Постанова № 9677315, 28.05.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №2.11.15

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 травня 2010 року Справа № 2а-2295/10/1270


Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Ципко О.В.,

при секретарі: Лященко М.С.,

за участю представників:

від позивача: Конкіна В.В. (довіреність № 1/12 від 03.01.2010 р.),

Трошниної О.Б. (довіреність № 4/12 від 03.01.2010 р.),

від відповідача - 1: Буркової О.М.(довіреність № 1261/10/10-013 від 28.01.2010р.),

від відповідача - 2: Мінаєвої І.І. (довіреність № 14-12/1-3 від 31.12.2009 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Транспеле» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість,-

В С Т А Н О В И В:

30 березня 2010 року позивач звернувся з адміністративним позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання дій по відмові у бюджетному відшкодуванні ПДВ за період з жовтня 2009 року по грудень 2009 рік у сумі 631898,00 грн. незаконними та зобовязати відповідача підтвердити і включити до складу суми бюджетного відшкодування з ПДВ суму у розмірі 631898,00 грн.

25 травня 2010 року у судовому засіданні представник позивача надав клопотання про уточнення позовних вимог, в яких просив стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Транспеле» бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2009 року на суму 141837,00 грн., за листопад 2009 року на суму 266949, 00 грн., за грудень 2009 року на суму 233122,00 грн., всього на суму 631898,00 грн. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Транспеле» судові витрати у сумі 1 700,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги та пояснив, що Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції у м. Луганську позивачем було надано податкові декларації, розрахунки бюджетного відшкодування й заяви про повернення сум бюджетного відшкодування на поточний банківський рахунок за зазначені періоди, згідно яких сума ПДВ, фактично сплачена платником податків становить усього 631898,00 грн., що підтверджено податковими накладними. Тому у позивача виникло право на бюджетне відшкодування, у звязку з чим просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську в судовому засіданні позов не визнав та вказав, що товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Транспеле» до податкового органу було подано податкові декларації з ПДВ за період за жовтень 2009 року на суму 141837,00 грн., за листопад 2009 року на суму 266949, 00 грн., за грудень 2009 року на суму 233122,00 грн., всього на суму 631898,00 грн. з відповідними розрахунками сум бюджетного відшкодування з ПДВ. Відповідно до Закону України „Про податок на додану вартість" протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган повинен здійснити документальну невиїзну перевірку заявлених у ній даних та позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Так, Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганську було проведено позапланову документальну перевірку фінансово - господарської діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Транспеле» з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за жовтень 2009 рік по грудень 2009 рік, за результатами перевірки складені довідки від 03.12.2009 року № 1084/23-616/31718995, від 21.01.2010 року № 35/23-616/13378964 та від 12.02.2010 року № 115/23-616/13378964. Відповідно до висновків вищезазначених довідок встановлено, що на порушення Закону України «Про податок на додану вартість» перевіркою підтверджено бюджетне відшкодування відображене у декларації за жовтень 2009 року на суму 22552 грн. Крім того, за результатами вищезазначеної перевірки не можливо підтвердити заявлені суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації за жовтень 2009 року - у сумі 119 285 грн. 00 коп., за листопад 2009 року у сумі 266949 грн. 00 коп. та грудень 2009 року - у сумі 223 112 грн. 00 коп., що пов'язано з неотриманням відповідей на запити щодо перевірок основних постачальників платника податків, у зв'язку з чим, доводи підприємства, викладені у позові щодо підтвердження за результатами перевірки сум до відшкодування за жовтень - грудень 2009 року безпідставні та спростовуються довідками Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську від 03.12.2009 року № 1084/23-616/31718995, від 21.01.2010 року № 35/23-616/13378964 та від 12.02.2010 року № 115/23-616/13378964. Таким чином, суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України, а зараховані суми використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно з вищевказаним Законом, тому однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість, в розумінні Закону України „Про податок на додану вартість" є сплата цих сум до Державного бюджету України. У зв'язку з чим, право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару.

Представник Головного управління державного казначейства України у Луганській області в судовому засіданні дав пояснення по суті позовних вимог, а саме вказав, що згідно п.4.1. «Порядку відшкодування ПДВ» відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду. На теперішній час до Головного управління державного казначейства України у Луганській області не надходило відповідних документів, на підставі яких можливо здійснити відшкодування податку на додану вартість товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія «Транспеле».

Заслухавши показання сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Транспеле» зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради від 24.10.1996 року, свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 487114 (а.с.89) та є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № 17309905 про реєстрацію платника податку на додану вартість (а.с. 88). ТОВ «Компанія «Транспеле» знаходиться на податковому обліку в Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції у м. Луганську.

Позивачем була подана заява про відшкодування у повному обсязі заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ, що підлягає відшкодуванню на розрахунковий рахунок ТОВ «Компанія «Транспеле":

- за жовтень 2009 р. - у сумі від'ємного значення по податку на додану вартість у розмірі 141837,00 грн.,

- за листопад 2009 р. - у сумі від'ємного значення по податку на додану вартість у розмірі 266949,00 грн.,

- за грудень 2009 р. - у сумі від'ємного значення по податку на додану вартість у розмірі - 233122,00 грн., на загальну суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з Державного Бюджету України на розрахунковий рахунок платника податку у розмірі 631898,00 грн.

Судом встановлено, що 23.03.2010 року Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганську надана відповідь ТОВ «Компанія «Транспеле", в якій у звязку з неможливістю підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування відмовила позивачу у відшкодуванні заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за період з жовтня 2009 р. по грудень 2009 р. у сумі 631898,00 грн.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що відповідно п.п. 7.7.1., 7.7.2., 7.7.4., п.7.7., ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" позивач надав до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську у встановлений термін податкові декларації, заяви про повернення суми бюджетного відшкодування по ПДВ і розрахунки суми бюджетного відшкодування, згідно яких заявлені до відшкодування з Державного бюджету України на поточний рахунок позивача суми бюджетного відшкодування по ПДВ за вказані звітні податкові періоди.

На підставі направлень від 26.11.09р. № 1480,, від 14.01.10р. № 18, від 03.02.10р. № 67 працівниками Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську було здійснено виїзну позапланову перевірку позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Довідками від 03.12.2009 року № 1084/23-616/31718995, від 21.01.2010 року № 35/23-616/13378964 та від 12.02.2010 року № 115/23-616/13378964 „Про результати виїзної позапланової перевірки ТОВ «Компанія «Транспеле" з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника за жовтень-грудень 2009 року", складений посадовими особами Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську.

Згідно вказаних довідок перевірки ТОВ «Компанія «Транспеле" завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на рахунок платника по декларації за жовтень грудень 2009 року на суму 631898,00 грн. Як вбачається з матеріалів справи, перевіркою не було підтверджено заявлену позивачем суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за - за жовтень 2009 р. - розмірі 141837,00 грн., - за листопад 2009 р. - у розмірі 266949,00 грн., - за грудень 2009 р. - у розмірі - 233122,00 грн., на загальну суму податку на додану вартість у розмірі 631898,00 грн., у звязку з неотриманням відповідей по запитам стосовно основних постачальників.

Судом встановлено, що підтверджено факти сплати на загальну суму 631898,00 грн. у попередніх податкових періодах сум податку, які були включені до складу податкового кредиту та не брали участі у розрахунках бюджетного відшкодування та не погашали податкових зобовязань.

Відповідно п.п. 7.7.5, 7.7.6 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" у позивача виникає право на бюджетне відшкодування через 70 календарних днів після надання Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції у м. Луганську податкових декларацій, а саме:

-за податковою декларацією за жовтень 2009 року у сумі 141837,00 грн.

-за податковою декларацією за листопад 2009 року у сумі 266949,00 грн.

-за податковою декларацією за грудень 2009 року у сумі 233122,00 грн.

Таким чином, товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Транспеле» надав Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції у м. Луганську податкові декларації, розрахунки бюджетного відшкодування та заяви про повернення сум бюджетного відшкодування на поточний банківський рахунок за зазначені періоди, згідно яких сума ПДВ, фактично сплачена платникам податків - постачальникам у вартості товарів становить усього за зазначені періоди 631898,00 грн., що підтверджена податковими накладними.

Суд дійшов до висновку, що у товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Транспеле» виникло право на бюджетне відшкодування, так як на момент подачі позовної заяви відповідачем у порушення п.п. 7.7.5. Закону України „Про податок на додану вартість" не надано висновки із вказівкою сум, що підлягають відшкодуванню з бюджету Головному управлінню державного казначейства у Луганській області, порушуючи право позивача на бюджетне відшкодування у сумі 631898,00 гривень.

Відповідно до п.7.7.1. п.7.7. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) у бюджет або бюджетне відшкодування, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При негативному значенні суми, розрахованої згідно п.п.7.7.1 цього пункту, така сума враховується в зменшення суми податкового боргу по цьому податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.7.5 та п.п. 7.7.6 вищевказаного Закону протягом 30 днів, наступних за днем одержання податкової декларації, податковий орган проводить документальну не виїзну перевірку заявлених у ній даних. При наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування був зроблений з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну (документальну) перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк по закінченні перевірки надати органу державного казначейства висновок із вказівкою суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу, орган державного казначейства надає платникові податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після одержання висновку податкового органа.

Отже, згідно п.п.7.7.5 та п.п.7.7.6 Закону України „Про податок на додану вартість" право позивача на бюджетне відшкодування виникає через 70 днів після одержання декларації від Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську.

Згідно пп.7.4.1. п.7.4.ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених платником податків у звітному періоді у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Таким чином, податкова накладна та платіжне доручення є документом, що підтверджує сплату покупцем ТОВ «Компанія «Транспеле» ПДВ у ціні товару.

Судом встановлено, що для відшкодування з бюджету ПДВ Закон не передбачає обов'язкової умови фактичного надходження цих сум у бюджет, у випадку невиконання контрагентом платника податків зобов'язань по сплаті ПДВ у бюджет, негативні наслідки наступають тільки для нього. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення сумлінного платника податків права на його відшкодування у випадку, якщо останній виконав всі передбачені Законом умови по одержанню такого відшкодування й має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганську були порушені вимоги підпунктів 7.7.2., 7.7.5., 7.7.6., 7.7.10. пункту 7.7. статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість", статей 2, 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та іншим цільовими фондами" № 2181 від 20.12.2000 року, що призвело до ненадходження на розрахунковий рахунок позивача суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість у сумі 631898,00 грн. не відшкодовано у звязку з неподанням висновку до Головного управління державного казначейства у Луганській області.

Згідно з п.4 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації та Державного казначейства України 02.07.97р. № 209/72 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 21.05.2001р. № 200/86) і зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 08.06.2001р. за № 489/5680 відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

Згідно зі ст. 48 Бюджетного кодексу України в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України, у тому числі операцій з коштами державного бюджету та розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів, контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів.

Таким чином, органи Державного казначейства здійснюють операції з перерахування коштів Державного бюджету з податку на додану вартість за висновками податкових органів або за рішенням суду, у зв'язку з чим Головне управління Державного казначейства України у Луганській області правомірно залучено в якості другого відповідача.

Враховуючи наявні у матеріалах справи докази, суд погоджується з доводами позивача щодо правильності визначення податкових зобов'язань та суми податкового кредиту, а також правильності визначення суми бюджетного відшкодування, тому позовна вимога щодо стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості по деклараціях за жовтень 2009 р. - у розмірі 141837,00 грн., - за листопад 2009 р. - у розмірі 266949,00 грн., - за грудень 2009 р. - у розмірі - 233122,00 грн., на загальну суму податку на додану вартість у розмірі 631898,00 грн. підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись Закону України «Про податок на додану вартість» №168 /97-ВР від 03.04.1997 р., ст.ст. 2, 17, 18, 87, 94, 159, 160, 161, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Уточнені позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Транспеле» задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Транспеле» (код ЄДРПОУ 13378964) бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2009 року на суму 141837,00 грн., за листопад 2009 року на суму 266949, 00 грн., за грудень 2009 року на суму 233122,00 грн., всього на суму 631898,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Транспеле» судові витрати у сумі 1 703,40 грн. (одну тисячу сімсот три грн. 40 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова в повному обсязі виготовлена 02 червня 2010 року.

СуддяЦипко О.В.