Ухвала суду № 96763158, 06.05.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2021 року

м. Харків

справа № 638/8242/19

провадження № 22-з/638/257/21

Дзержинський районний суд м. Харкова в складі головуючого судді Яковлевої В.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом Акціонерного товариства «Харківобленерго» до ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за спожиту електричну енергію,

установив:

05 травня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Харківобленерго» до ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за спожиту електричну енергію.

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що ОСОБА_1 подана апеляційна скарга на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 02 лютого 2021 року, яким позовні вимоги Акціонерного товариства «Харківобленерго» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Харківобленерго» заборгованість за спожиту електричну енергію за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2018 року в розмірі 9248, 15 грн.

Вказує на те, що в порушення вимог закону судове засідання проведено без його участі, відмовлено у залученні його як співвідповідача, судом не враховано, що рішення стосується його прав. Вважає, що позивачем не надані якісні та в повному обсязі послуги, порушені норми статті 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

На підставі викладеного, статті 151 ЦПК України, просить забезпечити позов та заборонити операторам інтернет послуг ПрАТ «Київстар», ТОВ «Воля кабель», ТОВ «Макснет», групі компаній «Тріолан» надання телекомунікаційних послуг ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , мешканцям квартир по АДРЕСА_1 , ГУНП в Харківській області та УСБУ в Харківській області заборонити використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації в моєму і сусідніх будинках АДРЕСА_2 , НОМЕР_1 , НОМЕР_2, 276А, АДРЕСА_3 та зобов`язати їх вилучити спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації у ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 ; зобов`язати Акціонерне товариства «Харківобленерго» провести обстеження електромереж квартир НОМЕР_2 та АДРЕСА_4 та усунути у випадку наявності порушення технологічних умов використання електроенергії в цих квартирах; виявити та усунити причину відсутності напруги в системі електроосвітлення квартири АДРЕСА_5 .

З метою підтвердження доводів позову та у зв`язку з обмеженим доступом до документів, просить витребувати:

- з МВС України, Національної поліції відомості інформаційно біометричної бази «Аргус» і «Армор» на осіб, які вчинили злочини і які проживали в будинку 195 Д кв.122, 126, 128, 125, 195 Г (кв. АДРЕСА_6 . ІНФОРМАЦІЯ_1 і АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 і АДРЕСА_9 , а також на ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , реєстрації ними вогнепальної зброї;

- допитати ОСОБА_10 , його співмешканку, ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , його; оглянути квартири АДРЕСА_10 ;

- провести радіоконтроль з його участю;

- в ГУ НП в Харківській області, Київської області, МВС України дані інформаційно- аналітичних систем «Армор», «Сова», «Скорпіон» та даними ним на ОСОБА_13 , ОСОБА_5 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_9 ,, а також осіб, які проживали за адресами в АДРЕСА_11 (1985-2017 рр.), АДРЕСА_12 (2007-2010 рр.), а також про приналежність моїх телефонів № № НОМЕР_3 (2000-2012гг.), НОМЕР_17, НОМЕР_18 (2003-2016 рр.), НОМЕР_19 (2012-2016 рр.), НОМЕР_20, НОМЕР_21 (20142016 рр.), НОМЕР_22, НОМЕР_23, НОМЕР_24,НОМЕР_25, НОМЕР_26, НОМЕР_4 , (останні два в 2016-2018гг.), і ІМЕІ телефонів354181023479454 (Nokia 6300), НОМЕР_5 (СОНИ) НОМЕР_6 (Samsung Х160), НОМЕР_7 (Mitsubishi Trium), НОМЕР_8 (Samsung E 1081), НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , а також комп`ютери з мережевими адресами c46d4a09cf, f46d04a08c5f, 8с89а57с93ее, 00304f49ca3b, 00240108е867, 00-19-DB-B0-FD-DD, модем НОМЕР_12 Інтертелеком, та про використання квартир для завдань ОРД в 1999-2020 рр. в будинках АДРЕСА_13 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_16 та АДРЕСА_17 , АДРЕСА_18 , АДРЕСА_19 , АДРЕСА_20 , АДРЕСА_21 , та залучення до конфіденційного співробітництва ОСОБА_13 , ОСОБА_5 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ;

- з Харківського апеляційного суду судові рішення та обліково-статистичні картки про проведення НРСД стосовно ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , а також осіб, які нібито проживали за моїми адресами в АДРЕСА_1 , (1985-2017 рр.), АДРЕСА_17 , (2007-2010 рр.), АДРЕСА_22 , АДРЕСА_23 , АДРЕСА_24 , АДРЕСА_25 , АДРЕСА_18 , АДРЕСА_19 , АДРЕСА_20 , АДРЕСА_21 ,. АДРЕСА_26 , АДРЕСА_27 , а також про приналежність моїх телефонів НОМЕР_3 (2000-2012 рр.), НОМЕР_17, НОМЕР_18 (2003-2016гг.), НОМЕР_19(2012-2016 рр.), НОМЕР_20, НОМЕР_21 (20142016 рр.), НОМЕР_22, НОМЕР_23, НОМЕР_24,НОМЕР_25, НОМЕР_26, НОМЕР_4, (останні два в 2016- 2018 гг.), і ІМЕІ телефонівНОМЕР_27 (Nokia 6300), НОМЕР_5 (СОНИ), НОМЕР_6 (Samsung Х160), НОМЕР_7 (Mitsubishi Trium). НОМЕР_8 (Samsung E 1081), НОМЕР_9 , НОМЕР_13 , НОМЕР_14 , НОМЕР_11 , а також комп`ютери з мережевими адресами c46d4a09cf, f46d04a08c5f, 8с89а57с93ее, 00304f49ca3b, 00240108е867, 00-19-DB-B0-FD-DD, Зд модем 205702186 Інтертелеком, та про використання квартир для заадань ОРД в 1999-2020рр. в будинках АДРЕСА_13 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_16 та АДРЕСА_17 , АДРЕСА_18 , АДРЕСА_19 , АДРЕСА_20 , АДРЕСА_21 ;

- витребувати клопотання прокурора Харківської області в 1991-2019 рр. про початок оперативно- розшукових заходів, постанови про відмову в порушенні кримінальних справ за їх результатами щодо мешканців, будинках ІНФОРМАЦІЯ_3 , НОМЕР_15 , НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , НОМЕР_16 , НОМЕР_2, НОМЕР_28 по АДРЕСА_22 , АДРЕСА_28 , АДРЕСА_17 , АДРЕСА_18 , АДРЕСА_19 , АДРЕСА_20 , АДРЕСА_21 ;

- з Харківської обласної психіатричної лікарні № 1, № 3, Харківського обласного наркологічного диспансеру, витребувати медичні картки ОСОБА_3 .. ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 .

Дослідивши матеріали заяви, суд доходить таких висновків.

Відповідно до частини першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з положеннями частини першої, другої статті 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Статтею 151 ЦПК України встановлено зміст і форму заяви про забезпечення позову.

Відповідно до вимог частини першої статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до вимог частини першої статті 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Пунктом 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, в тому числі й на стадії апеляційного провадження, якщо заява про це надійшла до суду апеляційної інстанції або її не вирішив суд першої інстанції.

Розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду (частина третя статті 258 ЦПК України).

Суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду (частина перша статті 259 ЦПК України).

Вимогами частини першої - п`ятою, восьмою статті 83 ЦПК України встановлено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Частиною першою, другою статті 84 ЦПК України визначено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною другою статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Крім того, згідно з вимогами частини першої, другої, шостої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судом встановлено, що АТ «Харківобленерго» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за спожиту електричну енергію за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2018 року в розмірі 9248 грн 15 коп. Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач споживає електричну енергію, проте систематично нехтує встановленим законом обовязком, у добровільному порядку вимоги «Правил користування електричною енергією для населення» не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 02 лютого 2021 року позовні вимоги Акціонерного товариства «Харківобленерго» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Харківобленерго» заборгованість за спожиту електричну енергію за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2018 року в розмірі 9248, 15 грн.

Отже, судом першої інстанції ухвалено судове рішення у справі № 638/8242/19.

05 травня 2021 року на вищевказане рішення ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

Нормами ЦПК України стосовно порядку подання заяви про забезпечення позову встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Як встановлено, 02 лютого 2021 року Дзержинським районним судом м. Харкова у даній справі ухвалено рішення, 05 травня 2021 року на рішення суду подано апеляційну скаргу, отже, відтак справа знаходиться на стадії апеляційного розгляду та перебуває в провадженні апеляційного суду.

Відповідно до вищенаведених положень закону заява про забезпечення позову повинна бути подана до суду, у провадженні якого перебуває справа, розгляд справи у суді першої інстанції завершився ухваленням рішення, справа наразі знаходиться на стадії апеляційного розгляду та перебуває в провадженні апеляційного суду, що, згідно з положеннями Цивільного процесуального кодексу, унеможливлює розгляд заяви про забезпечення позову районним судом. Обставини, на які посилається заявник, повинні бути оцінені судом апеляційної інстанції під час розгляду апеляційної скарги та не є підставами для забезпечення позову.

Крім того, в порушення пунктів 4, 5, 6 частини першої статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову не містить ціни позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; захід забезпечення позову, передбачений частиною першою статті 150 ЦПК України, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності. Водночас, заявник, зокрема просить застосувати такі заходи забезпечення, які положеннями частини першої статті 150 ЦПК України не передбачено. Заявником не обґрунтовано доцільності вжиття кожного з цих заходів.

Стосовно витребування доказів суд зауважує, що розгляд справи в суді першої інстанції завершився, відомостей щодо заявлення відповідного клопотання про витребування цих доказів під час розгляду справи в суді першої інстанції ОСОБА_1 в заяві не зазначено, доказів неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього, заявником не подано. Заявлене клопотання не відповідає вимогам частини другої статті 84 ЦПК України.

Згідно з частиною десятою статті 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Частиною дев`ятою статті 10 ЦПК України визначено, що якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

За таких обставин, на підставі вищевикладеного, заява ОСОБА_1 про забезпечення позову підлягає поверненню заявнику.

Керуючись статтями 151, 153 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - повернути заявнику.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України в редакції, яка набрала чинності 15 грудня 2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Дзержинський районний суд м. Харкова, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://dg.hr.court.gov.ua/sud2011/ на Офіційному веб-порталі судової влади України.

Повний текст ухвали складено 06 травня 2021 року.

Суддя В. М. Яковлева