Вирок № 96781306, 11.05.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/9345/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2021 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді - Хамник М.М.,

за участі секретаря судового засідання - Івашко Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області в м.Ужгород кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020070030001362 від 05.05.2020, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, не одруженого, з середньою спеціальною освітою, працюючого електромонтером в ПрАТ «Закарпаттяобленерго», раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України,-

за участі сторін кримінального провадження:

сторона обвинувачення:

прокурора - Стефанцова А.М.

потерпілого - ОСОБА_2 ,

представника потерпілого - адвоката Кондратенка Д.В.

сторона захисту:

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника - адвоката Дурдинця В.В.,

В С Т А Н О В И В:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

1. 04 травня 2020 року о 18 годині 57 хвилин, в населеному пункті місто Ужгород, ОСОБА_1 керуючи технічно-справним транспортним засобом, а саме автомобілем марки «Volkswagen» моделі «Golf» реєстраційний номер Республіки Польщі « НОМЕР_1 », рухаючись по проїзній частині вулиці Берчені, зі сторони вулиці Тімірязєва, у напрямку вулиці Фединця та наближаючись до будинку №14, діючи всупереч вимогам п.п. 1.3.; 1.5.; 2.3. «б»; 2.9. а); 12.3.; 13.1. та 13.3. Правил дорожнього руху України, будучи самовпевненим та самонадійним, нехтуючи особистою безпекою та безпекою інших учасників дорожнього руху, керуючи транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, проявив неуважність до дорожньої обстановки, що склалася та її зміни, не забезпечив безпеку дорожнього руху, з моменту виникнення небезпеки для руху, яку він об`єктивно був спроможний виявити, не обрав безпечну швидкість, не дотримався безпечної дистанції та інтервалу, своєчасно не вживав заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу та допустив зіткнення з припаркованим біля правого краю його смуги руху автомобілем марки «FIAT» моделі «Grande Punto» реєстраційний номер НОМЕР_2 , в салоні якого знаходився водій ОСОБА_2 . У наслідок зіткнення вказаних транспортних засобів, автомобіль марки «VOLKSWAGEN» моделі «Golf» реєстраційний номер Республіки Польщі « НОМЕР_1 » відкинуло на зустрічну смугу руху, з послідуючим його зіткнення із зустрічним автомобілем марки «RENAULT» моделі «Fluence» реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 .

2. В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди, водій автомобіля марки «FIAT» моделі «Grande Punto» реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_2 , отримав тілесні ушкодження у вигляді: забою м`яких тканин голови; забою мозку; тупої травми живота та грудної клітки; закритої черепно-мозкової травми; забою лобно-базальних відділів головного мозку середнього ступеню; забою шийного відділу хребта, що потягли за собою розлад здоров`я на строк більше 21 дня і по цій ознаці згідно п.2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України №6 від 17.01.1995, кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої тяжкості.

3. Сама ДТП виникла з вини водія ОСОБА_1 , який порушив вимоги п.п. 1.3.; 1.5.; 2.3. «б»; 2.9. а); 12.3.; 13.1. та 13.3. Правил дорожнього руху України, якими визначено:

п.1.3. - Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими;

п.1.5. - Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити підрозділ міліції, власника дороги або уповноважений ним орган;

п.2.3. - Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

п.2.9. ПДР - Водієві забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебувати під впливом наркотичних чи токсичних речовин;

п.12.3. - У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди;

п.13.1. - Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, і особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу;

п.13.3. - Під час обгону, випередження, об`їзду перешкоди чи зустрічного роз`їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.

Невиконання водієм ОСОБА_1 вказаних вимог п.п. 1.3.; 1.5.; 2.3. «б»; 2.9. а); 12.3.; 13.1. та 13.3. Правил дорожнього руху України, знаходиться в прямому причинному зв`язку з наслідками, що настали, зокрема отриманням ОСОБА_4 середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

4. Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України, тобто - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

ІІ. Позиція обвинуваченого.

5. Обвинувачений ОСОБА_1 , допитаний у судовому засіданні, свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав частково. Повідомив, що 04 травня 2020 року близько 19год. повертався з роботи їдучи по вул.Берчені. Швидкість його автомобіля становила приблизно 70км./год. По дорозі побачив припаркований автомобіль, намагався його об`їхати, однак з метою уникнення зіткнення з автомобілем, що рухався на зустріч, не впорався з керуванням внаслідок чого зачепив припаркований автомобіль потерпілого. Стверджує, що алкогольних напоїв у той день не вживав.

Після ДТП підійшов до водія припаркованого автомобіля ( ОСОБА_2 ), намагався йому допомогти, однак, дружина останнього почала кричати на нього. Стверджує, що перебуваючи в лікарні спробував надати ОСОБА_2 матеріальну допомогу через дружину, однак остання відмовилася її приймати. Щодо відшкодування вартості пошкодженого автомобіля, обвинувачений зазначив, що таку не відшкодував, оскільки сума, яку потерпілий озвучив, була значно вищою, ніж та яку оцінив його майстер, точно не пам`ятає, але вона складала близько 6000дол.США.

ІІІ. Позиція потерпілого.

6. Потерпілий ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи допитаними у судовому засіданні, у відповідності до вимог положень ст. 353 КПК України, повідомив, що 04.05.2020 повернувшись додому зупинився біля свого будинку по вул.Берчені, 12. Його тесть вийшов з автомобіля, а він залишався в салоні автомобіля. Відчув сильний удар в задню частину автомобіля, внаслідок чого втратив свідомість. В той час на перехресті Підгірної-Берчені проїжджав ОСОБА_5 , який став очевидцем пригоди та викликав швидку і поліцію. Стверджує, що порушник перебував у стані алкогольного сп`яніння та намагався зникнути з місця пригоди.

ІV. Досліджені в судовому засіданні докази.

7. Допитаний свідок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у відповідності до вимог положень ст. 352 КПК України та попереджений про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання суду повідомив, що навесні 4 травня 2020 року повертаючись з дружиною додому, хотів заїхати до сестри дружини, яка проживає по АДРЕСА_2 . Виїхавши на вул.Берчені побачив на зустрічній смузі на узбіччі припаркований автомобіль сірого кольору. Також побачив автомобіль темного кольору, який рухався у цій смузі. Оскільки перешкода була у автомобіля, що рухався, саме він мав зупинитися, однак не зупинився, здійснив наїзд на припаркований автомобіль. Від удару автомобіль темного кольору відкинуло спочатку на його автомобіль, а потім він перекинувся. Від удару змістився і припаркований автомобіль, який як згодом з`ясувалось належить ОСОБА_2 та який на момент зіткнення перебував у ньому. Як повідомив ОСОБА_3 він підійшов до ОСОБА_2 , потім до ОСОБА_1 , який на той час вибрався зі свого автомобіля розбивши вікно. В цей час під`їхав білий джип, який перекрив дорогу таким чином щоб автомобілі, які рухалися, могли об`їхати перешкоду. Через кілька хвилин приїхали поліція та швидка. Остання забрала ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . В результаті отриманого удару ОСОБА_3 також був змушений звернутися за лікарською допомогою. Зазначає, що шкода йому відшкодована обвинуваченим в повному обсязі.

На запитання сторони обвинувачення та захисту не зміг ні ствердити, а ні заперечити наявність у водія ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння.

8. Свідок ОСОБА_5 допитаний у відповідності до вимог положень ст. 352 КПК України та попереджений про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання суду повідомив, що у той день повертався з роботи. Рухаючись по вул.Берчені побачив перекинутий автомобіль темного кольору, з якого витікало пальне, перегородив дорогу з метою запобігання настання нещасного випадку, викликав ДНС та поліцію. Підійшов до ОСОБА_1 , який на той час вибрався з автомобіля через бокове скло. Він був закривавлений та тримав у руках вогнегасник. Потім підійшов до іншого автомобіля, в якому як з`ясувалось перебував його колишній товариш та колега по роботі ОСОБА_2 , допоміг дістати його з автомобіля.

9. Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, 05.05.2020 року внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 286 КК України, на підставі повідомлення зі служби 102, до якої 04.05.2020 в телефонному режимі надійшло повідомлення особи, яка представилась як ОСОБА_5 про те, що на вулиці Берчені відбулось ДТП.

10. З протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 04.05.2020, установлено, що місце дорожньо-транспортної пригоди розташовано на вул.Берчені навпроти будинку 13.

Згідно фототаблиць огляду, а також переглянутого в судовому засіданні DVD-R диску, доданих до протоколу огляду, встановлено місце розташування автомобілів «VOLKSWAGEN» моделі «Golf», д.н.з НОМЕР_4 , «FIAT» моделі «Grande Punto», НОМЕР_2 , RENAULT Fluence - НОМЕР_3 після ДТП, а саме, зіткнення автомобіля «VOLKSWAGEN» моделі «Golf», реєстраційний номер республіки Польщі д.н.з НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_1 , з автомобілем марки «FIAT» моделі «Grande Punto», НОМЕР_2 , в салоні якого знаходився водій ОСОБА_2 та автомобілем марки RENAULT Fluence - НОМЕР_5, під керуванням водія ОСОБА_3 .

До протоколу додана схема ДТП, на якій також відображено місце розташування автомобілів, слідів ДТП, сліди шин- юзу диска заднього лівого колеса автомобіля «FIAT» та сліди заносу коліс автомобіля «Фольцваген Гольф».

Вказані транспортні засоби згідно постанов слідчого від 05.05.2020 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні та розміщено на спецмайданчик Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області.

11. З переглянутого в судовому засіданні відеозапису з відеореєстратора та камери спостереження, що міститься на флеш-накопичувачі, який згідно заяви представника потерпілого ОСОБА_2 , адвоката Кодратенка Д.В., 31.08.2020, визнано речовим доказом згідно з постановою від 03.09.2020 та долученого стороною обвинувачення до матеріалів кримінального провадження, встановлено, що водій ОСОБА_2 у момент зіткнення перебував у своєму автомобілі, який внаслідок удару змістився. Автомобіль «VOLKSWAGEN» моделі «Golf», реєстраційний номер республіки Польщі д.н.з. НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_1 , після зіткнення з автомобілем ОСОБА_2 , перекинувся. На відео також зафіксовано автомобіль марки RENAULT Fluence - НОМЕР_3 , який рухався у протилежній смузі руху.

12.Як встановлено з висновку експерта №9323 від 29.07.2020 за результатами проведення судової автотехнічної експертизи, в даній дорожній ситуації для забезпечення безпеки дорожнього руху водій автомобіля «Рено» д.н.з. НОМЕР_5 - ОСОБА_3 повинен був діяти згідно вимоги пункту 12.3 ПДРУ.

В даній дорожній ситуації для забезпечения безпеки дорожнього руху водій автомобіля «Фіат» д.н.з. НОМЕР_2 - ОСОБА_2 повинен був діяти згідно вимоги пункту 15.2 ПДРУ.

В даній дорожній ситуації для забезпечення безпеки дорожнього руху для водія автомобіля «Фольксваген Гольф» д.н.з. Польської Республіки НОМЕР_6 - ОСОБА_1 повинен був діяти згідно вимог пунктів 2.9(а) ; 12.3 та 13.3 ПДРУ.

Технічна можливість уникнути даної пригоди заключається для водія автомобіля «Фольксваген Гольф» д.н.з. Польської Республіки НОМЕР_6 гр. ОСОБА_1 у виконанні ним вимог пунктів 12.3 та 13.3 ПДРУ.

З технічної точки зору причиною виникнення даної ДТП стали дії водія автомобіля «Фольксваген Гольф» д.н.з. Польської Республіки НОМЕР_6 - ОСОБА_1 , який керуючи даним транспортним засобом при об`їзді припаркованого автомобіля «Фiат» д.н.з. НОМЕР_7 не дотримав безпечного інтервалу, що призвело до зіткнення з останнім, від чого його відкинуло на смугу зустрічного руху, де він зіткнувся з автомобілем «Рено» д.н.з. НОМЕР_8 під керуванням ОСОБА_3 , який рухався в зустрічному напрямку.

За даними спостережень авіаметеорологічної станції Ужгород (лист Закарпатського обласного центру з гідрометеорології від 02.09.2020 №09-04/1051) в районі вулиці Берчені станом на 04.05.2020 з 18год.00хв. до 20год.00хв.погодні умови були сприятливими: спостерігалась невелика хмарність (3-5 балів), вітер східний 2-3 м/с., температура повітря 15,9-12,1 тепла, вологість повітря - 53-64%, опади та небезпечні явища не відмічались, горизонтальна видимість 10км.

13. Згідно висновку судової інженерно-транспортної експертизи з дослідження технічного стану транспортного засобу від 15.05.2020 №10/208 на момент експертного огляду та на момент ДТП робочі гальмівна та система рульового керування транспортного засобу «FIAT Grande Punto», д.н.з. НОМЕР_2 знаходились в працездатному стані та могли виконувати функції, передбачені конструкцією. Яких-небудь несправностей системи, які б могли виникнути безпосередньо перед ДТП, виявлено не було.

14. Згідно висновку судової інженерно-транспортної експертизи з дослідження технічного стану транспортного засобу від 14.05.2020 №10/207 на момент експертного огляду та на момент ДТП робочі гальмівна та система рульового керування досліджуваного автомобіля марки «RENAULT Fluence», д.н.з. - НОМЕР_3 знаходились в працездатному стані та могли виконувати функції, передбачені конструкцією. Яких-небудь несправностей системи, які б могли виникнути безпосередньо перед ДТП, виявлено не було.

15. Згідно висновку судової інженерно-транспортної експертизи з дослідження технічного стану транспортного засобу від 19.05.2020 №10/206 на момент експертного огляду та на момент ДТП робоча гальмівна система досліджуваного автомобіля марки «VOLKSWAGEN» моделі «Golf», реєстраційний номер республіки Польщі НОМЕР_4 знаходились в працездатному стані та могла виконувати функції, передбачені конструкцією.

На момент експертного огляду система рульового керування досліджуваного автомобіля марки «VOLKSWAGEN» моделі «Golf», реєстраційний номер республіки Польщі НОМЕР_4 знаходилась в непрацездатному стані через пошкодження, описані в дослідницькій частині висновку, які утворилися внаслідок ДТП. Несправності, які могли мати місце до ДТП оглядом не виявлено.

16. Як установлено з висновку судової інженерно-транспортної експертизи з транспортно-трасологічного дослідження від 18.05.2020 №10/209 в момент первинного контактування автомобіль «Фольксваген Гольф» д.н.з. Польської Республіки НОМЕР_6 передньою кутовою частиною контактував з задньою лівою кутовою частиною автомобіля марки «FIAT» моделі «Grande Punto», НОМЕР_2 . При цьому кут між поздовжніми осями транспортних засобів в момент первинного конактування міг бути у межах 5°+-5°.

17. З висновку судової інженерно-транспортної експертизи з транспортно-трасологічного дослідження від 18.05.2020 №10/210 в момент первинного контактування автомобіль «Фольксваген Гольф» р.н. НОМЕР_6 передньою правою кутовою частиною контактував з задньою лівою кутовою частиною автомобіля марки «RENAULT Fluence» д.н.з.- НОМЕР_3 . При цьому кут між поздовжніми осями транспортних засобів в момент первинного конактування міг бути у межах 5°+-5°.

18. За результатами проведеної судово-токсикологічної експертизи №891 від 05.05.2020 крові з вени громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1., в крові виявлено етиловий спирт в концентрації 1,73%, що відповідає середньому ступеню алкогольного сп`яніння. Забір крові здійснено 04.05.2020 о 19год.35хв. (направлення №188).

19. Згідно висновку №269 від 25.06.2020 за результатами проведеної судово-медичної експертизи громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на момент судово-медичного обстеження на його тілі виявлено тілесні ушкодження у вигляді: синців на шкірних покривах ліво-бокової поверхні грудної клітини та лівої скроневої ділянки голови.

Згідно даних медичної документації, заповненої на його ім`я, у нього виявлено : «Забій м`яких тканин голови. Забій мозку. Тупа травма живота та грудної клітини. ЗЧМТ, забій лобно - базальних відділів головного мозку середнього ступеня. Забій шийного відділу хребта.

Стан після перенесеної ЗЧМТ. Забою лобно - базальних відділів головного мозку середнього ст. з лівородинамічним порушенням, стійким цефалічним станом, часткова ретроградна амнезія . Забій дисторзія шийного відділу хребта з радикулярним синдромом».

Вищевказані тілесні ушкодження, з врахуванням даних медичної документації, могли виникнути внаслідок дії тупих твердих предметів по ударному механізму дії або ударяння об такі, яким могли бути виступаючі частини салону транспортного засобу.

По давності виникнення вище вказані тілесні ушкодження, згідно даних медичної документації, вкладаються в час ДТП, яка мала місце 04.05.2020 року і не суперечить обставинам справи.

Тілесні ушкодження у вигляді синців на шкірних покривах ліво - бокової поверхні грудної клітини та лівої скроневої ділянки голови, забою м`яких тканин голови, тупої травми живота та грудної клітини потягли за собою розлад здоров`я строком до 6 днів і по цій ознаці згідно п.2.3.5. "Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що не спричинили короткочасного розладу здоров`я чи незначної стійкої втрати працездатності.

Враховуючи наявність патологічної неврологічної симптоматики, яка утримувалася на протязі всього перебування в неврологічному відділенні УЦМКЛ з 04.05.2020р. по 26.05.2020р., на день консультації невролога від 18.06.2020р. у гр. ОСОБА_2 мала місце закрито черепно-мозкова травма. Забій головного мозку.

Вказані тілесні ушкодження потягли за собою розлад здоров`я на строк більше 21 дня і по цій ознаці згідно п. 2.2.2 "Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої тяжкості.

20. Згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи №35 на основі даних комісійного судово-медичного обстеження громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з врахуванням даних консультації обласних спеціалістів, згідно даних "Висновку експерта" № 207 від 05.06.2020, «Висновку експерта» № 269 від 25.06.2020 р. та медичної документації, заповненої на його ім`я (медична карта стаціонарного хворого № 3594/195/236), відповідно з питаннями, поставленими на вирішення даної експертизи, судово-медична експертна комісія встановила наступне.

На час проведення комісійної судово-медичної експертизи, у гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2. яких-небудь видимих тілесних ушкоджень не виявлено.

Згідно «Висновку експерта» № 207 від 05.06.2020 р., «Висновку експерта» № 269 від 25.06.2020 р., при зовнішньому обстеженні у нього було виявлено тілесні ушкодження у вигляді синців на шкірних покривах ліво-бокової поверхні грудної клітки в проекції 6-7 ребер, лівої скроневої ділянки та набряку м`яких тканин на фоні синця.

Клінічно, в неврологічному відділенні КНП «ЦМКЛ» УМР, де потерпілий знаходився на стаціонарному лікуванні з 04.05.20 р. по 29.05.20 р., встановлений діагноз: ЗЧМТ. Забій лобно-базальних відділів головного мозку середнього ступеню з ліквородинамічними порушеннями, стійким цефалгічним синдромом, частковою ретроградною амнезією, що підтверджується даними неврологічної симптоматики, а саме анізорефлексією, ністагмом, позитивним с-м Кері, хиткість в позі Ромберга, позитивний с-м ІІІтрюмпеля, дефанс м`язів шиї. А також підтверджується даними консультації нейрохірурга від 10.08.2020.

Вище вказані тілесні ушкодження виникли внаслідок дії обмеженої травмуючої поверхні тупих твердих предметів по ударному механізму спричинення, якими можуть бути виступаючі частини салону легкового автомобіля. По давності виникнення, з урахуванням госпіталізації, вказані тілесні ушкодження можуть вкладатись в дату ДТП, яка мала місце 04.05.2020.

Тілесні ушкодження, у вигляді синців, потягли за собою розлад здоров`я на час не більше 6-й днів, і за цією ознакою, згідно п. 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року, слід кваліфікувати як легкі тілесні ушкодження, що не спричинили короткочасного розладу здоров`я чи незначної стійкої втрати працездатності.

Тілесні ушкодження, у вигляді ЗЧМТ, забою лобно-базальних відділів головного мозку середнього ступеню тяжкості, потягли за собою розлад здоров`я на час більше 21-го дня, і за цією ознакою, згідно п. 2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995, слід кваліфікувати як тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

21. Окрім того, судом досліджені матеріали, подані стороною обвинувачення, які характеризують особу обвинуваченого, а саме:

-паспорт громадянина України серії НОМЕР_9 , який видано 16 жовтня 2012 року Ужгородським МВ УМВС України в Закарпатській області, з якого встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , в м.Ужгороді, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 20.01.2011;

- довідку КНП «Ужгородська міська поліклініка» Ужгородської міської ради від 03.09.2020 №1105/01-7 відповідно до якої ОСОБА_1 на психіатричному та фтизіатричному диспансерному обліку КНП «Ужгородська міська поліклініка» Ужгородської міської ради не перебуває;

- довідку КНП «Закарпатський обласний медичний центр психічного здоров`я та медицини залежностей» Закарпатської обласної ради від 04.08.2020 №824 відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не перебуває під наглядом у КНП «Закарпатський обласний медичний центр психічного здоров`я та медицини залежностей» Закарпатської обласної ради.

- довідку про судимість та відбуття покарання №30-31082020/21210 від 31.08.2020 року, згідно якої обвинувачений ОСОБА_1 раніше не судимий.

- картки обліку адміністративного правопорушення від 24.04.2020, 12.03.2017, 12.03.2017, 11.12.2016, 08.08.2016, відповідно до яких обвинувачений ОСОБА_1 неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень на транспорті, а саме, порушення правил дорожнього руху, в тому числі за керування транспортним засобом у стані сп`яніння.

V. Оцінка Суду.

22. Стороною обвинувачення в підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, суду надано та досліджено у судовому засіданні вищенаведені докази, зокрема, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, номер кримінального провадження №12020070030001362 від 05.05.2020, протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 04.05.2020, відеозапис з відео реєстратора та камери спостереження, що міститься на флеш-накопичувачі, висновки судової інженерно-транспортної експертизи з дослідження технічного стану транспортного засобу від 15.05.2020 №10/208, від 14.05.2020 №10/207, 19.05.2020 №10/206; висновок судової інженерно-транспортної експертизи з транспортно-трасологічного дослідження від 18.05.2020 №10/209; висновок судової інженерно-транспортної експертизи з транспортно-трасологічного дослідження від 18.05.2020 №10/210; висновок судово-токсикологічної експертизи №891 від 05.05.2020; висновок судово-медичної експертизи №269 від 25.06.2020; висновок комісійної судово-медичної експертизи №35.

23. Обвинувачений у своїх показах заперечував деякі обставини вчинення ДТП, зокрема стверджував, що рухався в момент ДТП зі швидкістю 70 км/год, що гальмівна система його транспортного засобу була у не зовсім справному стані, заперечує перебування на момент ДТП у стані алкогольного сп`яніння.

Захисник обвинуваченого, адвокат Дурдинець В.В. вважає, що поданими стороною обвинувачення доказами не доведено перебування його підзахисного на момент ДТП у стані алкогольного сп`яніння. Також на його думку даний факт спростовує і відсутність протоколу складеного відносно ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП. Стверджує, що ОСОБА_1 не здавав кров з вени для проведення дослідження на вміст алкоголю, зазначене стверджував і сам обвинувачений.

Вважає, що дорожньо-транспортна пригода виникла внаслідок порушення самим потерпілим правил дорожнього руху, оскільки останнім в порушення ПДР в межах дії дорожнього знаку 3.34 "Зупинку заборонено" було залишено автомобіль на проїжджій частині дороги. З тих мотивів вважає неналежним доказом висновок експерта №9323 від 29.07.2020 за результатами проведення судової автотехнічної експертизи, оскільки у ньому не було надано належу оцінку діям потерпілого, який, на його думку, також порушив ПДР.

Стосовно доказів, поданих стороною обвинувачення, захисник стверджує, що носій, флеш-накопичувач, наданий потерпілим, є недопустимим доказом, оскільки не є оригіналом запису, а лише копією. Також на відеозаписі, що міститься на ньому, час не відповідає фактичному, який встановлений з матеріалів провадження, показів свідків.

Стосовно схеми, долученої до протоколу огляду, зазначає, що така не підписана учасниками ДТП.

Щодо карток обліку адміністративного правопорушення, долучених стороною обвинувачення в якості доказів, у підтвердження характеризуючих особу обставин, вважає, що такі не є належними доказами, оскільки підтвердженням таких обставин є виключно рішення судів про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

24. Згідно ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, та сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду доказів.

Згідно ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Згідно ст.370 КПК України, судове рішення ухвалюється судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженим під час судового розгляду.

Відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, в рішенні «Коробов проти України» ЄСПЛ зазначив, що при оцінці доказів Суд як правило застосовує критерій доведеності вини поза розумним сумнівом, та така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

25. Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, в даній конкретній ситуації констатує, що стороною обвинувачення доведена:

подія кримінального правопорушення, зокрема час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення, що можливо встановити із показань обвинуваченого, потерпілого, свідків, а також із відповідного протоколу огляду місця події, інших доказів.

винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форму вини, вчинення кримінального правопорушення, можливо встановити протоколом огляду місця події, висновками експертиз, показами обвинуваченого, потерпілого, свідків.

26. В судовому засіданні доведено, що саме ОСОБА_1 , діючи всупереч вимогам п.п. 1.3.; 1.5.; 2.3. «б»; 2.9. а); 12.3.; 13.1. та 13.3. Правил дорожнього руху України, керуючи транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, проявив неуважність до дорожньої обстановки, що склалася та її зміни, не забезпечив безпеку дорожнього руху, з моменту виникнення небезпеки для руху, яку він об`єктивно був спроможний виявити, не обрав безпечну швидкість, не дотримався безпечної дистанції та інтервалу, своєчасно не вживав заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу та допустив зіткнення з припаркованим біля правого краю його смуги руху автомобілем марки «FIAT» моделі «Grande Punto» реєстраційний номер НОМЕР_2 , в салоні якого знаходився водій ОСОБА_2 .

У наслідок зіткнення вказаних транспортних засобів, автомобіль марки «VOLKSWAGEN» моделі «Golf» реєстраційний номер Республіки Польщі « НОМЕР_1 » відкинуло на зустрічну смугу руху, з послідуючим його зіткнення із зустрічним автомобілем марки «RENAULT» моделі «Fluence» реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 .

Невиконання водієм ОСОБА_1 вказаних вимог п.п. 1.3.; 1.5.; 2.3. «б»; 2.9. а); 12.3.; 13.1. та 13.3. Правил дорожнього руху України, знаходиться в прямому причинному зв`язку з наслідками, що настали у вигляді отриманням ОСОБА_4 середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Отже, обвинувачений ОСОБА_1 , який раніше неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за порушення ПДР будучи водієм із стажем, діючи всупереч вимогам п.п. 1.3.; 1.5.; 2.3. «б»; 2.9. а); 12.3.; 13.1. та 13.3. Правил дорожнього руху України, будучи самовпевненим та самонадійним, нехтуючи особистою безпекою та безпекою інших учасників дорожнього руху, керуючи транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, розумів можливі наслідки такої поведінки, тому суд вважає, що необережна вина ОСОБА_1 виражена у формі кримінальної протиправної самовпевненості.

27.Суд критично оцінює твердження сторони захисту про непідтвердження факту перебування обвинуваченого ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння, оскільки таке спростовується дослідженими доказами, а саме, висновком судово-токсикологічної експертизи №891 від 05.05.2020 крові з вени громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1.

Як убачається з висновку судово-токсикологічної експертизи №891 від 05.05.2020, 06.05.2020 в судово-токсикологічне відділення лабораторії СМЕ доставлено флакон прозорого скла місткістю 12 мл. Флакон був обклеєний прозорим лейкопластиром і опечатаний по дну та пробці двома відбитками круглих печаток з текстом: «лікар ОСОБА_6 ». Цілісність упаковки флакона не порушена. Поверх лейкопластиру на флакон наліплена паперова етикетка з друкованим текстом та написом від руки: Об`єкт дослідження: кров на алкоголь ПІБ обстежуваного: ОСОБА_1 , рік народження ІНФОРМАЦІЯ_1 № акту (за реєстраційним журналом): 4376/83. Дата і час відбору зразка: 04.05.2020 19год.35хв., підпис обстежуваного ПІБ, підпис та печатка лікаря, який направляє зразок та відбитком круглої печатки з текстом: «лікар ОСОБА_6 ». Флакон закритий гумовим корком під металевим ковпачком. Цілісність укупорки флакона не порушена. У флаконі доставлено 5мл. крові червоного кольору.

В матеріалах також міститься направлення №188 на судово-токсикологічне дослідження крові на алкоголь ОСОБА_1 , в якому зазначена дата поступлення хворого та час забору крові - відповідно 04.05.2020 о 19.30год., -04.05.2020 о 19.35год. Направлення підписане лікарем ОСОБА_6 із засвідченням особистою печаткою лікаря.

Отже, встановлені обставини забору крові у ОСОБА_1 цілком узгоджуються з часом виникнення події, та свідченнями самого обвинуваченого, який підтвердив факт перебування в лікувальному закладі у вказаний час з приводу отримання медичної допомоги, відтак його твердження про те, що він не здавав кров на дослідження спростовується наведеними фактичними даними.

28.Стосовно відсутності протоколу про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП, то відповідно до частини 2 статті 9 КУпАП адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Згідно статті 21 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, підлягає кримінальній відповідальності.

Разом з тим, перебування особи у стані алкогольного сп`яніння, з огляду на фактичні обставини справи, встановлені судом, не утворює собою частину об`єктивної сторони складу злочину, передбаченого частиною 1 статті 286 КК, не є невід`ємною складовою суспільно небезпечного діяння, яке перебуває у причинному зв`язку із суспільно небезпечними наслідками, а характеризує суб`єкта злочину, його психофізичний стан під час вчинення суспільно небезпечного діяння як обставина, яка обтяжує покарання, відповідно до пункту 13 частини 1 статті 67 КК. Такий висновок узгоджується з правовою позицією Великої палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року (справа № 682/956/17, провадження № 13-31кс19).

29. Щодо твердження сторони захисту про порушення самим потерпілим правил дорожнього руху.

Відповідно до п.15.2 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ від 10 жовтня 2001 р. № 1306 за відсутності спеціально відведених місць чи узбіччя або коли зупинка чи стоянка там неможливі, вони дозволяються біля правого краю проїзної частини (якомога правіше, щоб не перешкоджати іншим учасникам дорожнього руху).

Згідно висновку експерта №9323 від 29.07.2020 за результатами проведення судової автотехнічної експертизи, в даній дорожній ситуації для забезпечення безпеки дорожнього руху водій автомобіля «Фіат» д.н.з. НОМЕР_2 - ОСОБА_2 повинен був діяти саме згідно вимог вказаного пункту ПДРУ. Отже, дії водія ОСОБА_2 (потерпілого) були досліджені на предмет дотримання вимог ПДР.

З вказаного висновку судом встановлено, що причиною виникнення даної ДТП стали саме дії водія автомобіля «Фольксваген Гольф» д.н.з. Польської Республіки НОМЕР_6 - ОСОБА_1 , який керуючи вказаним транспортним засобом при об`їзді припаркованого автомобіля «Фiат» д.н.з. НОМЕР_7 не дотримав безпечного інтервалу, що призвело до зіткнення з останнім.

Вказані твердження обвинуваченого ОСОБА_1 суд розцінює як намагання зняти із себе частину вини за скоєне ДТП, перекласти частину вини на потерпілого ОСОБА_2 та відповідно уникнути кримінальної відповідальності або значно її зменшити.

30. Щодо недопустимимості доказу - копії відеозапису суд констатує наступне.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 29 березня 2021 року (справа № 554/5090/16-к, провадження № 51-1878кмо20), ототожнення електронного доказу як засобу доказування та матеріального носія такого документа є безпідставним, оскільки характерною рисою електронного документа є відсутність жорсткої прив`язки до конкретного матеріального носія. У випадку зберігання електронного документа на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа.

31.Стосовно розбіжності в часі, який зафіксований на відео та не співвідноситься за фактичним часом, коли мала місце подія, то з пояснення потерпілого вона пов`язана з неправильним налаштуванням часу у відеореєстраторах.

32. Щодо недопустимості доказів - харакеризуючих обставин обвинуваченого -карток обліку адміністративного правопорушення, як таких, що суперечать вимогам ст.88 КПК України суд констатує наступне.

Відповідно до ч.1 ст.88 КПК України докази, які стосуються судимостей підозрюваного, обвинуваченого або вчинення ним інших правопорушень, що не є предметом цього кримінального провадження, а також відомості щодо характеру або окремих рис характеру підозрюваного, обвинуваченого є недопустимими на підтвердження винуватості підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.

Системний аналіз вказаної норми дозволяє дійти висновку, що такі докази можуть бути визнані допустимими, якщо, зокрема, вони подаються для доказування того, що підозрюваний, обвинувачений діяв з певним умислом та мотивом або мав можливість, підготовку, обізнаність, потрібні для вчинення ним відповідного кримінального правопорушення, або не міг помилитися щодо обставин, за яких він вчинив відповідне кримінальне правопорушення.

Подаючи вказані докази сторона обвинувачення лише зазначала це як факт на підтвердження того, що ОСОБА_1 усвідомлював протиправність своїх дій та просив врахувати при призначенні покарання як характеризуючі дані про особу.

33. Всі докази на підтвердження вини ОСОБА_1 у скоєнні злочину передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України перевірені судом, з урахуванням доводів сторони захисту, на предмет належності та допустимості, оцінені як кожен окремо, так і в своїй сукупності.

Суд визнає докази обвинувачення належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), що йому інкримінується, передбачені як джерела доказування згідно КПК, зібрані у відповідності з вимогами чинного кримінально процесуального законодавства.

Сукупність проаналізованих доказів доводять поза розумним сумнівом вину ОСОБА_1 у скоєнні ДТП, під час якого травмовано ОСОБА_7 , який внаслідок ДТП отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

Отже суд, об`єктивно з`ясувавши обставини справи, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оцінені судом відповідно до статті 94 КПК, знаходить, що дії обвинуваченого слід кваліфікувати за частиною першою статті 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

VІ. Призначення покарання.

34.Відповідно до статті 66 КПК України в обвинувальному акті обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 є щире каяття у вчиненні злочину.

Однак, суд не встановив дану обставину під час судового розгляду, оскільки відсутнє повне і беззаперечне визнання ОСОБА_1 факту вчинення ним злочину. Зокрема, суд не побачив щирий жаль з приводу заподіяння тілесних ушкоджень внаслідок ДТП потерпілому, відсутній осуд обвинуваченим своєї поведінки, заперечення вини у вчиненні злочину.

35. Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_1 є вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння. Вказана обставина підтверджена дослідженими у судовому засіданні доказами.

36. Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_1 , суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до статті 65 КК та враховує:

ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно із статтею 12 КК України за ч. 1 ст. 286 КК України є необережний нетяжкий злочин;

особу винного, його вік, те, що він раніше не судимий, наявність у нього постійного місця проживання, роботи, відсутність залежностей.

Окрім наведених вище мотивів при призначенні покарання судом враховуються індивідуальні особливості вчиненого діяння, позицію сторони обвинувачення, позицію потерпілого, який не заперечував проти запропонованого стороною обвинувачення покарання у виді виправних робіт строком на 2 (два) роки за місцем роботи засудженого із відрахуванням в доход держави заробітку засудженого у розмірі 20 відсотків та з позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 2 (два) роки.

37. Щодо кримінального закону, який підлягає застосуванню.

Відповідно до ч.2 ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Санкція частини 1 статті 286 КК України в редакції на час вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення передбачала покарання у виді штрафу від двохсот до п`ятиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.

Законом України № 2617-VІІІ від 22.11.2018 (чинним з 01.07.2020) унесено зміни до частини 1 статті 286 КК України, згідно з якими в абзаці другому частини першої слова "від двохсот до п`ятисот" замінено словами "від трьох тисяч до п`яти тисяч", а слова "або без такого" виключено.

Згідно з частиною 2 статті 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Згідно з частиною 2 статті 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

Оскільки редакція частини 1 статті 286 КК України, чинна з 01.07.2020, передбачає більш суворе покарання, аніж попередня, яка діяла на час вчиненння ОСОБА_1 кримінального правопорушення, підлягає застосуванню частина 1 статті 286 КК України в редакції, чинній на час його вчинення, у зв`язку з чим суд вважає за можливе призначити обвинуваченому покарання у виді виправних робіт строком на 2 (два) роки за місцем роботи засудженого із відрахуванням в доход держави заробітку засудженого у розмірі 20 відсотків.

На думку суду, таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Враховуючи обставини вчиненого злочину та його наслідки, а саме те, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, допустив грубе порушення Правил дорожнього руху, що призвело до спричинення потерпілому ОСОБА_2 середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження, обтяжуючу обставину - вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 2 (два) роки.

Дане покарання, на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 р.; «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 р.; «Ісмайлова проти Росії» від 29.11.2007 р.).

Визначене судом покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, так як Конституційний Суд України у Рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».

Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена також в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

VІІ. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

38.Цивільний позов у справі не заявлявся.

39.Долю речових доказів вирішити відповідно до статті 100 КПК.

40.Процесуальні витрати по справі в розмірі 6537,85 грн., з яких:

- 817,25 грн. за виконання судової авто технічної експертизи технічного стану транспортного засобу, а саме автомобілі марки «FIAT» моделі «Grande Punto» реєстраційний номер НОМЕР_2 (висновок експерта №10/208 від 15.05.2020);

- 817,25 грн. за виконання судової авто технічної експертизи технічного стану транспортного засобу, а саме автомобілі марки «RENAULT» моделі «Fluence» реєстраційний номер НОМЕР_3 (висновок експерта №10/207 від 14.05.2020);

- 817,25 грн. за виконання судової авто технічної експертизи технічного стану транспортного засобу, а саме автомобілі марки «Volkswagen» моделі «Golf.» реєстраційний номер Республіки Польщі « НОМЕР_1 » (висновок експерта №10/206 від 19.05.2020);

- 817,25 грн. за виконання судової транспортно-трасологічної експертизи (висновок експерта №10/209 від 18.05.2020);

- 817,25 грн. за виконання судової транспортно-трасологічної експертизи (висновок експерта №10/210 від 18.05.2020);

- 2451,60 грн. за виконання судової авто-технічної експертизи (висновок експерта №9323 від 29.07.2020), слід покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 відповідно до статті 124 КПК.

41. Запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, застосований до обвинуваченого ОСОБА_1 на підставі ухвали слідчого судді від 02.09.2020 припинив свою дію і підстав для його обрання суд не вбачає.

Керуючись статтями 368, 370-371, 373-374, 376 Кримінально процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим за частиною 1 статті 286 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді виправних робіт строком на два (два) роки за місцем роботи засудженого із відрахуванням в доход держави заробітку засудженого у розмірі 20 відсотків та з позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 2 (два) роки.

2.Арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді від 08.05.2020 на автомобіль марки «VOLKSWAGEN» моделі «Golf», реєстраційний номер республіки Польщі НОМЕР_4 , скасувати.

3.Речові докази:

-флеш-накопичувач чорного кольору, на якому міститься відеозапис з відеореєстратора та камери спостереження, залишити зберігати при матеріалах справи;

-автомобілі «VOLKSWAGEN» моделі «Golf», реєстраційний номер республіки Польщі НОМЕР_4 , «FIAT» моделі «Grande Punto», д.н.з. НОМЕР_2 , RENAULT Fluence - д.н.з. НОМЕР_3 , повернути власникам, або іншим особам за дорученням власника.

4.Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 6537,85грн., процесуальні витрати на користь держави за проведення експертиз.

5. Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирати.

Вирок, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області М.М.Хамник