Рішення № 96758594, 07.05.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2021 року Чернігів Справа № 750/10201/20

Чернігівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Падій В.В., розглянувши, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Начальника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Чернігівській області Нашиванька В.П., Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду м. Чернігова з адміністративним позовом до Начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Чернігівській області Нашиванька В.П., в якому просить:

- визнати дії Фонду соціального страхування в Чернігівській області про призупинення ОСОБА_1 виплат по догляду і зменшенню коефіцієнта страхової виплати протиправними;

- зобов`язати Фонд соціального страхування в Чернігівській області зробити ОСОБА_1 перерахунок страхової виплати, збільшивши на коефіцієнт 16.5 (482 грн), і відновити виплати до догляду, з урахуванням коефіцієнта інфляції;

- забезпечити ОСОБА_1 автомобілем з ручним керуванням, залучивши кошти з резервного фонду Фонду соціального страхування в Чернігівській області.

Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено, що дії відповідача щодо призупинення виплат і зменшення коефіцієнта є протиправними, такими, що порушують його права та законні інтереси.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 11.01.2021 передано адміністративну справу №750/10201/20 за підсудністю на розгляд до Чернігівського окружного адміністративного суду.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 08.02.2021 Визнано причини пропуску строку звернення до суду поважними та поновлено ОСОБА_1 пропущений строк звернення до суду з даним адміністративним позовом; прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та встановлено відповідачу для подання відзиву на позов або заяви про визнання адміністративного позову 15 - денний строк, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідачем, в межах встановленого судом строку, подано до суду відзив на позов, в якому останній не визнає позовних вимог і просить відмовити у їх задоволенні, зазначивши, що позивачу проведений перерахунок сум щомісячних страхових виплат згідно з частиною 2 статті 37 Закону України №1105 на коефіцієнт, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 №249, який становить 1,11. Жодних зупинок щодо перерахування позивачу щомісячних страхових виплат не відбувалось.

Позивачем подана відповідь на відзив, у якій він свою правову позицію підтримав та просив задовольнити позов у повному обсязі, а також вказує, що на сайті Фонду соціального страхування опублікований коефіцієнт перерахунку страхових виплат 1,16. Також просить суд зобов`язати відповідача зробити перерахунок щомісячної страхової виплати з урахування коефіцієнта інфляції.

Ухвалою суду від 05.04.2021 залучено до участі у справі №750/10201/20 в якості співвідповідача Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Чернігівській області (вул. Музейна, 1-А, м. Чернігів, 14014, код ЄДРПОУ - 41316447).

Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Чернігівській області поданий до суду відзив на позов, в якому не визнає позовних вимог і просить відмовити у їх задоволенні з аналогічних підстав, викладених у відзиві на позов начальника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Чернігівській області.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку у відповідача з 01.11.2001, з 100 % стійкою втратою працездатності, має 1 групу інвалідності (трудове каліцтво), безстроково та йому призначена щомісячна страхова виплата безстроково, що підтверджується постановами Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Чернігівській області від 26.03.2019, 21.04.2020 (а.с. 55-56, 63).

Згідно довідки Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Чернігівській області від 10.03.2021 №01/1-08/685 щомісячні страхові виплати позивачем отримані за період, з січня 2020 по січень 2021 (а.с. 83).

Згідно постанов Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Чернігівській області від 30.01.2019; 29.01.2020; 30.04.2020; 30.09.2020; 30.11.2020; 29.01.2021 позивачу призначено фінансування витрат на медичну і соціальну допомогу, а саме: витрати на постійний сторонній догляд (щомісячно); витрати на побутове обслуговування (щомісячно), виплати проводити відповідно з 01.01.2019; 01.01.2020; 01.04.2020; 01.09.2020, 01.11.2020; 01.01.2021 (а. с.57-62).

З довідки Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Чернігівській області від 10.03.2021 №01/1-08/686 випливає, що позивач отримав витрати на постійний сторонній догляд та на побутове обслуговування за період, з січня 2020 по січень 2021 (а.с. 84).

Згідно постанов Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Чернігівській області від 04.03.2020; 04.09.2020; 05.03.2021 позивачу призначено фінансування витрат на медичну і соціальну допомогу, а саме: компенсація витрат на бензин, ремонт і технічне обслуговування (одноразово) відповідно у сумах 184,77 грн; 184,78 грн; 200,00 грн, які ним отримані, що підтверджується довідкою Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Чернігівській області від 10.03.2021 №№01/1-08/687 (а. с. 64-66, 82).

На підставі заяви позивача наказом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Чернігівській області від 23.03.2016 №96 позивача, як інваліда першої групи унаслідок трудового каліцтва, взято на облік для забезпечення автомобілем, в порядку загальної черги (дев`ятий у черзі) та у черзі з керуванням авто на дві руки з ураженням обох ніг (третім у черзі) (а.с. 68-74).

На звернення позивача до відповідача щодо зупинення виплат витрат на постійний сторонній догляд та на побутове обслуговування та щодо зменшення коефіцієнта з 16.5 відсотків до 11 відсотків при перерахунку щомісячних страхових виплат з 01.03.2020 та стосовно незабезпечення останнього автомобілем відповідач листами від 18.05.2020 №02-08/1496, 29.05.2020 №01/1-07/1612, 01.06.2020 №03-07/1195, 04.06.2020 №05/Г-425з-494, 09.06.2020 №Г-11/12-07-15 роз`яснив позивачу вимоги чинного законодавства України щодо перерахунку страхових виплат та порядок забезпечення осіб з інвалідністю автомобілем (а.с. 77 - 81).

Судом також встановлено, що позивач має у власності автомобіль, марки MITSUBISHI LANCER, державний номерний знак НОМЕР_1 (а.с. 76).

Не погоджуючись з зупиненням відповідачем виплат витрат на постійний сторонній догляд та на побутове обслуговування та зі зменшенням коефіцієнта з 16.5 відсотків до 11 відсотків при перерахунку щомісячних страхових виплат з 01.03.2020, а також щодо незабезпечення позивача автомобілем останній звернувся до суду за захистом свої прав та інтересів.

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначає Закон України від 23.09.1999 №1105-XIV «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №1105-XIV, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Частиною першою статті 36 Закону №1105-XIV встановлено, що страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Згідно частини 7 статті 36 Закону №1105-XIV страхові виплати складаються із:

1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата);

2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім`ї та особам, які перебували на утриманні померлого);

3) страхової виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності;

4) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.

Відповідно до частини 3 статті 42 Закону №1105-XIV Фонд фінансує витрати на медичну та соціальну допомогу, у тому числі на додаткове харчування, придбання ліків, спеціальний медичний, постійний сторонній догляд, побутове обслуговування, протезування, медичну реабілітацію, санаторно-курортне лікування, придбання спеціальних засобів пересування тощо, якщо потребу в них визначено висновками МСЕК та індивідуальною програмою реабілітації особи з інвалідністю (у разі її складення). Фонд організовує цілеспрямоване та ефективне лікування потерпілого у власних спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах або на договірній основі в інших лікувально-профілактичних закладах з метою якнайшвидшого відновлення здоров`я застрахованого.

Сума витрат на необхідний догляд за потерпілим залежить від характеру цього догляду, встановленого МСЕК, і не може бути меншою (на місяць) за:

1) розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, - на спеціальний медичний догляд (масаж, уколи тощо);

2) половину розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, - на постійний сторонній догляд;

3) чверть розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, - на побутове обслуговування (прибирання, прання білизни тощо).

Витрати на догляд за потерпілим відшкодовуються Фондом незалежно від того, ким вони здійснюються.

Потребу потерпілих у спеціальному медичному, постійному сторонньому догляді та побутовому обслуговуванні визначає МСЕК.

Якщо МСЕК встановлено, що потерпілий потребує кількох видів допомоги, оплата проводиться за кожним її видом окремо.

Частиною 15 статті 42 Закону №1105-XIV передбачено, що індексація суми страхової виплати проводиться відповідно до частини другої статті 37 цього Закону, яка визначає, що перерахування сум щомісячних страхових виплат провадиться також у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати. Таке перерахування провадиться з 1 березня наступного року відповідно до коефіцієнта, затвердженого Кабінетом Міністрів України на підставі даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики.

Визначена раніше сума щомісячної страхової виплати зменшенню не підлягає.

Згідно абзацу першого пункту 10 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1105-XIV у 2018 - 2020 роках перерахування сум щомісячних страхових виплат проводиться з 1 березня, за умови зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати (за даними центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики), відповідно до коефіцієнта, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Строки проведення страхових виплат визначені статтею 47 Закону №1105-XIV, зокрема, страхові виплати провадяться щомісячно в установлені Фондом дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду, зокрема, потерпілому - з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання.

Частинами 5 та 6 статті 47 Закону №1105-XIV визначено, що страхові виплати провадяться протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв`язку із страховим випадком, а фінансування додаткових витрат згідно з цим Законом - протягом строку, на який визначено потребу в них.

Страхові виплати провадяться протягом строку, встановленого МСЕК або ЛКК. Строк проведення страхових виплат продовжується з дня їх припинення і до часу, встановленого при наступному огляді МСЕК або ЛКК, незалежно від часу звернення потерпілого або заінтересованих осіб до Фонду. При цьому сума страхових виплат за минулий час виплачується за умови підтвердження МСЕК втрати працездатності та причинного зв`язку між настанням непрацездатності та ушкодженням здоров`я.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 №249 «Про перерахування розміру щомісячних страхових виплат потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, та особам, які мають право на страхові виплати у разі смерті потерпілого» (далі - Постанова №249) затверджений коефіцієнт перерахування сум щомісячних страхових виплат потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, та особам, які мають право на страхові виплати у разі смерті потерпілого, з 1 березня 2020 р. в розмірі 1,11.

Як випливає з постанови Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Чернігівській області від 21.04.2020 та розрахунку перерахованої щомісячної страхової виплати з 01 березня 2020 року позивачу здійснено перерахування щомісячної страхової виплати із застосуванням коефіцієнту, на який перераховується вказана виплата 1,110, що не суперечить Постанові №249 (а.с. 57, на звороті).

За таких обставин Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Чернігівській області при здійсненні позивачу перерахунку щомісячної страхової виплати з 01.03.2020 діяло правомірно, а тому позовні вимоги про визнання дій відповідачів щодо зменшення коефіцієнта страхової виплати протиправними та зобов`язання відповідачів зробити ОСОБА_1 перерахунок страхової виплати, збільшивши на коефіцієнт 16.5 (482 грн) не підлягають задоволенню за необґрунтованістю.

Щодо позовних вимог про визнання дій відповідачів про призупинення ОСОБА_1 виплат по догляду протиправними та зобов`язання відповідачів відновити виплати до догляду, з урахуванням коефіцієнта інфляції суд зазначає таке.

Підпунктом 2 частини 5 Прикінцевих положень Закону України від 13.04.2020 №553-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі - Закон №553-IX) установлено, що на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, зокрема, що Фонд соціального страхування України та Фонд загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття здійснюють поточні видатки на утримання виконавчих дирекцій фондів, установ державної служби зайнятості та такі страхові виплати:

допомога по тимчасовій непрацездатності;

допомога по вагітності і пологах;

щомісячні страхові виплати потерпілим від нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань та членам їх сімей;

витрати на лікування потерпілих від нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань;

витрати на протезування та придбання спеціальних засобів пересування;

допомога по безробіттю (включаючи допомогу по частковому безробіттю);

допомога на поховання.

З аналізу вказаної норми закону випливає, що виплати на сторонній догляд та побутове обслуговування повинні нараховуватись, але фінансування їх відбудеться після зняття обмежень, встановлених Законом №553-IX.

Проте Законом України від 03.11.2020 №941-IX «Про внесення змін до підпункту 2 пункту 5 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі - Закон №941-IX) обмеження щодо виплат на сторонній догляд та побутове обслуговування осіб з інвалідністю виключені.

Закон №941-IX набрав чинності 26.11.2020.

Натомість з довідки відповідача від 10.03.2020 №01/1-08/686 випливає, що відповідач платіжними дорученнями від 30.11.2020 №13010 та №13014 здійснив позивачу виплату на сторонній догляд та побутове обслуговування, на загальну суму 16807,50 грн. та 8403,75 грн (а.с. 84).

Отже суд вважає, що відповідач діяв у відповідності до норм Закону №553-IX та правомірно призупинив фінансування щодо виплат на сторонній догляд та побутове обслуговування позивачу та відновив виплати у відповідності до норм Закону №941-IX.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання дій відповідачів про призупинення ОСОБА_1 виплат по догляду протиправними та зобов`язання відповідачів відновити виплати по догляду, з урахуванням коефіцієнта інфляції є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про забезпечення ОСОБА_1 автомобілем з ручним керуванням, залучивши кошти з резервного фонду Фонду соціального страхування в Чернігівській області суд зазначає таке.

Згідно частини п`ятої статті 42 Закону №1105-XIV за наявності медичних показань для одержання автомобіля і наявності або відсутності протипоказань до керування ним Фонд забезпечує потерпілого автомобілем безоплатно чи на пільгових умовах, організовує та оплачує навчання водінню автомобіля, а також виплачує компенсацію на бензин (пальне), ремонт і технічне обслуговування автомобілів або на транспортне обслуговування в порядку та на умовах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

Механізм забезпечення легковими автомобілями, зазначеними в абзаці шостому статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" (далі - автомобіль), осіб з інвалідністю, зокрема дітей з інвалідністю, які мають право на їх отримання безоплатно або на пільгових умовах, є громадянами України і місце проживання яких зареєстровано (далі - місце реєстрації) в Україні в установленому законодавством порядку. здійснюється відповідно до Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 № 999 (далі - Порядок № 999).

Пунктом першим Порядку №999 передбачено, що забезпечення автомобілями осіб з інвалідністю за місцем реєстрації здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення обласних і Київської міської держадміністрацій (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення) або управліннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - управління виконавчої дирекції Фонду).

Згідно пункту другого Порядку №999 фінансування витрат, пов`язаних з отриманням автомобілів та підготовкою їх до експлуатації, здійснюється, зокрема, для осіб, інвалідність яких пов`язана з трудовим каліцтвом, що настало від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (далі - особи з інвалідністю унаслідок трудового каліцтва), - за рахунок коштів, передбачених у бюджеті Фонду соціального страхування України (далі - Фонд соціального страхування). Автомобілі для осіб з інвалідністю унаслідок трудового каліцтва придбаваються Фондом соціального страхування та видаються управліннями виконавчої дирекції Фонду.

Мінсоцполітики за передбаченою законом про Державний бюджет України на відповідний рік бюджетною програмою для забезпечення осіб з інвалідністю автомобілями перераховує кошти на рахунок Фонду соціального захисту інвалідів, відкритий органами Казначейства.

Закупівля робіт і послуг з виготовлення і поставки автомобілів за рахунок державних коштів здійснюється Фондом соціального захисту інвалідів та Фондом соціального страхування відповідно до законодавства.

Пунктом третім Порядку №999 встановлено, що підставою для забезпечення осіб з інвалідністю автомобілями є заява, документи, зазначені у пункті 34 цього Порядку, та висновок обласної, центральної міської у мм. Києві та Севастополі, республіканської в Автономній Республіці Крим медико-соціальної експертної комісії (далі - відповідно облМСЕК, ЦМСЕК, КрМСЕК) про наявність в особи з інвалідністю медичних показань для забезпечення автомобілем і наявність або відсутність протипоказань до керування ним залежно від умов забезпечення автомобілем, зазначених у пунктах 29 - 31 цього Порядку.

Частиною п`ятою статті 4 Закону №1105-XIV бюджет Фонду затверджує Кабінет Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2020 №40 «Про затвердження бюджету Фонду соціального страхування України на 2020 рік» затверджено бюджет Фонду соціального страхування України на 2020 рік, з якого випливає, що фінансування витрат для забезпечення автомобілями осіб з інвалідністю не передбачено.

Як випливає з матеріалів справи на підставі заяви позивача наказом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Чернігівській області від 23.03.2016 №96 позивача, як інваліда першої групи унаслідок трудового каліцтва, взято на облік для забезпечення автомобілем, в порядку загальної черги (дев`ятим у черзі) та у черзі з керуванням авто на дві руки з ураженням обох ніг (третім у черзі) (а.с. 68-74).

У відзиві на позов відповідачі стверджують, що з 2015 року по теперішній час особи з інвалідністю, внаслідок трудового каліцтва, які перебувають на обліку для забезпечення автомобілем в Управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області, автомобілями не забезпечувались та в разі фінансування вказаних витрат позивач буде забезпечений ним в порядку черговості.

Оскільки позивач знаходиться на обліку для забезпечення автомобілем, в порядку загальної черги (дев`ятим у черзі) та у черзі з керуванням авто на дві руки з ураженням обох ніг (третім у черзі) суд дійшов висновку, що позовна вимога про забезпечення позивача автомобілем з ручним керуванням, залучивши кошти з резервного фонду відповідача поза встановленою чергою є безпідставною, а тому не підлягає задоволенню.

При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати стягненню не підлягають, оскільки в позові відмовлено повністю.

Керуючись статтями 139, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Начальника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Чернігівській області Нашиванька В.П., Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Чернігівській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,- відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського окружного адміністративного суду або до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .

Відповідач: Начальник Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Чернігівській області Нашиванька В.П., вул. Музична, 1-А, м. Чернігів, 14014.

Відповідач: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Чернігівській області, вул. Музична, 1-А, м. Чернігів, 14014, код ЄДРПОУ 41316447.

Суддя В.В. Падій