Ухвала суду № 96761526, 07.05.2021, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/3315/21

Провадження № 1-кс/204/810/21

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

49006, м. Дніпро, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua

_____________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 травня 2021 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

слідчого судді Дубіжанської Т.О.

за участю секретаря Єфімової А.О.

за участю прокурора Бродського В.Ю.

за участю слідчого Хоржевського Д.Д.

за участю захисників Тафінцева К.В., Карнаушенка А.А.

за участю підозрюваного ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання слідчого СВ ВП № 6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області Пархоменко А.О., про зміну запобіжного заходу із застави на тримання під вартою у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Посад, Роменського району, Сумської області, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 255-1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

6 травня 2021 року до суду надійшло клопотання слідчого СВ ВП №6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області Пархоменко А.О., погоджене прокурором Дніпропетровської обласної прокуратури Бродським В.Ю., про зміну запобіжного заходу із застави на тримання під вартою відносно ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що 14 січня 2021 року близько 19:00 год. більш точного часу в ході досудового слідства не встановлено, у невстановленому в ході досудового слідства місці, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 спільно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не маючи законних джерел доходів, розробивши злочинний план, маючи злочинний умисел на вчинення особливо тяжких злочинів, керуючись корисливим мотивом, вступили в злочину змову та як об`єкт своїх злочинних посягань обрали потерпілого - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

При цьому ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2 , усвідомлюючи, що для скоєння зазначених злочинів їм необхідні співучасники, кожен з яких буде виконувати обумовлені функції, спрямовані на досягнення єдиного злочинного плану, прийняли рішення створити злочинну групу з кола своїх знайомих, з якими вони були тісно пов`язані дружніми та особистими зв`язками, об`єднати їх противоправні дії, детально розподілити між ними злочинні обов`язки, визначити способи виконання злочинного плану, відомого всім учасникам групи, і таким чином, забезпечити досягнення бажаного результату, а саме: заволодінням чужим майном шляхом вимагання. Таким чином до вчинення злочину були залучені двоє невстановлених в ході досудового слідства осіб, які виконували відведенні їм ролі у вимаганні грошових коштів у потерпілого ОСОБА_3 .

Так 12 січня 2021 року, приблизно о 14:00 год., більш точного часу в ході досудового слідства не встановлено, ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів виконуючи відведену їм роль, рухаючись по дорозі, що розташована у м. Дніпро за перехрестям вул. Семафорна та вул. Лісопаркова на автомобілі «Фольксваген СС» білого кольору, номерні знаки в ході досудового розслідування не встановлені, за кермом якого був ОСОБА_2 , по зустрічній смузі, цілеспрямовано під`їхали до потерпілого, ОСОБА_3 , що знаходився за кермом свого автомобіля «Мерседес» днз. НОМЕР_1 , червоного кольору, 2019 року випуску, та через відкрите вікно свого автомобіля ОСОБА_2 в погрозливому тоні повідомив потерпілому, що необхідно поговорити.

Далі, 14 січня 2021 року приблизно о 19:00 год., більш точного часу в ході досудового слідства не встановлено, ОСОБА_2 виконуючи відведену йому роль у вчиненні злочину, вів спостереження за потерпілим ОСОБА_3 , чекаючи слушного моменту для реалізації злочинного плану, під`їхав до потерпілого ОСОБА_3 який в той час знаходився на стоянці що розташована поряд з відділенням Нової Пошти №35 по вул. Семафорна у м. Дніпро, та наказав останньому сісти до нього в автомобіль «Фольксваген СС» білого кольору, номерні знаки в ході досудового розслідування не встановлені. В свою чергу, потерпілий боячись за своє життя та здоров`я, сів до зазначеного автомобіля в якому ОСОБА_2 демонструючи предмет схожий на зброю, почав психологічно тиснути на потерпілого та встановлювати у останнього відомості відносно заробітку грошових коштів. Однак завершити злочинний план ОСОБА_2 , завадила особа, що знаходилась спільно з ОСОБА_3 .

Далі 15.01.2021 приблизно об 11:00 годин більш точного часу в ході досудового слідства не встановлено, ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів виконуючи відведену їм роль, забрали потерпілого ОСОБА_3 , та повезли на зустріч з ОСОБА_1 який спільно з невстановленими особами, чекали їх у ресторані «Відень», що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Олександра Поля, 108.

Приїхавши у вищевказане місце, ОСОБА_1 , виконуючи йому відведену роль у вчиненні злочину, з корисливих мотивів, почав вимагати грошові кошти у потерпілого ОСОБА_3 , який розуміючи фізичну перевагу злочинців, боячись застосування до нього насильства, небезпечного для життя та здоров`я, зі сторони ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , та інших невстановлених в ході досудового слідства осіб, надав свою згоду, віддати грошові кошти, що знаходились у нього дома, зазначеним особам.

З метою подальшої реалізації злочинного плану, ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_4 направились з потерпілим ОСОБА_3 до місця його мешкання, при цьому продовжуючи психологічно тиснути на останнього, який розуміючи фізичну перевагу злочинців, боячись застосування до нього насильства, небезпечного для життя та здоров`я, зі сторони ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , примусово віддав 50 тисяч доларів США.

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , та інші невстановлені в ході досудового слідства особи, не зупиняючись на досягнутому продовжили свої злочинні дії, відносно потерпілого ОСОБА_3 , а саме вимагання грошових коштів останнього.

Так ОСОБА_2 , того ж дня, у невстановлений у ході досудового слідства час, переслідуючи корисливий умисел, під`їхав за місцем мешкання потерпілого ОСОБА_3 , де продовжив вимагати у останнього грошові кошти у сумі 7 тисяч доларів США, на що потерпілий, розуміючи фізичну перевагу злочинців, боячись застосування до нього насильства, небезпечного для життя та здоров`я, зі сторони ОСОБА_2 , віддав осьанному зазначену суму.

Після цього, ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_4 , виконуючи вказівки ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою групою осіб, того ж дня у вечірній час більш точного часу в ході досудового слідства не встановлено, вислідили потерпілого ОСОБА_3 , продовжуючи психологічно тиснути на останнього, який розуміючи фізичну перевагу злочинців, боячись застосування до нього насильства, небезпечного для життя та здоров`я, зі сторони ОСОБА_2 та іншої невстановленої в ході досудового слідства особи, примусово віддав 23 тисячі доларів США, при цьому потерпілому повідомили, що наступного дня він повинен віддати ще 20 тисяч доларів США.

Так як потерпілий ОСОБА_3 , розумів фізичну перевагу злочинців, та боявся застосування до нього насильства, небезпечного для життя та здоров`я, 16.01.2021 близько 10:00 годин, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, знаходячись на території площадки магазину «Комфі», що розташований в м. Дніпро по вул. Січеславська Набережна, примусово віддав 20 тисяч доларів США.

Таким чином, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , та інші невстановлені в ході досудового слідства особи, діючи за попередньою змовою групою осіб в період часу з 15.01.2021 по 16.01.2021 заволоділи чужим майном, а саме - грошовими коштами потерпілого ОСОБА_3 , на загальну суму 100 тисячі доларів США, відповідно курсу Національного банку України в зазначений період часу вартість 1 долару США складала 28, 06 грн.

Таким чином, потерпілому ОСОБА_3 , кримінальним правопорушенням заподіяна матеріальна шкода на суму 2 806 000 грн., що на момент заволодіння чужим майном у 600 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що завдало матеріальної шкоди потерпілому в особливо великих розмірах (точна сума збитків встановлюється).

Умисні дії ОСОБА_1 , що виразились у вимаганні передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, що завдало майнової шкоди в особливо великих розмірах, кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України.

Крім того, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та інші невстановлені в ході досудового слідства особи, діючи за попередньою змовою групою осіб, керуючись корисливим мотивом, продовжуючи свою злочинну діяльність відносно потерпілого ОСОБА_3 , повторно розпочали вимагати грошові кошти у останнього.

Так, 27.01.2020 близько 15:00 годин, більш точного часу в ході досудового слідства не встановлено, ОСОБА_2 спільно з невстановленою особою, рухаючись на автомобілі транспортного засобу KIA CERATO, днз. НОМЕР_2 , чорного кольору, 2007 року випуску, забрали потерпілого ОСОБА_3 та почали погрожувати останньому застосуванням насильства відносно нього та його близьких родичів, при цьому погрожували вбивством потерпілого ОСОБА_3 .

ОСОБА_2 спільно з невстановленою в ході досудового розслідування особою виконуючи відведену їм роль у вчиненні злочину, на протязі тривалого часу обмежуючи права та свободи потерпілого ОСОБА_3 , продовжували залякувати та психологічно тиснути на останнього, з метою забезпечити вигідну для співучасників злочину поведінку потерпілого.

В свою чергу потерпілий ОСОБА_3 усвідомлюючи реальність погроз зі сторони співучасників злочину, якщо він проігнорує вимогу ОСОБА_2 , погоджувався на всі дії.

Так ОСОБА_2 , досягнувши бажаного результату, що полягав у виконані пред`явлених ним вимог потерпілому ОСОБА_3 , приїхавши на територію Самарського району у м. Дніпро, більш точного місця в ході досудового слідства не встановлено, де спільно з ОСОБА_1 та іншими невстановленою в ході досудового слідства особою продовжували вимагати грошові кошти або передачі транспортного засобу «Мерседес» днз. НОМЕР_1 , червоного кольору, 2019 року випуску, що належить потерпілому в їх інтересах.

Потерпілий ОСОБА_3 , розуміючи фізичну перевагу злочинців, боячись застосування до нього насильства, небезпечного для життя та здоров`я, погодився відати їм грошові кошти.

Далі 10.02.2021, приблизно о 12:00 годин, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, знаходячись поблизу будинку № 7 по вул. Іларіонівська, у м. Дніпро, за вимогою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 передав грошові кошти в сумі 4 700 доларів США, після чого співробітниками поліції було припинено вказані злочинні дії та останніх осіб затримано безпосередньо після вчинення злочину.

Таким чином, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та інші невстановлені в ході досудового слідства особи, повторно, діючи за попередньою змовою групою осіб, 10.02.2021 заволоділи чужим майном, а саме - грошовими коштами потерпілого ОСОБА_3 , на загальну суму 4 700 доларів США, відповідно курсу Національного банку України в зазначений період часу вартість 1 долару США складала 27, 64 грн.

Вказаним кримінальним правопорушенням, потерпілому ОСОБА_3 , заподіяна матеріальна шкода на суму 129 908 грн., що завдало значної шкоди потерпілому.

Умисні дії ОСОБА_1 , що виразились у вимаганні передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод потерпілого, вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, з погрозою вбивства, що завдало значної шкоди потерпілому, кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України.

Крім того, згідно з положеннями статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за злочини, вчинені злочинною спільнотою» від 04.06.2020 № 671-ІХ внесено зміни в тому числі до Кримінального кодексу України з метою виключення впливу суб`єктів злочинної ієрархії на криміногенні, економічні та політичні процеси в державі; припинення злочинної діяльності спільнот та їх учасників; ліквідування ієрархії злочинного світу та його традицій.

Однак, ОСОБА_1 (кримінальне прізвисько « ОСОБА_5 »), достовірно знаючи про запровадження в Україні кримінальної відповідальності за вплив суб`єктів злочинної ієрархії на суспільні відносини, в тому числі криміногенні, набув статусу суб`єкта підвищеного злочинного впливу та у подальшому поширив вказаний злочинний вплив за наступних обставин.

Протягом 2020 року, більш точної дати в ході досудового розслідування не встановлено, протиставляючи себе нормам законності та бажаючи продовжувати свою діяльність в противагу загальновизнаним етичним правилам існування в правовому суспільстві, знаходячись у невстановленому в ході досудового розслідування місці при невстановлених в ході досудового слідства обставинах, невстановлена в ході досудового слідства особа, яку кримінальному світі є суб`єктом підвищеного злочинного впливу, надала ОСОБА_1 статус суб`єкта підвищеного злочинного впливу на території Дніпропетровської області.

Одночасно з цим, отримавши статус суб`єкта підвищеного злочинного впливу, ОСОБА_1 зобов`язувався дотримуватися чітко визначених правил особистої поведінки щодо взаємовідносин з іншими категоріями криміногенного світу та поширення свого злочинного впливу, серед яких:

- повне неприйняття зовнішніх загальноприйнятих норм і правил поведінки;

- поширення злочинного впливу на території Дніпропетровської області, шляхом вирішення за грошову винагороду спірних питань та конфліктних ситуацій які виникають між громадянами на підконтрольній даному суб`єкту злочинного впливу території (виступають в ролі третейського судді); підшукування підприємців та інших осіб, яких обкладають щомісячною даниною, яка в подальшому розподіляється на особисте збагачення, «воровський общак» та забезпечення «підігріву» осіб, що перебувають в місцях позбавлення волі;

Так, ОСОБА_1 займаючи статус суб`єкта підвищеного злочинного впливу, отримав змогу контролювати надходження, витрати та розподіл грошових коштів, отриманих злочинним шляхом, призначених для забезпечення існування та функціонування усіх ланок криміногенного суспільства на території Дніпропетровської області.

Таким чином, ОСОБА_1 маючи відповідний злочинний статус, на початку 2021 року, більш точної дати не встановлено, з прямим умислом, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, маючи реальний вплив на криміногенну обстановку в регіоні, визнав протиправну діяльність, як основне джерело свого матеріального збагачення, вчинив наступні злочинні дії.

ОСОБА_1 діючи з метою поширення свого злочинного впливу обрав об`єктом вчинення кримінального правопорушення потерпілого ОСОБА_3 , для обкладання щомісячною даниною, яка в подальшому розподіляється на особисте збагачення, «воровський общак» та забезпечення «підігріву» осіб, що перебувають в місцях позбавлення волі.

Так під час особистої зустрічі із потерпілим ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , перебуваючи у статусі суб`єкта підвищеного злочинного впливу, повідомив, що він приймає на себе обов`язки із вирішення будь яких питань, які виникнуть у потерпілого, який у свою чергу за надання вказаних послуг винен йому грошові кошти на загальну суму 100 000 доларів США.

У свою чергу ОСОБА_3 , розуміючи фізичну перевагу злочинців, статус ОСОБА_1 , та боячись застосування до нього насильства, небезпечного для життя та здоров`я, на виконання вимоги суб`єкта підвищеного злочинного впливу в період з 15.01.2021 по 16.01.2021 більш точного часу в ході досудового слідства не встановлено, віддав 100 тисяч доларів США особам, яких ОСОБА_1 уповноважив на отримання грошових коштів, а саме ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

Далі 10.02.2021 року, приблизно о 12:00 годин, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, знаходячись поблизу будинку №7 по вул. Іларіонівська, у м. Дніпро, за вимогою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 передав грошові кошти в сумі 4 700 доларів США, після чого співробітниками поліції було припинено вказані злочинні дії та останніх осіб затримано безпосередньо після вчинення злочину.

Умисні дії ОСОБА_1 , кваліфікуються за ч. 1 ст. 255-1 КК України, а саме: умисне поширення в суспільстві злочинного впливу за відсутності ознак, зазначених у частині п`ятій статі 255 КК України.

За сукупністю умисних дій ОСОБА_1 підозрюється у вимаганні передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, що завдало майнової шкоди в особливо великих розмірах, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України; у вимаганні передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод потерпілого, вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, з погрозою вбивства, що завдало значної шкоди потерпілому, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України; в умисному поширенні в суспільстві злочинного впливу, за відсутності ознак зазначених у частині 5 статті 255 КК України, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255-1 КК України.

10.02.2021 року ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

10.02.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень передбачених ч.4 ч. 2 ст. 189 КК України.

12.02.2021 року ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави у розмірі 227 000 гривень.

09.04.2021 року ОСОБА_1 продовжено обов`язки, які були покладені на нього у разі звільнення під заставу.

05.05.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про зміну підозри та нову підозру за ч. 4 ч. 2 ст. 189, ч.1 ст. 255-1 КК України.

Ухвалою слідчого судді Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 5 травня 2021 року строк досудового розслідування продовжено до 10 червня 2021 року.

05.05.2021 року ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні ним злочинів, обґрунтована та підтверджується наступними доказами: - протоколом допиту потерпілого ОСОБА_3 , який повідомляє, що ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та інші невстановлені особи шляхом вимагання заволоділи його майном, а саме грошовими коштами в сумі 100 тис. доларів США після чого повторно розпочали вимагати від потерпілого грошові кошти; - впізнання за фото знімками за участю потерпілого ОСОБА_3 , який вказує на ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 як осіб які саме заволоділи його грошовими коштами; - протоколами оглядів грошових коштів; - допитом свідка ОСОБА_6 , який підтверджує факт вимагання грошових коштів від потерпілого; - протоколами проведених обшуків долучених до матеріалів кримінального провадження; - результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, які розсекречені та долучені до матеріалів кримінального провадження; - іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

На підставі викладеного, беручи до уваги зміну повідомлення про підозру та нову підозру ОСОБА_1 , керуючись ст. 200 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання, керуючись ст. ст. 110, 184, КПК України.

Так на даний час виникла необхідність у зміні запобіжного заходу відносно підозрюваного із застави на тримання під вартою без права внесення застави, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК встановлено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлена наявність ризиків, передбачених пп. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: п.1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. Оскільки матеріали кримінального провадження містять вагомі докази про вчинення підозрюваним особливо тяжкого кримінального правопорушення, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років, вік та стан здоров`я останнього не перешкоджають триманню під вартою, також, підозрюваний ОСОБА_1 розуміє, що йому повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину, а також тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у інкримінованих йому злочинах, має соціальні зв`язки з іншими особами на території Дніпропетровської області та території України, тому може переховуватися від органів досудового розслідування або суду; п.3) незаконно впливати на потерпілого, свідка у кримінальному провадженні, оскільки з матеріалів якими обґрунтовується клопотання, йому відомі анкетні данні останніх, та інших підозрюваних, у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки майновий стан інших співучасників злочину залежить виключно від підозрюваного ОСОБА_1 , однією зі злочинних функцій якого є розподіл грошових коштів, отриманих внаслідок скоєних злочинів, між всіма співучасниками; п.5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки підозрюваний схильний до їх вчинення, що підтверджується тривалим періодом вчинення злочину у якому він підозрюється, а також репутацією самого підозрюваного ОСОБА_1 , який злочини проти власності вчиняє систематично, офіційно ніде не працевлаштований, що надає органам досудового розслідування підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 живе виключно за рахунок грошових коштів, отриманих в наслідок скоєних злочинів.

Вік та стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_1 не перешкоджають триманню останнього під вартою, натомість дають змогу переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. Також слід враховувати, що підозрюваний ОСОБА_1 на підставі достатніх вагомих доказів повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжких, умисних, корисливих злочинів, покарання за яке передбачено у вигляді позбавленням волі на строк до 12 років, з конфіскацією майна.

Беручи до уваги викладене, доцільно застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави і таким чином запобігти спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. У зв`язку з чим, слідчий звертається до суду з даним клопотанням.

Прокурор у судовому засіданні підтримав подане клопотання зазначив, що після обрання запобіжного заходу та його продовження, внаслідок розсекречування матеріалів НСРД в квітні 2021 року, у діях ОСОБА_1 було виявлено ознаки складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 255-1 КК України, що мало наслідком зміну підозри. Просив змінити запобіжний захід з застави на тримання під вартою в межах строку досудового розслідування без визначення застави з підстав викладених у клопотанні, зазначивши що інший, більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти зазначеним ризикам.

Захисники в судовому засіданні проти клопотання заперечували, зветали увагу суду на необгрунтованість підозри, вказували на зменшення ризиків, оскільки всі слідчі дії проведені, особи допитані, обшуки проведені, а тому немає необхідності у триманні підозрюваного під вартою. Більше того, слідчим та прокурором не наведено мотивів зміни запобіжного заходу, зокрема випадків порушення підзахисним обов`язків, покладених на нього ухвалою слідчого судді про визначення застави. Підозрюваний знаходячись під заставою, жодного разу не порушив її, з`являвся на всі засідання. Просили врахувати стан здоров`я підозрюваного, наявність у нього постійного місця проживання та наявність міцних соціальних зв`язків.

Підозрюваний у судовому засіданнні заперечував проти задоволення клопотання, просив відмовити та погоджувався зі своїми захисниками.

Вислухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши подане клопотання та надані слідчим матеріали, якими обґрунтовується необхідність зміни запобіжного заходу з застави на тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 , суд приходить до наступних висновків.

Так, ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 255-1 КК України, які є таяжкими та особливо тяжкими кримінальними правопорушеннями, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років.

Вищезазначене кримінальне правопорушення було зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12021040000000030. 10 лютого 2021 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189 та ч. 2 ст. 189 КК України. Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 12 лютого 2021 року відносно підозрюваного ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 10 квітня 2021 року з визначенням застави у розмірі 227 000 грн.. Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 9 квітня 2021 року продовжено обов`язки, які були покладені на нього у разі звільнення під заставу.

Згідно постанови заступника прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури строк досудового розслідування у кримінального провадженні № 12021040000000030 продовжено до 10 травня 2021 року. Ухвалою слідчого судді Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 5 травня 2021 року строк досудового розслідування продовжено до 10 червня 2021 року. 05.05.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про зміну підозри та нову підозру за ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 189, ч.1 ст. 255-1 КК України.

Отже, беручи до уваги зміну повідомлення про підозру та нову підозру ОСОБА_1 у вчиненні ще одного тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255-1 КК України, судом встановлено, що ризики передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати. Зокрема, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 розуміє, що йому повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину, а також тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у інкримінованих йому злочинах, має соціальні зв`язки з іншими особами на території Дніпропетровської області та території України, тому може переховуватися від органів досудового розслідування або суду. Також, ОСОБА_1 може незаконно впливати на потерпілого, свідка у кримінальному провадженні, оскільки з матеріалів якими обґрунтовується клопотання, йому відомі анкетні данні останніх. Окрім того, ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, зокрема продовжити поширення злочинного впливу.

Твердження захисників про недоведеність ризиків, якими слідчий та прокурор обґрунтовують своє клопотання, не можуть бути враховані з огляду на те, що згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Тобто законодавчо передбачена необхідність встановити високий чи підвищений рівень вірогідності існування цих ризиків, а не потребу доводити реальний намір особи вчинити відповідні дії чи підготовку до їх вчинення.

Доводи щодо стану здоров`я ОСОБА_1 не доводять неможливість для нього перебувати за станом здоров`я під вартою.

Відповідно до ст. 200 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання. У клопотанні про зміну запобіжного заходу обов`язково зазначаються обставини, які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу; існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.

При розгляді клопотання слідчого, суд приймає до уваги, що на час розгляду клопотання слідчого, ОСОБА_1 , підозрюється у вчиненні особливо тяжких умисних кримінальних правопорушень, пов`язаних із загрозою застосування насильства та тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255-1 КК України.

В свою чергу згідно ухвал слідчого судді Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 12.02.2021 року та від 09.04.2021 року, слідчим суддею під час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави та продовження обов`язків після її внесення, обставини щодо вчинення ще одного кримінального провопорушення, отримані з розсекречених матеріалів НСРД в квітні 2021 року, відомі не були та досліджуваною ним підозрою не охоплені, а тому не були враховані слідчим суддею.

Частиною 4 ст. 183 КПК України для слідчого судді чи суду, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177 та 178 цього Кодексу, встановлено 5 винятків, за існування яких, він має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Тобто у даному випадку, ОСОБА_1 в рамках кримінального провадження № 12021040000000030 від 19 січня 2021 року, 5 травня 2021 року повідомлено про зміну підозри та нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 255-1 КК України, на які, згідно п. 1, 4 ч. 4 ст.183 КПК України поширюються вже одразу два з п`яти винятки щодо можливості слідчому судді не визначати розмір застави, зокрема у кримінальних провадженнях, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування та щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України.

У зв`язку з цим, суд приходить до висновку, що існуючі ризики того, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України продовжують існувати, а застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою без визначення застави, унеможливить запобігти вказаним ризикам.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, зазначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК. Слідчий суддя, суд має зважати, що слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу за відсутності для цього підстав, передбачених ст. 177 КПК. Тому, в разі розгляду відповідного клопотання, не підкріпленого визначеними у КПК метою та підставами, останнє має бути відхилено.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Мамедов проти Росії» від 1 червня 2006 року, зазначено, що «суди, перевіряючи законність та обґрунтованість запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, незмінно посилались на тяжкість обвинувачень як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявник переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини. Однак Суд неодноразово відзначив, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з виняткового абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».

Відповідно до конвенції та практики Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії» та «Ігнатов проти України», обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення. Це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може бути підставою для запобіжного заходу у вигляді ув`язнення.

Вирішуючи питання про зміну запобіжного заходу, враховую вимоги п. 3, 4, 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Оцінюючи вищевказані обставини, суд також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Суд відзначає, що характер кримінальних правопорушень та їх обсяг, в яких наразі підозрюється ОСОБА_1 не міг в повній мірі бути охоплений слідчим суддею під час обрання запобіжного заходу за попередньою підозрою до її зміни, в свою чергу, з урахуванням зміненої підозри та наявності, на даний, час одразу двох з п`яти винятків, визначених ч.4 ст.183 КПК України, щодо відсутності обов`язку слідчого судді визначати заставу, зокрема щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; та щодо злочину, передбаченого статтею 255-1 Кримінального кодексу України, саме по собі може свідчити про ризики переховування від суду та слідства, можливого вчинення нового правопорушення, та, у своїй сукупності, переважає доводи щодо можливості перебування підозрюваного під дією запобіжного заходу у вигляді застави.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним особливо тяжкого та тяжкого кримінального правопорушення, вагомість наявних доказів вчинення ним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, враховуючи його вік, стан здоров`я, наявність постійного місця проживання, наявності стійких сімейних зв`язків, наявність ризиків, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні та вчинити нове кримінальне правопорушення, а також враховуючи наявність обставин, які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, а саме розсекречування матеріалів НСРД, суд приходить до висновку, що є наявність достатніх правових підстав для зміни запобіжного заходу у вигляді застави, застосованого до підозрюваного ОСОБА_1 , на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави в межах строку проведення досудового розслідування, тобто до 10 червня 2021 року.

Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається після припинення дії цього запобіжного заходу.

Оскільки у судовому засіданні не встановлено випадків порушення підозрюваним обов`язків, покладених на нього ухвалою слідчого судді про визначення застави, що відповідно до ч. 8 ст. 182 КПК України є наслідком звернення застави в дохід держави, суд вважає за необхідне повернути заставодавцю ОСОБА_7 заставу в розмірі 227 000 (двісті двадцять сім тисяч) грн., сплачених згідно квитанції № 0.0.2015048174.1 від 15.02.2021 року.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 34, 81, 110, 131-132, 176-178,182, 183, 184, 199, 200, 219, 294, 309-310, 369-372, 392-393, 395 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого про зміну запобіжного заходу із застави на тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 255-1 КК України – задовольнити.

Змінити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 10 червня 2021 року.

Повернути заставодавцю ОСОБА_7 заставу у розмірі 227 000 (двісті двадцять сім тисяч) грн., сплачених згідно квитанції № 0.0.2015048174.1 від 15.02.2021 року (код квитанції 9223-7334-3014-2079), банк отримувача: Держказначейська служба України м. Київ; отримувач: ТУ ДСА в Дніпропетровській області; код отримувача 26239738; розрахунковий рахунок отримувача: UA158201720355229002000017442, призначення платежу – «пп ОСОБА_1 , справа № 203/382/21, провадження № 1-кс/0203/169/2021», визначену ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 12.02.2021 року.

Ухвалу направити до СВ ВП № 6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області для виконання.

Ухвала в частині зміни запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення.

Слідчий суддя Т.О. Дубіжанська