Рішення № 96772911, 29.04.2021, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

29.04.2021

Справа № 489/4987/19

Провадження №2/489/116/21

РІШЕННЯ

іменем України

29 квітня 2021 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Кирильчука О.І., за участі секретаря судового засідання Ковальової С.В., позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , відповідача ОСОБА_3 , розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа – Моторне (транспортне) страхове бюро України, про відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП,

встановив:

У вересні 2019 року позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП, яким просив стягнути з ОСОБА_4 майнову шкоду в розмірі 1000,00 грн., з ОСОБА_3 майнову шкоду в розмірі 27810,82 грн., з приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» майнову шкоду в розмірі акцептованої суми - 34806,12 грн. та судові витрати на суму 7168,4 грн.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що 16.11.2017 року в м.Миколаєві на перехресті вул.Троїцька та вул.Космонавтів, сталась дорожньо-транспотна пригода за участі транспортного засобу марки «MERCEDES BENZ SPRINTER» державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 (власник транспортного засобу – ОСОБА_3 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 ) автомобіля марки «SKODA FABIA» державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням позивача, який належить йому на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 . Постановою Ленінського районного суду м.Миколаєва від 20.12.2017 року у справі №489/5645/17 зазначено, що ОСОБА_4 порушив вимоги п.п.2.3 «б», 10.1, 13.1, 16.11 Правил дорожнього руху та визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП. Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «MERCEDES BENZ SPRINTER» державний номерний знак НОМЕР_1 підтверджена Полісом №АК/2225757 зі строком валідності з 18.03.2017 року по 17.03.2018 року, виданим страховою компанією «Київський страховий дім» (далі - СК «Київський страховий дім»). Згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, ОСОБА_3 є власником та директором ТОВ «Автонік» (ЄДРПОУ37630204), де серед видів діяльності зазначена форма КВЕД 60.24.0 - Діяльність автомобільного вантажного транспорту, що підтверджує, використання автомобіля у підприємницькій діяльності під час ДТП та обґрунтовує відповідальність ОСОБА_3 за отриману позивачем матеріальну шкоду внаслідок ДТП. 21.11.2017 року позивачем повідомлено про подію, що може бути визнана страховою та відповідно до вимог ст.35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортів» 24.02.2017 року направлено заяву про виплату страхового відшкодування на адресу Херсонської філії ПрАТ «Київський страховий дім». СК «Київський страховий дім» відкрито страхову справу №712-12088-В та в межах формування страхової справи для визначення суми страхового відшкодування 22.11.2017 року транспортний засіб позивача було оглянуто визначеним СК «Київський страховий дім» експертом Богомоловим В.Є., про що скадено Акт огляду колісного транспортного засобу. В подальшому на неодноразові звернення позивача до СК «Київський страховий дім», відповіді щодо суми страхового відшкодування та строків її виплати, надано не було. Внаслідок ухилення страхової компанії від повідомлення позивачу суми завданої йому матеріальної шкоди, останній 15.02.2018 року звернувся до Миколаївського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України щодо проведення експертизи вартості відновлювального ремонту автомобіля «SKODA FABIA» державний номерний знак НОМЕР_3 , який було пошкоджено внаслідок ДТП. Судовим експертом ОСОБА_5 було складено висновок №18-194 від 14.03.2018 року. 12.06.2018 року цінним листом позивач направив претензію до ПрАТ СК «Київський страховий дім» щодо виплати страхового відшкодування (страхова справа №712/12088) ОСОБА_1 по страховій події 16.11.2017 року в м.Миколаєві на перехресті вулиць Троїцької та Космонавтів, також позивач письмово звертався до відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 – запрошував для огляду експертом пошкодженого транспортного засобу, проте в подальшому не отримав повного відшкодування майнових збитків за наслідками ДТП, ані від власника транспортного засобу, який спричинив збиток, ані від водія, якого визнано судом винним в ДТП, ані від страхової компанії, якою прийнято на себе цивільно-правову відповідальність ОСОБА_3 перед третіми особами за шкоду, яку може нанести належний йому на праві власності транспортний засіб. Відповідачем ОСОБА_4 виплачено позивачу франшизу в сумі 1000,00 грн. 10.05.2018 року Загальними зборами акціонерів ПрАТ «Київський страховий дім» прийнято рішення про припинення діяльності, шляхом ліквідації у добровільному порядку за рішенням органу Товариства. Наприкінці травня 2019 року позивач отримав лист від 14.05.2019 року від Ліквідатора ПрАТ «Київський страховий дім», яким підтверджено, що у справі №712-12088 позивачем подано заяву про включення до реєстру кредиторів для отримання коштів в сумі 65616,94 грн., та включення зазначеної заяви до реєстру кредиторів під номером 108, акцептована сума заявленої вимоги становить 34806,12 грн.

Ухвалою Ленінського районного суду м.Миколаєва від 23.12.2019 року суддею Коваленко І.В. прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подано відзиви на позовну заяву, якими вони просять відмовити повністю в задоволенні позовних вимог з наступних підстав. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не заперечують обставини ДТП 16.11.2017 року за участю осіб та обставин зазначених у позовній заяві, а також факт укладення договору цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу, що підтверджується Полісом №АК/2225757 зі строком валідності з 18.03.2017 року по 17.03.2018 року виданого СК ПАТ «Київський страховий дім». Вважають, що майнова шкода завдана позивачу, перебуває в межах срахової суми, тому її відшкодування має здійснювати СК ПАТ «Київський страховий дім», а не відповідачі.

Позивачем надано відповідь на відзив ОСОБА_4 , в якій він вважає за необхідне внести зміни в розмір позовних вимог (в межах заявленої в позовній заяві загальної суми) та просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 всю суму завданої йому майнової шкоди в розмірі 63616,94 грн.

Ухвалою Ленінського районного суду м.Миколаєєва від 19.06.2020 року заяву відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відвід головуючому судді Коваленко І.В. задоволено.

Ухвалою Ленінського районного суду м.Миколаєва від 24.06.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім», третя особа – Моторне (транспортне) страхове бюро України про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди прийнято до розгляду суддею Кирильчуком О.І. на підставі протоколу повторного авторозподілу справі від 23.06.2020 року. Розгляд справи постановлено здійснювати в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Ленінського районного суду м.Миколаєва від 26.01.2021 року прийнято відмову позивача в частині позовних вимог до ОСОБА_4 та ПАТ «Київський страховий дім» та закрито провадження в цій частині. Уточнено позовні вимоги до ОСОБА_3 , а саме стягнення з нього 63616,94 грн завданої майнової шкоди, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач та представник позовні вимоги підтримали з викладених у відповіді на відзив підстав, а саме що відповідач обрав страховика, який не виконує взятих на себе зобов`язань за договором страхування, однак від цього не повинен страждати позивач і завдана йому шкода має бути сплачена відповідачем, оскільки страхове відшкодування дорівнює нулю.

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог з тих підстав, що завдана позивачу майнова шкода перебуває в межах страхової суми, тому її відшкодування має здійснювати СК ПАТ «Київський страховий дім», а не відповідач, оскільки цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу застрахована вказаним товариством.

16.11.2017 року в м.Миколаєві на перехресті вул.Троїцька та вул.Космонавтів сталась дорожньо-транспортна пригода за участі транспортного засобу марки «MERCEDES BENZ SPRINTER» державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 (власник транспортного засобу – ОСОБА_3 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 ) автомобіля марки «SKODA FABIA» державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням позивача, який належить йому на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 .

Постановою Ленінського районного суду м.Миколаєва від 20.12.2017 року у справі №489/5645/17 ОСОБА_4 визнано винним в порушенні вимог п.п.2.3 «б», 10.1, 13.1, 16.11 Правил дорожнього руху та вчиненні адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП.

Внаслідок ухилення страхової компанії від повідомлення позивачу суми завданої йому матеріальної шкоди, ОСОБА_1 15.02.2018 року звернувся до Миколаївського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України щодо проведення експертизи вартості відновлювального ремонту автомобіля «SKODA FABIA».

Згідно висновку експерта №18-194 від 14.03.2018 року вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля «SKODA FABIA» державний номерний знак НОМЕР_3 , в результаті його пошкодження під час дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 16.11.2017 року складає 63870,94 грн.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «MERCEDES BENZ SPRINTER» державний номерний знак НОМЕР_1 підтверджена Полісом №АК/2225757 зі строком валідності з 18.03.2017 року по 17.03.2018 року виданим СК ПАТ «Київський страховий дім», наявним в матеріалах справи.

10.05.2018 року Загальними зборами акціонерів ПрАТ «Київський страховий дім» прийнято рішення про припинення діяльності, шляхом ліквідації у добровільному порядку за рішенням органу Товариства. Наприкінці травня 2019 року позивач отримав лист від 14.05.2019 року від Ліквідатора ПрАТ «Київський страховий дім», яким підтверджено, що у справі №712-12088 позивачем подано заяву про включення до реєстру кредиторів для отримання коштів в сумі 65616,94 грн., та включення зазначеної заяви до реєстру кредиторів під номером 108, акцептована сума заявленої вимоги становить 34806,12 грн.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань діяльність ПрАТ «Київський страховий дім» на момент розгляду судом справи, не є припиненою.

Відповідно до частини першої статті 1166 Цивільного кодексу України(далі - ЦК України) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 1 Закону України «Про страхування» передбачено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(далі - Закон № 1961-IV) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Отже, відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Відступаючи від правового висновку Верховного Суду України, наведеного у постанові від 20 січня 2016 року у справі № 6-2808цс15, згідно з яким право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і за вибором потерпілого вимога про відшкодування шкоди може бути пред`явлена безпосередньо до винної особи, навіть, якщо його цивільно-правова відповідальність застрахована, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі №755/18006/15-ц вказала, що покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Аналогічний правовий висновок зроблений Верховним Судом у постановах від 27 березня 2019 року у справі №754/1108/15-ц, від 17 червня 2020 року у справі №753/15214/16-ц, а також Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 жовтня 2018 року у справі №760/15471/15-ц.

Відповідно до пунктів 2, 3 статті 20 Закону №1961-IV у разі ліквідації страховика за його власним рішенням визначені договором обов`язки цього страховика виконує ліквідаційна комісія. У разі ліквідації страховика за рішенням визначених законом органів обов`язки за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності виконує ліквідаційна комісія. Обов`язки страховика за такими договорами, для виконання яких у страховика, що ліквідується, недостатньо коштів та (або) майна, приймає на себе МТСБУ. Виконання обов`язків у повному обсязі гарантується коштами відповідного централізованого страхового резервного фонду МТСБУ на умовах, визначених цим Законом.

Згідно з пунктом 1 статті 41 Закону №1961-IV МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та (або) ліквідований, для виконання його зобов`язань за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Отже, обов`язок із виконання договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності покладено на страхову компанію до завершення процедури її ліквідації в особі ліквідаційної комісії, а у разі недостатності коштів (майна) на МТСБУ.

Законодавець передбачає дві підстави для виплати страхового відшкодування потерпілому. Перша з них - передбачена статтею 35 Закону № 1961-IV, коли шкода може бути відшкодована на підставі звернення потерпілого до страховика за умови подання ним відповідної заяви про таке відшкодування.

Інший спосіб передбачає можливість звернення за відшкодуванням до суду з вимогою до страховика про відшкодування шкоди та ухвалення відповідного судового рішення. Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Закону №1961-IV рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду у разі, якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.

Звернувшись із заявою про отримання страхового відшкодування до ПрАТ «Київський страховий дім», позивач здійснив відповідне волевиявлення, обравши на власний розсуд один з можливих способів захисту свого порушеного права. Посилання позивача на постанову Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі №755/5374/18 є безпідставним, оскільки її ухвалено під час розгляду за інших фактичних обставин, а саме коли потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди. Позивач ОСОБА_1 від страховика жодного відшкодування не отримував.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд повинен враховувати висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оскільки розмір завданої шкоди не перевищує ліміту відповідальності і страхове відшкодування ПрАТ «Київський страховий дім» позивачу не виплачено, то позовні вимоги до відповідача є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

На підставі статей 3, 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційну скаргу може бути подано до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач – ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ;

Відповідач – ОСОБА_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , НОМЕР_6 .

Третя особа - Моторне (транспортне) страхове бюро України, 02154 м.Київ, бульвар Русанівський, 8.

Суддя

Повний текст рішення складено 07.05.2021 року