Рішення № 96773952, 07.05.2021, Таращанський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 379/153/20

Провадження № 2-а/379/1/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2021 року Таращанський районний суд Київської області в складі:

головуючого: судді Зінкіна В.І.,

за участю секретаря судового засідання: Гопкало О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тараща об`єднану адміністративну справу за уточненими позовами ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції Столичного округу про поновлення строку на оскарження та скасування постанов про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з даними позовами та з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд визнати поважними причини пропуску строку на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення та поновити строк на оскарження постанов по справі про адміністративне правопорушення, скасувати постанови про накладення адміністративного стягнення за №№ 000948, 000950, 000949, 000951 та закрити провадження у справах; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, а саме витрати на правову допомогу в розмірі, що всього становить 40 000,00 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 18.01.2020 позивачу з поштової кореспонденції стало відомо про наступне, зокрема про те, що:

14.05.2019 старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Столичного округу Павленком Миколою Івановичем складені протоколи № 001067 про адміністративне правопорушення, відповідальність на яке передбачена ст. 53-1 КУпАП, № 000958 – ч. 3 ст. 85 КУпАП, № 001066 – за 82-1 КУпАП, № 000957 – за ст. 82 КУпАП стосовно позивача, а 29.05.2019 – винесені постанови про накладення адміністративного стягнення № 000948 відповідно до якої позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 53-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень; № 000950 – 510 грн, № 000949 – 85,00 грн, № 000951 – 1700 грн.

Вважає, що оскаржувані постанови про накладення адміністративного стягнення винесені з порушеннями прав позивача та чинного законодавства України, є необґрунтованими та незаконними, а тому підлягають скасуванню, оскільки позивачу не було відомо про складання протоколів, суть вчиненого викладено лише загальними фразами, в порушення норм ст. 276 КУпАП справи розглянуто не за місцем вчинення, в порушення ст. 36 КУпАП інспектором були накладені стягнення за ст. 53-1, 82, 82-1, 85 ч. 3 КУпАП за кожне із порушень окремо, порушений порядок розгляду справ про адміністративне правопорушення, в оскаржуваних постановах відсутні відомості про їх доведення до відома особи, щодо якої її винесено.

Ухвалою суду від 07.12.2020 адміністративну справу прийнято до розгляду, розгляд справи постановлено проводити за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ відповідно до ст. 286 КАС України з повідомленням учасників справи, призначено судове засідання.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідачем було проведено позапланову перевірку дотримання вимог чинного природоохоронного законодавства ФОП ОСОБА_1 , про що було складено відповідний акт перевірки за результатом проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони від 13.05.2019-14.05.2019 за № 03-06/021П.

За результатами проведення позапланової перевірки з 13.05.2019 по 14.05.2019 в зв`язку з виявленими порушеннями природоохоронного законодавства, відповідачем виявлені порушення природоохоронного законодавства, які зафіксовані в протоколах про адміністративне правопорушення та винесено припис від 15.05.2019 № 03-06/021, яким зобов`язано позивача в термін до 15.06.2019 здійснити відповідні дії. З метою перевірки зазначеного припису, було здійснено позапланову перевірку, про що складено акт перевірки від 08.05.2020 № 3/6/000373, який було підписано і отримано позивачем. В зв`язку із зафіксованими в протоколах порушеннями, 29.05.2019 посадовою особою відповідача були винесені постанови про накладення адміністративного стягнення. Від підписання протоколів про адміністративне правопорушення та оскаржуваних постанов, позивач відмовився, матеріали направлені для добровільної сплати супровідним листом від 18.07.2019 № 3/6/7-33/3363. Зазначає, що присутність позивача при складанні протоколів підтверджується зазначенням у протоколах, що «порушником пред`явлені такі документи, що засвідчують його особу….». Крім того, в розділах протоколів зазначено, що порушник чинив опір. В зв`язку з чим, просить відмовити у позові та в стягнення витрат на правову допомогу повністю.

Позивач у судовому засіданні уточнені позови підтримав та просив їх задовольнити.

Представник позивача – адвокат Шапошник Є.В. в судовому засіданні уточнені позови підтримав за вкладених у них обставин і підстав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача Хазанов А. у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні уточнених позовів повністю, надав пояснення, аналогічним у викладеному відзиві на позовні заяви та додаткових поясненнях, та у письмових додаткових поясненнях.

Суд, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення учасників справи, оцінивши в сукупності усі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про задоволення уточнених позовів у повному обсязі, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Судом встановлено, що 14.05.2019 старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Столичного округу Павленком Миколою Івановичем складено протоколи про адміністративне правопорушення.

Згідно протоколу № 001067 про адміністративне правопорушення від 14.05.2019, о 12 год 30 хв 14.05.2019 під час проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) відповідно до направлення від 08.05.2019 № 3/6/000802 посадовою особою ФОП « ОСОБА_1 » порушено вимоги природоохоронного законодавства, а саме – самовільне зайняття земельної ділянки площею 0,4 га під рибоприймальний пункт, та ведення господарської діяльності. Заміри проведено за допомогою вимірювальної металевої рулетки зав. № 002, яка повірена, свідоцтво № 23-25/0000700, що є порушенням ст. 125, 126 ЗК України, ч. 9 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», за що відповідальність передбачено ст. 53-1 КУпАП. Також, в протоколі зазначено, що порушник від дачі пояснень та підпису відмовився, та, що розгляд справи відбудеться о 15 год 00 хв 29.05.2019 в приміщенні Державної екологічної інспекції Столичного округу за адресою: м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/7 (т.1 а.с.31).

29.05.2019 – інспектором винесено постанову № 000948, якою позивача визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 53-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700,00 грн (т.1 а.с.32).

Згідно протоколу № 000958 про адміністративне правопорушення від 14.05.2019, о 14 год 00 хв 14.05.2019 під час проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) відповідно до направлення від 08.05.2019 № 3/6/000802 відповідальний за лов водних біоресурсів ОСОБА_1 порушив ведення журналу № 1 обліку вилучених водних біоресурсів та журналу обліку вилучених водних біоресурсів, а саме в журналі № 1 вилучених ВБР систематично не записується 3 гр 12 Прізвище, ім`я та по батькові, а в журналі обліку прийнятих ВБР систематично не записується в гр. 4, 3 Прізвище, ім`я та по батькові та не ставиться підпис, що є порушенням ст. 61.2 Правил промислового рибальства внутрішніх водних об`єктах України, ст. 34 Закону України «Про тваринний світ», за що відповідальність передбачена ч. 3 ст. 85 КУпАП. Також, в протоколі зазначено, що порушник від дачі пояснень та підпису відмовився, та, що розгляд справи відбудеться о 10 год 00 хв 29.05.2019 в приміщенні Державної екологічної інспекції Столичного округу за адресою: м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/7 (т.1 а.с.38)

29.05.2019 – інспектором винесено постанову № 000950, якою позивача визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 85 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн (т.1 а.с.37).

Згідно протоколу № 001066 про адміністративне правопорушення від 14.05.2019, о 13 год 00 хв 14.05.2019 під час проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) відповідно до направлення від 08.05.2019 № 3/6/000802 посадовою особою ФОП « ОСОБА_1 » порушено вимоги щодо поводження з відходами, а саме – не ведеться журнал первинного обліку відходів, що є порушенням ст. 15, 17, 42 Закону України «Про відходи», за що відповідальність передбачена ст. 82-1 КУпАП. Також, в протоколі зазначено, що порушник від дачі пояснень та підпису відмовився, та, що розгляд справи відбудеться о 12 год 00 хв 26.05.2019 в приміщенні Державної екологічної інспекції Столичного округу за адресою: м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/7 (т.1 а.с.35).

29.05.2019 – інспектором винесено постанову № 000949, якою позивача визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 82-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 85,00 грн (т.1 а.с.36).

Згідно протоколу № 000957 про адміністративне правопорушення від 14.05.2019, о 13 год 40 хв 14.05.2019 під час проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) відповідно до направлення від 08.05.2019 № 3/6/000802 посадовою особою ФОП « ОСОБА_1 » порушено вимоги щодо поводження з відходами, а саме не проведено інвентаризацію відходів, не отримано документи дозвільного характеру у сфері поводження з відходами, що є порушенням ст. 15, 17, 42 Закону України «Про відходи», за що відповідальність передбачена ст. 82 КУпАП. Також, в протоколі зазначено, що порушник від дачі пояснень та підпису відмовився, та, що розгляд справи відбудеться о 11 год 00 хв 29.05.2019 в приміщенні Державної екологічної інспекції Столичного округу за адресою: м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/7 (т.1 а.с.34)

29.05.2019 – інспектором винесено постанову № 000951, якою позивача визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 82 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700,00 грн (т.1 а.с.98).

В подальшому, позивач отримав інформацію про те, що виконавчою службою був накладений арешт на його майна, після чого 18.01.2020 у відповідь на адвокатський запит ОСОБА_2 отримано відповідь з долученими завіреними оскаржуваними постановами.

Згідно частини 1 статті 242-1 КУпАП, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, розглядає справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 47 - 50, 52 - 53-1, 53-3 - 54, 59 - 77-1, статтею 78 (крім порушень санітарних норм), статтями 78-1 - 79, статтями 80-83 (крім порушень санітарних норм), частинами першою і третьою статті 85, статтями 86-1, 87, статтею 89 (щодо диких тварин), статтею 90-1 (крім порушень санітарних норм), статтями 91-1 - 91-4, статтею 95 (крім порушень санітарних норм та норм ядерної безпеки), статтею 153, статтею 167 (щодо реалізації нафтопродуктів, екологічні показники яких не відповідають вимогам стандартів, норм та правил) і статтею 188-5 цього Кодексу.

У відповідності до вимог до п. 3 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) господарської діяльності" N 877-V планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб`єкта господарювання, встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП, яким серед іншого визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (частини перша, друга статті 7 КУпАП).

Провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачає низку визначених у законі послідовних дій відповідного органу (посадової особи). За загальним правилом фіксація адміністративного правопорушення починається зі складення уповноваженою посадовою особою протоколу про його вчинення. У ньому зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи (частина 1 статті 256 Кодексу). Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами (частина 2 статті 256 КУпАП). У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це; така особа має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до нього, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання (частина третя статті 256 КУпАП). Протокол разом з іншими матеріалами справи, зокрема процесуально оформленими доказами, перелік яких встановлено у статті 251 Кодексу, надсилається органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення (частина 1 статті 257 КУпАП). Підвідомчість справ про адміністративні правопорушення визначено у главі 17 КУпАП.

У частині першій статті 277 КУпАП закріплено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність (ч. 2 статті 33 КУпАП).

Згідно з частиною першою статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі. Крім того, у цій правовій нормі передбачено, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за відсутності такої особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об`єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності. Отже, складання протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд уповноваженим органом (посадовою особою) справи про таке правопорушення належать до різних стадій адміністративного провадження.

Згідно з ч. 2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Крім того, відповідно до пунктів 3.2, 3.3 Інструкції з оформлення органами Державної екологічної інспекції України та її територіальними органами матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 05.07.2004 № 264 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 липня 2004 р. за № 934/95333, справа про адміністративне правопорушення за статтями, підвідомчими для розгляду органам Держекоінспекції України, розглядається в п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи (стаття 277 КУпАП).

Справа розглядається в присутності порушника або його законного представника. Розгляд справи при відсутності порушника може бути лише у випадках, коли є дані про своєчасне сповіщення порушника про місце і час розгляду справи (наявність отриманого порушником повідомлення про дату та місце розгляду справи, засвідченого підписом порушника чи працівника поштового відділення) і якщо від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення гарантоване ст. 7 КУпАП, за якою ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Визначення «законності» або «згідно із законом » досить широко наведено в практиці ЄСПЛ, яка є джерелом права, у зв`язку із чим є обов`язковою до врахування судами при розгляді справ відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Так, в рішенні «Салов проти України» (Salov v. Ukraine) від 27 квітня 2004 р. ЄСПЛ нагадав, що фраза «відповідно до закону» вимагає, щоб оскаржуваний захід мав певне підґрунтя в національному праві.

Крім того, у рішенні по справі «Пантелеєнко проти України» (Panteleyenko v. Ukraine) від 29 червня 2006 р., заява №11901/02, в п. 60 ЄСПЛ зазначено, що «законність розуміють як фундаментальну юридичну категорію, що є критерієм правового життя суспільства і громадян; законність також розглядають як «принцип, метод та режим суворого, неухильного дотримання, виконання норм права всіма учасниками суспільних відносин». У правовій державі законність (правозаконність) є гарантією правомірності застосованого примусу».

Однак концепція «законності» стосується не лише статті 8, але й багатьох інших статей Конвенції. Наприклад, у справі «Кац та інші проти України» (Kats and Others v. Ukraine, заява № 29971/04), рішення від 18 грудня 2008 року, ЄСПЛ зазначив, що слово «законний» та словосполучення «відповідно до процедури, встановленої законом», які містяться в пункті 1 статті 5, по суті, відсилають до національного законодавства і встановлюють обов`язок забезпечувати дотримання матеріально-правових та процесуальних норм такого законодавства.

В п.44 рішення від 30 вересня 2010 року «Володимир Поліщук та Світлана Поліщук проти України» (Vladimir Polishchuk and Svetlana Polishchuk v. Ukraine, заява № 12451/04) ЄСПЛ наголосив, що «словосполучення «згідно із законом» у пункті 2 статті 8 Конвенції, по суті, стосується національного законодавства і встановлює обов`язок забезпечувати дотримання матеріальних та процесуальних норм (рішення від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» (Panteleyenko v. Ukraine), заява № 11901/02, п. 49).

Таким чином, особа може бути піддана заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, що кореспондується із ст. 245 КУпАП, за якою завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Разом із тим, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що позивач був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

Крім того, в порушення ст. 283 КУпАП інспектором у постановах № № 000948, 000949 від 29.05.2019 не зазначено дати та час вчинення правопорушення. В постанові № 000951 не зазначено року винесення.

За таких обставин, суд доходить висновку, що постанови про накладення адміністративного стягнення №№ 000948, 000950, 000949, 000951 від 29.05.2019 є протиправними, тобто здійсненими з порушенням вимог діючого законодавства, що є підставою для скасування постанов про накладення адміністративного стягнення №№ 000948, 000950, 000949, 000951 від 29.05.2019 як таких, що винесені на підставі протоколів, укладених з порушенням вимог законодавства.

Суд приходить до висновку щодо протиправності оскаржуваних постанов про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та вважає, що відповідачем при їх винесенні було порушено принцип належного урядування.

Приходячи до такого висновку суд враховує правову позицію, висловлену в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 у справі «Рисовський проти України», в якому Суд зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.

Згідно зі ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

За викладених встановлених судом обставин спору оскаржувані постанови не можуть вважатися законними, а тому порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом скасування постанов про накладення адміністративного стягнення №№ 000948, 000950, 000949, 000951 від 29.05.2019 старшого державного інспектора з охорони навколишнього середовища Державної екологічної інспекції Столичного округу Павленка Миколи Івановича, що узгоджується із положеннями п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України в тім, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Вищевказані обставини дають суду підстави зробити висновок, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та заснованими на законі, в зв`язку з чим, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Суд також вважає, що клопотання про поновлення строку на оскарження постанов є обґрунтованим, та підлягає до задоволення

При вирішенні питання розподілу судових витрат, суд керується наступним.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 1 ст. 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частинами 1 та 2 ст. 16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Представником позивача на підтвердження понесених витрат надано до суду наступне:

ордер серія КС № 449797, № 449798, № 449799 (копія), № 449796 від 18.01.2020 (т.1 а.с.39, 160, 103, 224);

копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серія КС № 6042/10 від 18.05.2017 (т.1 а.с.40);

договір про надання правової допомоги від 28.10.2019 (т. 1 а.с. 41-44);

договір про надання правової допомоги від 28.01.2021 (т.2 а.с.79-83);

додаткову угоду № 10 від 28.10.2019 до договору від 28.10.2019 про надання правової допомоги (т.1 а.с.45-46);

додаткову угоду № 1 від 28.01.2021 до договору від 28.01.2021 про надання правової допомоги;

акт № 1 від 06.05.2021 про виконання робіт з надання правової допомоги відповідно до договір про надання правової допомоги від 28.10.2019 і 28.01.2021, згідно якого, сторони погодили, що вартість видів правової допомоги наданих адвокатом і прийнятих клієнтом складає 42 420,76 грн;

розрахункову квитанцію серії АБРА № 329131 від 06.05.2021, згідно якої сума розрахунку становить 42 420,76 грн.

Як вбачається з наведених документів, розмір судових витрат позивача на оплату гонорару його представникові за надання правової (правничої) допомоги становить 42 420,76 грн.

Так, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", "East/West Alliance Limited" проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо, - є неспівмірним.

Аналогічний висновок викладений у додатковій постанові Верховного Суду від 12 грудня 2019 року у справі № 2040/6747/18.

Враховуючи вищевикладене, а також фактичний об`єм виконаної роботи та її незначну складність, суд вважає обґрунтованими заявлені витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в частині:

зустрічі з клієнтом, узгодження правової позиції та підготовки договору про надання правової допомоги від 28.10.2019 та додаткової угоди № 1 до вказаного договору у розмірі 1600,00 грн;

надання усної консультації у розмірі 2000,00 грн;

підготовки до участі у судовому процесу у розмірі 500,00 грн;

збору доказів у розмірі 800,00 грн.

підготовки позовних заяв у розмірі 3200,00 грн;

участь у судових засіданнях Таращанського районного суду Київської області у розмірі 8400,00 грн,

а всього у розмірі 16 500,00 грн.

Відповідно до постанови КАС ВС від 04.11.2019 року справа № 9901/264/19, виїзд адвоката до суду не може бути віднесено до жодного з видів правничої допомоги, які передбачені статтями 1, 19 Закону № 5076-VI. А тому, витрати на здійснення вказаних видів робіт не можуть бути відшкодовані у якості витрат на професійну правничу допомогу.

Отже, вимоги про стягнення транспортних витрат (витрат на пальне) адвоката на поїздки до Таращанського районного суду Київської області задоволенню не підлягають.

Крім того, витрати на відправку поштової кореспонденції також не є видом надання правничої допомоги.

Стосовно витрат на підготовку апеляційної скарги, суд зазначає, що позивачу потрібно звертатися до Шостого апеляційного адміністративного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 19, 62 Конституції України, статтями 7, 9, 245, 251, 254, 268, 277, 280 КУпАП, статтями 7, 9, 71-74, 77, 90, 132, 134, 139, 242-1, 244 - 246, 268, 286, 272, 293, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Поновити строк на оскарження постанов про адміністративне правопорушення № 000948 від 29.05.2019, № 000949 від 29.05.2019, № 000950 від 29.05.2019, № 000951 від 29.05.2019.

Уточнені позови задовольнити у повному обсязі.

Скасувати постанову № 000948 від 29.05.2019, винесену старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції Столичного округу Павленком Миколою Івановичем про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 1700,00 грн за ст. 53-1 КУпАП.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 КУпАП – закрити.

Скасувати постанову № 000949 від 29.05.2019, винесену старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції Столичного округу Павленком Миколою Івановичем про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 85,00 грн за ст. 82-1 КУпАП.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 82-1 КУпАП – закрити.

Скасувати постанову № 000950 від 29.05.2019, винесену старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції Столичного округу Павленком Миколою Івановичем про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 510,00 грн за ст. 85 ч. 3 КУпАП.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 85 ч. 3 КУпАП – закрити.

Скасувати постанову № 000951 від 29.05.2019, винесену старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції Столичного округу Павленком Миколою Івановичем про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 1700,00 грн за ст. 82 КУпАП.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 85 ч. 3 КУпАП – закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції Столичного округу, ідентифікаційний код юридичний особи 42163667, юридична адреса: пров. Новопечерський, 3 корпус, 2, м. Київ, 01042, фактична адреса: вул. митрополита Василя Липківського, 35, м. Київ, 03035, витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 16 500,00 грн (шістнадцять тисяч п`ятсот гривень 00 коп.).

Сторони справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач: Державна екологічна інспекція Столичного округу, ідентифікаційний код юридичний особи 42163667, юридична адреса: пров. Новопечерський, 3 корпус, 2, м. Київ, 01042, фактична адреса: вул. митрополита Василя Липківського, 35, м. Київ, 03035.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження – з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до п. 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Шостого апеляційного адміністративного суду через Таращанський районний суд Київської області.

ГоловуючийВ. І. Зінкін