Рішення № 96774922, 07.05.2021, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/954/21

провадження №2/619/647/21

РІШЕННЯ

іменем України

07 травня 2021 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської областіу складіголовуючого - суддіБолибока Є.А.за участю секретаря судового засідання Шемякіної І.О.

Справа № 619/954/21

Ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 ;

позивач: ОСОБА_2 ;

відповідач: Малоданилівська селищна рада.

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження позовпро визнання права власності.

Стислий виклад позиції сторін.

22 лютого 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Малоданилівської селищної ради, в якому просили: визнати за кожним з позивачів право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 батька ОСОБА_3 на ј частину житлового будинку загальною площею 128,2 м2, житловою площею 62,3 м2 з господарсько-побутовими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . В обґрунтування позову зазначили, що 24 липня 2020 року вони звернулися до приватного нотаріуса Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області Смоляної В.В., із заявами про прийняття спадщини після смерті свого батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 . 06 листопада 2020 року звернулися до приватного нотаріуса Смоляної В.В. з проханням видати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , 1936 року народження, на житловий будинок АДРЕСА_1 . Однак, 06.11.2020 їм була надана відповідь - постанова про відмову у вчинені нотаріальної дії, оскільки право власності на Ѕ частку житлового будинку АДРЕСА_1 , належить згідно рішення народного суду Дергачівського району Харківської області від 30 січня 1967 року, справа №2-32, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а право власності на іншу половину вказаного будинку у КПТІ «Інвенрос» не зареєстровано. В вищезазначеному рішенні народного суду Дергачівського району Харківської області від 30.01.1967 (справа №2-32) вказано, що ОСОБА_3 звернувся до ОСОБА_4 з позовом про визнання права власності на 52/100 частин домоволодіння. Суд визнав право власності на Ѕ частину вказаного домоволодіння лише за ОСОБА_3 . Позивачі отримали свідоцтва про право на спадщину за заповітом на Ѕ частку житлового будинку, від 25.01.2021 за № 113, від 25.01.2021 за № 112. Оскільки частина спадкового будинку не оформлена, тому вони вимушені звернутися до суду з позовом про визнання права власності на Ѕ частину будинку в порядку спадкування за заповітом, а саме по ј частині будинку за кожним з позивачів.

Селищний голова Малоданилівської селищної ради Гололобов О.О. подав заяву, в якій розгляд справи просив провести у відсутність представника Малоданилівської селищної ради, а також прийняти рішення на розсуд суду, відповідно до вимог чинного законодавства.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

24 лютого 2021 року ухвалою суду позовну заяву було залишено без руху.

03 березня 2021 року позивачами усунені недоліки позовної заяви.

15 березня 2021 року було постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 09 год 00 хв 09 квітня 2021 року. Направлено відповідачу копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів. Запропоновано відповідачу подати до суду відзив на позов в строк до 06 квітня 2021 року.

05 квітня 2021 року селищний голова Малоданилівської селищної ради Гололобов О.О. подав заяву, в якій розгляд справи просив провести у відсутність представника Малоданилівської селищної ради, а також прийняти рішення на розсуд суду, відповідно до вимог чинного законодавства.

09 квітня 2021 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11 год 00 хв 07 травня 2021 року.

У судове засідання представник відповідача Малоданилівської селищної ради не з`явився.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, подав до суду заяву в якій позовні вимоги підтримав, просив задовольнити в повному обсязі, розгляд справи провести у його відсутність.

У судове засідання позивач ОСОБА_2 не з`явилася, подала до суду заяву в якій позовні вимоги підтримала, просила задовольнити в повному обсязі, розгляд справи провести у її відсутність.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Згідно з свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно з свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до постанови приватного нотаріуса Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області Смоляної В.В. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 06.11.2020, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено у видачі їм свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , на Ѕ частку житлового будинку АДРЕСА_1 .

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області Смоляної В.В. 25.01.2021 за реєстровим № 113, ј частки житлового будинку з господарськими будявлями та спорудами АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 .

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області Смоляної В.В. 25.01.2021 за реєстровим № 112, ј частки житлового будинку з господарськими будявлями та спорудами АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 .

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 241686645 від 25.01.2021, ј частина житлового будинку АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_1 .

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 241686268 від 25.01.2021, ј частина житлового будинку АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_2 .

Згідно довідки № 26389, виданої 29 вересня 2020 року комунальним підприємством технічної інвентаризації «Інвенрос» право власності на Ѕ частку житлового будинку НОМЕР_5 (колишній № 23 рішення про зміну адреси Малоданилівської селищної ради № 02-03/63 від 25.12.2015), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , належить згідно рішення народного суду Дергачівського району Харківської області від 30 січня 1967 року, справа № 2- 32, ОСОБА_3 , цим же рішенням суду частка ОСОБА_4 визнана як Ѕ частина.

Згідно довідки Малоданилівської селищної ради № 1757 від 10.10.1996, ОСОБА_3 проживав в АДРЕСА_1 разом з матір`ю ОСОБА_4 однією сім`єю до дня її смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Мотиви суду.

Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до ст. 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відтак зазначена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

У розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в статті 16 ЦК України.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України передбачено, що способом захисту цивільних прав та інтересів, в тому числі, може бути визнання права.

Пленум Верховного Суду України в п. 1 своєї постанови № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснив судам, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року.

Так як ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , то підлягають застосуванню правила ЦК УРСР.

Відповідно до статті 524 ЦК УРСР, який діяв на час відкриття спадщини, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Згідно з ст. 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Відповідно до ст. 549 ЦК УРСР, що діяв на час відкриття спадщини, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Згідно з ст. 548 ЦК УРСР прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Згідно довідки Малоданилівської селищної ради, ОСОБА_3 проживав в АДРЕСА_1 разом з матір`ю ОСОБА_4 однією сім`єю до дня її смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Отже, ОСОБА_3 фактично прийняв спадщину, після смерті своєї матері ОСОБА_4 .

Вирішення спору щодо визнання права власності на майно в порядку спадкування може відбуватися лише після прийняття спадкоємцем спадщини.

Подібні висновки висловлено у постановах Верховного Суду від 20 грудня 2018 року у справі № 751/8397/16-ц та від 11 березня 2021 року у справі № 289/927/19.

Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

У спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України. Якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, право розпорядження нерухомим майном виникає в нього з моменту державної реєстрації цього майна (частина друга статті 1299 ЦК України).

Зазначене відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України у постанові від 23 січня 2013 року у справі № 6-164цс12 та Верховним Судом у постанові від 20 липня 2020 року 355/340/17-ц.

Згідно з ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (статті 1217 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 15 квітня 2013 року склав заповіт, в якому все належне йому майно, заповів в рівних частках ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Згідно з ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до частини п`ятої статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно частини третьої статті 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що законодавець розмежовує поняття «виникнення права на спадщину» та «виникнення права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини», і пов`язує із виникненням цих майнових прав різні правові наслідки. Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов`язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину та не здійснив державну реєстрацію права.

Аналогічний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 14 серпня 2019 року у справі № 523/3522/16-ц.

Також у вказаній справі Верховний Суд зазначив, що відсутність реєстрації права власності на спірну квартиру за ОСОБА_5 , а також відсутність у ОСОБА_4 свідоцтва про право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_5, не є перешкодою для реалізації ОСОБА_1 права на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4. Оскільки виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов`язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину та не здійснив державну реєстрацію права.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (стаття 1296 ЦК України).

Як передбачено ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Пунктом 4.12, 4.15 розділу 4 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року, передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів. Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до приватного нотаріуса Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області Смоляної В.В., із заявами про прийняття спадщини після смерті свого батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , та з проханням видати свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Приватним нотаріусом Смоляною В.В. 06.11.2020 винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії, у якіц ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено у видачі ім свідоцтв про право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , на Ѕ частку житлового будинку АДРЕСА_1 , у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів на Ѕ частку вказаного житлового будинку.

Згідно довідки № 26389, виданої 29 вересня 2020 року комунальним підприємством технічної інвентаризації «Інвенрос», право власності на Ѕ частку житлового будинку НОМЕР_5 (колишній № 23 рішення про зміну адреси Малоданилівської селищної ради № 02-03/63 від 25.12.2015), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , належить згідно рішення народного суду Дергачівського району Харківської області від 30 січня 1967 року, справа № 2-32, ОСОБА_3 , цим же рішенням суду частка ОСОБА_4 визнана як Ѕ частина.

Оскільки, ОСОБА_3 фактично прийняв спадщину, після смерті матері ОСОБА_4 , то на момент відкриття спадщини ОСОБА_3 був власником житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У зв`язку з викладеним, суд визнає за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності за кожним по ј частині житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_3 .

Відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Відповідно до абз. 1 ч. 6 ст. 259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Згідно з п. 15.5 ч.1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 12, 13, 81, 83, 89, 258, 259, 263-265, 268, 351, 352, 354, пунктом 15.5 ч.1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на ј частину житлового будинку загальною площею 128,2 м2, житловою площею 62,3 м2 з господарсько-побутовими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 батька ОСОБА_3 .

Визнати за ОСОБА_2 право власності на ј частину житлового будинку загальною площею 128,2 м2, житловою площею 62,3 м2 з господарсько-побутовими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 батька ОСОБА_3 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ;

Позивач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ;

Відповідач: Малоданилівська селищна рада Харківського району Харківської області, місцезнаходження: Харківська область, Харківський район, смт Мала Данилівка, вул. Ювілейна, 5; код в ЄДРПОУ 04398790.

Повне судове рішення складено 11 травня 2021 року.

Суддя Є. А. Болибок