Рішення № 96767942, 07.05.2021, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/1304/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2021 року Галицький районний суд м. Львова

в складі: головуючої судді Волоско І.Р.

секретар судового засідання Береза П.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Львові справу за адміністративним позовом адвоката Хлопецького Олександра Олександровича (79008, м. Львів, пл. Соборна, 6/9) в інтересах ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Управління безпеки міста Львівської міської ради (адреса: 79008, м. Львів, пр. Свободи, 24; ЄДРПОУ: 20819015) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Хлопецький О.О. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Управління безпеки міста Львівської міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Свої вимоги мотивує тим, що постановою інспектора з паркування управління безпеки міста Львівської міської ради Кваса І.О., серії LV№2102215188 від 15.02.2021 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 грн., за правопорушення, передбачене ч.3 ст. 122 КУпАП. Так, 15.02.2021 року о 12.41 год. позивач здійснив зупинку транспортного засобу марки «Renault Megane Scenic», номерний знак НОМЕР_2 , в районі перехрестя вул. Личаківської та вул. Солодової, що є порушенням вимог п.п. «г», п. 15.9 Розділу 15 Правил дорожнього руху. Представник позивача зазначає, що при огляді фотографій, викладених на сайті управління безпеки міста Львівської міської ради, в якості доказів, можна побачити, що автомобіль марки «Renault Megane Scenic», номерний знак НОМЕР_2 , яким керував позивач в момент своєї зупинки не перешкоджає дорожньому руху транспортних засобів. Крім того, навіть за відсутності автомобіля позивача на тому місці, де він був зафіксований в момент вчинення правопорушення, рух інших транспортних засобів через місце його зупинки неможливий, внаслідок існуючих перешкод (насипів снігу). Представник позивача вказує, що при вирішенні справи по суті інспектор Квас І.О. не взяв до уваги приписи п.1.10 ПДР у якому наведено визначення (перешкода руху». Так, згідно даного пункту ПДР перешкодою для руху є нерухомий об`єкт у межах смуги руху транспортного засобу, що рухається попутно в межах цієї смуги (за винятком транспортного засобу, що рухається назустріч загальному потоку транспортних засобів) і змушує водія маневрувати або зменшувати швидкість аж до зупинки транспортного засобу. З наявних доказів можна побачити, що автомобіль позивача в момент зупинки не є перешкодою для інших транспортних засобів у розумінні пункту п.1.10. ПДР, оскільки не змушує водіїв маневрувати або зменшувати швидкість. Зважаючи на викладене, представник позивача просить позов задовольнити повністю, постанову про адміністративне правопорушення скасувати, та стягнути витрати на професійну правову допомогу.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 15.03.2021 року відкрито спрощене позовне провадження у справі, призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, а сторонам роз`яснено право на подачу до суду відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечень та визначено строк на їх подачу.

05.04.2021 року до суду надійшов відзив представника відповідача на позовну заяву, згідно якого позов заперечує. Зазначив, що на момент оскарження позивачем постанови по справі про адміністративне правопорушення серії LV 2102215188 - інспектором з паркування Управління безпеки міста Львівської міської ради Квасом І.О. така не виносилась, оскільки відповідно до ст. 279 – 1 КУпАП встановлюється відповідальна особа, визначена ст. 14-2 КУпАП. Відтак на момент відкриття провадження у справі та розгляду справи відсутній предмет спору, що є об`єктом розгляду справи. Тому зазначає, що юридичний спір відсутній як такий. У зв`язку із вказаними обставинами просить провадження у справі закрити.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача Хлопецький О.О. у судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, наслідки неявки у судове засідання. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідач управління безпеки міста Львівської міської ради у судове засідання не з`явився, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання. Представник відповідача Управління безпеки міста Львівської міської ради у відзиві на позовну заяву просить здійснювати розгляд адміністративної справи за його відсутності.

Відповідно до ст.205 КАС України, суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності сторін, оскільки у матеріалах справи є достатньо необхідних доказів про права та обов`язки сторін, їх взаємовідносини для постановлення судом законного та об`єктивного рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно ч. 1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Судом встановлено, що 15.02.2021 року інспектором з паркування Управління безпеки міста Львівської міської ради Квасом І.О. винесено постанову серії LV №2102215188 у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 грн.

В оскаржуваній постанові зазначено, що 15.02.2021 року о 12.41 год. ОСОБА_1 здійснив зупинку транспортного засобу марки «Renault Megane Scenic», номерний знак НОМЕР_2 , в районі перехрестя вул. Личаківської та вул. Солодової у м. Львові, що є порушенням вимог п.п. «г», п. 15.9 Розділу 15 Правил дорожнього руху.

За змістом ч. 3 ст. 122 КУпАП ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пунктом 8.1 ПДР України передбачено, що регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.

В оскаржуваній постанові інспектор не врахував приписів частин 1-3 ст. 7 КУпАП про необхідність розгляду і вирішення справ не інакше як на підставі наступних засад: ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до приписів статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показаннями свідків. Докази суду надають учасники справи. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху перешкодою для руху є нерухомий об`єкт у межах смуги руху транспортного засобу або об`єкт, що рухається попутно в межах цієї смуги (за винятком транспортного засобу, що рухається назустріч загальному потоку транспортних засобів) і змушує водія маневрувати або зменшувати швидкість аж до зупинки транспортного засобу.

Відповідно до пп. «ґ» п. 15.9 ПДРУкраїни зупинка забороняється на перехрестях та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга.

Як вбачається з досліджених судом матеріалів справи, інспектором з паркування Управління безпеки міста Львівської міської ради Квасом І.О. було здійснено фотофіксацію обставин правопорушення. З фотокопій з офіційного сайту управління безпеки міста Львівської міської ради «inspector.lviv.ua», які знаходяться у матеріалах справи вбачається, що 15.02.2020 року позивач ОСОБА_1 на транспортному засобі марки «Renault Megane Scenic», номерний знак НОМЕР_2 , здійснив зупинку транспортного засобу, в районі перехрестя вул. Личаківської та вул. Солодовоїу м. Львові. Однак, з фото вбачається, що транспортний засіб позивача не перешкоджав та не чинив загрози безпеці руху, не змушує водіїв маневрувати або зменшувати швидкість, а інші транспортні засоби можуть безперешкодно здійснювати рух.

Тому, суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині скасування постанови та закриття провадження по справі є обґрунтованими, а постанова серії LV№2102215188 від 15.02.2021 у справі про адміністративне правопорушення щодо позивача підлягає скасуванню, а провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

Дотримуючись вимог ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. Отже, ймовірне вчинення позивачем адміністративного правопорушення, доказами не підтверджується і ґрунтується на припущеннях зацікавленої у результатах службової особи: постанови, яка не може бути визнана як належний та допустимий доказ.

Щодо клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі, у зв`язку із відсутністю ознак публічно – правового спору, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до офіційного тлумачення, що було надано Рішенням Конституційного Суду України № 9-зп від 25.12.1997, частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення права та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежено.

Частиною другою статті 124 Конституції України встановлено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

У частинах другій та третій статті 8 Конституції України зазначено, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Як визначено у пунктах 1, 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір це, зокрема, спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Завданням адміністративного судочинства, згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При вирішенні питання про наявність підстав для закриття провадження у справі відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства) суд виходив з такого.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; адміністративні справи, пов`язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо: оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій; уточнення списку виборців; оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум; оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб; адміністративні справи, пов`язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1 - 3 частини першої цієї статті; адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"

При цьому, у відповідності до ч.2 ст. 20 КАС України окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.

Ст. 238 КАС України містить вичерпний перелік підстав для закриття провадження у справі.

Справа за позовом ОСОБА_1 до Управління безпеки міста Львівської міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, підсудна для розгляду місцевому загальному суду, як адміністративному, оскільки відповідає вимогам ч. 1 ст. 20 КАС України. У зв`язку із тим, що предметом оскарження є рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, суд відмовляє у задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі.

Згідно з ч.3 п.3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення. Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена в адміністративно правових нормах відповідною статтею Особливої частини КУпАП сукупність ознак, які визначають громадську небезпечність, винність, протиправність вчинку, що призводить до застосування адміністративно правових санкцій. До складу правопорушення входять: об`єкт правопорушення; об`єктивна сторона правопорушення; суб`єкт правопорушення; суб`єктивна сторона правопорушення. Відсутність хоча б одного з елементів складу виключає правову відповідальність.

В свою чергу, згідно пункту 1 статті 247 КУпАП України, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно ч. 1-2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, але останній доказів та обґрунтованості правомірності складання ним постанови, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем ОСОБА_1 правил дорожнього руху України не надав.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні порушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався порушник чи встановлених останнім доводів.

За принципом презумпції невинуватості: всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Не доведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких умов вчинення позивачем правопорушення, залишається недоведеним.

Таким чином, суд приходить до висновку, що дії відповідача під час провадження у справі про адміністративне правопорушення по відношенню до позивача не відповідають вимогам ст.ст.245, 280 КУпАП.

Судом встановлено, що оскаржувана постанова відповідачем прийнята без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому відповідно до вимог ст.247, п.3 ст.293 КУпАП вказана постанова підлягає скасуванню, а провадження – закриттю.

Щодо розподілу судових витрат суд враховує положення ч.1 ст. 139 КАС України, відповідно до яких витрати по сплаті судового збору необхідно компенсувати за рахунок держави.

Крім того, відповідно до ч. 1-2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

16.02.2021 року між позивачем та адвокатом Хлопецьким О.О. був укладений договір про надання правової допомоги №88-21.

09.03.2021 року позивачем та адвокатом був складений акт виконаних робіт, де зазначено, що сторони під відповідно до Договору про надання правничої допомоги від 15.02.2021 року №88/21 у справі надано послуги повністю.

Згідно п. 1 ч. 5 ст. 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).

Відповідно до п. 4 ч. 5 сг. 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на позивача, згідно оскаржуваної постанови серії LV№2102215188 від 15.02.2021 у справі про адміністративне правопорушення, накладено штраф у сумі 510,00 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу, які суттєво перевищують суму накладеного стягнення, свідчать про неспівмірність вказаних витрат до ціни позову.

У відповідності до ч. 6 ст. 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Позиція Верховного Суду щодо зменшення заявлених витрат на правничу допомогу викладена у справі № 915/1654/19, а саме: суд може зменшити суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, тільки за клопотанням сторони, шляхом оцінки викладених доводів щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат, які можуть доводитись шляхом аналізу наданих адвокатами звітів (розрахунків) послуг з професійної правничої допомоги та актів виконаних робіт (виконання правничої допомоги) та їх співставлення з обставинами справи, поданими процесуальними документами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу є завищеним та неспівмірним з обсягом наданих адвокатом послуг, а тому клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає до часткового задоволення.

Керуючись ст. ст. 19, 62 Конституції України, ст. ст. 19, 77, 90, 242, 243, 246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

адміністративний позов задовольнити.

Постанову про адміністративне правопорушення інспектора з паркування Управління безпеки міста Львівської міської ради Кваса Ігоря Олеговича серії LV№2102215188 від 15.02.2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст. 122 КУпАП – скасувати, а провадження у справі закрити.

Стягнути з Управління безпеки міста Львівської міської ради (адреса: 79008, м. Львів, пр. Свободи, 24; ЄДРПОУ: 20819015) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000, 00 грн.

Судовий збір компенсувати за рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Волоско І.Р.