Рішення № 96758148, 23.04.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/3971/20

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Ковбій О.В.,

при секретарі: Калівошко В.В.,

за участю: представника позивача- Рейлян М.С., представника відповідача - Познякової О.В.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕРЕН" до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень – рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Верен" (далі – позивач, ТОВ «Верен») звернулось до суду з вказаним адміністративним позовом, у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00003650722 від 28.10.2020 року ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севатополі;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00003660722 від 28.10.2020 року ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севатополі.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним. Так, позивач зазначає, що спірні податкові повідомлення рішення було складено на підставі висновків акту документальної позапланової перевірки від 22.09.2020 року №39/21-22-05-07/41737731 з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2020 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних (податкових періодах) – березень 2020 року (далі – Акт перевірки).

За актом перевірки відповідач встановив завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного (звітного) податкового періоду на загальну суму 1108830,00 грн та заниження податку на додану вартість за перевіряємий період на загальну суму 588687 грн.

Підставою для таких висновків податкового органу були результати перевірки господарських операцій позивача з контрагентами покупцями та контрагентами постачальниками за періоди, у яких виникло від`ємне значення з ПДВ.

Відповідач дослідивши обставини здійснення господарської діяльності ТОВ «Легіон Систем», ТОВ «Елевант Інвест Компані», ТОВ «Інвест Петрол», ТОВ «Актив Стиль» вважає, що ці юридичні особи не мали можливостей здійснити операції з придбання та (або) постачання-продажу паливо-мастильних матеріалів (далі - ПММ) у задекларованих об`ємах і тому податковий орган дійшов до висновку про відсутність факту постачання паливно-мастильних матеріалів від вказаних контрагентів і як наслідок неправомірне формування податкових зобов`язань та податкового кредиту.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги ТОВ «Верен» стверджує, що постачання ПММ від ТОВ «Інвест Петрол», ТОВ «Актив Стиль» відбувалось шляхом відвантаження позивачу з ємностей, що належали ТОВ «НАФТА СІТІ».

Таке постачання підтверджено бухгалтерськими та податковими документами, а також товарно-транспортними накладними. Посилаючись на ст. 83 ПК України позивач вважає, що для складення висновків щодо повноти та своєчасності сплати платником податків грошових зобов`язань податковий орган має використовувати докази отримані безпосередньо від платників податків, а також з інших джерел у встановленому законом порядку. На думку позивача, податковий орган для складення висновків щодо формування податкового кредиту з придбання ПММ використовує не перевірені і не повністю досліджені обставини здійснення господарської діяльності контрагентів постачальників та контрагентів покупців, не приймає до уваги належним чином складені та зареєстровані податкові накладні та бухгалтерські документи, складені постачальниками, реєстрація та діяльність яких не визнана фіктивною у встановленому законодавством України порядку. Зазначає, що такі висновки були здобуті податковим органом виключно на підставі власних припущень та маніпулювання не перевіреними відомостями.

Неправомірними вважає позивач також висновки відповідача щодо відсутності факту постачання ПММ до ТОВ «Легіон Систем», ТОВ «Елевант Інвест Компані» оскільки такий продаж підтверджено фіскальними чеками та податковими накладними, складеними на вимогу покупців у відповідності з статтею 201 Податкового кодексу України, які зареєстровані у встановленому порядку.

Додатково, позивач посилається на Постанови Верховного Суду у справах №811/530/17 від 26.02.2019р., №826/6065/18 від 14.05.2019 р.

Ухвалою суду від 14.12.2020 року вказана заява була залишена без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків.

28.12.2020 року недоліки позовної заяви були усунуті позивачем, у зв`язку з чим ухвалою суду від 11.01.2021 року провадження у справі відкрито, визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 28.01.2021 року.

27.01.2021 року відповідачем подано відзив на позов, згідно якого заявлених позовних вимог він не визнає. Вважає висновки Акту перевірки правомірними, як і спірні податкові повідомлення рішення. Зазначає, що перевіркою встановлено нереальність здійснення господарських операцій з контрагентами – покупцями ТОВ «Легіон Систем», ТОВ «Елевант Інвест Компані». У зв`язку з чим, підприємством допущено порушення п.185.1 ст.185, п.187.1 ст. 187 ПК України – завищено податкові зобов`язання за відсутністю факту проведення реальних операцій з реалізації товарів покупцям на суму ПДВ 695369,00 грн. Також, в порушення п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 ПК України занижено податкові зобов`язання – не нараховано податкові зобов`язання при реалізації паливно-мастильних матеріалів невстановленим особам на суму 695369 грн.

Також, відповідач стверджує про завищення ТОВ «Верен» податкового кредиту за відсутністю факту проведення реальних операцій з придбання товарів у постачальників ТОВ «Інвест Петрол», ТОВ «Актив Стиль» на суму ПДВ 1697517,00 грн.

Відповідач вважає, що незважаючи на підтвердження господарської операції договорами, накладними та належним чином складеними та зареєстрованими податковими накладними не може у повній мірі бути підтвердженням самого факту здійснення цієї господарської операції. Для такого підтвердження істотним є підтвердження всіх етапів здійснення господарських операцій власними чи залученими ресурсами СПД учасників цих операцій. Постачальники позивача не підтверджують факту придбання та транспортування ПММ до пункту призначення, вказаного у договорах, а позивач у свою чергу не підтверджує належним чином складеними товарно-транспортними накладними факту транспортування ПММ для їх використання у власній господарській діяльності. Надані до перевірки ТТН мають чисельні дефекти, які не дозволяють встановити власника перевезених ПММ пункти, призначення вантажів.

Відповідач посилається на відсутність у контрагентів основних засобів виробництва, достатньої кількості найманих працівників та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Просить врахувати практику Верховного Суду у справах №400/987/19, 540/2501/18, 826/1588/13-а.

В підготовче засідання, призначене на 28.01.2021 року з`явилась представник відповідача. Протокольною ухвалою суду, проголошеною в судовому засідання розгляд справи відкладено. Датою наступного підготовчого засідання визначено 04.02.2021 року.

В підготовче засідання, призначене на вказану дату з`явилась представник позивача. За його клопотанням підготовче засідання відкладено на 23.02.2021 року.

19.02.2021 року надійшла відповідь на відзив. щодо правомірності відображення ТОВ «Верен» в податковій звітності господарських відносин з ТОВ «Елевант Інвест Компані» та ТОВ «Легіон Систем» позивач зазначає, що, на його думку, позивач не заперечує факт здійснення реалізації позивачем ПММ кінцевим споживачам здебільшого у кількості 4, 5, 8 та 10 літрів. Отже, ПММ придбавались ТОВ «Елевант Інвест Компані» та ТОВ «Легіон Систем», як кінцевими споживачами у невеликих кількостях та використовувались безпосередньо для руху транспорту без зберігання. Приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків за місцем реалізації товарів, оформлення розрахункових документів та видача їх покупцю є законним, а фіскальний чек є належним свідченням участі в здійсненні розрахункової операції. При незначних обсягах операцій, фіскальний чек право покупця на податковий кредит.

Додатково позивач зазначає, що ним отримано письмове підтвердження від ТОВ «Елевант Інвест Компані» та ТОВ «Легіон Систем» про закупівлі переліченими контрагентами ПММ в позивача.

Також, позивач вважає такими, що спростовуються доводи позивача про нереальність господарських операцій між ним та ТОВ «Інвест Петрол» та ТОВ «Актив стиль», оскільки всі аргументи контролюючого органу стосуються не позивача, а його контрагентів.

На підтвердження господарських правовідносин з ТОВ «Елевант Інвест Компані», та ТОВ «Легіон Систем» позивачем надано вичерпний пакет документів, а сам факт отримання позивачем ПММ для здійснення господарської діяльності є очевидним.

В підготовче засідання, призначене на 23.02.2021 року представники сторін з`явились. За клопотанням позивача, протокольною ухвалою суду оголошено перерву в підготовчому засіданні до 16.03.2021 року.

10.03.2021 року відповідачем надано заперечення на відповідь на відзив, доводи якого аналогічні аргументам відповідача, наведеним в відзиві на позов.

В підготовче засідання, призначене на 16.03.2021 року з`явилась представник позивача. Протокольною ухвалою суду строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів, наступне підготовче засідання призначене на 25.03.2021 року.

24.03.2021 року відповідачем надано пояснення на заперечення, які за суттю аналогічні позову та запереченням на відповідь на відзив.

Враховуючи, що під час підготовчого засідання у даній справі судом завершено проведення всіх підготовчих дій, необхідних для забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, ухвалою суду від 25.03.2021 року підготовче провадження у даній справі закрито, та призначено її до розгляду по суті в судовому засіданні на 06.04.2020 року. Цією ж ухвалою в судове засідання викликано свідків.

В судове засідання, призначене на 06.04.2021 року представники сторін з`явились. Протокольною ухвалою суду оголошено перерву в судовому засіданні для допиту свідків. Датою наступного засідання визначено 23.04.2021 року.

В судове засідання, призначене на 23.04.2021 року представники сторін з`явились. Представник позивача на задоволенні позовних вимог наполягала з підстав викладених в заявах по суті спору, представник відповідача проти задоволення позову заперечувала, покликаючись на доводи викладені нею в поданих нею заявах по суті спору.

Свідки в судове засідання повторно не з`явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялись завчасно та належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Верен», код ЄДРПОУ 41737731, зареєстроване 15.11.2017 року № 1 499 102 0000 020967. Підприємство взято на облік в податкових органах 15.11.2017 року за №73382, є платником податку на додану вартість.

З 07.09.2020 року по 15.09.2020 року ГУ ДПС на підставі наказу про проведення перевірки від 11.09.2020 року № 729 та направлень на проведення перевірки від 04.09.2020 року №286, від 11.09.2020 року №292, 293 проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Верен» з питань дотримання вимог податкового законодавства при декларуванні за червень 2020 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке визначено з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних (податкових) періодах – березень 2020 року.

22.09.2020 року за результатами перевірки складено акт № 39/21-22-05-07/41737731, яким встановлені порушення:

1. Пункту 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п.187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.200.1, п.200.4 ст. 200 ПК України в результаті чого завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за перевіряє мий період на загальну суму 1108830,00 грн, у тому числі по періодам: березень 2020 року на суму 765668,00 грн, червень 2020 року на суму 343162,00 грн.

2. Пункту 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п.187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.200.1, п.200.4 ст. 200 ПК України в результаті чого занижено податок на додану вартість за перевіряє мий період на загальну суму 588687,00 грн, у тому числі по періодам: березень 2020 року на суму 395785,00 грн, червень 2020 року на суму 192902,00 грн.

Висновки перевірки стали підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення №00003650722 від 28.10.2020 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 735858,75 грн та податкового повідомлення-рішення №00003660722 від 28.10.2020 року, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 1 108 830 грн.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Згідно з п.44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За п.185.1 ст.185 ПКУ об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України; ....

Згідно п.198.1. ст.198 ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

За п.198.2. ст.198 ПКУ датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

....

Згідно п.198.3 ст.198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За п.198.6 ст.198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно п.200.1, п.200.2 ст.200 ПКУ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Як було встановлено відповідачем під час перевірки, згідно наданих договорів на поставку нафтопродуктів від ТОВ «Інвест Петрол» та ТОВ «Актив Стиль» передбачалось, що товар (нафтопродукти) поставляється ТОВ «Верен» - партіями, протягом поточного місяця в кількості та за ціною, визначеними у кожній Додатковій угоді, на умовах ЕХW: резервуари ТОВ «НАФТАСІТІ» та інших нафтобаз, що належать ТОВ «НАФТАСІТІ» на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів згідно ІНКОТЕРМС-2010.

Відповідачем зазначено, що для виконання умов договорів зазначені СПД повинні здійснити транспортування нафтопродуктів в резервуари ТОВ «НАФТАСІТІ».

Як відображено у акті перевірки, відповідно до наданих ТТН отриманих ТОВ «Верен» на перевезення нафтопродуктів, не можливо ідентифікувати власника паливно-мастильних матеріалів, так як у них відсутня інформація щодо найменування власника (постачальника) та відсутні його реквізити. Відсутність даних щодо постачальника нафтопродуктів в ТТН унеможливлює встановити власника ПММ, які надійшли на адресу ТОВ «Верен». За результатами аналізу ЄРПН та АС «Податковий блок» не встановлено декларування ТОВ «Актив Стиль», ТОВ «Інвест Петрол» операцій з перевезення (транспортування) нафтопродуктів від постачальників до резервуарів ТОВ «НАФТАСІТІ», з яких здійснювалося відвантаження ПММ. ТОВ «Інвест Петрол» не мало взаємовідносин з отримання послуг транспортування нафтопродуктів від контрагентів постачальників та від не платників ПДВ.

Вказані висновки податковим органом складені на підставі вивчення даних ЄРПН та форми 1-ДФ, дані про зустрічні звірки з контрагентами постачальниками відсутні.

Таким чином, відповідач вважає, що перевіркою не можливо підтвердити реальність господарської операції щодо дотримання та виконання умов договору з поставки нафтопродуктів ТОВ «Інвест Петрол», ТОВ «Актив Стиль» у зв`язку з відсутністю у контрагента необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності через незначну чисельність працюючих, відсутність підтвердження кваліфікації працівників, відсутність транспортних засобів, відсутність реального джерела походження нафтопродуктів.

Враховуючи вищезазначене, ГУ ДПС у Херсонській області вважає, що ТОВ «Верен» фактично здійснено лише документальне оформлення господарських операцій з придбання ПММ, а первинні документи складено всупереч норм частини першої та другої ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, оскільки відсутній факт формування згідно з абзацом другим ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відповідного активу, як ресурсу контрольованого у результаті минулих подій внаслідок реального придбання у інших суб`єктів господарювання або власного виробництва. Тобто, відсутня господарська операція як певна дія або подія у визначенні абзацу п`ятого ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в основі якої має бути дійсний рух певного активу.

Для вирішення питання щодо правомірності визначення зобов`язань за спірними ППР суд вважає за необхідним врахувати наступне.

ТОВ «Верен» за перевірені податкові періоди березень, червень 2020 року основні доходи отримував від продажу ПММ при цьому не був виробником вказаних товарів, що не спростовується сторонами. Тобто для здійснення господарської діяльності позивача придбання ПММ від інших СПД є неминучим.

Для потреб господарської діяльності позивач залучав можливості інших СПД у тому числі й ТОВ «Інвест Петрол», ТОВ «Актив Стиль».

Відсутність власних можливостей для зберігання придбаних ПММ спонукало позивача використовувати можливості ТОВ «НАФТАСІТІ».

Для транспортування ПММ від ємностей, що належали ТОВ «НАФТА СІТІ» для наступного їх продажу позивач використовував можливості ТОВ «ТД «КРЕМЕНЧУКНАФТОПРОДУКТ СЕРВІС». Господарські операції з придбання ПММ та послуг з транспортування підтверджені договорами, бухгалтерськими документами та податковими накладними.

Здійснення господарських операцій позивача щодо приймання, зберігання та транспортування ПММ за період березень, червень 2020 року не спростовуються відповідачем, а тому суд вважає, що на момент розгляду справи відсутні розбіжності між податковим органом та ТОВ «Верен» щодо реальності здійснення вказаних операцій, оскільки суд вважає, що у Акті перевірки приведені зауваження щодо документування цих операцій, які не впливають на визначення реальності цих операцій.

Суд зазначає, що ТТН на неналежне оформлення яких посилається відповідач як обґрунтування неможливості встановлення власника пального не є єдиними документами, що підтверджують право власності продавця та покупця.

Проаналізувавши Акт перевірки звертає на себе увагу те, що для з`ясування обставин господарських відносин з постачальниками відповідачем не проведено жодної зустрічної звірки, яка могла б надати вичерпну інформацію обставин постачання ПММ позивачеві.

Так, не виключається висновками Акта перевірки, що постачання ПММ на нафтобазу ТОВ «НАФТА СІТІ» від ТОВ «Інвест Петрол», ТОВ «Актив Стиль» може відбуватись шляхом залучення транспортних засобів, які належали СПД у яких були придбані ПММ для наступного продажу позивачеві. Не виключається той факт, що на час продажу ПММ вже знаходились на базах ТОВ «НАФТА СІТІ», а право власності було лише переоформлене відповідними документами. У зв`язку з цим відсутня необхідність у постачальників мати велику вартість основних засобів, орендувати їх та залучати велику кількість персоналу. Також, недоречним є посилання контролюючого органу на інформацію виробника ПММ, щодо відсутності в нього господарських відносин з ТОВ «Інвест Петрол», ТОВ «Актив Стиль», оскільки позивачем, як і його контрагентами не зазначалось, що ПММ були придбані у виробника.

Зазначені обставини можуть бути встановлені тільки під час перевірки, а не встановлення їх дає підстави визнати про припущення податкового органу викладені у висновку.

Передчасним є висновок про неможливість здійснення операцій з постачання ПММ у той час коли таке постачання відбулося, висновок про безтоварність операції можливий лише за фактом документування такої операції.

На думку суду відповідач не виправдано ігнорує надану йому можливість встановлення всіх обставин господарської діяльності контрагентів-постачальників позивача засобами зустрічних звірок. Така можливість визначається Порядком проведення контролюючими органами зустрічних звірок, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010 № 1232 ( далі Порядок № 1232)..

Відповідно до п.1, 2 Порядку N 1232 під час зустрічної звірки здійснюється зіставлення даних, отриманих від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з`ясування повноти їх відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки проводяться з метою отримання податкової інформації, необхідної у зв`язку з проведенням перевірок платників податків.

Отже висновки про неправомірність формування податкового кредиту позивача з ТОВ «Інвест Петрол», ТОВ «Актив Стиль» сформовано лише на підставі тих даних, які зміг отримати відповідач проаналізувавши звітність платників податків, дані ЄРПН, та документи позивача надані до перевірки, не перевіряючи обставини здійснення та документування господарських операцій постачальників позивача.

Відсутність у публічному доступі задекларованих умов для здійснення господарських операцій не дає підстав вважати фіктивними правочини, що були створені за наслідками таких господарських операцій.

Аналізуючи господарські операції позивача з придбання ПММ відповідач в Акті перевірки стверджує, що за наслідками перевірки неможливо підтвердити реальність здійснення вказаних операцій через те, що правочини створені цими СПД не спрямовані на реальне настання правових наслідків і через те вважає неправомірним формування податкового кредиту з ПДВ по цим операціям.

Суд зазначає, що відповідно до статті 234 ЦК України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином це фіктивний правочин. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.

За ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Для визнання правочинів нездійсненими у зв`язку з тим, що вони не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, відповідач на думку суду мав встановити наявність умислу всіх сторін на вчинення фіктивного правочину та довести що за наслідками такого правочину позивачем не було отримано ніякого майна.

Крім того, господарська діяльність позивача не обтяжена заборонами на здійснення видів діяльності, що були предметом вивчення податковим органом за перевірені податкові періоди, платник податків не був обмеженим у вільному використання власних коштів чи ресурсів у зв`язку з наявністю податкового чи іншого боргу. Тому позивач мав право вільно обирати постачальника товарів (робіт, послуг), вільно перераховувати кошти у залежності від власних висновків про можливі вигоди та ризики під час здійснення господарської діяльності .

Виходячи із суті податку на додану вартість, визначеної за розділом V «Податок на додану вартість» ПК України, суд вважає, що на меті оподаткування вказаним податком є оподаткування доданої вартості створеної особисто платником податку у вигляді націнки, прибутку, скидки та інше. З цією метою у відповідності із ст.200 ПКУ ПДВ до сплати (додана вартість) визначається у вигляді різниці між податковими зобов`язаннями (нарахований ПДВ на весь обсяг продажу) та податковим кредитом з ПДВ ( ПДВ сплачений постачальникам товарів (робіт, послуг). У випадку коли не приймається до уваги нарахований ПДВ на обсяг продажу або ПДВ сплачений, повністю нівелюється принципи визначення та оподаткування доданої вартості, а відповідно і визначення податку на додану вартість.

Оцінюючи матеріали перевірки позивача, суд вважає вагомою інформацію відповідача про відсутність у постачальників позивача власних або орендованих можливостей здійснити операції з фактичного постачання ПММ позивачеві, але за відсутності детального вивчення обставини здійснення господарської діяльності СПД постачальників в межах зустрічних звірок, суд визнає цю інформацію недостатньою для висновків про відсутність фактичного постачання ПММ та передчасним використання цієї інформації для перегляду зобов`язань з ПДВ позивача за перевірені податкові періоди березень, червень 2020 року.

Крім зазначеного, за наслідками перевірки відповідач за перевірені періоди встановив завищення податкових зобов`язань з ПДВ на суму 695369,00 грн щодо продажу паливо-мастильних матеріалів контрагентам – покупцям ТОВ «Легіон Систем», ТОВ «Елевант Інвест Компані» та заниження податкових зобов`язань на суму 695369,00 грн щодо продажу паливо-мастильних матеріалів не встановленим особам.

За наслідками перевірки не відбулось зміни задекларованих зобов`язань з ПДВ за перевірені податкові періоди березень, червень 2020 рокц, але суд вважає за необхідне дати оцінку цим операціям, оскільки вони безпосередньо пов`язані з висновками акта перевірки та впливають на прийняття рішення в цілому.

Відповідачем на підставі документів ТОВ «Верен» встановлено, що у березні 2020 року задокументовано продаж бензину автомобільного А-92-Євро5-Е5 згідно з ДСТУ 7687:2015*, бензину автомобільного А-95-Євро5-Е5 згідно з ДСТУ 7687:2015, палива дизельного ДП-Арк-Євро5-В0 згідно з ДСТУ 7688:2015* на загальну суму 3378514,52 грн, у тому числі ПДВ 563085,75 грн та реалізацію бензину автомобільного А-92 на загальну суму 793699,09 грн, у тому числі ПДВ 132283,18 грн.

Під час перевірки та на запит перевіряючих від 07.09.2020 року, позивачем не надано договори на постачання паливно-мастильних матеріалів.

На вимогу покупців - ТОВ «Легіон Систем», ТОВ «Елевант Інвест Компані» складені лише податкові накладні на помісячну реалізацію ПММ на підставі наданих ними фіскальних касових чеків.

При здійсненні аналізу баз даних ІС „Податковий блок» ТОВ «Легіон Систем», ТОВ «Елевант Інвест Компані» відповідачем встановлено, що основним видом діяльності цих СПД є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.

Згідно аналізу можливості виконання ТОВ «Легіон Систем» та ТОВ «Елевант Інвест Компані» оформлених господарських операцій з придбання ідентифікованих товарів (нафтопродуктів) від ТОВ «Верен» встановлено неможливість їх здійснення, оскільки, у ТОВ «Легіон Систем» відсутні власні транспорті засоби, у тому числі спеціальні транспортні засоби призначені для перевезення нафтопродуктів та не декларується залучення до господарських операцій транспортних засобів інших СПД.

Відповідач вважає, що задекларовані господарські операції з реалізації бензину та дизельного палива на адресу ТОВ «Легіон Систем» та ТОВ «Елевант Інвест Компані» не відбувалися. Рух активів від ТОВ «Верен» до вищевказаних покупців в дійсності не відбувався. У бухгалтерському обліку за даними балансу ТОВ «Верен» декларує зменшення структури активів, тобто відбулась реалізація товару (ПММ) покупцям (кінцевим споживачам), яких неможливо ідентифікувати. Оскільки факт реалізації товару підтверджено даними бухгалтерського обліку, то вибуття активів та відображення реалізації товару у бухгалтерському обліку вказує на факт реалізації її невстановленим особам (кінцевим споживачам за готівку).

Суд не погоджується такими висновками з наступних підстав.

Порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій підчас здійснення СПД торгівлі за готівку визначається нормами Закону України «Про порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року № 265/95-ВР (далі Закон №265).

Згідно п.б ст.2 Закону №265 реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для подальшого переказу. Розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг). Розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів.

За п.201.1 ст.201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг протягом періоду, за який складається така податкова накладна, постачання яких має безперервний або ритмічний характер покупцям - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця. Для цілей цього пункту ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.

Згідно п.201.10 ст.201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до пп. б п. 201.11. ст.201 ПКУ підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної є касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку).

У зв`язку цим суд вважає, що у разі придбання товарів за готівку у пунктах продажу де застосовуються належним чином зареєстровані реєстратори розрахункових операцій факт такого придбання може бути підтверджено розрахунковим документом (фіскальним чеком РРО). Незважаючи на те, що фіскальний чек РРО не передбачає інформації про особу, яка здійснила сплату коштів для проведення розрахункових операцій такий чек є свідченням участі у здійснені розрахункової операції його власником - пред`явником цього документу. При цьому розрахунковий чек одночасно є документом, що засвідчує прийняття коштів від покупця товарів, передачу права власності на товар (послугу) особі що сплатила кошти та сплату податку на додану вартість покупцем під час здійснення розрахункової операції. Відповідно до приписів ст.201 ПКУ при незначних обсягах розрахункових операцій фіскальний чек є підтвердженням права покупця на податковий кредит з ПДВ за наслідками таких операцій. У разі значних обсягів розрахункових операцій сплата ПДВ для формування податкового кредиту має бути підтверджена належним чином складеною та зареєстрованою податковою накладною.

Суд вважає складання та реєстрацію податкових накладних частиною податкового обов`язку платника ПДВ а тому у позивача не було альтернативного варіанту поведінки, в разі надходження відповідної вимоги особи - пред`явника фіскального чеку як того вимагають положення статті 201 Податкового кодексу України.

На думку суду складаючи та реєструючи податкові накладні на вимогу покупців, що придбали ПММ за готівку за місцем їх роздрібної торгівлі позивач не зобов`язаний був з`ясовувати можливість їх транспортування покупцем, напрями їх подальшого використання та забезпеченість покупця трудовими ресурсами для фактичного здійснення операції з придбання вказаних товарів, оскільки фактичним здійсненням господарської операції (розрахункової операції) є поєднання внесення готівки та отримання товарів, який закінчується видачею фіскального чеку РРО.

Суд зазначає, що визнаючи операції по придбанню та реалізації ПММ "недостовірними" відповідачем належним чином у повному обсязі, в межах повноважень та у спосіб визначений ПК України їх достовірність не перевірена.

Також, суд зазначає, що під час підготовчого провадження судом задоволено клопотання представника відповідача про виклик в якості свідків керівників контрагентів ТОВ «Верен», в подальшому розгляд справи відкладався з метою забезпечення допиту в якості свідків вказаних осіб. Однак, зазначені особи до суду не з`явились (представник ТОВ «Торговий дім «Кременчукнафтопродуктсервіс» - обґрунтував неявку введеними карантинними заходами).

Незважаючи на неявку вказаних осіб, суд вирішив за можливе розглянути справи без їх участі з огляду на наступне.

Так, відповідно ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Так, з матеріалів перевірки вбачається, що під час її проведення пояснення від вказаних осіб не відбирались, будь-якого роду листування не велось.

А тому, інформація від керівників ТОВ «Торговий дім «Кременчукнафтопродуктсервіс», ТОВ «Актив Стиль», ТОВ «Нафта Сіті», ТОВ «Елевант Інвест Компані», ТОВ «Легіон Систем», ТОВ «Інвест Петрол» не була покладена в основу оскаржуваного рішення то податковий орган не може на неї посилатись (за виключенням інформації контрагентів покупців щодо придбання в позивача ПММ, яка й так підтверджена ними в письмовій формі).

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

При вказаних обставинах суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень, з урахуванням вимог встановлених ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 КАС України з огляду на те, що відповідачем не підтверджено наведених ним в акті перевірки доводів про нереальність відображених господарських операцій.

Тому, виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позовні вимоги ТОВ «Верен» підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з наступного.

Згідно ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Приписами ч.1 ст.139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином сплачений позивачем судовий збір в розмірі 27670,33 грн підлягає стягненню з ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севатополі за рахунок його бюджетних асигнувань в повному розмірі, оскільки спір вирішено на користь позивача.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 242-246, 250, 255, 162 КАС України, суд -

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00003650722 від 28.10.2020 року ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00003660722 від 28.10.2020 року ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.

Стягнути з Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (73003, м. Херсон, пр-т Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 39394259) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕРЕН" (73009, м. Херсон, вул. Нафтовиків, 19, код ЄДРПОУ 41737731) судовий збір в розмірі 27670 (двадцять сім тисяч шістсот сімдесят) грн 33 коп..

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 05 травня 2021 р.

Суддя О.В. Ковбій

кат. 111030300