Рішення № 96774497, 06.05.2021, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/57623/20-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2021 року Печерський районний суд м. Києва

суддя Матійчук Г.О.,

секретар судового засідання Хабеця О.О.,

справа № 757/57623/20-ц

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Національний Банк України (НБУ)

третя особа: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Хрещатик» (ПАТ КБ «Хрещатик»)

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Національного банку України, третя особа Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Хрещатик» про відшкодування майнової шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2020 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом до НБУ про стягнення 33 096,47 грн матеріальної шкоди.

Свої вимоги обґрунтував тим, що між ним та третьою особою - ПАТ КБ «Хрещатик» 20.11.2015 року укладено договір банківського вкладу № 230D-640370 відповідно до п. 1.1. якого банк відкрив вкладний рахунок № НОМЕР_1 і прийняв від нього кошти 80 000 грн на термін з 20.11.2015 р. по 20.12.2016 р.

Станом на 20.12.2020 р. сума процентів за вкладом становить 33 096,47 грн.

Постановою Правління НБУ від 05.04.2016 р. № 234 в ПАТ КБ «Хрещатик» введено тимчасову адміністрацію, а 03.06.2016 року розпочато процедуру ліквідації банку.

Зазначив, що Фондом гарантування вкладів фізичних осіб виплачено 200 000 грн.

Його було включено до четвертої черги акцептованих вимог, але враховуючи значну суму заявлених кредиторами вимог бо банку, вважає, що відсутні передумови задоволення його вимог.

Зауважив, що в результаті прийняття НБУ постанови № 234 від 05.04.2016 р. було порушено його право власності щодо користування залишком коштів, що були розміщені на рахунку банку. В обґрунтування своєї позиції посилається на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.01.2017 р. у справі № 826/6665/16, що була залишена в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2017 р. та постановою Вищого адміністративного суду України від 20.07.2017 р., якою постанова НБУ від 05.04.2016 р. № 234 «Про віднесення ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» до категорії неплатоспроможних» була визнана протиправною та скасована.

У зв`язку зі встановленими обставинами адміністративними судами він вважає, що йому завдано майнової шкоди на суму невиплачених процентів - 33 096,47 грн, які просить стягнути з відповідача на його користь, вважаючи ці кошти збитками в розумінні ст. 22 ЦК України.

Просить позов задовольнити.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 24.12.2020 року відкрито провадження у справі та вирішено розглянути її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Запропоновано відповідачу не пізніше п`ятиденного строку подати заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, роз`яснено відповідачу, що він має право не пізніше п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження, копії позовної заяви та додатків до неї, до початку розгляду справи по суті надіслати відзив на позовну заяву.

Ухвалою від 21.01.2021 року відповідачу відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

26.01.2021 року від відповідача надійшов відзив на позов, в якому заперечуються позовні вимоги з підстав, викладених у відзиві.

10.03.2021 року від третьої особи - Державної казначейської служби, надійшли письмові пояснення на позов, в яких третя особа позов заперечує, просить відмовити у його задоволенні.

Третя особа - ПАТ «КБ «Хрещатик» не скористався своїм правом надати пояснення на позов.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 20.11.2015 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Хрещатик» укладено договір банківського вкладу «Осінній оксамит» №230D-27611675, згідно з умовами якого позивач вніс 80 000 грн на вкладний рахунок № НОМЕР_1 на термін з 20.12.2015 р. по 20.12.2016 р.

Постановою Правління Національного банку України від 05.04.2016 р. № 234 в ПАТ КБ «Хрещатик» введено тимчасову адміністрацію, згодом розпочато процедуру ліквідації.

Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку врегульована Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та є спеціальним законом, який регулює спірні правовідносини.

Відповідно до довідки від 22.09.2016 р. №2-3/3/9066 ОСОБА_1 визнано кредитором ПАТ КБ «Хрещатик» і його вимоги акцептовані у сумі 33 096,47 грн. Також зазначено, що задоволення його вимог здійснюватиметься у 4 чергу, згідно з ч. 1 ст. 52 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

16.05.2019 року Верховним Судом у справі 826/6665/16 скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.01.2017 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2017 року та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 20.07.2017 року. Справу передано на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

При новому розгляді справи, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.12.2020 року, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2021 року у задоволені адміністративного позову Благодійної організації «Благодійний фонд «Богдана Гаврилишина», Благодійного фонду «Енергетичний центр ім. І. Люндіна», Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіріус-1» до Національного банку України, треті особи: Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк «Хрещатик», Міська молодіжна організація «Центр соціальних та ділових ініціатив», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною та скасування постанови Національного банку України від 05.04.2016 №234 "Про віднесення публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» до категорії неплатоспроможних» відмовлено.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПАТ «КБ «Хрещатик» (АТ КБ «Хрещатик»), код ЄДРПОУ 02.10.2020 року припинено, номер запису: 1000741110128000175.

У спорах, пов`язаних з виконанням банком, в якому введено тимчасову адміністрацію та/або запроваджено процедуру ліквідації, своїх зобов`язань перед його кредиторами, регулюються нормами ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», які є спеціальними та цей закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах. Статтею 36 вказаного Закону врегульовано наслідки запровадження тимчасової адміністрації.

Зокрема, згідно ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час введення тимчасової адміністрації не застосовується: примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку, нарахування неустойки (штрафів,пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов`язання щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), а також зобов`язань перед кредиторами, у тому числі не нараховується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов`язань банку, зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може привести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом, нарахування відсотків за зобов`язаннями банку перед кредиторами.

При цьому, згідно абз. 1 ч. 6 ст. 36 вказаного Закону, обмеження, встановлене п. 1 ч. 5 цієї статті, не поширюється на зобов`язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України. Вклади в іноземній валюті перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом гривні, встановленим НБУ України до іноземних валют на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до цієї статті.

Статтею 28 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів у національній валюті України в порядку та у черговості, встановлених Фондом, не пізніше 20 робочих днів (для банків, база даних про вкладників яких містить інформацію про більше ніж 500000 рахунків, - не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку. Фонд здійснює виплату гарантованих сум відшкодування через банки-агенти, що здійснюють такі виплати в готівковій або безготівковій формі (за вибором вкладника).

Черговість та порядок задоволення вимог до банку, оплата витрат та здійснення платежів закріплено ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов`язань, є кредитором банку.

Отже, після запровадження Фондом гарантування вкладів фізичних осіб тимчасової адміністрації відносно неплатоспроможного банку з метою виведення його з ринку та в подальшому відкликання НБУ банківської ліцензії й переходу до процедури ліквідації банку, задоволення вимог кредиторів банку здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Чинним законодавством не передбачено задоволення вимог кредиторів поза межами процедури ліквідації банку.

Вказане стверджується і правовою позицією Верховного Суду України в постанові від 20 січня 2015 року у справі № 6-2001цс15.

Позивачем в позові порушено вимогу про виплату залишку на депозитному рахунку в розмірі 33 096,47 грн.

Згідно з довідкою ПАТ КБ «Хрещатик» від 22.09.2016 р. № 2-3/3/9066 на підставі заяви позивача його визнано кредитором на акцептовану банком суму 33 096,47 грн.

Матеріалами справи не доведено, що внаслідок дій відповідача було порушено право позивача, як кредитора ПАТ КБ «Хрещатик», на отримання залишку на депозитному рахунку коштів, не доведено причинний зв`язок між шкодою та неправомірними діями банку, в т.ч. з урахуванням факту скасування Верховним Судом судових рішень адміністративних судів та ухвалення нових про відмову у задоволені позову у справі, на яку позивач посилається, як на підставу своїх вимог.

Механізм відшкодування шкоди кредиторам та повернення коштів, отриманих під час виконання уповноваженою особою Фонду заходів, чітко визначеній чинним законодавством.

Таким чином, оскільки між позивачем та ПАТ КБ «Хрещатик» виникли договірні відносини, то стягнення заявленої позивачем суми повинно відбуватись на підставі Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Отже, зобов`язання з відшкодування шкоди є безпосереднім наслідком правопорушення, тобто порушення охоронюваних законом суб`єктивних особистих немайнових та майнових прав та інтересів учасників цивільних відносин. За своїм характером ці зобов`язання належать до роду недоговірних, тобто вони виникають поза межами існуючих між потерпілим і завдавачем шкоди договірних чи інших правомірних зобов`язальних відносин.

Складовими для відшкодування шкоди є: наявність шкоди; протиправна поведінка заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина.

Перераховані підстави для деліктних зобов`язань є обов`язковим. Відсутність хоча б одного елементу виключає відповідальність за завдану шкоду.

Відповідно до ст. 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк відповідає за своїми зобов`язаннями всім своїм майном відповідно до законодавства.

Банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов`язань у разі прийняття НБУ рішення про запровадження обмежень на діяльність банків, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.

Учасники банку відповідають за зобов`язаннями банку згідно із законами України та статутом банку.

Власники істотної участі зобов`язані вживати своєчасних заходів для запобігання настання неплатоспроможності банку.

Пов`язана з банком особа за порушення вимог законодавства, у тому числі нормативно-правових актів НБУ, здійснення ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, або доведення банку до неплатоспроможності несе цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність.

Пов`язана з банком особа, дії або бездіяльність якої призвели до завдання банку шкоди з її вини, несе відповідальність своїм майном. Якщо внаслідок дій або бездіяльності пов`язаної з банком особи банку завдано шкоди, а інша пов`язана з банком особа внаслідок таких дій або бездіяльності прямо або опосередковано отримала майнову вигоду, такі особи несуть солідарну відповідальність за завдану банку шкоду.

В ході розгляду справи вина відповідача у доведенні ПАТ КБ «Хрещатик» до неплатоспроможності судом не встановлена, позивачем не доведено завдану йому шкоду (розмір вкладу (процентів) не є розміром шкоди у розумінні ст. 1166 ЦК України), причинний зв`язок між шкодою та неправомірними діями відповідача.

При цьому, суд звертає увагу на те, що згідно зі ст. 1173 ЦК України, відшкодування шкоди, завданої фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними повноважень, відшкодується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про Національний банк України» останній є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління.

Особливий статус НБУ також розтлумачений в рішенні Конституційного Суду України від 26.02.2009 № 6-рп/2009, відповідно до пункту 3.1 якого Конституція України визначила правовий статус НБУ, як центрального банку держави, основною функцією якого є забезпечення стабільності грошової одиниці України (ст. 99). Особливість юридичного статусу НБУ полягає в тому, що з одного боку, він має публічно-правовий статус особливого центрального органу державного управління, самостійного у своїй діяльності від органів державної влади (ст. 6, 7, 24, 25, 53 Закону України «Про Національний банк України»), а з іншого - цивільно-правовий статус як юридичної особи, яка має відокремлене майно, що є об`єктом права державної власності і перебуває в його повному господарському віданні, та може вчиняти певні цивільно-правові правочини з комерційними банками, державою (ст. 4, 29, 31, 42 Закону України «Про Національний банк України»).

Отже, НБУ є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, самостійним у своїй діяльності від органів державної влади, тобто не є суб`єктом відповідальності в розумінні ст. 1173 ЦК України.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, в зв`язку з відмовою в задоволенні позову судовий збір покладається на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1166, 1173 ЦК України, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Законом України «Про Національний банк України» та ст. ст. 4, 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 273, 274, 354, 355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Національного банку України, третя особа: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Хрещатик» про стягнення матеріальної шкоди - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 840,80 грн.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Національний банк України, адреса: 01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9, ЄДРПОУ 00032106;

Третя особа: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Хрещатик», адреса: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 8-а, ЄДРПОУ 193642529.

Суддя Г.О. Матійчук