Ухвала суду № 96758756, 07.05.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження

в частині позовних вимог

07 травня 2021 року м. Київ № 640/11890/21

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

ОСОБА_1 додоГоловного управління ДПС у Хмельницькій області Державної податкової служби України про визнання протиправними а скасування вимог про сплату боргу, рішень за результатами розгляду скарг, визнання бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області (29001, м. Хмельницький, вул. Пилипчука, 17, код ЄДР: 44070171), Державної податкової служби України (0403, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДР: 43005393), в якому просить суд:

1) визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) ГУ ДПС у Хмельницькій області від 13.11.2019 № Ф-2541-23 в розмірі 35321,76 грн.;

2) визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) ГУ ДПС у Хмельницькій області від 16.02.2021 в розмірі 43 652,28 грн.;

3) визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) ГУ ДПС у Хмельницькій області від 16.02.2021 № Ф 2541-23 в розмірі 46 571,24 грн.;

4) визнати протиправним та скасувати рішення ДПС України від 27.12.2019 № 14871/6/99-00-08-06-01 про результати розгляду скарги ОСОБА_1 ;

5) визнати протиправним та скасувати рішення ДПС України від 30.03.2021 № 7103/6/99-00-06-02-01-06 про результати розгляду скарги ОСОБА_1 ;

6) визнати бездіяльність ГУ ДПС у Хмельницькій області щодо нарахування єдиного внеску ОСОБА_1 та зобов`язати привести у відповідність інтегровану картку позивача шляхом виключення нарахованих сум єдиного внеску у розмірі 35 321,26 грн., 46571,24 грн. та 43652,28 грн.

Ознайомившись із позовною заявою, суд встановив наявність підстав для відмови у відкритті провадження в частині вимог, заявлених до ДПС України, з огляду на наступне.

Позивач у позовній заяві просить суд, зокрема, визнати протиправним та скасувати рішення ДПС України від 27.12.2019 № 14871/6/99-00-08-06-01 про результати розгляду скарги ОСОБА_1 та визнати протиправним та скасувати рішення ДПС України від 30.03.2021 № 7103/6/99-00-06-02-01-06 про результати розгляду скарги ОСОБА_1 .

Відповідно до положень ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон про ЄСВ) орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до податкового органу вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це податкового органу, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску. Не підлягають оскарженню зобов`язання зі сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником.

Податковий орган, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 20 календарних днів з дня отримання скарги на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Керівник (його заступник або уповноважена особа) податкового органу може прийняти рішення про подовження строку розгляду скарги платника єдиного внеску понад встановлений строк, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника єдиного внеску до закінчення 20-денного строку. Якщо вмотивоване рішення за скаргою платнику єдиного внеску не надсилається протягом 20-денного строку або протягом строку, подовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) податкового органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску з дня, наступного за останнім днем закінчення строків.

У взаємозв`язку з наведеним, суд звертає увагу, що конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Вказаний принцип також закріплений в ч. 1 ст. 5 КАС України, який визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Суд зазначає, завданням адміністративного судочинства, згідно ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак, сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Згідно з п.п. 1 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Пунктом 18 ч. 1 ст. 4 КАС України передбачено, що нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Зі змісту наведених норм слідує, що для цілей кваліфікації спору як юридичного предмет оскарження повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов`язків, а також встановлені законом умови їх реалізації.

Тобто, обов`язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень є створення ними юридичних (негативних) наслідків у формі прав, обов`язків, їх зміни чи припинення.

Разом з тим, суд зазначає, що рішення про результати розгляду скарг, самі по собі не мають юридичного значення для цілей створення правових наслідків для позивача, оскільки не має безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки позивача шляхом позбавлення її можливості реалізувати належне їй право шляхом покладення на неї будь-якого обов`язку, а відтак рішення ДПС України від 27.12.2019 № 14871/6/99-00-08-06-01 про результати розгляду скарги ОСОБА_1 та рішення ДПС України від 30.03.2021 № 7103/6/99-00-06-02-01-06 про результати розгляду скарги ОСОБА_1 безпосередньо не порушують права та інтереси позивача, на відмінну від вимог про сплату боргу (недоїмки) від 13.11.2019 № Ф-2541-23 в розмірі 35321,76 грн., від 16.02.2021 в розмірі 43 652,28 грн. та від 16.02.2021 № Ф 2541-23 в розмірі 46 571,24 грн., які були предметом оскарження до податкового органу вищого рівня.

Вказаний висновок узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеного у постановах від 11.06.2019 у справі № 826/7257/16 (провадження №К/9901/39321/18) та від 25.06.2019 у справі № 826/11001/15 (провадження № К/9901/12121/18) та від 08.04.2021 у справі № 640/16779/19.

При цьому, суд зазначає, що зі змісту позовної заяви не вбачається, що рішеннями ДПС України від 27.12.2019 № 14871/6/99-00-08-06-01 про результати розгляду скарги та від 30.03.2021 № 7103/6/99-00-06-02-01-06 про результати розгляду скарги було змінено вимоги про сплату боргу (недоїмки) ГУ ДПС у Хмельницькій області від 13.11.2019 № Ф-2541-23 в розмірі 35321,76 грн., від 16.02.2021 в розмірі 43 652,28 грн. та від 16.02.2021 № Ф 2541-23 в розмірі 46 571,24 грн. або змінено суму штрафних (фінансових) санкцій.

Суд повторно зазначає, що рішення про результати розгляду скарги, саме по собі не має юридичного значення для цілей створення правових наслідків для позивача, оскільки не має безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки позивача шляхом позбавлення її можливості реалізувати належне їй право шляхом покладення на неї будь-якого обов`язку, а відтак рішення ДПС України від 27.12.2019 № 14871/6/99-00-08-06-01 про результати розгляду скарги та від 30.03.2021 № 7103/6/99-00-06-02-01-06 про результати розгляду скарги безпосередньо не створюють будь-яких наслідків та не порушують права та інтереси позивача.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відтак, зважаючи на те, що відносини, які склалися між позивачем та Державною податковою службою України щодо прийняття рішення про результати розгляду скарги не створюють значення юридичного спору, оскільки такі відносини не порушують права, свободи та інтереси позивача, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про відмову у відкритті провадження у даній справі в частині оскарження рішень за результатами розгляду скарг, оскільки, враховуючи зміни до ч. 3 ст. 124 Конституції України, на дані відносини не поширюється юрисдикція судів взагалі.

Керуючись статтями 160-162, 170, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження за позовною заявою № 640/11890/21, в частині позовних вимог, заявлених до Державної податкової служби України щодо визнання протиправним та скасування рішень ДПС України від 27.12.2019 № 14871/6/99-00-08-06-01 про результати розгляду скарги та від 30.03.2021 № 7103/6/99-00-06-02-01-06 про результати розгляду скарги.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Відповідно до положень ст. 170 та ч. 1 ст. 294 КАС України ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі може бути оскаржено в порядку, визначеному ст.ст. 292-297 КАС України з урахуванням п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону № 2147-VIII.

Суддя О.А. Кармазін