Ухвала суду № 96760387, 07.05.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

______________

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

07 травня 2021 р. м. ХерсонСправа № 540/1952/21

Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Бездрабко О.І., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за позовною заявою ОСОБА_1 до Херсонської обласної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся звернувся з позовною заявою до Херсонської обласної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, в якій просить:

- визнати дії відповідача-2 протиправними при відмові у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою для позивача;

- визнати бездіяльність та відсутність компетенції у відповідача-1 при розгляді звернення ОСОБА_2 ;

- зобов`язати відповідача-2 вчинити дії по наданню дозволу на розроблення документації із землеустрою ОСОБА_1 ;

- зобов`язати відповідача-1 вчинити дії по забезпеченню законності та додержавння прав і свобод для ОСОБА_1 при отриманні земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Положеннями ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши позовну заяву, суддею встановлено, що вона не відповідає вимогам ст.ст.94, 160, 161 КАС України.

Так, ст.5 КАС України передбачено, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому звернення до суду із позовом щодо захисту порушеного права має індивідуальний характер.

Згідно приписів ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом ч.ч.1, 2 ст.160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем є ОСОБА_1 , проте позовна вимога щодо "визнати бездіяльність та відсутність компетенції у відповідача-1 при розгляді звернення ОСОБА_2 " спрямована на захист прав ОСОБА_2 .

Суддя зауважує, що Херсонський ОСОБА_3 не є позивачем у даній справі, а ОСОБА_1 не надано до суду жодного доказу на підтвердження повноважень подавати позов з інтересах вказаної особи.

Крім того, відповідно до п.4 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору (ч.9 ст.160 КАС України).

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч.1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

Так, дослідивши п.3 та п.5 прохальної частини позовної заяви, суддею встановлено, що позовні вимоги не відповідають вказаним критеріям.

Пунктом 2 частини 5 статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

В порушення вказаних вимог позивачем не вказано у позовній заяві: власний реєстраційний номер облікової картки платника податків; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України щодо відповідачів; власні номер засобів зв`язку та адресу електронної пошти.

Положеннями ч.3 ст.161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI (далі - Закон № 3674).

Згідно ст.1 Закону № 3674 судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" встановлено з 1 січня 2021 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі 2270 грн.

Частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою судовий збір складає - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір").

За змістом позову, ОСОБА_4 заявлено 2 позовні вимоги немайнового характеру, а тому судовий збір складає 1816 грн. (908 грн. Х 2).

Позивачем не сплачено судовий збір.

У позовній заяві ОСОБА_1 просить звільнити від сплати судового збору на підставі ст.133 КАС України, оскільки значна частина доходів витрачається на оплату комунальних послуг.

З даного приводу суддя вважає за необхідне вказати наступне.

Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, а єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.

Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст.73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Таким чином, для застосування судом положень ч.1 ст.133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі "Креуз проти Польщі", вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Суддя зауважує, що позивачем надано лише довідку ГУ ПФУ в Херсонській області від 25.11.2020 р. № 1351543876391388 про виплату ОСОБА_1 пенсії за віком за період з червня по листопад 2020 року, жодних інших доказів на підтвердження скрутного майнового стану до суду не надано.

Проте, вказані документи не є достатньою і необхідною підставою для звільнення від сплати судового збору, відповідно до ч.1 ст.133 КАС України, оскільки позивачем не надано: інформацію про розмір отриманої пенсії за попередній календарний рік (2020 рік), відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за 2020 рік, довідку з органів соціального захисту щодо отримання/неотримання позивачем допомог та компенсацій, а тому клопотання позивача задоволенню не підлягає.

Положення ч.1 статті 133 КАС України кореспондуються зі ст.8 Закону України "Про судовий збір", відповідно до якої враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Отже, законодавець надає вичерпний перелік умов, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору.

Таким чином, суддя приходить до висновку, що оскільки позивачем не надано достатніх доказів на підтвердження скрутного майнового стану, клопотання про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Крім того, згідно ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.122 КАС України).

Як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_1 не погоджується з наказом відповідача-2 від 02.09.2020 р. № 9096-СГ "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою", проте з позовна заява надана до Херсонського окружного адміністративного суду 05.05.2021 р., тобто з пропуском шестимісячного строку.

За змістом ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (ч.6 ст.161 КАС України).

Суддя зауважує, що до позовної заяви ОСОБА_1 не надано ані заяви про поновлення строку звернення, ані доказів на підтвердження дотримання строку звернення.

Крім того, оскільки позивачем не надано відомостей щодо дати отримання наказу від 02.09.2020 р. № 9096-СГ "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою", у суду відсутня можливість встановити початок перебігу строку звернення з даною позовною заявою.

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст.160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч.2 ст.169 КАС України).

З огляду на викладене позовна заява відповідно до ч.1 ст.169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків, а саме позивачу необхідно надати до суду:

- уточнену позовну заяву, в якій зазначити відомості відповідно до п.2 ч.5 ст.160 КАС України, уточнити позовні вимоги, викладені в п.п.3, 5 та надати докази на підтвердження повноважень на звернення до суду з позовною заявою на захист прав ОСОБА_2 ;

- документ про сплату судового збору в сумі 1816 грн. (у разі залишення позовних вимог у кількості 2);

- заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуск або належним чином засвідчені документи на підтвердження дотримання шестимісячного строку звернення до суду.

Керуючись ч.1 ст.169 КАС України, суддя -

ухвалив:

Залишити позовну заяву без руху.

Позивачу усунути недоліки позовної заяви у десятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 540/1952/21 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала окремо не оскаржується.

Суддя О.І. Бездрабко