Рішення № 96758748, 07.05.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2021 року м. Київ № 826/14821/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києвіпро визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ: 42098368), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:

визнати протиправними дії ГУ ПФУ в м. Києві щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії виходячи зі складу грошового забезпечення визначеного ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та проведення її виплати загальною сумою (включаючи поетапність виплат перерахованої пенсії);

зобов`язати ГУ ПФУ в м. Києві здійснити заходи щодо проведення перерахунку та виплати пенсії позивачу загальною сумою (включаючи поетапність виплат перерахованої пенсії), виходячи зі складу грошового забезпечення визначеного ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відповідної посади, враховуючи посадовий оклад та оклад за військове звання, надбавку за вислугу років, надбавку за службу в умовах режимних обмежень, надбавку за особливості проходження військової служби, премію станом на 01.04.2018, починаючи з 01.04.2018 з урахуванням виплаченого.

Позиція позивача. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що після звільнення з військової служби, перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Пояснює, що в квітні 2018 року йому здійснено перерахунок пенсії з 01.01.2018 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим особам».

Зазначає, що проведений перерахунок не відповідає конституційним нормам та нормам профільного законодавства, чим порушується його права на отримання належного розміру пенсійного забезпечення.

Позивач зазначає, звертався з листом від 25.07.2018 до ГУ ПФУ щодо проведення перерахунку, враховуючи всі складові грошового забезпечення, передбачені ч. 2 ст. 9 Закону № 2011 посади, з якої позивача було звільнено.

У відповідь ГУ ПФУ, наводячи правові підстави проведення перерахунку у квітні 2018, листом від 14.08.2018 №60440/02/С-5284 відмовило у задоволенні вимог позивача.

Посилаючись на норми профільного законодавства позивач вважає відмову протиправною та просить задовольнити позов.

Тобто, як вбачається з позовній заяві, перерахунок пенсії Головним управлінням ПФУ в м. Києві здійснено без урахування всіх складових грошового забезпечення та її виплата відбувалася з 01.01.2018 у обсязі - лише 50 відсотків суми підвищення до пенсії попереднього розміру та 75% у 2019 році.

Позиція відповідача. Відповідач просив відмовити у задоволенні позову (а.с. 51-52).

При цьому, відповідач зазначив, органи ПФУ не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір пенсії, а здійснюють її нарахування на підставі наданих їм відповідними органами довідок про розмір грошового забезпечення, і розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення, зазначених у довідках.

У даному випадку, як вбачається з матеріалів справи, перерахунок здійснено на підставі постанови КМ України № 103 від 02.2018 та довідки КМВК.

Звертає, крім іншого, увагу на те, що оскільки ст. 63 Закону № 2262 встановлено, що перерахунок пенсії здійснюється у порядку, встановленому КМ України, саме КМ України було визначено, що під час перерахунку використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років (Порядок № 45).

Процесуальні дії, вчинені у справі. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.09.2018 позовну заяву залишено без руху як таку, що подана без додержання вимог, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України), та встановлено строк для їх усунення. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.11.2018 зупинено провадження в даній адміністративній справі. Ухвалою від 03.06.2019 поновлено провадження у справі.

Встановлені судом обставини.

У даному випадку учасниками справи не спростовуються та не заперечуються, а наявними у справі доказами підтверджується перебування позивача на обліку в ГУ ПФУ, проведення перерахунку, як зазначено вище із врахуванням 3-х складових грошового забезпечення (посадовий оклад 6630,00 грн., оклад за військове звання 1410,00 грн. та відсоткова надбавка за вислугу років 45% - 3618,00 грн.), та те, що основний розмір пенсії складав 53% сум грошового забезпечення, а також обставини звернення до ГУ ПФУ та отримання відмови - як зазначено вище, а відтак, вказані обставини є встановленими.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі також Закон № 2262-ХІІ).

Статтею 9 Закону № 2011-XII визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно із частиною другою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-ХІІ).

Так, статтею 43 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зазначена норма статті 43 Закону міститься в розділі V «Обчислення пенсії», тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій.

При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення. Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 826/3858/18.

Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону № 2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону.

При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

В контексті останнього слід додати, що вказана редакція ст. 63 Закону набула чинності у зв`язку з набуттям чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 № 1774-VIII, якою частину четверту статті 63 Закону № 2262-ХІІ викладено у новій редакції, наведеній вище, а саме: "Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України".

Таким чином, із набранням чинності 01.01.2017 Законом України № 1774-VIII Кабінету Міністрів України були делеговані повноваження визначати не лише порядок, а й умови та розмір складових грошового забезпечення для перерахунку.

Кабінет Міністрів України постановою від 13.02.2008 № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393" затвердив Порядок № 45.

Пунктом 1 Порядку № 45 (в редакції постанови КМ України № 103) передбачалося, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704, яка набрала чинності 01.03.2018 та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 103, пунктами 1, 2 якої було вирішено перерахувати з 01.01.2018 пенсії, призначені згідно із Законом № 2262-ХІІ до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби, що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови № 704.

Абзацом 1 пункту 5 Порядку № 45 в редакції постанови № 103 передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

При цьому у Додатку 2 до Порядку № 45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку постановою № 103 було викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).

Між тим, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 та з цієї дати набрало законної сили, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року N 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

В подальшому ці судові рішення залишені без змін постановою Верховного Суду від 12 листопада 2019 року.

Крім того, згідно з частковим рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.05.2019 р., яке залишено без змін згідно з постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019 року та з цієї дати набрало законної сили, визнано протиправним та скасовано пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".

Водночас, слід зазначити, що алгоритм дій, який повинно вчинити, зокрема, ГУ ПФУ у зв`язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45 не змінився.

Зокрема, пункт 2 Порядку № 45 передбачав, що Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи).

Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України (п. 3 Порядку № 45).

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Таким чином, на ГУ ПФУ покладено функції щодо необхідності підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку виключно після надходження до них від Пенсійного фонду України повідомлення про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб та у разі надходження до них такого повідомлення ГУ ПФУ у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

Тобто, Порядком № 45 передбачений чіткий алгоритм дій ГУ ПФУ.

Слід наголосити, що зміни внесені постановою Кабінету Міністрів України № 103, зокрема до додатку 2 до Порядку № 45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, відтак лише з 05.03.2019 - дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45 (форма довідки), яка діяла до зазначених змін, тобто до набрання чинності постановою КМ України № 103.

У даному випадку, первинно, на підставі постанови КМ України № 103 ГУ ПФУ здійснювало нарахування та виплату позивачу пенсії на підставі форми довідки КМВК, затвердженої на виконання вимог цієї постанови КМ України № 103.

Тобто, для проведення нового (іншого) перерахунку, після 05.03.2019 (після скасування судом положень постанови КМ України № 103), ГУ ПФУ мало б отримати нову (оновлену) довідку.

Натомість матеріали справи не містять жодних доказів звернення позивача починаючи з 05.03.2019 до КВМК для видачі оновленої (нової) довідки за формою, передбаченою Порядком № 45 у редакції, яка діяла до набрання чинності постановою КМ України № 103, яка і є єдиною правомірною підставою для проведення перерахунку пенсії.

Суд зазначає, що визнання нечинними пунктів 1, 2 постанови № 103 рішенням суду у справі № 826/3858/18, не може мати наслідком зобов`язання відповідача до вчинення певних дій за період, як до 05 березня 2019 року так і після 05 березня 2019 року без попереднього отримання пенсійним органом довідки уповноваженого органу, в якому проходив військову службу пенсіонер зі складовими грошового забезпечення.

Така довідка відносно позивача відповідачу не надавалася.

За змістом ч. 1 ст. 49 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" від 27.02.2014 № 794-VII акти Кабінету Міністрів України (постанови і розпорядження) є обов`язковими для виконання.

З аналізу вищенаведених правових норм чинного законодавства та встановлених судом обставин, суд приходить до висновку, що станом на момент звернення позивача із заявою від 25.07.2018 до ГУ ПФУ в м. Києві, останній не мав правових підстав не врахувати та не застосовувати до спірних правовідносин положення норм ст. 63 Закону № 2262-ХІІ та Постанову № 103, а також не брати до уваги довідку КМВК (2018) про розмір грошового забезпечення, оскільки окремі положення Постанови № 103 зазначені вище, зокрема щодо складових грошового забезпечення та форми довідки, втратили чинність лише з 05.03.2019.

Оцінка ж впливу обставин втрати чинності певними положеннями Постанови № 103 на відносини позивача та ГУ ПФУ, які виникли вже надалі - поза межами спірних обставин, знаходиться поза межами компетенції суду у даній справі.

Втрата чинності вказаними положеннями у майбутньому, після звернення позивача до суду, не є та не може бути підставою даного позову.

У той же час, слід додати, що рішення у справі № 826/3858/18 за певних обставин може впливати на права позивача лише з дати набрання ним законної сили.

Визнання нечинними пунктів 1, 2 Постанови № 103 рішенням суду у справі № 826/3858/18, не може мати наслідком зобов`язання відповідача до вчинення певних дій за період до 05 березня 2019 року.

При цьому, суд зазначає, що порядок та строки нарахування пенсій можуть бути змінені законодавцем за умов іншого законодавчого регулювання, а перерахунок пенсії позивача може відбуватися виключено в межах та на підставі нормативно-правових актів України, які регулюють підстави для перерахунку пенсій особам, звільнених з військової служби з дати набрання законної сили рішення у справі № 826/3858/18.

Враховуючи викладене, у суду відсутні підстави для висновку щодо протиправних дій відповідача відносно позивача.

Тобто, оскільки суд перевіряє, чи були порушені права позивача саме станом на час виникнення спірних відносин, звернення до суду, тобто за оцінкою сукупності обставин взаємовідносин позивача та ГУ ПФУ, обставини втрати чинності пунктами 1, 2 Постанови № 103 та щодо редакції відповідних додатків до Порядку № 45 за рішенням суду у справі № 826/3858/18, не можуть бути враховані в рамках даної справи для оцінки вказаних взаємовідносин та, відповідно, слугувати підставою для висновку про протиправність дій ГУ ПФУ, про що зазначалося вище.

Між тим, за наявності підстав позивач не позбавлений права звернутися до органу, який видає довідки про розмір грошового забезпечення для цілей перерахунку пенсії для отримання такої довідки та у разі протиправної відмови такого органу у видачі довідки оскаржити таку відмову/дії/бездіяльність.

Доводи учасників справи та надані ними матеріали, досліджені та оцінені судом, не спростовують наведених висновків суду та не доводять зворотного.

У взаємозв`язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Відтак, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного та керуючись положеннями ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 241 - 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII.

Суддя О.А. Кармазін