Ухвала суду № 96775999, 11.05.2021, Сватівський районний суд Луганської області

Справа № 426/20912/17

УХВАЛА

іменем України

11 травня 2021 року м. Сватове

Суддя Сватівського районного суду Луганської області Половинка В.О. розглянувши заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення у судові справі №426/20912/17 за позовом публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк», представник позивача – Бондар Ірина Ігорівна, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за Договором про іпотечний кредит № 302_199 від 17.12.2013

встановив:

До Сватівського районного суду звернувся ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 з заявою про перегляд заочного рішення у судові справі №426/20912/17. На підтвердження представництва ОСОБА_1 додав до заяви нотаріально посвідчену довіреність від 23.02.2021.

Судом встановлено, що судова справа №426/20912/17 розглядалася в порядку загального позовного провадження та не є малозначною.

Положеннями ст. 15 ЦПК України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Як вбачається з вимог ст. 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства (ч. ч. 1, 3 ст. 237 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень ст. 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.

Документами, що підтверджують повноваження адвоката як представника є довіреність або ордер, виданий відповідно до Закону України « Про адвокатуру і адвокатську діяльність» ( ч. 4 ст. 62 ЦПК України).

Вимогами ст.131-2 Конституції України передбачено, що незалежність адвокатури гарантується.

Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.

Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Згідно ч. 6 ст. 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є:

1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що представник ОСОБА_1 не є особою, яка може здійснювати представництво інтересів відповідача у судовій справі №426/20912/17, оскільки ця цивільна справа відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 19 ЦПК України не була судом визнана малозначною.

Таким чином, представником відповідача ОСОБА_2 може бути виключно адвокат.

Станом на 05 травня 2021 року ОСОБА_1 не надав суду доказів про наявність у нього статусу адвоката та не підтверджені його повноваження, як адвоката.

Відповідно до ст. 285 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення повинна бути подана у письмовій формі. У заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено:

1) найменування суду, який ухвалив заочне рішення;

2) ім`я (найменування) відповідача або його представника, які подають заяву, їх місце проживання чи місцезнаходження, номер засобів зв`язку;

3) обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це;

4) посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача;

5) клопотання про перегляд заочного рішення;

6) перелік доданих до заяви матеріалів.

3. Заява про перегляд заочного рішення підписується особою, яка її подає.

4. До заяви про перегляд заочного рішення додаються її копії за кількістю учасників справи та копії всіх доданих до неї матеріалів.

5. До заяви про перегляд заочного рішення, поданої представником відповідача, додається довіреність або інший документ, який підтверджує його повноваження.

6. До заяви про перегляд заочного рішення додається документ про сплату судового збору.

7. До заяви про перегляд заочного рішення додаються докази, на які посилається заявник.

8. До неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли, зокрема, заяву подано особою, яка не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вказана заява про перегляд заочного рішення підлягає поверненню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185,Ж 285 ЦПК України суд,

постановив:

Повернути заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення у судові справі №426/20912/17 за позовом публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк», представник позивача – Бондар Ірина Ігорівна, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за Договором про іпотечний кредит.

Ухвала може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду або через Сватівський районний суд Луганської області протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Сватівського

районного суду В.О. Половинка