивачем проживають двоє малолітніх дітей - хлопчик відповідачки від першого шлюбу та спільна дитина - ОСОБА_8 . Діти відвідують школу, емоційно позитивні. Разом з тим, ОСОБА_8 - має певні фізичні недоліки, недорозвиток мовлення. Мама, як було встановлено, з грудня місяця перестала цікавитися дітьми, ухиляється від контактування. Відповідачка знала про суть позову, знала, що вирішується питання проживання спільної доньки, обіцяла бути присутньою у судовому засіданні, однак в подальшому на телефонні дзвінки не відповідала.
19 квітня 2021 року представник органу опіки та піклування відвідувала відповідачку за її місцем фактичного проживання. ОСОБА_2 проживає у будинку, що належить батькам, не працює власного джерела доходу не має. Проживає із свою матір`ю; на момент обстеження був присутній її співмешканець. Будинок великий, однак недоглянутий та не прибраний, в дворі господарства багато пляшок з під алкогольних напоїв.
В результаті проведених обстежень з`ясувалось, що відповідачка цікавиться життям дітей лише на словах; з дітьми не контактує, їх життям не цікавиться, що свідчить про її безвідповідальне до них ставлення. Позивач змушений самостійно займатися лікуванням доньки ОСОБА_8 , дитині встановлено інвалідність, дівчинка потребує повторного операційного втручання, проте маму ці проблеми не турбують. В процесі спілкування з шкільним психологом виявилось, що діти хочуть проживати з батьком (хлопчик також називає позивача татом), оскільки він їх доглядає краще, ніж мама, яка з ними не спілкується. Відповідно, в інтересах дитини ОСОБА_8 зроблено висновок про доцільність визначення місця проживання доньки разом з позивачем. Одночасно вирішується питання щодо іншої дитини, сина відповідачки від першого шлюбу.
Свідок ОСОБА_7 дала суду наступні показання. Сім`ю позивача знає упродовж трьох років, їй добре відомі проблеми та потреби сім`ї, так як працює у центрі надання соціальних послуг. Вказана сім`я перебувала на обліку і потребувала соціального супроводу. З 01.01.2021 року їй відомо, що відповідачка забрала старшого хлопчика-свого сина, а спільну дитину - дівчинку залишила проживати з батьком. Сама повернулась жити до своїх батьків у Володимирецький район, де досі проживає. В телефонному спілкуванні поводить себе грубо, нецензурно лається. Також їй відомо, що 10 січня 2021 року відповідачка сама відправила свого сина жити до позивача, посадивши дитину у маршрутку. По телефону повідомила, щоб позивач його зустрів з маршрутки. З того часу син відповідачки також проживає з позивачем; продовжує навчання. Позивач працює сезонно та отримує тимчасовий заробіток, дітей утримує самостійно. Дочка ОСОБА_8 - дуже хвора, потребує операційного втручання, дитині треба увага та ласка, яких мама їй не дає. За час лікування дитини в лікарні мама нею не цікавилась, витрат у лікуванні не понесла. До дітей ставилась негарно і взагалі з ними не спілкується. Вказує, що в характеристиці на відповідачку за місцем проживання не було відображено, що вона зловживає спиртними напоями, не займається розвитком та вихованням дітей, а її поведінка нагадує «матір-зозулю», що кидає своїх дітей. На її пропозицію поїхати провідати маму, діти відмовляються.
Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1 , представника органу опіки та піклування Близнюк Л.Ф., показання свідка ОСОБА_7 та дослідивши надані докази, суд дійшов наступного висновку.
Вказані правовідносини виникли із сімейних, зокрема про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини з одним із батьків, як регулюються Сімейним Кодексом України, Законом України «Про охорону дитинства».
Сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому Рокитнівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області про що зроблено актовий запис №45 від 27 липня 2018 року та підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.26).
Батьками ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є позивач та відповідачка, що вбачається із свідоцтва про народження дитини серії НОМЕР_2 від 15 лютого 2013 року (а.с.14).
Відповідно до ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно положень ч.ч.3,4 ст.56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, а також до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на особисту свободу і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
На підставі наведеного, суд вважає, що між сторонами подружні відносини не склалися, сім`я існує формально, позивач наполягає на розірванні шлюбу, а відповідач своїх письмових заперечень суду не надала, не аргументує можливості збереження сім`ї, в судове засідання не з`явилася, в зв`язку з чим суд дійшов висновку, що збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача, а тому позовні вимоги є обгрунтованими та наявні правові підстави для розірвання шлюбу.
Згідно з ч.2,8,9 ст.7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ (далі - Конвенція про права дитини), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до частини четвертої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.
Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.
Відповідно до частини першої, другої статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.
Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
Орган опіки та піклування в особі Сарненської районної державної адміністрації надав суду висновок про визначення місця проживання дитини від 17 березня 2021 року, з якого вбачається, що ОСОБА_9 , спільно з працівниками ювенальної поліції Сарненського відділення ГУНП в Рівненській області ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , 03.03.2021 року провели обстеження умов проживання родини ОСОБА_1 .. В ході обстеження встановлено, що ОСОБА_1 проживає у найманому будинку, який складається з 2-х кімнат житловою площею 35.8 кв.м., опалення-пічне, водопостачання - колодязь, є в наявності господарські будівлі. ОСОБА_1 з грудня 2020 року утримує двох малолітніх дітей: ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (дитина від першого шлюбу дружини) та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народження (спільна дитина), по місцю проживання ОСОБА_1 характеризується з позитивної сторони, за характером доброзичливий, поміркований врівноважений, до адміністративної відповідальності не притягувався (інформація Рокитнівської селищної ради від 23.02.2021 №16. Малолітні діти навчаються в опорному закладі «Рокитнівський ліцей №3» Рокитнівської селищної ради. Згідно інформації навчального закладу від 03.03.2021 мама малолітніх дітей ОСОБА_2 з грудня 2020 року із сім`єю не проживає, не цікавиться навчанням дітей, не відвідує батьківські збори, не контактує з класним керівником. Спільна малолітня дитина проживає разом з батьком ОСОБА_1 , який її утримує, займається її вихованням, забезпечує одягом та взуттям відповідно сезону, шкільним приладдям. Відповідно з виписки із медичної картки стаціонарного хворого від 09 лютого 2021 року №990 ОСОБА_8 встановлено діагноз: затримка психічного розвитку з емоційно вольовою нестійкістю, віддалені наслідки травм голови, загальний недорозвиток мовлення ІІ рівень, затримка інтелектуального розвитку. Лікуванням малолітньої ОСОБА_8 займається лише батько. З письмових пояснень сусідів: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 вбачається, що мати малолітніх дітей їх не відвідує, не спілкується з ними. ОСОБА_2 на телефонні дзвінки спеціалістів служби у справах дітей не відповідає. Питання про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_8 розглядалось районною комісією з питань захисту прав дитини районної державної адміністрації. За результатами розгляду органом опіки та піклування складено висновок, згідно з яким доцільно визначити місце проживання дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народження з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 народження за адресою АДРЕСА_1 ( а.с. 33-35).
Згідно акту обстеження матеріально - побутових умов від 03.03.2021 р. умови проживання, забезпечені позивачем задовільні ( а.с. 40).
З характеристики учениці 1 класу філії ОЗ «Рокитнівський ліцей № 3» ОСОБА_8 вбачається, що контакт педагога школи встановлений лише з боку батька дитини, який всіляко сприяє вихованню дочки, підтримує та доглядає; у характеристиці на учня 6 класу ОЗ «Рокитнівський ліцей № 3» ОСОБА_12 також зазначено, що з січня місяця мама хлопчика не підтримує зв`язок із класним керівником. Участь у вихованні ОСОБА_12 приймає позивач (а.с.39 та а.с.38).
Виходячи, в першу чергу, із інтересів дитини та всіх обставин цієї справи, з врахуванням того, що батьки не змогли самостійно вирішити питання щодо визначення місця проживання дитини, беручи до уваги висновок органу опіки та піклування, ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, вік дитини, стан здоров`я, її прихильність та інші обставини, що мають істотне значення, а також те що відповідачка самоусунулась від виконання покладених на неї законом батьківських обов`язків, в судове засідання не з`явилась, письмових заперечень суду не надала, суд дійшов висновку, що саме проживання з батьком відповідатиме інтересам дитини та якнайкраще забезпечить її інтереси, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі.
Крім того, відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати, які полягають у сплаті судового збору в сумі, 908,00 грн. та підтверджуються квитанцією №64 від 08 лютого 2021 року.
Керуючись ст.ст. 104,105,110,112,141,150,155,157,161 Сімейного кодексу України, ст.ст. 263-265, 280 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування в особі Сарненської районної державної адміністрації про розірвання шлюбу та визначення місця проживання місця проживання дитини - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 27 липня 2018 року Рокитнівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, актовий запис №45 - розірвати.
Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , 1816 грн. 00 коп. (одна тисяча вісімсот шістнадцять гривень нуль копійок) судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце реєстрації та проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце реєстрації та проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_4 .
Третя особа: орган опіки та піклування в особі Сарненської районної державної адміністрації, місцезнаходження: м. Сарни, вул. Демократична, 51, Сарненського району Рівненської області, код ЄДРПОУ 04057681.
Повне рішення виготовлено 30.04.2021р.
Суддя:
Судове рішення № 96782653, Рокитнівський районний суд Рівненської області було прийнято 21.04.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 571/136/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: