Ухвала суду № 96760409, 07.05.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/355/21

УХВАЛА

07 травня 2021 рокум. ХмельницькийХмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К.розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини А 1538 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому просить:

- визнати протиправними дії військової частини А 1538 щодо відмови включити щомісячну додаткову грошову винагороду у розмірі 60% грошового забезпечення, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, до складу грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 нараховано одноразову грошову допомогу при звільненні;

- зобов`язати військову частину А 1538 виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, передбачену частиною 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 6 повних календарних років з врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 60% грошового забезпечення, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, з урахуванням раніше виплаченої суми одноразової грошової допомоги.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.01.2021 відкрито провадження в цій справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Представником відповідача у відзиві заявлено клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду, у зв`язку із пропуском позивачем строку звернення до адміністративного суду.

В обґрунтування заявленого клопотання представник вказує, що 31.07.2017 відповідно до наказу командира військової частини А1538 позивача звільнено, виключено із списків, знято з усіх видів забезпечення, нараховано та виплачено грошове забезпечення та одноразову грошову допомогу. Зазначає, що про порушення прав та інтересів щодо розміру одноразової грошової допомоги позивач дізнався саме 22.08.2017. За захистом своїх прав до суду позивач звернувся 05.01.2021, що на думку представника відповідача свідчить про те, що позовна заява подана з пропущенням строку звернення до суду.

Суд, розглянувши подане клопотання, зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Частиною 1 статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із частиною 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частини 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Таким чином, суд зазначає, що Кодекс адміністративного судочинства України передбачає, що строк звернення до суду може встановлюватись іншими спеціальними законами.

При цьому, правове становище осіб, які проходять військову службу, а також осіб, звільнених з військової служби, порядок, умови оплати праці військовослужбовців врегульовано Законом України "Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей" №2011- ХІІ, а в частині, яка не врегульована цим законом, застосовуються норми трудового законодавства - Кодексу законів про працю.

Відповідно до ч.2 ст.15 Закону №2011- ХІІ військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Варто зауважити, що одноразова грошова допомога при звільненні є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці військовослужбовців, тобто є виплатою, яка гарантована державою у разі звільнення з військової служби.

Суд зазначає, що чинним законодавством України, яке регулює соціальне та пенсійне забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, передбачено єдине поняття грошового забезпечення військовослужбовців, відповідно до якого вираховуються і пенсійні виплати, і розмір одноразової грошової допомоги при звільненні.

Відповідно до ч.2 ст. 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати, інших виплат без обмеження будь-яким строком.

Суд враховує, що відповідно до рішення Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року (справа № 1-13/2013) у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

Оскільки грошова допомога при звільненні є гарантованою державою виплатою, то до правовідносин, за захистом яких позивач звернувся до суду, застосуванню підлягають положення ч.2 ст. 233 Кодексу законів про працю України.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду у постановах від 10.05.2019 у справі №820/5285/17, та від 23.07.2020 у справі №240/5273/18.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачем не було пропущено строк звернення до адміністративного суду, а тому в задоволенні клопотання представника відповідача слід відмовити.

Керуючись статтями 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволені клопотання військової частини А1538 про залишення позову без розгляду - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий суддя В.К. Блонський