Рішення № 96758553, 07.05.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2021 року м. Чернігів Справа № 620/3578/21

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 ) 02.04.2021 (відповідно до відбитку штампу на конверті) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі – ГУПФ України в Чернігівській області), у якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача та скасувати рішення від 11.09.2020 №253950004871 про відмову в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до статті 54 Закону України ''Про пенсійне забезпечення'', у зв`язку із відсутністю необхідного спеціального стажу 12 років 6 місяців, підтвердженого документами;

- зобов`язати відповідача повторно розглянути його заяву про призначення пенсії за вислугою років на пільгових умовах з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні суду.

Позов мотивовано тим, що належним чином оформленими документами підтверджується його право на призначення пенсії відповідно до статті 54 Закону України ''Про пенсійне забезпечення''. Крім того, позивач зазначив, що відповідно до вимог чинного законодавства уточнюючі довідки для підтвердження спеціального стажу необхідно надавати лише у разі, коли відсутні відомості в трудовій книжці. Разом з тим, інформація про його спеціальний стаж у трудовій книжці відображена.

Ухвалою судді від 08.04.2021 поновлено позивачу строк на звернення до суду з позовом, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні); установлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі на надання відзиву на позов.

У встановлений судом строк відповідач надав відзив на позов, у якому позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні та зазначив, що для розгляду питання призначення пенсії за вислугою років ОСОБА_1 на розгляд спеціально уповноваженої комісії не було надано документи, які визначені чинним законодавством, що підтверджували б спеціальний стаж. Звернувшись одразу до суду, ОСОБА_1 порушив порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії за вислугу років. Згідно наданих позивачем документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу, його загальний страховий стаж становить 33 роки 6 місяців 11 днів. Права на спірну пенсію він не має, із-за відсутності необхідного спеціального стажу 12 років 6 місяців, підтвердженого документами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд враховує таке.

ОСОБА_1 працював диспетчером служби руху цивільної авіації, про що йому видано посвідчення серії НОМЕР_1 (а.с. 25-27).

Відповідно до записів у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 (а.с. 20-21), ОСОБА_1 у періоди:

з 01.09.1983 по 20.06.1986 - навчався у Кіровоградському льотно-штурманському училищі ЦА;

з 28.07.1986 по 26.09.1992 – працював на посаді диспетчера Благовіщенського ВАТ ДВУ ЦА;

з 20.02.1995 по 13.04.1995 – працював на посаді інспектора пасажирського відділу Конотопської митниці;

з 04.03.1996 по теперішній час – працює на Державному підприємстві обслуговування повітряного руху України «Украерорух» (з 04.03.1996 по 31.01.2000 – на посаді диспетчера УПР Державного сектора Загального центру, з 01.02.2000 по 31.05.2004 – на посаді диспетчера групи забезпечення використання повітряного простору відділу планування використання повітряного простору Українського центру планування використання повітряного простору України та регулювання повітряного руху, з 01.06.2004 по 28.02.2008 – на посаді інженера з управління використання повітряного простору групи поточного планування ВПП відділу управління використання повітряного простору Укравіацентру, з 29.02.2008 по 21.10.2010 – на посаді інженера з управління використанням повітряного простору 2-ї категорії цієї ж групи, з 22.10.2010 по теперішній час – на посаді інженера управління використанням повітряного простору 1-ї категорії цієї ж групи).

Робота ОСОБА_1 за період з 28.07.1986 по 26.09.1992 підтверджується архівними довідками Державного архіву Амурської області від 22.08.2018 №01-38/О-4916, №01-38/О-4916, №01-38/О-4915 та копією особової картки (а.с. 28-32).

Враховуючи наведене, 09.09.2020 позивач звернувся до ГУПФУ в Чернігівській області із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Листом відповідач повідомив ОСОБА_1 , що у разі ліквідації підприємств, установ, організацій без визначення правонаступника, підтвердження пільгового спеціального стажу здійснюється відповідними Комісіями згідно із Порядком, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 №18-1. Рішення Комісії є одним із основних документів для визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах, якщо підприємство ліквідоване без визначення правонаступника. За наведених обставин позивача повідомлено, що згідно наданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу, його загальний стаж становить 33 роки 6 місяців 11 днів. Права на пенсію за вислугу років він не має, у зв`язку із відсутністю необхідного спеціального стажу 12 років 6 місяців, підтвердженого документами (а.с. 17-18).

Вважаючи вказану відмову ГУПФ України в Чернігівській області протиправною, ОСОБА_1 звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі – Закон №1788-ХІІ) громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 51 Закону №1788-ХІІ передбачено, що пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Право на пенсію за вислугу років мають окремі категорії працівників авіації та льотно-випробного складу (статті 52 Закону №1788-ХІІ).

Відповідно до статті 53 вказаного Закону, працівникам льотно-випробного складу та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортмеханікам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах, пенсії обчислюються з середньомісячного заробітку за роботу, що дає право на пенсію за вислугу років (частина перша статті 64 та статті 65, 66, 69), одержуваного перед її припиненням, і призначаються в розмірах, передбачених частинами першою - третьою, шостою статті 19 та статтею 21 цього Закону для пенсій за віком, і не можуть перевищувати 85 процентів заробітку для працівників льотно-випробного складу та 75 процентів заробітку для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах. При цьому розмір пенсії для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, не може перевищувати дві з половиною величини середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України, за календарний рік, що передує місяцю, з якого призначається пенсія.

Згідно із частиною першою статті 54 Закону №1788-ХІІ право на пенсію за вислугу років мають такі категорії робітників і службовців авіації, а також льотно-випробного складу, незалежно від відомчої підпорядкованості підприємств, установ і організацій, в яких вони зайняті: працівники, які здійснюють управління повітряним рухом і мають свідоцтво диспетчера, після досягнення 50 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців роботи по безпосередньому управлінню польотами повітряних суден.

Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), пункти "б" - "г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року №213-VIII.

У зв`язку з наведеним, відповідно до вказаного рішення, застосуванню підлягають пункти "б" - "г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-XII в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року №213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: право на пенсію за вислугу років мають такі категорії робітників і службовців авіації, а також льотно-випробного складу, незалежно від відомчої підпорядкованості підприємств, установ і організацій, в яких вони зайняті: працівники, які здійснюють управління повітряним рухом і мають свідоцтво диспетчера: чоловіки - після досягнення 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 12 років 6 місяців роботи по безпосередньому управлінню польотами повітряних суден.

За приписами статті 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі – Порядок №637) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Водночас, механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника визначено Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 №18-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.11.2006 за №1231/13105 (далі - Порядок №18-1).

Відповідно до пункту 3 Порядку №18-1 підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.

У пункті 6 Порядку №18-1 встановлено, що основними завданнями комісії є, зокрема, розгляд заяв про підтвердження стажу роботи та прийняття рішень щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні в установленому порядку.

Відповідно до пунктів 15, 16 Порядку №18-1 комісії розглядають заяви про підтвердження стажу роботи, на бажання заявника, у його присутності або в присутності його законного представника, або представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Комісії приймають рішення щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні та не пізніше п`яти робочих днів з дня його прийняття направляють до управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об`єднаних управлінь, а також повідомляють заявника про прийняте рішення. Рішення Комісій можуть бути оскаржені в Пенсійному фонді України або в судовому порядку.

Системний аналіз наведених норм права свідчить про те, що пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею та є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії. При цьому, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Поряд з цим, у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника, підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.

Отже, вирішення питання про зарахування до пільгового стажу періоду роботи на підприємстві, яке ліквідоване, віднесено до виключної компетенції комісій при Головних управліннях Пенсійного фонду в областях.

Відповідно до матеріалів справи, позивач працював на посаді диспетчера Благовіщенського ВАТ ДВУ ЦА, який ліквідовано без визначення правонаступника, у зв`язку із чим довідки про період роботи ОСОБА_1 видані Державним архівом Амурської області.

За таких обставин, суд зазначає, що позивачеві необхідно підтвердити періоди роботи, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, на даному підприємстві комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років. Саме на підставі рішення комісії про підтвердження пільгового стажу роботи та інших документів, необхідних для призначення пенсії, управління Пенсійного фонду приймають рішення про призначення чи відмову у призначенні пенсії.

Водночас, у матеріалах справи відповідне рішення комісії відсутнє. Разом з тим, саме відсутність рішення комісії стало підставою для відмови позивачеві у призначенні пенсії за вислугу років та прийняття оскаржуваного рішення.

Таким чином, з огляду на викладене, рішення відповідача про відмову у призначенні пільгової пенсії, без рішення комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області, є передчасним та має бути скасованим.

Наведена правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 27.02.2019 (справа №127/11919/17).

За таких обставин, суд дійшов висновку про протиправність рішення відповідача від 11.11.2020 №253950004871 щодо відмови позивачу в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до статті 54 Закону №1788-ХІІ та, відповідно, задоволення позовних вимог у цій частині.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Протоколу №1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Аналіз вищенаведеної норми свідчить про безпосередній взаємозв`язок вимоги про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та вимоги про зобов`язання вчинення ним певних дій. Більш того, друга вимога є похідною та залежною від першої, адже внаслідок визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною, можливим є зобов`язання до вчинення певних дій для відновлення порушених прав та інтересів сторони.

Виходячи із обставин цієї справи суд встановив, що оскаржуване позивачем рішення не містить повного аналізу обставин, з`ясування яких є необхідним і важливим при розгляді питання про призначення спірної пенсії за вислугою років. Такі недоліки у діяльності відповідача, окрім того, що вказують на протиправність рішення, перешкоджають суду надати оцінку дотриманню усіх, передбачених нормами пенсійним законодавством, умов для прийняття рішення про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

За таких обставин, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 09.09.2020 про призначення пенсії за вислугу років відповідно до статті 54 Закону №1788-ХІІ та прийняти вмотивоване рішенні з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 .

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 11.11.2020 №253950004871 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до статті 54 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.09.2020 про призначення пенсії за вислугу років відповідно до статті 54 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» та прийняти вмотивоване рішенні з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII ''Перехідні положення'' Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 07.05.2021.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (код ЄДРПОУ 21390940, вул. П`ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005).

Суддя С.В. Бородавкіна