Ухвала суду № 96782302, 06.05.2021, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/336/20

Провадження № 1-кп/368/67/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" травня 2021 р. Кагарлицький районний суд Київської області

в складі: головуючого-судді Шевченко І.І.

при секретарі Лєвшин Н.О.

з участю прокурора Вдовенко Л.М.

представника потерпілого АТ «Укрпошта» Боярської В.В.

захисника обвинуваченої адвоката Заворотнюка М.С.

обвинуваченої ОСОБА_1

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Кагарлику в приміщенні Кагарлицького районного суду Київської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12019110000000442 від 28.05.2019 року щодо ОСОБА_1 у вчинені злочину, передбаченого ст.. 367 ч. 2 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

25 березня 2020 року до Кагарлицького районного суду Київської області надійшли матеріали кримінального провадження, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110000000442 від 28.05.2019 року щодо ОСОБА_1 у вчинені злочину, передбаченого ст.. 367 ч. 2 КК України.

Під час підготовчого засідання прокурор вважав, що вказане кримінальне провадження підсудне Кагарлицькому районному суду Київської області. Підстави для закриття кримінального провадження, передбачені ст. 284 КПК України, відсутні. Обвинувальний акт складено відповідно до вимог ст. 291 КПК України. Підстави для повернення обвинувального акту прокурору відсутні. Таким чином, є всі підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду. Судовий розгляд здійснювати в приміщенні Кагарлицького районного суду Київської області у відкритому судовому засіданні за участю прокурора, обвинуваченої, захисника обвинуваченої та представника потерпілого.

Прокурор заперечувала проти повернення обвинувального акту прокуророві, оскільки зазначені захисником підстави є надуманими.

Представник потерпілого Боярська В.В просила справу призначити до судового розгляду, оскільки відсутні підстави для повернення обвинувального акту, та провести з участю обвинуваченої, її захисника, представника потерпілого.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_1 адвокат Заворотнюк Максим Сергійович просив суд повернути обвинувального акта прокурору, мотивуючи наступним. Згідно з ч. 4 ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 КПК України. До таки вимог відносяться вимоги щодо належного оформлення, яке передбачає обов`язкове висвітлення наступних моментів: «1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер: 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор, вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу; 9) дату та місце його складення та затвердження.» З аналізу обвинувального акту вбачається, що останній не відповідає вимогам чинного законодавства. Щодо порушень конкретизації злочину та невідповідності обвинувального акту вимогам КПК України. Згідно зі ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Так, у ч. 1 ст. 91 КПК України визначено, що у кримінальному провадженні підлягає доказуванню, зокрема подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), що виходячи з суті цієї статті має відображатися в обвинувальному акті, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, як виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими. Як вбачається з п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист в кримінальному судочинстві» від 24.10.2003 р. №8, суди повинні вимагати від органів досудового слідства, щоб пред`явлене особі обвинувачення було конкретним за змістом. Зокрема, воно повинно містити данні про злочин, у вчиненні якого обвинувачується особа, час, місце та інші обставини його вчинення, наскільки вони відомі слідчому. Вказаний принцип закріплений у ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, де зазначено, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має бути негайно й детально проінформований зрозумілою для нього мовою про характер і причини висунутого проти нього обвинувачення. Європейський суд з прав людини (у справі «Абрамян проти Росії») більш ґрунтовно тлумачить зазначену норму, вказуючи на необхідність приділяти особливу увагу роз`ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу, та як деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи. Оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомлений про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення (рішення від 19.12.1989 р. у справі «Камінські проти Австрії» № 9783/82 п. 79). Крім того, Суд нагадує, що положення пп. «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (рішення від 25.03.1999 р. у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції» №25444/94, п. 52; рішення від 25.07.2000 р. у справі «Матточіа проти Італії», №23969/94, п. 58; рішення від 20.04.2006 р. у справі «І.Н. та інші проти Австрії», №42780/98, п. 34). До того ж право бути проінформованим про характер і причини обвинувачення повинно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого пп. «b» п. 3 ст. 6 Конвенції (рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції» п. 54, а також «Даллос проти Угорщини», п. 47). Вищезазначені твердження знайшли своє відображення в ухвалі Апеляційного суду Херсонської області від 05.08.2015 р. у справі №11-кп/791/676/15, в ухвалі Апеляційного суду Харківської області від 06.08.2015 р. у справі 11-кп/790/1470/15. Саме тому необхідною підставою визнання обвинувального акту таким, що відповідає вимогам законодавства є повне відображення ним не лише фактичних обставин справи, але детального опису складу кримінального правопорушення. Саме на цьому наголошує Касаційний кримінальний суд в складі Верховного суду України у справі (справа № 383/546/15-к провадження № 51-189км 18) - «достатніми для повного розуміння суті висунутого обвинувачення, його характеру, адже містять опис всіх обов`язкових елементів складу інкримінованих злочинів, та зазначення протиправних дій обвинувачених, що відповідає положенням п. «а» ч. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка передбачає, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього, а тому твердження сторони захисту про неконкретність обвинувачення судом обґрунтовано не було враховано при постановленні вироку». Однак зі змісту обвинувального акту вбачається, що останній не містить усіх обов`язкових елементів складу кримінального правопорушення. Так, зокрема, відповідно до диспозиції ст. 367 до об`єктивної сторони вчинюваного злочину відносяться:

1)дія або бездіяльність службової особи;

2)наслідки у вигляді істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб;

3) причинний зв`язок між вказаним діями чи бездіяльністю та шкідливими наслідками.

Так, зокрема, відповідно обвинувального акту протиправна поведінка обвинуваченого полягає у неналежному виконанні службових обов`язків через несумлінне ставлення до них». В той же час, в самому обвинувальному акті не вказано в чому полягає така бездіяльність особи і чим передбачено обов`язок здійснювати певні дії. Необхідним елементом об`єктивної сторони є наслідки у вигляді істотної шкоди. При цьому розмір шкоди в обов`язковому порядку повинен бути зазначений в обвинувальному акті. З цього приводу слід зазначити наступне: за змістом ст. 92 КПК обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, покладається на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість-особи поза розумним сумнівом. Важливим при кваліфікації злочинів проти власності є встановлення ознак предмету викрадення, що має певну вартість. Саме вартість чужого майна на момент викрадення є тим критерієм, за яким відрізняється адміністративне правопорушення (ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Дрібне викрадення чужого майна») від кримінально-караного викрадення. У кримінальному провадженні під матеріальними збитками у п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК треба розуміти грошову оцінку (еквівалент) заподіяної матеріальної шкоди (втрачених, додатково витрачених або недоотриманих майнових благ особою внаслідок порушення її прав та інтересів іншою особою), а відшкодування збитків є одним із способів відшкодування шкоди. Таким чином, обов`язкове залучення експерта для проведення експертизи необхідне за наявності двох підстав: по-перше, коли характер об`єктивних обставин, які мають значення для кримінального провадження, неможливо достовірно встановити без залучення особи, яка володіє

науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями (що є загальною підставою проведення експертизи в кримінальному провадженні, передбаченою ч. 1 ст. 242 КПК); по-друге, коли мають місце обставини, передбачені ч. 2 цієї норми. Як вбачається зі змісту Обвинувального акту підставами для розрахунку слідчим розміру збитків є висновок експертної установи з іншої справи. Однак розмір встановлених збитків відповідно до висновку вказаного в експертному висновку не співпадає з розміром шкоди, який інкримінована обвинуваченому. Будь-яких пояснень щодо порядку розрахунку, підстав такого

розрахунку в Обвинувальному акті не зазначено, що викликає складнощі при оцінці Обвинувального акту, визначені ліні захисту обвинуваченого. Також в акті не відображено обов`язковий елемент об`єктивної сторони - зв`язок між діями особи та завданими збитками. Як вбачається зі змісту Обвинувального акту, шкоду завдано третьою особою щодо якої станом на сьогоднішній день жодного рішення не винесено. Тобто наявність фактів пов`язаних з розслідуванням такої справи на сьогоднішній день не встановлено (таким чином, відсутній встановлений факт завдання збитків). Доказів того, в результаті яких саме дій чи бездіяльності обвинуваченої було завдано шкоди в обвинувальному акті не конкретизовано, оскільки не зрозуміло як факт що особа «не забезпечила своєчасне і якісне ведення бухгалтерського обліку» міг сприяти такому завданню шкоди} при тому що бухгалтерський облік ведеться виключно в Філіях, а не в Центрі надання поштових послуг № 6; не наведено який зв`язок між неналежним зберіганням електронного цифрового ключа, що належав попередньому керівнику, та діями бездіяльністю ОСОБА_1 , яка позбавлена і інформації і можливості, тай не повинна забезпечувати схоронність електронного цифрового ключа третьої особи. Щодо невідповідності реєстру матеріалів досудового слідства. Невід`ємною частиною обвинувального акту є реєстр матеріалів досудового слідства. У п. 2 ч. 2 ст. 109 КПК України зазначено, що реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування. Ця норма є імперативною, а тому не передбачає можливості внесення інших даних або даних з обмеженою інформацією. У відповідності до положень ч. 2 ст. 214 КПК України передбачено: «Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань». Таким чином, в реєстрі матеріалів досудового розслідування може міститись інформація виключно з моменту внесення інформації про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Як вбачається з витягу з ЄРДР інформації щодо кримінального правопорушення відносно ОСОБА_1 була внесена 28.05.2019 р. Таким чином, в Реєстрі матеріалів досудового розслідування повинна міститись інформації щодо вчинених процесуальних лише цього моменту. В той ж час, зі змісту реєстру матеріалів досудового розслідування, що доданий до обвинувального акту, в ньому записано процесуальні дії що були вчинені до моменту початку досудового розслідування у кримінальній справі. Включення такої інформації до реєстру матеріалів досудового розслідування є неправомірним та порушує приписи КПК України.

Обвинувачена ОСОБА_1 підтримала клопотання свого адвоката.

Вислухавши клопотання та думку учасників судового засідання, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд приходить до наступних висновків.

За приписами ч. 3 ст. 314 КПК України суд має право із стадії підготовчого судового розгляду повернути обвинувальний акт прокурору в тому випадку, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду.

Вимоги, які висуваються до обвинувального акта, визначені у ст. 291 КПК України.

Так, згідно ст. 291 КПК України обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим.

Обвинувальний акт має містити такі відомості:

1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;

2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;

5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;

6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання;

7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;

7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими;

8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);

9) дату та місце його складення та затвердження.

Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

До обвинувального акта додається:

1) реєстр матеріалів досудового розслідування;

2) цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування;

3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування;

4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного;

5) довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.

Суд, перевіривши обвинувальний акт, що надійшов на розгляд до суду, вимогам ст. 291 КПК України, вважає, що він формально відповідає нормам передбаченим ст.. 291 КПК України.

Суд зазначає, що під час перевірки можливості призначення кримінального провадження до судового розгляду, що є, в тому числі, завданням підготовчого судового засідання, правова оцінка відповідності, викладених в обвинувальному акті, встановлених обставин вчинення злочину повинна бути дана тільки відносно загальних критеріїв їх відповідності ознакам статті (частин статті) Кримінального кодексу України, кримінальна відповідальність за якою, на думку прокурора, повинна настати відносно обвинуваченого.

У суду відсутні повноваження на перевірку змісту формулювання обвинувачення в такому аспекті в стадії підготовчого судового засідання і відсутність у чинному кримінальному процесуальному законодавстві вимог щодо правильності викладення його змісту.

Обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування складено відповідно до вимог ст. 291 КПК України, підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України не встановлено, тому обвинувальний акт необхідно призначити до судового розгляду.

Відповідно до вимог ст. 27 КПК України кримінальне провадження не потребує закритого судового засідання, може розглядатись з урахуванням принципу гласності та відкритості у відкритому судовому засіданні із забезпеченням повного фіксування за допомогою технічних засобів, згідно вимог, передбачених ст.107 КПК України.

Не існує підстав для закриття провадження на підставі п.п. 4, 5, 6, 7, 8 ч.1 або ч.2 ст. 284 КПК України.

Зазначене судове засідання, з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження, слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, - відсутні.

Судовий розгляд кримінального провадження слід провести одноособово, за участю прокурора, обвинуваченої, захисника обвинуваченої, представника потерпілого.

Також суд за ініціативою прокурора в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини вважає необхідним доручити уповноваженому органу з питань пробації складання досудової доповіді щодо обвинуваченої ОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст. 27, 290-291, 314-315 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Заворотнюка Максима Сергійовича про повернення обвинувального акту прокуророві відмовити.

Призначити судовий розгляд кримінального провадження № 12019110000000442 від 28.05.2019 року щодо ОСОБА_1 у вчинені злочину, передбаченого ст.. 367 ч. 2 КК України, на 13 травня 2021 року об 16 годині 00 хвилин.

Судовий розгляд провести суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.

Викликати в судове засідання: прокурора Кагарлицького відділу Обухівської окружної прокуратури, обвинувачену ОСОБА_1 , її захисника адвоката Заворотнюка М.С., представника потерпілого Приватного акціонерного товариства «Укрпошта».

Доручити Кагарлицькому міськрайонному відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київської області скласти у строк до 05 травня 2020 року досудову доповідь щодо обвинуваченої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кагарлик Київської області, вдови, освіта вища, працюючої на посаді начальника ЦПЗ № 6 АТ «Укрпошта», зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Кагарлицького районного суду

Київської області І.І. Шевченко