Рішення № 96776553, 07.05.2021, Куп'янський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 628/283/21

Провадження № 2/628/370/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2021 року Куп`янський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого - судді Демченко І.М.,

за участю секретаря Романової Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Куп`янську цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК"до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В :

АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , з метою отримання банківських послуг 15.10.2012 підписала заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у Приватбанк. При підписанні анкети-заяви відповідачка підтвердила свою згоду, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, які викладені на банківському сайті www.privat.ua, складають укладений договір про надання банківських послуг. Крім того, ОСОБА_1 при підписанні цієї анкети ознайомлена із умовами та правилами надання банківських послуг, що діяли станом на момент підписання. Позивач зазначає, що, підписавши заяву, між сторонами у відповідності до ст. 634 ЦК України був укладений договір про надання банківських послуг шляхом приєднання відповідача до договору на запропонованих банком умовах.

Банком на підставі цього договору відкрито відповідачці кредитний рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, яка додається до позову. Відповідачкою ОСОБА_1 отримано у користування картки (номери та строк дії отриманих кредитних карток зазначено у довідці про отримані картки). У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 10 000 грн.

За умовами цього договору власник картрахунку, тобто відповідачка, надала згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, його зміну за рішенням та ініціативою банку та зобов`язалася слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту, яким визнається короткостроковий кредит, що надається банком клієнту у разі перевищення суми операції за платіжною карткою над сумою залишку коштів на його рахунку в розмірі ліміту кредитування.

Сторони погодили, що в разі непогашення клієнтом боргових зобов`язань за кредитом до 25 числа місця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати, за користування кредитом клієнт сплачує банку проценти в розмірі, зазначеному у тарифах банку, що діють на дату нарахування. У разі виникнення прострочених зобов`язань відповідачка повинна сплатити пеню. В редакції Умов та Правил, що почали діяти з 01.03.2019 сторони дійшли згоди, що, починаючи з 181 дня порушень зобов`язань з погашення кредиту, відповідач зобов`язаний сплати на користь банку заборгованість по кредиту, проценти у розмірі 84 % на рік відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України.

Посилаючись на те, що АТ КБ «Приватбанк» свої зобов`язання за договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, надавши можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, однак відповідач ОСОБА_1 у свою чергу не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості, що відображено у складеному АТ КБ «ПРИВАТБАНК» розрахунку заборгованості, просить суд стягнути з відповідача заборгованість, яка утворилася станом на28.12.2020 у розмірі 10 544,94 грн, що складається із простроченого тіла кредиту. Крім того, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» просить суд стягнути з відповідача понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270 грн.

Ухвалою суду від 05.02.2021 провадження у справі відкрито та справу призначено до розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача АТ «ПриватБанк» разом з позовною заявою направив до суду клопотання про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позові (а.с.62).

Відповідач ОСОБА_1 до початку розгляду справи по суті надала до суду заяву про відмову у задоволенні позову, оскільки заборгованість за простроченим тілом кредитом у розмірі 10 544,94 грн нею погашено у повному обсязі, надавши копії квитанцій про сплату.

05.04.2021 АТ КБ «Приватбанк» на адресу суду надіслано повідомлення за вих. № 772493-ВБ з випискою по кредитному рахунку ОСОБА_1 , якою підтверджено зарахування внесених коштів. При цьому зазначено, що на адресу суду буде направлено уточнену позовну заяву.

Судові засідання з розгляду справи призначалися на 13.04.2021, 23.04.2021 та 07.05.2021, однак представник позивача у судове засідання не з`явився, запити суду щодо уточнення позовних вимог, які направлялися судом на електронні адреси АТ КБ «Приватбанк», зазначені позивачем у заявці про отримання процесуальних документів в електронному вигляді, залишені без виконання, не зважаючи на їх успішну доставку, що підтверджується довідкою, сформованою автоматизованою системою документообігу суду.

У своїх рішеннях, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував про роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі "Шульга проти України", пункт 28, № 16652/04, від 02.12.2010) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (див. рішення Суду у справі "Мусієнко проти України", пункт 24, № 26976/06, від 20.01.2011).

Неможливість суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08 листопада 2005 року у справі № 36655/02 «Смірнова проти України», рішення ЄСПЛ від 27 квітня 2000 року у справі № 30979/96 «Фрідлендер проти Франції» (Frydlender v. France)). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30 листопада 2006 року у справі «Красношапка проти України»).

Так, стаття 44 ЦПК України зазначає про неприпустимість зловживання процесуальними правами. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Зловживання процесуальними правами може мати форму штучного ускладнення цивільного процесу, ускладнення розгляду справи в результаті поведінки, що перешкоджає винесенню рішення у справі або вчиненню інших процесуальних дій. (Постанова КЦС ВС від 06 вересня 2018 року, провадження № 61-43659ск18, справа № 552/2378/17).

Суд зазначає, що посилання у повідомленні від 05.04.2021 про намір надіслати на адресу суду уточнену позовну заяву, створило перешкоди у винесенні рішенні та розгляду справи по суті, оскільки АТ КБ «Приватбанк» протягом місяця позовні вимоги не уточнив, не зважаючи про зобов`язані здійснити такі процесуальні дії найближчим часом.

Відповідно до ч.ч.3,4 ст. 12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

На підставі викладеного, з метою недопущення надмірності тривалості судового провадження, дотримання строків розгляду справи, дійшов висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Суд, дослідивши докази, встановив фактичні обставини та відповідні правовідносини, які виникли між сторонами.

Встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , підписала 15.10.2012 анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у «Приватбанк» (а.с.16).

Довідкою АТ КБ «Приватбанк» підтверджено, що на ім`я ОСОБА_1 відкрито картки НОМЕР_2 зі строком дії 05/16, НОМЕР_3 зі строком дії 01/20 та НОМЕР_4 зі строком дії 05/22, на які встановлено кредитний ліміт (а.с.14,15).

Зазначені обставини відповідачем не оспорюються.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За положеннями статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням (ст. 610 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з наданим банком розрахунком заборгованість ОСОБА_1 за договором б/н від 15.10.2012 станом на 28.12.2020 складається із простроченого тіла кредиту у розмірі 10544,94 грн (а.с.6-13).

Випискою по рахунку, наданою АТ КБ «Приватбанк», станом на 05.04.2021 встановлено, що за платіжною карткою НОМЕР_4 , починаючи з 01.12.2020, здійснені транзакції з поповнення її готівкою, а саме:

01.12.2020 - 550 грн., залишок після операції -10 544,94 грн. (тобто сума, яка відповідає розміру позовних вимог, зазначених у позові);

28.12.2020 - 500 грн., залишок - 10 044,94 грн.;

20.02.2021 - 3000 грн., залишок - 7 044,94 грн.;

22.02.2021 - 2000 грн., залишок - 5 044,94 грн.;

19.03.2021 - 5500 грн., залишок - 505,06 грн.,

21.03.2021 - 505,06 грн., залишок - 0 грн.;

27.03.2021 - 120грн, залишок - 120 грн.

29.03.2021 - автоматичне списання 120 грн. на погашення простроченої заборгованості, залишок після операції 0 грн. (а.с.99).

Погашення суми заборгованості за простроченим тілом кредита у розмірі 10 544,94 грн. підтверджується і дублікатами чеків про здійснення транзакцій з поповнення платіжної картки НОМЕР_4 на загальну суму 11295,06грн (а.с.81,87-90).

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною третьою статті 1049 ЦК України визначено, що позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Враховуючи, що випискою АТ КБ «Приватбанк», наданою до суду представником позивача станом на 05.04.2021, підтверджено зарахування грошової суми 10 544, 94 грн., яка складає суму позовних вимог, на банківський рахунок, суд дійшов висновку, що позичальником ОСОБА_1 зобов`язання виконано, отже підстави для задоволення позовних вимог та стягнення з неї грошових коштів на користь банку відсутні.

Керуючись ст. ст.141, 263, 264, 265, 268, 280-284 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 530, 598, 599, 610, 1050, 1054 ЦК України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити

Рішення може бути оскаржено повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Куп`янський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Роз`яснити сторонам, що на підставі пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцевих положень» Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» в редакції Закону України № 731-IX від 18.06.2020 під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою особи може продовжити процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Головуючий : І.М.Демченко