Ухвала суду № 96768099, 07.05.2021, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/1391/21

Провадження № 2/444/701/2021

УХВАЛА

про відмову в задоволенні клопотання про

звільнення від сплати судового збору та залишення позовної заяви без руху

07 травня 2021 року суддя Жовківського районного суду Львівської області Ясиновський Р. Б., вивчивши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 30), треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович (адреса: 01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, буд. 6/5), приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Шелінська Юлія Андріївна (адреса: 79041, м. Львів, вул. Окружна, 57 а, каб. 207) про визнання таким, що не підлягає виконанню та скасування виконавчого напису нотаріуса, -

В С Т А Н О В И В :

Адвокатом Цімура Я.В. в інтересах позивачки ОСОБА_1 пред`явлено вищевказаний позов та одночасно подано заяву про забезпечення позову.

Крім цього, представником позивачки адвокатом Цімура Я.В. подано клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання вищевказаної позовної заяви та заяви про забезпечення позову у цій справі.

Мотивує клопотання тим, що судовий збір за позовну заяву (908 грн. 00 коп.) та заяву про забезпечення позову (454 грн. 00 коп.) перевищує розмір 5 відсотків доходу позивачки за останні 12 місяців, посилаючись на довідку ГУ ДПС у Львівській області від 15.04.2021 р. № 632 від 15.04.2021 року.

Суд, ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, дійшов висновку, що клопотання про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України "Про судовий збір". Так, положеннями п. 1 ч. 1 ст. 8 вказаного Закону передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Відповідно до ч. 2 ст. 8 ЗУ "Про судовий збір", суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в пункті 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014 року, клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Відповідно до наведених норм, підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, що звертається до суду, який вона повинна довести поданими письмовими доказами.

Представником позивачки у підтвердження доводів щодо майнового стану позивачки, що перешкоджав сплаті судового збору у встановленому законодавством розмірі, надано копію довідки № 632 від 15.04.2021, видану Головним управлінням ДПС у Львівській області, з якої вбачається, що згідно відомостей з державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, за період з 1 кварталу 2020 року по 4 квартал 2020 року інформація про доходи ОСОБА_1 відсутня.

Суд враховує, що у такій довідці не вказано, що інформація про доходи відсутня за попередній календарний рік, а зазначено "по 4 квартал 2020", що є неоднозначним.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, іншого прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; пункти 6364 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).

Відповідно до ст. 190 ЦК України, майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

В контексті відстрочення, розстрочення або звільнення сплати судового збору слід зазначити, що майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Аналіз такого врегулювання та судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Враховуючи, що відстрочення, розстрочення або звільнення сплати судового збору допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи, обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу. Доказами рівня майнового стану фізичної або юридичної особи можуть бути наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.

Суду не надано належних достатніх та безспірних доказів на підтвердження того, що майновий стан позивачки перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі, враховуючи також те, що у позовній заяві повідомлено суд, що орієнтовний розмір судових витрат складає 5000 (п`ять тисяч) грн. витрат на правову допомогу, що, на думку суду, характеризує ОСОБА_1 як платоспроможну особу для сплати судового збору за подання позовної заяви у розмрі 908 грн. та за подання зяави про забезпечення позову у розмірі 454 грн.

Таким чином, у суду відсутні відомості щодо наявності у позивачки реального доходу, рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів тощо.

Суд вважає, що клопотання про звільнення від сплати судового збору є необґрунтованим, не містить достатніх доказів, які б свідчили про неможливість або утруднення здійснення дій по оплаті судового збору.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Також слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. У зв`язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо) не є порушенням права на справедливий судовий захист. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою належить сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, позивачці необхідно сплатити судовий збір за заявлену нею вимогу немайнового характеру у розмірі 809 грн., який слід перерахувати на наступний рахунок: Отримувач коштів ГУК Львiв/Жовківська тг /22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ)38008294, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО)899998, Рахунок отримувача UA458999980313171206000013871, Код класифікації доходів бюджету 22030101.

З урахуванням вищенаведеного вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху з наданням представнику позивача строку у п`ять днів з дня отримання ухвали для усунення недоліків, що зазначені у даній ухвалі.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставівикладеного,керуючись ст. ст. 136, 185 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотання представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Цімура Яромира Володимировича про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви та за подання заяви про забезпечення позову- відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Шелінська Юлія Андріївна про визнання таким, що не підлягає виконанню та скасування виконавчого напису нотаріуса- залишити без руху.

Представнику позивачки визначити десятиденний строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали з дати отримання копії ухвали.

Роз`яснити, що у випадку неусунення зазначених в ухвалі недоліків, позовна заява буде вважатися неподаною та буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ясиновський Р. Б.