Рішення № 96767198, 30.04.2021, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 30.04.2021

Справа № 334/454/21

Провадження № 2/334/1568/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2021 року м. Запоріжжя

Ленінський районний суд м. Запоріжжя в складі головуючого судді Коломаренко К.А., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

25 січня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилалося на те, що 21 грудня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 було підписано заяву № 4191568116 на отримання кредиту, підписанням якої підтвердила згоду, що ця заява разом з умовами отримання кредитів та інших послуг від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» становлять кредитний договір між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 , а також що отримала примірник кредитного договору та погодила отримання шляхом роздрукування з веб-сайту кредитодавця www.kreditmarket.ua умови отримання кредитів від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень».

09 грудня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір відступлення прав вимоги № 20191209, у відповідності до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» передає (відступає) Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників, укладеними між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та божниками.

Згідно п. 1.2. Договору відступлення прав вимоги, внаслідок передачі (відступлення) Портфеля Заборгованості за цим Договором, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заміняє Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» у Кредитних Договорах, що входять до Портфеля Заборгованості та відповідно вказані у Реєстрі Боржників та набуває прав грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» за цими Кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань Боржників за Кредитними договорами.

Відповідно до Реєстру Боржників за кредитними договорами, укладеними між ОСОБА_1 та Товариством- -Додатку 1 до Договору відступлення прав вимоги № 20191209 від 09.12.2019, TOB «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в розмірі 27 239,19 грн., яка складається з: заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 9 920,79 грн., заборгованості за відсотками в розмірі 2 108,08 грн., заборгованості за щомісячними процентами (платою за управління кредитом) в розмірі 8 564,96 грн., заборгованості за пенею в розмірі 6 635,36 грн.

На виконання п. 6.6. Договору про відступлення права вимоги, згідно вимог ст. ст.512-514,516 ЦК України, на адресу відповідача, зазначену в Кредитному договорі, простою кореспонденцією через відділення УКРПОШТИ від імені ТОВ «ФК «ЦФР» було направлено повідомлення про відступлення права вимоги до ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Всупереч умовам Кредитного договору, незважаючи на повідомлення, Відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення Позивачу права грошової вимоги до Відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки попереднього кредитора.

У зв`язку з чим, зазначену суму, а також судові витрати позивач просить стягнути з відповідача на його користь.

Ухвалою від 01 лютого 2021 року було відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

З наявної у матеріалах справи поштової розписки про отримання відповідачем копії ухвали про відкриття провадження у справі та копії позову з доданими до неї копіями документів вбачається, що відповідач ОСОБА_1 зазначені документи отримала заздалегідь, а саме 05 лютого 2021 року, однак у визначений строк, а також станом на день розгляду справи, відзиву, заперечень на позов або інших клопотань суду не подала.

В зв`язку з тим, що від сторін клопотання про проведення розгляду справи з їх викликом в судове засідання, в розумінні положень ст. 279 ЦПК України, не надходило, суд провів розгляд справи за наявними у ній матеріалами.

Враховуючи, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.

Згідно абзацу 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Відповідно до частини першої, другої, третьої та п`ятоїстатті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст.ст.76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи. Докази повинні бути належними, допустимими та достовірними. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

21 грудня 2016 року ОСОБА_1 було підписано заяву № 4191568116 на отримання кредиту від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень», у розмірі 13 500,00 грн.

01 грудня 2017 року між Відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» укладено додатковий договір до кредитного договору, укладеного шляхом підписання позичальником заяви від 21/12/2016 року № 4191568116 на отримання кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР» відповідно до якої сторони договору досягли згоди викласти у новій редакції умови надання кредиту та графік платежів.

Відповідно до Довідки ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» про рух грошових коштів по кредиту від 02.01.2020 відповідач неналежним чином виконав свій обов`язок щодо оплати кредиту та здійснив лише часткове його погашення у розмірі 11 015,00 грн.

09.12.2019 між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та позивачем укладено договір відступлення прав вимоги № 20191209, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ЦФР» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «ЦФР» права грошової вимоги до боржників, зокрема, й до відповідача.

23 грудня 2019 року позивачем направлено на адресу відповідача повідомлення про відступлення права вимоги та необхідність сплатити борг на користь нового кредитора. Відповіді на вказане повідомлення суду не надано.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

09 груденя 2019 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір відступлення прав вимоги №20191209, відповідно до якого до кредитор передає (відступає) новому кредитору за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором та боржниками (портфель заборгованості).

Згідно п. 1.2 договору відступлення прав вимоги, внаслідок передачі (відступлення) Портфеля заборгованості за цим Договором, новий кредитор заміняє кредитора у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості та відповідно вказані у реєстрі боржників, та набуває прав грошових вимог кредитора за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань боржників за кредитними договорами.

Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки та на умовах передбачених у договорі.

Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконала свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень», ні на рахунки позивача.

Між сторонами виникли правовідносини з кредитного договору.

Положеннями ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Положеннями ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Судом встановлено, що первісний кредитор ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» повністю виконав свої зобов`язання перед позичальником та сплатив за рахунок отримуваного позичальником кредиту суми грошових коштів.

Факт підписання відповідачем заяви № 4191568116 від 21.12.2016 на отримання кредиту від ТОВ «ФК ЦФР» та отримання коштів підтверджено доданими до позовної заяви копіями документів.

Відповідно до умов укладеного між сторонами договору строк на який надається кредит становить 48 місяців, відповідно до порядку повернення кредиту граничний термін користування кредитом 18.12.2020.

Згідно із ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ст.612 ЦК України).

Згідно з розрахунком заборгованості за договором тіло кредиту, сума яку боржник фактично отримав у борг погашено лише на суму 3 579,21 грн.

Таким чином, заборгованість за тілом кредиту складає 9 920,79 грн., а тому підлягає стягненню з відповідача.

Позивач, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просить у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема, заборгованість по відсотках 2 108,08 грн., заборгованість за щомісячними процентами (платою за управління кредитом) 8 564,96 грн., заборгованість по пені 6 645,36 грн.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Судом встановлено, що згідно з умовами додатковий договір від 01 грудня 2017 року до кредитного договору, укладеного шляхом підписання позичальником заяви від 21/12/2016 року № 4191568116 передбачено умови щодо порядку повернення кредиту; кількості та розміру платежів, періодичність внесення платежів (графік погашення заборгованості).

Відповідно до умов кредитування досягнуто згоду щодо строку на який надається кредит (48 місяців).

Згідно з умовами заяви від 21 грудня 2016 року № 4191568116 передбачено застосування пені, як виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за кредитним договором в розмірі 0,3% від загальної суми прострочення.

Згідно з умовами додатковий договір від 01 грудня 2017 року до кредитного договору передбачено застосування пені, як виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за кредитним договором в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Таким чином, при укладенні кредитного договору сторонами досягнуто згоди з усіх його істотних умов, зокрема, визначено: валюту кредитування, суму кредиту, процентну ставку за користування ним і порядок повернення кредиту, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору. Так, підписавши договір, відповідач засвідчив, що він погодився з його умовами та своєї згоди на укладення договору не відкликав.

Відповідно до розрахунку заборгованості до суми заборгованості за договором включена заборгованість, складові якої відповідають умовам договору, що узгоджені між сторонами та нарахована у межах строку надання кредиту, відповідач контррозрахунку суми заборгованості не надав, а тому підлягає стягненню з відповідача.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підтверджуються наявними в матеріалах справи письмовими доказами, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що вимоги позивача є обґрунтованими, то розмір сплаченого судового збору підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 18, 76, 81, 83, 89, 141, 206, 247, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (Юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, ЄДРПОУ 35625014, реквізити IBAN № НОМЕР_2 в AT "ТАСкомбанк") заборгованість за кредитним договором № 4191568116 від 21 грудня 2016 року в сумі 27 239,19 грн., з яких: 9 920,79 грн. - заборгованість за основним боргом; 2 108,08 грн. - заборгованість за відсотками; 8 564,96 – заборгованість за щомісячними процентами (платою за управління кредитом); 6 645,36 грн. заборгованість за пенею.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (Юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, ЄДРПОУ 35625014, реквізити IBAN № НОМЕР_2 в AT "ТАСкомбанк") витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 270,00 грн.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) або через відповідний суд (п. 15.5 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України) до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст. 273 ЦПК України).

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст. 273 ЦПК України).

Повний текст рішення складений 30 квітня 2021 року.

Суддя: Коломаренко К. А.