Вирок № 96779091, 26.04.2021, Мар'їнський районний суд Донецької області

Номер справи 237/1631/18

Номер провадження 1-кп/237/195/21

ВИРОК

Іменем України

26.04.21 м. Курахове

Мар`їнський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Ліпчанського С.М.,

за участю секретаря судового засідання Бахтіярової Н.В.,

за участю прокурора Попова Р.Ю.,

за участю обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017051120000256 від 18.11.2017 року, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця р/п Ленкомс Баранкульського району Акмолінської області з середньою освітою, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця призваного за мобілізацією військової частини А0666 (польова-пошта В0095), на посаді водія-слюсара відділення технічного обслуговування взводу забезпечення першого гаубичної самохідно-артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем військової служби призваним за мобілізацією військової частини польова пошта В0095 (А0666), на посаді водія-слюсара відділення технічного обслуговування взводу забезпечення першої гаубичної самохідно-артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи, діючи умисно, в умовах особливого періоду, всупереч інтересам військової служби в порушення вимог ст.ст. 3-6, 11, 16, 216, 262 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 11 квітня 2015 року не з`явився вчасно на службу з лікувального закладу, без поважних причин до розташування військової частини польова пошта В0095 (А0666), яка на той час дислокувалась: Донецька область, Мар`їнський район, с. Желанне тимчасово ухиляючись від військової служби, поки 10 листопада 2017 року усвідомлюючи протиправність і помилковість своїх дій, побоюючись кримінальної відповідальності за вчинений злочин, добровільно та з власної ініціативи прибув до військової частини польова пошта В0095 (А0666) Донецька область, Волноваський район, м. Волноваха, тим самим припинив вчиняти злочин, чим вчинив нез`явлення вчасно на службу військовослужбовцем (крім строкової служби) до військової частини без поважних причин, в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, тобто злочин, передбачений ч. 4 ст. 407 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у скоєному злочині визнав повністю і суду пояснив, що він дійсно не з`явився 11 квітня 2015 року на службу у розташування військової частини польова пошта В0095 (А0666) з лікувального закладу без поважних причин та лише 10 листопада 2017 року з власної ініціативи прибув до даної військової частини у м. Волноваха.

Відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України у зв`язку із відсутністю заперечень з боку учасників судового провадження дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, визнано судом недоцільним, оскільки фактичні обставини ніким не оспорюються та відсутні сумніви стосовно добровільності та істинності позиції учасників судового провадження. При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин та відсутність сумнівів у добровільності їх позиції. Крім того, судом роз`яснено учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавленні права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

В зв`язку з викладеним суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.

Таким чином, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення повністю знайшла своє підтвердження у судовому засіданні, а кваліфікація його дій є вірною, а саме - нез`явлення вчасно на службу військовослужбовцем (крім строкової служби) до військової частини без поважних причин, в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення передбачене ч. 4 ст. 407 КК України.

При обранні міри покарання ОСОБА_1 суд враховує: ступінь тяжкості кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, особу обвинуваченого, який на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий, його відношення до вчиненого, дані про його особу, те, що він, має статус учасника бойових дій.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_1 згідно ст. 66 КК України, є його щире каяття, з`явлення із зізнанням та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

На підставі викладеного, беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку, що обвинуваченому необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 4 ст. 407 КК України у виді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Водночас, беручи до уваги тяжкість злочину, обставини його здійснення, враховуючи щире каяття обвинуваченого, його з`явлення із зізнанням, активне сприяння розкриттю вчиненого злочину, наявність статусу учасника бойових дій, суд вважає за можливе на підставі ст.75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування покарання, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього відповідно до ст.76 КК України обов`язки.

Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлено.

Запобіжний захід у відношенні обвинуваченого не обирався.

Процесуальні витрати відсутні.

Речові докази відсутні.

На підставі викладеного, суд, керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 373, 374 КПК України,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання з випробуванням, визначивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Донецького апеляційного суду через Мар`їнський районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя С.М. Ліпчанський