Рішення № 96772979, 15.03.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

15 березня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3975/20

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Шембелян В.С.,

за участі секретаря судового засідання Пономарьової О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою адвоката Подоляки Олександра Олександровича в інтересах Комунального підприємства «Попаснянський районний водоканал» до Північно-східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку, -

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду 16 жовтня 2021 року надійшов позов адвоката Подоляки Олександра Олександровича в інтересах Комунального підприємства «Попаснянський районний водоканал» (далі – позивач, представник позивача) до Північно-східного офісу Держаудитслужби (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати висновок Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській області Північно-східного офісу Держаудитслужби від 30.09.2020 № UА-М-2020-09-16-000036 про результати моніторингу закупівлі № UА-2020-04-27-000157-с.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 30 вересня 2020 року Управлінням Північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській області опубліковано висновок про результати моніторингу закупівлі Комунального підприємства «Попаснянський районний водоканал». Моніторинг розпочато 16 вересня 2020 року відповідно до наказу Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській області від 16 вересня 2020 року № 58, ID моніторингу UA-M-2020-09-16-000036, за предметом закупівлі ДК 021:2015: 31710000-6 Електронне обладнання (Система управління насосним агрегатом Д4000 СДН 2-16-59-6УЗ 1600 кВт 6000 В) за процедурою відкриті торги з публікацією на prozorro.gov.ua ідентифікатор закупівлі: № UA-2020- 04-27-000157-е.

У даному висновку виявлено низку порушень Закону України «Про публічні закупівлі» щодо вказаної закупівлі позивача та зобов`язано позивача усунути ці порушення шляхом розірвання договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Позивач зазначив в позові окремі пояснення щодо кожного з порушень, виявлених відповідачем, що, на думку позивача, спростовують обґрунтування висновків відповідача.

Він вказує на те, що на момент внесення до річного плану закупівель інформації про закупівлю, в електронній системі закупівель була відсутня технічна можливість зазначити інформацію про місцезнаходження замовника та його категорію, а також була відсутня технічна можливість вказати в оголошенні про проведення відкритих торгів інформацію про мову (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції, оскільки були відсутні електронні форми з окремими полями для внесення зазначеної інформації. Крім того, інформація про місцезнаходження замовника та його категорію міститься в оголошенні про проведення цієї закупівлі в електронній системі закупівель. Інформація про мову (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиція була вказана в тендерній документації, оприлюдненій разом з оголошенням про проведення відкритих торгів в електронній системі закупівель відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону.

Оголошення про проведення Закупівлі було оприлюднене відповідно до ч. 3 ст. 10

Закону, тобто дата кінцевого строку подання тендерних пропозицій та дата розкриття тендерних пропозицій співпадають, а отже Замовником не порушено вимоги пункту 11

частини 2 статті 22 Закону.

Зазначена у пункті 1 розділу 2 тендерної документації інформація відповідає

вимогам встановленим частиною 2 статті 24 Закону, на думку позивача.

Позивач погоджується, що в тендерній документації він як замовник помилково посилається на норми Закону України «Про публічні закупівлі» в попередній редакції, який втратив чинність з 19.04.2020 у зв`язку з введенням в дію Закону в редакції Закону України № 114-ІХ від 19.09.2019, оскільки тендерна документація готувалася ще під час дії старої редакції цього закону.

Проект договору про закупівлю, наданий замовником в складі тендерної документації містить порядок змін його умов (п. 2.3, п.10.2 проекту договору).

До тендерної документації учасником ТОВ «Енергомашкомплект» надано договір оренди виробничої бази м. Вишгород, в якому зазначено строк дії договору (п. 1.5 вказаного договору оренди та додаткова угода №1 від 01.12.2019 до цього договору).

Позивач зазначає, що пункті 3.7 розділу І Додатку 1 до тендерної документації ним як замовником некоректно сформульовано вимогу: «У разі, якщо Учасник не є платником ПДВ або платником єдиного податку - надати лист-пояснення із зазначенням підстави ненадання документу/ів.». Інформація про те, на якій системі оподаткування знаходиться учасник процедури закупівлі є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних, доступ до неї є вільним, зокрема на офіційному сайті Державної податкової служби України за посиланням в мережі інтернет https://cabinet.sfs.gov.ua/registers, що надає замовнику можливість перевірити такі відомості щодо учасника самостійно, тому відсутність такого листа-пояснення не унеможливлює прийняття пропозиції замовником.

Позивач вказав, що ТОВ «Енергомашкомплект» у складі своєї тендерної пропозиції додатково надало лист-гарантія від 22.05.2020 № 84, наданий ТОВ «ТОРОГОВИЙ ДІМ «ЯХОНТ», який дійсно містить посилання на номер закупівлі, який не є ідентифікатором даної закупівлі. Однак, в листі-гарантїї від 22.05.2020 № 84, наданому ТОВ «ТОРОГОВИЙ ДІМ «ЯХОНТ», зазначено, що у разі визнання ТОВ «Енергомашкомплект» переможцем процедури закупівлі, ТОВ «ТОРОГОВИЙ ДІМ «ЯХОНТ» будуть направлені спеціалісти для проведення пусконалагоджувальних робіт і навчання персоналу саме КП «Попаснянський районний водоканал». Тому позивач вважає, що дана помилка є формальною (несуттєвою), такою, що не впливає на зміст тендерної пропозиції та не може бути приводом для її відхилення.

В позові зазначено, що в електронній системі закупівель є довідки про відсутність податкової заборгованості у ТОВ «Енергомашкомплект» (Квитанція №1 з ДФС про відсутність заборгованості від 20.07.2020 та Квитанція №2 з ДФС про відсутність заборгованості від 20.07.2020). Тому в наданні ТОВ «Енергомашкомплект», як переможцем торгів, довідки про відсутність податкової заборгованості, на думку позивача, не було потреби.

Враховуючі вищезазначене, в Замовника не було підстав, передбачених ч. 1 ст. 31 Закону, для відхилення тендерної пропозиції ТОВ «Енергомашкомплект». Тому позивач вважає висновок протиправним, необґрунтованим, таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, просить його скасувати.

Ухвалою суду від 21 жовтня 2020 року позовну заяву залишено без руху (а.с. 13).

Ухвалою суду від 09 листопада 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду після усунення її недоліків та відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с. 25-26).

Ухвалою від 30 грудня 2020 року вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання (а.с. 91).

Ухвалою суду від 15 лютого 2021 року закрито підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 104).

09 грудня 2020 року від Північно-східного офісу Держаудитслужби надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 32-43), в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з таких підстав.

Відповідно до наказу від 16.09.2020 № 58 на підставі пункту 4 частини 2 статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922 в редакції Закону України від 19.09.2019 № 114-ІХ Управлінням Північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській області було прийнято рішення про початок моніторингу процедури закупівлі електронного обладнання (Системи управління насосним агрегатом Д4000 СДН 2-16-59-6УЗ 1600 кВт 6000 В) (ДК 021:2015: 3171000-6- Електронне обладнання) (інформацію опубліковано в інформаційно-телекомунікаційній системі Prozorro за номером ID: UА-2020-04-27-000157-с), проведеною Комунальним підприємством "Попасняннський районний водоканал", яке оприлюднено в електронній системі закупівель 27.04.2020. За результатами моніторингу було складено висновок про результати моніторингу закупівлі, який 30.09.2020 оприлюднено в електронній системі закупівель. Відповідно до висновку Управлінням було виявлено низку порушень законодавства у сфері публічних закупівель в частині складання тендерної документації не у відповідності до вимог закону, складання форм документів у сфері публічних закупівель та невідхилення тендерних пропозицій, які підлягали відхиленню відповідно до вимог закону. Управлінням в пункті 3 розділу II висновку зазначено зобов`язання щодо усунення замовником виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема, в межах законодавства вжити заходів щодо розірвання договору відповідно до законодавства, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень. Проте, Замовником станом на 30.11.2020 порушення не усунуто та договір від 31.07.2020 № 1207 не розірвано. Тому відповідач вважає вимоги позову такими, що не підлягають задоволенню. Зазначені в позові пояснення, на думку відповідача, не спростовують правомірності висновків про наявність порушень законодавства в сфері публічних закупівль позивачем.

Суд розглядає справу в порядку загального позовного провадження відповідно до статті 205 КАС України та керується такими вимогами чинного законодавства.

Відповідно до статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Частиною другою статті 19 Конституції України закріплено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 5 Закону № 2939-XII визначено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України “Про публічні закупівлі”, проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначає Закон України від 25.12.2015 № 922-VІІІ “Про публічні закупівлі” (далі – Закон № 922-VІІІ).

Статтею 1 Закону № 922-VІІІ визначено, що у цьому законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:

авторизований електронний майданчик - авторизована Уповноваженим органом інформаційно-телекомунікаційна система, яка має комплексну систему захисту інформації з підтвердженою відповідністю згідно із Законом України “Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах”, є частиною електронної системи закупівель та онлайн-сервісом, що забезпечує реєстрацію осіб, автоматичне розміщення, отримання і передання інформації та документів під час проведення закупівель, користування сервісами з автоматичним обміном інформацією, доступ до якого здійснюється за допомогою мережі Інтернет (пункт 1);

веб-портал Уповноваженого органу з питань закупівель (далі - веб-портал Уповноваженого органу) - інформаційно-телекомунікаційна система, яка має комплексну систему захисту інформації з підтвердженою відповідністю згідно із Законом України “Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах”, до складу якої входять модуль електронного аукціону і база даних, та є частиною електронної системи закупівель. Веб-портал Уповноваженого органу є онлайн-сервісом, що забезпечує створення, зберігання, оприлюднення всієї інформації про закупівлі, проведення електронного аукціону, автоматичний обмін інформацією і документами та користування сервісами з автоматичним обміном інформацією, доступ до якого здійснюється за допомогою мережі Інтернет. Забезпечення функціонування веб-порталу Уповноваженого органу здійснюється, у тому числі, за рахунок надання авторизованим електронним майданчикам платного доступу до нього (пункт 5);

електронна система закупівель - інформаційно-телекомунікаційна система, яка має комплексну систему захисту інформації з підтвердженою відповідністю згідно із Законом України “Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах”, що забезпечує проведення закупівель, створення, розміщення, оприлюднення, обмін інформацією і документами в електронному вигляді, до складу якої входять веб-портал Уповноваженого органу, авторизовані електронні майданчики, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією та документами (пункт 7);

моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель (пункт 14).

Пунктом 1 частини першої статті 2 Закону № 922-VІІІ визначено, що до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать органи державної влади (орган законодавчої, органи виконавчої, судової влади), та правоохоронні органи держави, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, об`єднання територіальних громад.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 922-VІІІ цей Закон застосовується до замовників, визначених пунктами 1-3 частини першої статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень.

Абзацами 1 та 2 частини першої статті 8 Закону № 922-VІІІ визначено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 8 Закону № 922-VІІІ рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.

Частиною третьою статті 8 Закону № 922-VІІІ визначено, що повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

Згідно з частиною шостою статті 8 Закону № 922-VІІІ за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Відповідно до частини сьомої статті 8 Закону № 922-VІІІ у висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

Відповідно до абзацу 2 частини восьмої статті 8 Закону № 922-VІІІ протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (частина дев`ятнадцята статті 8 Закону № 922-VІІІ).

Пунктом 11 частини першої статті 9 Закону № 922-VІІІ визначено, що основними функціями Уповноваженого органу є розроблення та затвердження: примірної тендерної документації; примірного положення про уповноважену особу; примірного положення про тендерний комітет; примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі; примірної методики визначення вартості життєвого циклу; порядку визначення предмета закупівлі; порядку розміщення інформації про публічні закупівлі; особливості закупівель за рамковими угодами та їх укладення; форми і вимог до забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції; порядку організації тестування уповноважених осіб; переліку формальних помилок.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 10 Закону № 922-VІІІ замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме: оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель, тендерну документацію та проект договору про закупівлю.

Доступ до інформації, оприлюдненої в електронній системі закупівель, є безоплатним та вільним. Інформація про закупівлю, визначена цим Законом, розміщується в електронній системі закупівель безоплатно через авторизовані електронні майданчики (абзац 1 частини шостої статті 10 Закону № 922-VІІІ).

Відповідно до частини першої статті 12 Закону № 922-VІІІ електронна система закупівель повинна бути загальнодоступною та гарантувати недискримінацію, рівні права під час реєстрації всім заінтересованим особам та рівний доступ до інформації всім особам. Обмін і збереження інформації та документів має відбуватися з гарантуванням цілісності даних про учасників і їхніх тендерних пропозицій/пропозицій під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та їх конфіденційність до моменту розкриття тендерних пропозицій/пропозицій.

Під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій/пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України “Про електронні документи та електронний документообіг” та “Про електронні довірчі послуги” (частина третя статті 12 Закону № 922-VІІІ).

Частиною восьмою статті 12 Закону № 922-VІІІ визначено, що подання інформації під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі здійснюється в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Замовникам забороняється вимагати від учасників подання у паперовому вигляді інформації, поданої ними під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.

Згідно з частиною другою статті 17 Закону № 922-VІІІ замовник може прийняти рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та може відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов`язання за раніше укладеним договором про закупівлю з цим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання, і було застосовано санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків - протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору.

Учасник процедури закупівлі, що перебуває в обставинах, зазначених у частині другій цієї статті, може надати підтвердження вжиття заходів для доведення своєї надійності, незважаючи на наявність відповідної підстави для відмови в участі у процедурі закупівлі. Для цього учасник (суб`єкт господарювання) повинен довести, що він сплатив або зобов`язався сплатити відповідні зобов`язання та відшкодування завданих збитків.

Якщо замовник вважає таке підтвердження достатнім, учаснику не може бути відмовлено в участі в процедурі закупівлі.

Відповідно до частини першої статті 21 Закону № 922-VІІІ оголошення про проведення відкритих торгів безоплатно оприлюднюється в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.

Згідно з пунктом 8 частини другої статті 21 Закону № 922-VІІІ оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити наступну інформацію про мову (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції.

Відповідно до частини другої статті 22 Закону № 922-VІІІ у тендерній документації зазначаються такі відомості: інструкція з підготовки тендерних пропозицій (пункт 1); мова (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції (пункт 13); опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки (пункт 19).

Частиною п`ятою статті 22 Закону № 922-VІІІ визначено, що замовникам забороняється вимагати від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подаються у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням кваліфікованого електронного підпису.

Згідно з абзацом 1 частини першої статті 26 Закону № 922-VІІІ тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 31 Закону № 922-VІІІ замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо тендерна пропозиція учасника:

не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації;

викладена іншою мовою (мовами), аніж мова (мови), що вимагається тендерною документацією;

є такою, строк дії якої закінчився.

Згідно з абзацом 2 пункту 3 частини першої статті 31 Закону № 922-VІІІ замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо переможець процедури закупівлі не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону.

Пунктом 3 частини другої статті 32 Закону № 922-VІІІ встановлено, що тендер автоматично відміняється електронною системою закупівель у разі відхилення всіх тендерних пропозицій згідно з цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону № 922-VІІІ договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі (частина четверта статті 41 Закону № 922-VІІІ).

Частиною першою статті 43 Закону № 922-VІІІ визначено, що договір про закупівлю є нікчемним у разі:

1) якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону;

2) укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону;

3) укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону;

4) укладення договору з порушенням строків, передбачених частинами п`ятою і шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв`язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив такі обставини справи.

Комунальне підприємство «Попаснянський районний водоканал» зареєстроване в якості юридичної особи, код ЄДРПОУ 38817874, місцезнаходження: 93304, Луганська область, м. Попасна, вул. Дніпровська, 89.

Згідно із наказом управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській області від 16.09.2020 № 58 “Про початок моніторингу закупівель”, визначено почати моніторинг закупівель відповідно до переліку, зокрема щодо процедури закупівель: UА-2020-04-27-000157-с, оприлюдненої КП «Попаснянський районний водоканал» в електронній системі закупівель 27.04.2020 (арк. спр. 44-45).

Підстави призначення та процедуру проведення моніторингу позивач не оскаржує.

За результатами проведеного моніторингу, відповідачем складено та опубліковано висновок про результати моніторингу процедури закупівлі від 30.09.2020 № 237 ID моніторингу UA-M-2020-09-16-000036, по предмету закупівлі за ДК 021:2015: 31710000-6 Електронне обладнання (Система управління насосним агрегатом Д4000 СДН 2-16-59-6УЗ 1600 кВт 6000 В, ДК 021:2015:31710000-6 - Електронне обладнання, очікувана вартість 5851855,00 грн), за процедурою відкриті торги з публікацією англійською мовою на prozorro.gov.ua ідентифікатор закупівлі: № UA-2020-04-27-000157-с (арк. спр. 46-49).

Щодо виявлених в ході моніторингу порушень, суд дійшов таких висновків.

Відповідачем у висновку вказано, що позивачем порушено вимоги частини 2 статті 4 Закону № 922, оскільки в річному плані на 2020 рік не визначено місцезнаходження замовника та його категорію. Також порушено вимоги пункту 8 частини другої статті 21 Закону № 922, оскільки в оголошенні про проведення відкритих торгів відсутня інформація про мову (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції.

Однак, суд не погоджується з даними твердженнями відповідача з таких підстав.

Згідно з пунктом 11 частини першої статті 9 Закону № 922-VІІІ розроблення та затвердження порядку розміщення інформації про публічні закупівлі віднесено до функцій Уповноваженого органу - центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель.

На виконання цієї правової норми наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель”, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.03.2016 за №449/28579 (чинним станом на дату публікації оголошення – 27 квітня 2020 року), затверджено, зокрема, форму річного плану закупівель на певний рік та форму оголошення про проведення відкритих торгів.

Пунктом 2 цього наказу визначено, що формами документів, зазначених у пункті 1 цього наказу, затверджуються обов`язкові поля, що заповнюються замовником шляхом унесення в них наявної інформації в електронній системі закупівель. У разі необхідності замовник може зазначити додаткову інформацію про закупівлю, якщо заповнить необов`язкові поля, передбачені системою.

В затвердженій вказаним наказом формі річного плану закупівель відсутнє поле для визначення місцезнаходження замовника та його категорії, а в формі оголошення про проведення відкритих торгів відсутнє поле для зазначення мови (мов), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції.

Відсутність необхідного поля в затвердженій формі плану та оголошення виключає його наявність у відповідній системи публічних закупівель.

Таким чином є підтвердженими аргументи позивача про відсутність технічної можливості щодо відображення в річному плані закупівель на 2020 рік місцезнаходження замовника та його категорії, а в оголошенні про проведення відкритих торгів мови (мов), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції, що свою чергу свідчить про безпідставність тверджень відповідача про порушення позивачем вимог частини 2 статті 4 та пункту 8 частини другої статті 21 Закону № 922.

Крім того, оглядом тендерної документації щодо вказаної закупівлі встановлено, що опублікована на сайті prozorro.gov.ua, зазначено місцезнаходження замовника, а саме: юридична адреса: Україна, 93304, Луганська область, м. Попасна, вул. Дніпровська, 89; поштова адреса: Україна, 93310, Луганська область, Попаснянський р-н., смт. Білогорівка, вул. Водопровідна (пп. 2.2 п.2 розділу 1).

В пункті 7 розділу 1 цієї тендерної документації зазначена інформація про мову (мови), якою (якими) повинно бути складено тендерні пропозиції, а саме: -під час проведення процедур закупівель всі документи, що готуються учасниками - резидентами України, викладаються українською мовою; документи викладені іншою іноземною мовою, повинні мати нотаріально завірений автентичний переклад українською мовою. Визначальним є текст, викладений українською мовою; - тендерні пропозиції підготовлені учасниками-нерезидентами України можуть бути викладені іншою мовою, при цьому повинні мати завірений переклад українською мовою; у разі розбіжностей з текстом оригіналу перевага надається україномовному тексту.

Також у висновку вказано, що позивачем порушено вимоги пункту 11 частини 2 статті 22 Закону № 922, оскільки в тендерній документації (пункт 4 розділ ІІІ) зазначено, що тендерні пропозиції вважаються дійсними протягом 90 днів з дати розкриття тендерних пропозицій, а відповідно до вказаної норми строк, протягом якого вважаються дійсними тендерні пропозиції, має бути не менше 90 днів з дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій.

Відповідно до вимог частини 3 статті 10 Закону № 922 оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель у строки, встановлені у частині першій цієї статті, обов`язково додатково оприлюднюються в електронній системі закупівель англійською мовою, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму, еквівалентну: для товарів і послуг - 133 тисячам євро; для робіт - 5 150 тисячам євро.

Оскільки очікувана вартість закупівлі перевищує суму, еквівалентну: для товарів і послуг - 133 тисячам євро, закупівля, що перевірялася, додатково оприлюднювалася в електронній системі закупівель англійською мовою відповідно до вимог частини 3 статті 10 Закону № 922, що відображено в самому висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 28 Закону № 922, у разі якщо оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону, у день і час закінчення строку подання тендерних пропозицій, зазначених в оголошенні, електронною системою закупівель автоматично розкриваються всі файли тендерної пропозиції, крім інформації про ціну/приведену ціну тендерної пропозиції.

Таким чином, оголошення про проведення закупівлі № UA-2020-04-27-000157-с було оприлюднене відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону, тобто дата кінцевого строку подання тендерних пропозицій та дата розкриття тендерних пропозицій співпадають відповідно до вимог ч. 1 ст. 28 Закону № 922, отже позивачем не порушено вимоги пункту 11 частини 2 статті 22 Закону № 922, оскільки в тендерній документації (пункт 4 розділ ІІІ) замовником визначено строк дії тендерної пропозиції, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій, якою для цієї закупівлі є саме дата розкриття тендерних пропозицій. Позивач визнав ті обставини, що в тендерній документації він як замовник помилково посилається на норми Закону України «Про публічні закупівлі» № 922 в попередній редакції (чинній станом на 17.03.2020), яка втратила чинність з 19.04.2020 у зв`язку з введенням в дію закону в редакції Закону України № 114-ІХ від 19.09.2019, оскільки тендерна документація готувалася ще під час дії старої редакції Закону № 922.

Так вимоги абзацу третього частини 2 статті 23 Закону № 922 в редакції, чинній станом на 17.03.2020, передбачали, що у разі несвоєчасного надання або ненадання замовником роз`яснень щодо змісту тендерної документації строк подання тендерних пропозицій автоматично продовжується електронною системою не менш як на сім днів.

Дійсно, станом на дату публікації оголошення про закупівлю – 27 квітня 2020 року нова редакція Закону № 922, чинна з 19.04.2020, передбачала інші вимоги стосовно надання роз`яснень щодо тендерної документації, а саме: відповідно до вимог абзаців три, чотири частини 2 статті 24 - у разі несвоєчасного надання замовником роз`яснень щодо змісту тендерної документації електронна система закупівель автоматично призупиняє перебіг тендеру; - для поновлення перебігу тендеру замовник повинен розмістити роз`яснення щодо змісту тендерної документації в електронній системі закупівель з одночасним продовженням строку подання тендерних пропозицій не менш як на сім днів.

Однак, відповідач не зазначив у висновку, чи мала значення така помилка в тендерній документації (щодо посиланні на певні норми законодавства) для подальшої реалізації прав чи виконання обов`язків (учасниками та замовником закупівлі), чи призвела до порушення визначеної чинним законодавством процедури здійснення самої закупівлі № UA-2020-04-27-000157-с як підстави для визнання її недійсною чи зобов`язання розірвати її.

Висновком також встановлено, що тендерна документація містить посилання на вимоги частини 4 статті 36 та абзац 8 частини 3 статті 35 Закону № 922 (п.5 розділ 6 «Результати торгів та укладення договору про закупівлю»). Водночас стаття 36 Закону №922 не містить частини 4, частина 3 статті 35 Закону №922 не містить абзацу 8. Також у пункті 5 розділу 3 до тендерної документації визначається термін «фізична особа» відповідно до пункту 35 частини 1 статті 1 Закону № 922, в той час як пунктом 35 частини 1 статті 1 частини 1 Закону №922 зазначено визначення іншого поняття. Тому відповідач дійшов висновку про те, що тендерна документація в цій частині не відповідає вимогам абзацу 1 частини 3 статті 22 Закону №922 в частині включення замовником до тендерної документації інформації, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Так, вимогами абзацу 1 частини 3 статті 22 Закону № 922 в редакції, чинній з 19.04.2020, передбачено, що тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

Позивач пояснив наявність таких розбіжностей у визначенні понять та посилань на вимоги Закону № 922 також своєю помилкою щодо чинності редакції цього закону станом на дату публікації оголошення та тендерної документації.

Однак, суд, порівнявши визначення поняття «учасник процедури закупівлі (учасник)», передбаченого пункту 35 частини 1 статті 1 Закону № 922 (в редакції від 17.03.2020) з визначенням поняття «учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (учасник)», що визначено в пункті 37 частини 1 статті 1 Закону № 922 (в редакції від 19.04.2020), дійшов висновку, що вони є тотожними в частині визначення статусу фізичної особи як учасника процедури закупівлі. Отже, зміст самого поняття «фізична особа» як учасника закупівлі, зазначеного в тендерній документації позивача, відповідав вимогам чинного на той час законодавства, а помилка в посиланні на певну норму закону не впливала на зміст тендерної документації позивача, що відповідала вимогам законодавства.

Також суд дійшов аналогічного висновку, проаналізувавши вимоги частини 4 статті 36 та абзацу 8 частини 3 статті 35 Закону № 922 (в редакції від 17.03.2020) та вимоги статей 40 та 41 Закону № 922 (в редакції від 19.04.2020) в контексті посилання позивача на такі вимоги в пункті 5 розділі 6 тендерної документації як на визначені чинним законодавством підстави недійсності договору про закупівлю.

Відповідачем у висновку вказано, що тендерна документація замовника містить вимогу щодо надання учасником процедури закупівлі інформації, яка міститься у відкритих державних реєстрах, доступ до якої є вільним, зокрема інформації визначеної пунктами 2, 3, 4, 8,9, 11 частини 1 статті 17 Закону та не вимагає підтвердження підстав визначених частиною 2 статті 17 Закону, чим порушено вимоги частини 3 статті 17 Закону №922.

Однак, частина 2 статті 17 Закону №922 (в редакції від 19.04.2020) передбачає такі положення. Замовник може прийняти рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та може відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов`язання за раніше укладеним договором про закупівлю з цим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання, і було застосовано санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків - протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору. Учасник процедури закупівлі, що перебуває в обставинах, зазначених у частині другій цієї статті, може надати підтвердження вжиття заходів для доведення своєї надійності, незважаючи на наявність відповідної підстави для відмови в участі у процедурі закупівлі. Для цього учасник (суб`єкт господарювання) повинен довести, що він сплатив або зобов`язався сплатити відповідні зобов`язання та відшкодування завданих збитків. Якщо замовник вважає таке підтвердження достатнім, учаснику не може бути відмовлено в участі в процедурі закупівлі.

Частина 3 статті 17 Закону № 922 (в редакції від 19.04.2020) визначає, що учасника процедури закупівлі в електронній системі закупівель під час подання тендерної пропозиції підтверджує відсутність підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством щодо відсутності підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі через електронну систему закупівель.

Отже, ані частина 2, ані частина 3 статті 17 Закону № 922 (в редакції від 19.04.2020) не містить заборони замовнику визначати в тендерній документації вимогу підтвердження учасниками процедури закупівлі в електронній системі закупівель під час подання тендерної пропозиції інформації, яка міститься у відкритих державних реєстрах, доступ до якої є вільним, зокрема інформації визначеної пунктами 2, 3, 4, 8,9, 11 частини 1 статті 17 Закону. Що вказує на безпідставність висновку про порушення позивачем вимог частини 2 та частини 3 статті 17 Закону № 922 (в редакції від 19.04.2020).

Також суд зазначає, що ані частина 2, ані частина 3 статті 17 Закону № 922 (в редакції від 19.04.2020) не зобов`язують замовника вимагати від учасника, про якого йде мова в частина 2 статті 17 Закону №922, будь-якого документального підтвердження таких обставин. Навпаки обов`язок надання такого підтвердження виникає в силу закону в такого учасника закупівлі, якщо він бажає довести свою надійність, а замовнику лише надано право вважати таке підтвердження достатнім або прийняти рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі.

Тому суд дійшов висновку, що відсутність вимог підтвердження підстав визначених частиною 2 статті 17 Закону № 922 в тендерній документації позивача не є порушенням вимог ч.3 ст.17 Закону № 922 з його боку як замовника.

У висновку також вказано, що тендерна документація замовника містить вимогу щодо надання переможцем процедури закупівлі документів у строки, визначені статтею 17 Закону №922, який втратив чинність з 19.04.2020 у зв`язку з введенням в дію Закону №922 в редакції Закону України № 114-ІХ від 19.09.2019, що є порушенням вимог частини 6 статті 17 Закону.

Позивач зазначав, що наявність посилань на вимоги Закону № 922 (в редакції від 17.03.2020) пояснюються його помилкою щодо чинності редакції цього закону.

Дійсно, частина 6 статті 17 Закону № 922 (в редакції від 19.04.2020) визначає, що переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6, 8, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті.

Норма ж абзацу 2 частини 3 статті 17 Закону № 922 (в редакції від 17.03.2020) передбачала, що переможець торгів у строк, що не перевищує п`яти днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, повинен надати замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої цієї статті.

Отже, нова норма законодавства передбачала більш довгий (десятиденний) строк для надання переможцем торгів зазначених документів, ніж норма, що діяла раніше і визначала коротший (п`ятиденний) термін для здійснення цієї процедури.

В абзаці другому підпункту 1.2 пункту 1 розділу ІІ Додатку 1 (зі змінами) до тендерної документації зазначено, що перелічені вище документи переможець торгів надає до тендерного комітету замовника та оприлюднює на веб порталі уповноваженого органу у строк, що не перевищує 5 днів з дати оприлюднення на веб-порталі уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір.

Як встановлено судом з інформації, опублікованої в інформаційно-телекомунікаційній системі Prozorro за номером ID: UА-2020-04-27-000157-с, торги за вказаною закупівлею відбулися 20.07.2020, переможцем визнано ТОВ «Енергомашкомплект», яким 20.07.2020 як переможцем надані документи відповідно до вимог статті 17 Закону № 922 (в редакції від 19.04.2020). Договір між замовником та переможцем укладено 31.07.2020.

Отже, переможцем зазначені документи були подані в строк відповідно до вимог, визначених і чинним законодавством і тендерною документацією.

Таким чином, помилка в тендерній документації щодо правильного визначення строку надання документів, не мала суттєвих наслідків для учасників спірних правовідносин та не призвела до порушення їх прав та невиконання обов`язків чи порушення вимог чинного законодавства саме під час здійснення процедури закупівлі, отже не може мати наслідком недійсність укладеного договору чи бути підставою для його розірвання.

Крім того, у висновку відповідача зазначено, що за результатами моніторингу встановлено невідповідність тендерної пропозиції учасника ТОВ «Енергомашкомплект» умовам тендерної документації, а саме:

- на вимогу пункту 1.2.1 розділу І додатку 1 до тендерної документації учасником надано договір оренди виробничої бази м. Вишгород не у повному обсязі, з чого не зрозуміло строк дії договору;

- на порушення вимог пункту 3.7 розділу І Додатку 1 до тендерної документації учасником не надано лист-пояснення із зазначенням підстави ненадання копії свідоцтва платника єдиного податку;

- лист-гарантія від 22.05.2020 №84, наданий ТОВ «ТОРОГОВИЙ ДІМ «ЯХОНТ», не містить посилання на номер закупівлі, який не є ідентифікатором даної закупівлі;

- на вимогу пункту 1.2 розділу ІІ Додатку 1 до тендерної документації переможцем не надано інформації щодо відсутності заборгованості з платежів, чим порушено вимоги частини 6 статті 17 Закону №922.

У зв`язку з наявністю зазначених невідповідностей, на думку відповідача, позивач як замовник в силу вимог абзацу 1 частини 3 статті 22 та частини 1 статті 31 Закону №922 був зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію ТОВ «Енергомашкомплект» як учасника закупівлі, однак в порушення зазначених вимог законодавства не вчинив таких дій. За результатами аналізу питань: визначення предмета закупівлі, оприлюднення інформації щодо закупівлі, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення – порушень не встановлено. (а.с.48).

Як встановлено судом з інформації, опублікованої в інформаційно-телекомунікаційній системі Prozorro за номером ID: UА-2020-04-27-000157-с, ТОВ «Енергомашкомплект» у складі своєї тендерної пропозиції надано договір оренди виробничої бази м. Вишгород від 11.01.2017 та додаткову угоду №1 від 01.12.2019 до цього договору. В пункті 1.5 вказаного договору оренди визначено, що термін дії цього договору – з 11.01.2017 по 30.11.2019 може бути продовжений додатковою угодою, що укладається сторонами. В додатковій угоді №1 від 01.12.2019 зазначено, що договір від 11.01.2017 діє до 31.10.2022 виключно на умовах, визначених цим договором.

Отже, висновок відповідача в частині, що з наданих ТОВ «Енергомашкомплект» до тендерної пропозиції документів неможливо встановити строк дії договору оренди виробничої бази м. Вишгород від 11.01.2017 – не відповідає дійсності.

Суд погоджується з аргументами позивача, що відповідно до вимог ч. 5 ст. 17 Закону № 922 (в редакції від 19.04.2020) надання учасниками документів на підтвердження інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель, не є обов`язковим, оскільки таку інформацію замовник має можливість перевірити самостійно. Тому саме відхилення пропозиції учасника з підстав відсутності такої інформації призвело б до порушення прав цього учасника, а також вимог ч. 5 ст. 17 Закону № 922 (в редакції від 19.04.2020). Тому висновок відповідача і в цій частині є необгрунтованим.

Також судом встановлено, що ТОВ «Енергомашкомплект» у складі своєї тендерної пропозиції додатково надало лист-гарантія від 22.05.2020 № 84 від ТОВ «ТОРОГОВИЙ ДІМ «ЯХОНТ», який дійсно містить посилання на номер закупівлі, який не є ідентифікатором даної закупівлі. Однак, в цьому листі-гарантїї зазначено, що у разі визнання ТОВ «Енергомашкомплект» переможцем процедури закупівлі, ТОВ «ТОРОГОВИЙ ДІМ «ЯХОНТ» будуть направлені спеціалісти для проведення пусконалагоджувальних робіт і навчання персоналу саме КП «Попаснянський районний водоканал». Тому в суду не виникає сумнівів, що такий лист-гарантія надавався ТОВ «Енергомашкомплект» від ТОВ «ТОРОГОВИЙ ДІМ «ЯХОНТ» саме в контексті участі в правовідносинах, пов`язаних із закупівлею КП «Попаснянський районний водоканал» обладнання шляхом електронних торгів, а саме: закупівлі ID: UА-2020-04-27-000157-с, ідентифікативний номер якої не обов`язково мав бути відомий ТОВ «ТОРОГОВИЙ ДІМ «ЯХОНТ».

Крім того, суд погоджується з аргументами позивача про те, що інформація про відсутність податкової заборгованості наявна в електронній системі закупівель, що підтверджено Квитанцією №1 та Квитанцією №2 та оформлено як відповідь на запит ДФС в системі «Прозоро» про відсутність заборгованості ТОВ «Енергомашкомплект» від 20.07.2020, які є в складі документів, які подавалися переможцем після оголошення результатів торгів.

Враховуючі вищезазначене, суд дійшов висновку, що в замовника дійсно не було правових підстав, передбачених ч. 1 ст. 31 Закону, для відхилення тендерної пропозиції ТОВ «Енергомашкомплект».

Суд також вважає за необхідне зазначити, що в оскаржуваному висновку відповідачем визначено зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель шляхом розірвання договору відповідно до законодавства.

На думку суду, при обранні способу усунення порушень Закону № 922-VIII відповідач має керуватись метою цього Закону, якою згідно преамбули є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції та принципами закупівель, якими є: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.

В оскаржуваному висновку відповідач жодним чином не обґрунтував, обраний ним вид зобов`язання щодо усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, не навів наслідків, до яких призвели допущені позивачем порушення, їх значення з огляду на мету та принципи Закону № 922-VIII, та аргументів, чому в даному конкретному випадку єдиним можливим способом усунення виявлених, на думку відповідача, порушень є розірвання договору.

Висновок відповідача також не містить інформації про встановлені моніторингом обставини, які за визначеними в статті 651 Цивільного кодексу України загальними нормами щодо зміни або розірвання договору є підставою для розірвання укладеного позивачем з переможцем процедури закупівлі договору, або за визначеними в частині першій статті 43 Закону № 922-VІІІ підставами свідчать про нікчемність договору про закупівлю.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Згідно з вимогами ч.2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на встановлені обставини, висновок відповідача від 30.09.2020 № UА-М-2020-09-16-000036 про результати моніторингу закупівлі № UА-2020-04-27-000157-с визнається судом необґрунтованим та протиправним, оскільки відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про правомірність прийнятого ним рішення про зобов`язання позивача розірвати укладений договір публічної закупівлі.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір за одну позовну вимоги немайнового 12 жовтня 2020 року № 1106 (а.с.8).

Оскільки позов підлягає задоволенню, судові витрати у розмірі 2102,00 грн суд присуджує позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 72, 77, 90, 91, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства «Попаснянський районний водоканал» (93304, Луганська область, Попаснянський район, м. Попасна, вул.Дніпровська, буд.89, код за ЄДРПОУ 38817874) до Північно-східного офісу Держаудитслужби (місцезнаходження: 61022, Харківська область, місто Харків, майдан Свободи, будинок 5, Держпром, 4 під`їзд, 10 поверх, код за ЄДРПОУ 40478572) про визнання протиправним та скасування висновку – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати висновок Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській області від 30 вересня 2020 року № 237 про результати моніторингу закупівлі UA-2020-04-27-000157-с.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північно-східного офісу Держаудитслужби на користь Комунального підприємства «Попаснянський районний водоканал» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 25 березня 2021 року.

Суддя В.С. Шембелян