Рішення № 96771543, 07.05.2021, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/29721/20

Провадження № 2/686/1257/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2021 року

Хмельницький міськрайонний судХмельницької області

в складі: головуючого судді Чевилюк З.А.,

за участі секретаря Перун А.М.,

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідачів ОСОБА_3

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Хмельницької міської ради, Управління земельних ресурсів та земельної реформи Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради про визнання права користування землею, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 Хмельницької міської ради, Управління земельних ресурсів та земельної реформи Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської радипро визнання права користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 для обслуговування належної на праві власності Ѕ частини будинку за вказаною адресою в порядку ст.ст.120, 152 Земельного кодексу.

Позивач є спадкоємцем після смерті батька ОСОБА_7 Ѕ частки житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 16.11.2012 року. Право власності зареєстровано в установленому порядку. ОСОБА_7 придбав з публічних торгів 24.06.1963 року вказану частку будинковолодіння. Інші 50% будинковолодіння за вказаною адресою на той час залишились у власності ОСОБА_8

За будинком по АДРЕСА_1 на момент його зведення у 1960-1961 році ОСОБА_8 на місці належного будинку за вказаною адресою в облікових документах значилась земельна ділянка 472 кв.м.

Після придбання ОСОБА_7 Ѕ частки житлового будинку за вказаною адресою, між ним та співвласницею 1/2 частки цього ж будинку ОСОБА_8 виникали постійні конфлікти з приводу пропорційного порядку користування закріпленою за будинковолодінням земельною ділянкою, належною радгоспу ім.Щорса.

Рішенням Товариського суду м.Хмельницького від 23.05.1967 року було вирішено питання щодо фактично порядку користування земельною ділянкою для обслуговування будинку за адресою АДРЕСА_1 між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

За земельно-шнуровою книгою радгоспу ім..Щорса в період з 1971 по 1991 рік внесено записи під №159 та №160 про надання ОСОБА_8 земельної ділянки в розмірі 0,04 га і ОСОБА_7 0,01 га, замість належних кожному 0,025га.

З 15 березня 1991 року набрав чинності Земельний кодекс України від 18 грудня 1990р. і земельно-шнурові книги радгоспу ім..Щорса в силу ст..10 цього кодексу були передані в 1991 році відповідному виконавчому органу Хмельницької міської ради.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 померла. Після смерті ОСОБА_8 належну останній частки будинковолодіння за вказаною адресою згідно свідоцтва про право власності за законом 27 березня 1996 року №2-1834 успадкували в рівних частках її діти- ОСОБА_4 , за яким зареєстровано ј частина будинку та ОСОБА_9 , за яким зареєстровано іншу ј частину будинку.

З 1996 року зазначений вище житловий будинок належав на праві спільної часткової власності трьом особам: ОСОБА_7 з часткою Ѕ та відповідачам ОСОБА_4 , та ОСОБА_9 з частками по 1/4 відповідно.

Земельна ділянка по АДРЕСА_1 ніким із співвласників за вказаною адресою не приватизована і перебуває у комунальній власності.

Незважаючи на наявність трьох співвласників будинку по АДРЕСА_1 , 24 листопада 2005 р. Хмельницький міськрайонний суд, розглянув цивільну справу №20-2/05 за позовом співвласниці сусіднього будинку по АДРЕСА_2 ОСОБА_10 та ОСОБА_4 до ОСОБА_7 про встановлення порядку користування земельною ділянкою визначив порядок користування земельними ділянками, які розташовані по АДРЕСА_2 , закріпивши у користування позивачки ОСОБА_10 425 кв.м.(0,0425 га) земельної ділянки по АДРЕСА_3 та у користування ОСОБА_7 168 кв.м.(0,0168 га) земельної ділянки по АДРЕСА_1 . Рішення суду набрало законної сили.

Відповідно до дубліката свідоцтва про право на спадщину за законом станом на ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 помер, і користування належною йому часткою будинковолодіння перейшло до його дружини ОСОБА_5 .

За відомостями інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно співвласниками домоволодіння по АДРЕСА_1 є ОСОБА_4 з часткою ј, ОСОБА_9 з часткою ј та ОСОБА_1 з часткою Ѕ. Із наведеного слідує, що ОСОБА_5 право власності на належну частку у будинковолодінні за вказаною адресою до цього часу не оформила.

31 серпня 2020 року Хмельницьким міськрайонним судом винесено рішення у справі №686/6631/20 за позовом ОСОБА_1 до СТОВ «Агрофірма «Гречани», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Хмельницької міської ради, Управління земельних ресурсів та земельної реформи Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради про визнання незаконним запису у земельно-шнуровій книзі радгоспу, в задоволені позову відмовлено.

29 жовтня 2020 року Хмельницький апеляційний суд змінив мотивувальну частину рішення Хмельницького міськрайонного суду від 31.08.2020 року та виклав мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови з урахуванням мотивів відмови у задоволені позову. В решті рішення залишив без змін.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернулась до суду з даним позовом.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позов підтримали та наполягали на його задоволені. Представник Хмельницької міської ради, Управління земельних ресурсів та земельної реформи Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради позов заперечила та просив відмовити у його задоволені. Підстави для задоволення позову відсутні. Інші відповідачі до суду не з`явились, повідомлялись про час та дату судового засідання в установленому порядку. Клопотання про відкладення розгляду справи, розгляд справи за відсутності до суду не надходили.

Заслухавши сторони, дослідивши матерали справии, суд знаходить позов не підлягаючим задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

У свою чергу, відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.(ч.4,5 ст.82 ЦПК).

У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.(ст.120 ЗК).

Стаття 1216 ЦК України передбачає, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частини першої статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об"єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законом порядку.

Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на житловий будинок, іншу споруду.

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності відповідних юридичних фактів у їх сукупності, зокрема, ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку. Даний висновок викладений у Постанові Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі № 343/1048/17.

Відповідно до частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 є зареєстрованими співвласниками будинковолодіння за адресою АДРЕСА_1 у частках відповідно Ѕ- ОСОБА_1 , та по ј- ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна.

Позивач є спадкоємцем після смерті батька ОСОБА_7 Ѕ частки житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 16.11.2012 року. Право власності зареєстровано в установленому порядку. ОСОБА_7 придбав з публічних торгів 24.06.1963 року вказану частку будинковолодіння. Інші 50% будинковолодіння за вказаною адресою на той час залишились у власності ОСОБА_8 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 померла. Після смерті ОСОБА_8 належну останній частки будинковолодіння за вказаною адресою згідно свідоцтва про право власності за законом 27 березня 1996 року №2-1834 успадкували в рівних частках її діти- ОСОБА_4 , за яким зареєстровано ј частина будинку та ОСОБА_9 , за яким зареєстровано іншу ј частину будинку.

За даними дубліката свідоцтва про право на спадщину за законом станом на ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_9 помер, і користування належною йому частковю будинковолодіння по АДРЕСА_1 перйшло до його дружини ОСОБА_12 ..

За відомостями інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно співвласниками домоволодіння по АДРЕСА_1 є ОСОБА_4 з часткою ј, ОСОБА_9 з часткою ј та ОСОБА_1 з часткою Ѕ. Із наведеного слідує, що ОСОБА_5 право власності на належну частку у будинковолодінні за вказаною адресою до цього часу не оформила.

За вказаним домоволодінням згідно генерального плану від 20 грудня 1946 p., договору купівлі-продажу від 1 жовтня 1959 р., обслуговування будинку закріплено земельну ділянку розміром 472 кв. м. , яка у приватну власність не передавалась.

Згідно схеми розташування будівель та споруд на означеній земельній ділянці, яка складена 10.10.1995 р. площа земельної ділянки - 600 кв. м.

Згідно висновку земельно-технічної експертизи № 399/016 фактична площа земельної ділянки, що розташована по АДРЕСА_1 , якою користуються сторони, з урахуванням існуючих меж ділянки становить 582 кв. м. Дані факти встановлені рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 6.04.2017 р., справа№686/6249/16-ц, що набуло законної сили.

За земельно-шнуровою книгою радгоспу ім..Щорса в період з 1971 по 1991 рік внесено записи під №159 та №160 про надання ОСОБА_8 земельної ділянки в розмірі 0,04 га і ОСОБА_7 0,01 га.

Відповідно до Постанови Верховного Суду від 21.08.2019 року у справі № 686/6249/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про встановлення порядку користування землею, констатовано, що до ОСОБА_1 перейшло право користування земельною ділянкою на умовах та в обсязі, які були встановлені для попереднього землекористувача. При цьому сам по собі факт зміни одного зі співкористувачів земельної ділянки внаслідок переходу права власності на нерухомість (частину нерухомого майна), не може бути підставою для перегляду того порядку користування земельною ділянкою, який був встановлений попередніми власниками, та закріплений у відповідному судовому рішенні, оскільки у такому випадку буде порушуватись принцип правової визначеності.

Таким чином, суд вважає обґрунтованим умовивід щодо неможливості володіння ОСОБА_1 більшим обсягом прав, як спадкоємиці ОСОБА_7 щодо земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 . Зважаючи, що підстави набуття права на земельну ділянку для ОСОБА_1 з дати винесення Постанови Верховного Суду від 21.08.2019 року у справі № 686/6249/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про встановлення порядку користування землею не змінилися, умови для зміни визначеного порядку користування відсутні. Неможливість обслуговування належної позивачу частини будинку за адресою АДРЕСА_1 внаслідок отримання в порядку спадкування права на користування земельною ділянкою площею 0,01 га не доведена в установленому порядку. Підстави для задоволення позову відсутні.

Керуючись ст. ст. 19, 42,43,48, 51, 81, 82,141, 263, 354 ЦПК суд,

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволені позову ОСОБА_1 про визнання права користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 для обслуговування на праві власності Ѕ частини будинку за вказаною адресою в порядку ст.ст.120 152 Земельного кодексу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду, через суд першої інстанції, шляхом подачі в 30 денний строк з дня проголошення судового рішення апеляційної скарги . Якщо в судовому засіданні проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду якщо апеляційн скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_4 .

Відповідачі: ОСОБА_4 , АДРЕСА_5 .

ОСОБА_5 , АДРЕСА_5 .

АДРЕСА_6 .

Управління земельних ресурсів та земельної реформи Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради,м.Хмельницький, вул.Подільська 10/1.

Повний текст виготовлено 7 травня 2021 року.

Суддя З.А.Чевилюк