Ухвала суду № 96767753, 28.04.2021, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

№336/3280/20

пр. 2/336/236/2021

УХВАЛА

Іменем України

28 квітня 2021 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Жупанової І.Б.

секретаря судового засідання Палубінської К.М.

за участі:

представника позивача Євтушенко Н.В.

представника відповідача Марчевського Д.І.

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Мрія» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за оплату спожитих послуг, —

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Запоріжжя, перебуває цивільна справа за позовом ТОВ «Керуюча компанія «Мрія» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за оплату спожитих послуг у розмірі 20014,24 грн..

Ухвалою суду від 24.09.2020 року відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою суду від 23.11.2020 року задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвокат Марчевський Д.І. про розгляд справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

У підготовче судове засідання призначене на 08.12.2020 року представник позивача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлений. Разом з тим, до суду надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача на підставі наявних матеріалів справи від представника позивача Тюленєвої О.С. (діє за довіреністю від 08.01.2020), яка не була прийнята судом до уваги з підстав того, що відповідно до ст. 60 ЦПК України представником у суді по даній може бути адвокат, оскільки справа не віднесена судом до категорії малозначних справ.

У підготовче судове засідання призначене на 10.02.2021 року та 05.03.2021 року представник позивача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлений.

У судове засідання призначене на 23.03.2021 року та 28.04.2021 року представника позивача Євтушенко Н.В. (діє за довіреністю від 15.03.2021 №021-02/183), не була допущена судом до участі у справі у якості представника позивача з підстав того, що відповідно до ст. 60 ЦПК України представником у суді по даній може бути адвокат, оскільки справа не віднесена судом до категорії малозначних справ.

В судове засідання, яке відбулось 28.04.2021 року, з`явилась представника позивача ОСОБА_3 .. Під час встановлення її особи, судом було з`ясовано, що вона діє за довіреністю від 15.03.2021 №021-02/183 та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до ч. 3 ст. 58 ЦПК України, юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи, як в порядку самопредставництва, так й іншими особами, як представниками юридичної особи.

Аналіз наведених вище законодавчих положень дає підстави для висновку, що визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

Обов`язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, серед інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості щодо керівників державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (частина третя статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»).

Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, закріплений статтею 10 вказаного Закону, яка, зокрема, визначає, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Отже, відсутність відповідного запису у реєстрі є належним і достатнім (достовірним) підтвердженням відсутності таких відомостей (інформації) для будь-якого державного органу, яким є і суд.

Згідно відомостей, які містяться у витягу з Єдиного державного реєстра юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, інформація про осіб, яких, на підставі довіреності, уповноважено представляти інтереси ТОВ КК «Мрія», в такому Реєстрі відсутня.

Статтею 131-2 Конституції України встановлено, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Згідно підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV Перехідних положень Конституції України представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Відтак, з 1 січня 2019 року представництво в судах першої інстанції, за винятком трудових спорів, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) здійснюється виключно адвокатами та законними представниками.

Представництво є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства (ч.ч.1,3 ст.237ЦПК України).

Відповідно до положень ст.60ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.

Оскільки справа не віднесена судом до категорії малозначних справ., представником по ній може бути тільки адвокат відповідно до ч.1ст.60 ЦПК України. За змістом ч. 4ст.62ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

За ч.ч. 1, 3ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер.

Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Між тим, документів на підтвердження права на зайняття адвокатської діяльністю представником позивача суду не надано та не зазначено про існування такого документу.

Відповідно до норм ч. 2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи у разі першої неявки у судове засідання сторони або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, оповіщених у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, якщо вони повідомили про причини неявки, які судом визнані поважними. Суд відкладає розгляд справи в разі першої неявки без поважних причин належним чином повідомленого позивача у судове засідання або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності. У разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Водночас згідно ч. 5 ст. 223 ЦПК України визначено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до вимог п.3) ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Аналіз зазначених норм вказує на те, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача, що узгоджується з позицією викладеною в Постанові Верховного Суду від 22.05.2019р. по справі № 310/12817/13.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/2344/17, від 04.09.2018 у справі № 910/14047/17.

Згідно з вимогами п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки.

З огляду на зазначене, суд вважає, що повторна неявка в підготовчі судові засідання позивача, що належним чином повідомлялася судом про дату, час та місце розгляду справи, свідчить про зловживання своїми процесуальними правами та небажання підтримувати позовні вимоги, що є підставою для залишення позову без розгляду.

Залишення позовної заяви без розгляду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Частиною 2 ст. 257 ЦПК України передбачено, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

На підставі викладеного, керуючись ст. 257, 353, 354 ЦПК України, суд —

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Мрія» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за оплату спожитих послуг – залишити без розгляду.

Надіслати копію ухвали сторонам.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Ухвалу може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Жупанова І.Б.