Вирок № 96766614, 07.05.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/3927/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2021 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі :

Головуючого судді - Малюк В.М.,

при секретарі судового засідання - Матіко Я.Ю.,

з участю прокурора - Машкаринець Т.М.

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у м. Ужгород, кримінальне провадження № 308/3927/21, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22020070000000049 від 25.08.2020 року про обвинувачення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не одруженого, тимчасово не працюючого, раніше не судимого ,-

у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 201 КК України ,-

В С Т А Н О В И В :

25.08.2020 року, на митному посту «Тиса», Закарпатської митниці, Держмитслужби України, під час здійснення митного контролю мікроавтобусу марки «Volkswagen», д/н НОМЕР_1 , яким, в зоні митного контролю на ділянці «в`їзд - червоний коридор» керував ОСОБА_2 , було виявлено два багнет-ножі та один мисливський ніж, які ОСОБА_1 , з використанням ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які не були обізнані з злочинними намірами ОСОБА_1 , умисно, незаконно, перемістив через митний кордон України, з приховуванням від митного контролю.

Відповідно до висновку експерта Закарпатського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 08.09.2020 №1/413:

- надані на дослідження два багнет-ножі та один мисливський ніж, які було запаковано у сейф-пакет «Укрпошта» - «Пакет №1», опечатаний биркою з відтисками круглої печатки із реквізитами «Для пакетів № 6 «Служба безпеки України Управління в Закарпатській області» та підписами понятих та учасників проведеної слідчої дії - є холодною зброєю;

- два об`єкти (багнет-ножі) є бойовою(військовою) холодною зброєю колюче-ріжучої дії, а третій об`єкт є мисливським ножем загального призначення - холодною зброєю колюче-ріжучої дії;

- виготовлені два досліджувані багнет - ножі та один мисливський ніж промисловим способом;

- два досліджувані об`єкти є багнет-ножами зразка 1914 року до карабіна «Маузер» зразка 1894 року (Швеція) та пістолета-кулемета «Карл Густав М/45С» зразка 1945 року, а третій досліджуваний об`єкт є мисливським ножем загального призначення;

- два досліджувані багнет-ножі та мисливський ніж не є заготовками холодної зброї, а є завершеними виробами промислового виробництва;

За таких обставин, ОСОБА_1 , обвинувачується в умисному, вчиненні контрабанди, тобто переміщенні через митний кордон України з приховуванням від митного контролю зброї, тобто кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною 1 статті 201 Кримінального кодексу України.

ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину визнав повністю, щиро покаявся у вчиненому та підтвердив обставини вчиненого злочину, що викладені в обвинувальному акті, при цьому назвавши суду час, місце і спосіб вчиненого злочину. На даний час шкодує у вчиненому та просить суд суворо його не карати.

Заслухавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити та про порядок їх дослідження, суд в порядку ч.3 ст.349 КПК України визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються, оскільки проти цього не заперечують учасники судового провадження, які правильно зрозуміли зміст цих обставин і сумнівів у добровільності і істинності їх позицій не має, розуміючи при цьому, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.

Судом також врахована позиція ЄСПЛ, викладена у рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Коробов проти України» від 21.10.2011 - «…що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків».

У справах "Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії" від 06.12.1998 (пункт 253), "Козинець проти України" від 06.12.2007 (пункт 54), "Нечипорук і Йонкало проти України" від 21.04.2011 (пункт 150), "Зякун проти України" від 25.02.2016 (пункт 40) Європейський Суд неодноразово наголошує про те, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи поза будь-яким сумнівом і така доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом. Тобто, дотримуючись засад змагальності, та виконуючи, свій професійний обов`язок, передбачений ст.92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

Отже, заслухавши сторін судового провадження, суд приходить, поза розумним сумнівом, до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним кримінального правопорушення і кваліфікує його дії за ч.1 ст.201 КК України, тобто переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю зброї.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд, згідно з вимогами ст.ст. 65 - 67 КК України та роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після його вчинення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання та вимоги ч.2 ст.50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженими. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, що відповідно до вимог ст.12 КК України є тяжким злочином та те, що ОСОБА_1 раніше не притягався до кримінальної відповідальності.

Поряд з вказаними обставинами, при призначенні покарання суд враховує дані щодо особи обвинуваченого ОСОБА_1 , який на обліку в лікарів нарколога, психіатра не перебуває, має постійне місце проживання.

Обставинами, визначеними ст. 66 КК України, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 є те, що останній щиро покаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину даючи визнавальні показання.

Відповідно до ч.2 ст. 66 КК України, суд визнає обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_1 те, що останній свою вину визнає повністю.

Обставин, визначених ст. 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 не встановлено.

Призначаючи міру покарання ОСОБА_1 , суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого, особу обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують покарання та відсутність обтяжуючих покарання обставин, а тому приходить до висновку, що для досягнення мети покарання, передбаченої ст. 50 КК України, якою встановлено, що «покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами», суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає про необхідність призначення обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк, в межах санкції ч.1 ст. 201 КК України та можливість виправлення обвинуваченого без відбування ним призначеного покарання, а тому вважає за необхідне застосувати до нього положення ст. 75 КК України та звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з встановленням йому обов`язків згідно ст.76 КК України.

Суд вважає, що саме таке покарання буде достатнім, справедливим і необхідним для виправлення обвинуваченого та для запобігання вчиненню кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 не обирався.

Що стосується накладеного, ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 28.08.2020 року, арешту на майно обвинуваченого ОСОБА_1 , то такий, в силу вимог ст.ст. 174, 368 КПК України, підлягає скасуванню.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Судові витрати по справі складають 2451,75 грн. за проведену по справі експертизу, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 .

Долю речових доказів по справі, суд вирішує у порядку визначеному ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.7-29, 368-371,373,374,376,392,394,395 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 201 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_1 , звільнити від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину з покладенням на нього обов`язки передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Речові докази по справі:

?два розірвані поліетиленовий та картонний пакети, обмотані скотчем жовтого кольору, з надписом «5» - знищити,

?два штик ножі та один мисливський ніж, які є холодною зброєю, звернути в дохід держави для знищення,

?сорок ножів, які не є холодною зброєю - повернути власнику.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь НДЕКЦ в Закарпатській області судові витрати за проведену по справі експертизу в сумі 2451,75 грн. (одержувач: УК у м. Ужгород 24060300, код одержувача: 38015610, р/рахунок: 31110115007002 в ГУДКСУ в Закарпатській області, МФО: 899998, призначення: за експертизу).

Вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Головуючий В.М. Малюк