
Справа №295/15042/20
Категорія 59
2/295/229/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.04.2021 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира у складі:
головуючого - судді Кузнєцова Д.В.,
при секретарі - Карпішиній С.С., Барашивець Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Територіальної громади м. Житомира в особі Житомирської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування, -
ВСТАНОВИВ:
11 грудня 2020 року позивачі звернулися до суду із указаним позовом про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом.
Позов обґрунтовують тим, що є спадкоємцями за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка та батька ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилася спадщина на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , яку він прийняв після смерті свої батьків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 як єдиний спадкоємець, але не оформив своїх спадкових прав, так як помер. За змістом позову, заяви про прийняття спадщини у встановлений законом термін після померлого подали дружина та донька, які відповідно до матеріалів спадкової справи являються його спадкоємцями в 1/2 частині кожна. Проте, нотаріусом було відмовлено позивачам у видачі свідоцтва про право на спадщину, так як відсутні правовстановлюючі документи на домоволодіння, та немає підтвердження прийняття спадщини померлим батьком. За словами позивачів, померлий ОСОБА_3 вказане домоволодіння прийняв шляхом фактичного вступу в управління спадковим майном та проживання на момент смерті батьків в тому ж приміщенні та користування тими ж предметами, що належали батькам. З огляду на викладене у позовній заяві, позивачі просять визнати за кожним право власності на 42/100 частини житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка та батька ОСОБА_3 .
Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира Кузнєцова Д.В. від 14.12.2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, подали заяви про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують, просять їх задовольнити.
Представник відповідача -Територіальної громади м. Житомира в особі Житомирської міської ради в судове засідання не з`явилася, подала клопотання про розгляд справи без її участі.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_3 , батьками якого у свідоцтві про народження зазначено ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
30.04.1968 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 був зареєстрований шлюб. Прізвище дружини після укладення шлюбу « ОСОБА_1 ».
ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_2 , батьками якої є ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .
26.02.2000 року ОСОБА_2 зареєструвала шлюб з ОСОБА_9 та змінила прізвище на « ОСОБА_2 ».
Як вбачається з довідки КП «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради №5092 від 20.08.2019 року право власності на нерухоме майно, а саме 42/200 ід. частин житлового будинку по АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_5 .
ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .
Із наданої Житомирським обласним державним нотаріальним архівом копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 22.08.1989 року вбачається, що спадкоємцем майна ОСОБА_5 є її син ОСОБА_3 .
За змістом листа-відповіді КП «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради на адвокатський запит за №402 від 18.09.2020 року, за матеріалами інвентаризаційної справи №5887 згідно рішення виконкому Житомирської міської ради від 07.01.1958 року №18 будинок АДРЕСА_2 . Згідно матеріалів інвентаризаційної справи №2997 на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 станом на січень 2003 року право власності на 42/200 ід. частин житлового будинку за вказаною адресою зареєстровано за ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності, виданого 31.10.1956 Житомирським міським відділом комунального господарства, рішення Народного суду м. Житомира від 24.06.1958 року, справа №2-259.
ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 .
Згідно повідомлення Житомирського обласного державного нотаріального архіву за №365 від 22.02.2021 року спадкова справа до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 не заводилась.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 .
Померлий ОСОБА_3 на день смерті був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ним за вищевказаною адресою на день смерті та протягом шести місяців після його смерті були зареєстровані дружина ОСОБА_1 та донька ОСОБА_2 .
Із витребуваної судом копії спадкової справи №444/2019, заведеної Житомирською державою нотаріальною конторою Житомирської області до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 вбачається, що дочка та дружина померлого - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулися 23.09.2019 року із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом. Інших спадкоємців, з огляду на матеріали спадкової справи, немає.
23.09.2019 року державним нотаріусом Житомирської державної нотаріальної контори Житомирської області Поліщуком А.І. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на 42/200 частини житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_5 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , спадщину після якої прийняв її син ОСОБА_3 , але не оформив свої спадкових прав, в 1/2 частці кожній.
Постановою державного нотаріуса Житомирської державної нотаріальної контори Житомирської області Поліщука А.І. від 14.05.2020 року відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом на 42/200 частини житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_4 , після смерті ОСОБА_3 , оскільки останній спадщину після смерті батька ОСОБА_4 не прийняв.
Оскільки спадщина після смерті ОСОБА_4 відкрилася в період чинності Цивільного кодексу Української РСР 1963 року, то до спірних правовідносин підлягають також застосуванню норми цього Кодексу про належність спадщини спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 524 ЦК Української РСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.
При спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого (ч. 1 ст. 529 ЦК Української РСР).
Згідно зі статтею 548 ЦК Української РСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Відповідно до частин першої, другої статті 549 ЦК Української РСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на 42/200 частини житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
На підтвердження обставин фактичного вступу ОСОБА_3 в управління або володіння спадковим майном у вигляді 42/200 частини житлового будинку по АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_2 позивачами надана копія будинкової книги для прописки громадян, що проживають в будинку АДРЕСА_1 . За відомостями з будинкової книги та довідки КП «ВЖРЕП №5» Житомирської міської ради ОСОБА_3 був зареєстрований за указаною адресою із 12.05.1967 року та знятий з реєстрації 07.04.2012 у зв`язку зі смертю.
Таким чином суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 фактично прийняв спадщину після смерті батька ОСОБА_2 шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном.
Статтею 1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися в наслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).
Згідно з положеннями ч ч. 1, 2 ст. 1220, ч. 1 ст. 1222, ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи. Часом відкриття спадщини в такому випадку є день смерті особи. Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Частинами 1, 3 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Як роз`яснено у п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року №7 свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли в порядку, установленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Згідно з положенням статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Аналіз встановлених судом фактичних обставин справи та норм закону, що їх регулюють, у своїй сукупності дає підстави суду для задоволення позову, адже як з`ясовано, ОСОБА_3 за життя фактично був власником спірного нерухомого майна, однак у зв`язку із відсутністю належних правовстановлюючих документів, після його смерті спадкоємці - його дружина ОСОБА_1 та дочка ОСОБА_2 , не мають змоги оформити своїх спадкових прав. Отже, судом встановлено, що позивачі мають законне право на отримання у власність нерухомого майна в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка та батька відповідно.
Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 2-5, 10-13, 76-81, 141, 264, 265, 279, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 328, 392, 1220, 1222, 1268-1270 ЦК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 42/200 частини житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 42/200 частини житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Богунський районний суд міста Житомира протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Позивач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Відповідач: Територіальна громада в особі Житомирської міської ради, адреса: м. Житомир, м-н ім. С.П. Корольова, 4/2 код ЄДРПОУ 13576954.
Суддя
Судове рішення № 96773237, Богунський районний суд м. Житомира було прийнято 12.04.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 295/15042/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: