Рішення № 96761638, 26.04.2021, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/5258/20

Провадження № 2/0182/995/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.2021 року Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого-судді - Рибакової В.В., при секретарі – Шалівській А.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Нікополя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Нікопольської міської ради, третя особа - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ВЕСНЯНКА-1», про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 16.09.2020 року звернулася до суду з вказаним позовом, який неодноразово уточнювала (а.с.1-7,32-34,96-103), та остаточно просила визнати за нею право власності на квартиру загальною площею 44,8 кв.м., житловою площею 28,4 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування позову послалась на наступні обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її брат по матері ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_2 . Відповідно до реєстраційного посвідчення від 21.02.1992 року ОСОБА_2 належала квартира АДРЕСА_2 на підставі довідки ЖБК про повний внесок вартості квартири. Згідно довідки КП «НМБТІ», право власності на вказану квартиру належить ОСОБА_2 на підставі реєстраційного посвідчення від 21.02.1992 року. Реєстрація права власності на той час не вимагалася.

Вона-позивач звернулася до нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. 11.09.2020 року постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з відсутністю документу, що посвідчує право власності спадкодавця на нерухоме майно. ОСОБА_2 26.07.2013 року залишив заповіт, яким все своє майно заповів ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . 13.05.2020 року ОСОБА_3 надала до нотаріальної контори заяву про відмову від належної частини спадкового майна після смерті ОСОБА_2 на користь іншого спадкоємця за заповітом ОСОБА_1 . У вересні 2020 року ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на грошові кошти.

У зв`язку з відсутністю належних документів, які посвідчують право власності спадкодавця на нерухоме майно, та на підставі наведеного вона просить суд задовольнити її позовні вимоги.

Ухвалою судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30.09.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження; відкрито провадження по справі, почато підготовче провадження; призначено проведення підготовчого засідання; залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ВЕСНЯНКА-1» (а.с.42,43).

Ухвалою судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30.09.2020 року витребувано у приватного нотаріуса Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Наявко Ігоря Миколайовича копію спадкової справи, інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) та інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) щодо ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , до смерті мешкав за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.44,45).

Представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_4 надав до суду заяву про розгляд справи без його участі та без участі позивача, на позовних вимогах наполягають та просять їх задовольнити (а.с.108).

Представник відповідача Нікопольської міської ради – Гречишникова В.В. надала до суду заяву про розгляд справи без участі представника відповідача, рішення просить прийняти у відповідності до діючого законодавства (а.с.110,111).

Представник третьої особи – керівник ОСББ «ВЕСНЯНКА-1» Лісничий Г.І. подав до суду заяву про розгляд справи без їх участі, вказав, що проти позову не заперечують (а.с.112,113).

Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання.

Згідно зі ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документ, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

Згідно ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом . Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Зазначені норми процесуального права узгоджуються і з положеннями статті 20 ЦК України, згідно якої право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Згідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У судовому засіданні встановлено наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_1 (а.с.18 – копія свідоцтва). ОСОБА_2 є братом позивача ОСОБА_1 , що вбачається з матеріалів справи (а.с.35-40).

До дня смерті ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що вбачається з довідки ОСББ «ВЕСНЯНКА-1» від 12.08.2020 року №7 (а.с.60-на звороті).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина до складу якої також увійшла квартира АДРЕСА_2 .

За життя 26.07.2013 року ОСОБА_2 склав заповіт, посвідчений 26.07.2013 року приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу Пахомовською Д.С., зареєстровано в реєстрі за №322 (а.с.63-на звороті), згідно якого на випадок своєї смерті зробив розпорядження: усе його майно, де б воно не було та з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що йому належатиме на день смерті і на що він за законом матиме право заповів ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . Викладене підтверджується Витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі № 34670812 від 26.07.2013 року (а.с.64), Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 61623414 від 11.09.2020 року (а.с.72).

З відповіді приватного нотаріуса Нікопольського міського нотаріального округу Наявко І.М. №259/01-16 від 09.10.2020 року, що надійшов на запит суду (а.с.52) вбачається, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 була заведена спадкова справа №36-2020. Вказане підтверджується Інформаційної довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 61623390 від 11.09.2020 року (а.с.71).

З копії спадкової справи №36-2020 (а.с.53-76), заведеної після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , вбачається наступне. 13.05.2020 року до нотаріальної контори надійшла заява ОСОБА_1 (а.с.54-на звороті), про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 та просить видати їй свідоцтво про право на спадщину за заповітом. При цьому повідомила, що померлий залишив на її ім`я та на ім`я ОСОБА_3 заповіт від 26.07.2013 року. Вказала, що малолітніх, неповнолітніх та інших спадкоємців по ст. 1241 ЦК України немає. 13.05.2020 року до нотаріальної контори надійшла заява ОСОБА_3 , в якій вона відмовилась від належної їй частки спадкового майна за заповітом, що залишилось після смерті ОСОБА_2 на користь іншого спадкоємця за заповітом ОСОБА_1 (а.с.56 на звороті). 11.09.2020 року ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 26.07.2013 року, зареєстроване в реєстрі за №808, на грошові кошти (а.с.74).

Постановою приватного нотаріуса Нікопольського міського нотаріального округу Наявко І.М. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 11.09.2020 року, відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на квартиру АДРЕСА_2 , у зв`язку з тим, що відсутній документ, що посвідчує право власності на зазначене нерухоме майно (а.с.20).

За Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №226338895 від 01.10.2020 року (а.с.48), відомості стосовно права власності, інших речових прав, іпотек та обтяжень щодо квартири АДРЕСА_2 - відсутні.

Як вбачається з відповіді КП «НМБТІ» № 992 від 12.10.2020 року (а.с.78), станом на 31.12.2012 року право власності на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 зареєстроване за ОСОБА_2 на підставі реєстраційного посвідчення від 21.02.1992 року. Вказане також вбачається з довідки КП «НМБТІ» № 597 від 19.05.2020 року (а.с.23).

Відповідно до копії реєстраційного посвідчення Нікопольського міжміського бюро технічної інвентаризації від 21.02.1992 року (а.с.21), кооперативна квартира АДРЕСА_3 зареєстрована за ОСОБА_2 на праві особистої власності на підставі довідки ЖЕК «ВЕСНЯНКА» про повну виплату вартості квартири в сумі 4329 руб.

Як вбачається з довідки ОСББ «ВЕСНЯНКА-1» від 01.12.2019 року (а.с.22), посвідченої головою ОСББ «ВЕСНЯНКА-1», ОСОБА_2 був членом ЖБК ОСББ «ВЕСНЯНКА-1», свій останній пайовий внесок за кооперативну квартиру АДРЕСА_2 сплатив у серпні 1985 року, загальна сума паєнагромадження складає 4329 рублів.

На квартиру АДРЕСА_2 виготовлено технічний паспорт станом на 19.05.2020 року, замовником технічної інвентаризації вказано ОСОБА_1 (а.с.24-26).

Враховуючи, що ОСОБА_2 за квартиру АДРЕСА_2 був внесений пайовий внесок повністю, таким чином він набув право власності на вказану квартиру.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України «Про власність» від 07.02.1991 року, член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.

З огляду на це, суд приходить до висновку, що спадкодавцю ОСОБА_2 за життя на праві власності належала квартира АДРЕСА_2 .

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1221 ЦК України визначено, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна – місцезнаходження основної частини рухомого мана.

Згідно положень ст.1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (ст.1233 ЦК України). Згідно ч.1 ст.1235 ЦК України, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Згідно ч.1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 є сестра спадкодавця – позивач по справі ОСОБА_1 , яка у визначений законом строк звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Інший спадкоємець за заповітом - ОСОБА_3 у визначений законом строк звернулася до нотаріальної контори з заявою про відмову від належної їй частки спадкового майна на користь іншого спадкоємця за заповітом ОСОБА_1 . Інших спадкоємців судом не встановлено.

Враховуючи викладене, обставини справи, суд вважає за необхідне позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити та визнати за нею право власності на квартиру загальною площею 44,8 кв.м., житловою площею 28,4 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись ст.ст. 12,13,81,89,259,263-265,268, п.п.15.5п.15 ч.1 Перехідних положень ЦПК України, ст.ст. 1216,1217,1218,1220-1223,1258,1261,1268 ЦК України, ч.1 ст.15 Закону України «Про власність», -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) до Нікопольської міської ради (місце знаходження: 53213, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 3, код ЄДРПОУ - 04052198), третя особа - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ВЕСНЯНКА-1» (місце знаходження: 53219, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Дружби, 12, код ЄДРПОУ - 34610316), про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру загальною площею 44,8 кв.м., житловою площею 28,4 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду до або через Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: В. В. Рибакова