Ухвала суду № 96758011, 07.05.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

з питання повернення позову

07 травня 2021 року справа № 520/7104/21

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Сліденко А.В., розглянувши питання прийняття до розгляду позову ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач, заявник, громадянин, пенсіонер) до ГУ ПФУ в Харківській області (далі за текстом - пенсійний орган), Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Харківській області (далі за текстом - Ліквідаційна комісія) про: 1) визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Харківській області з приводу відмови у проведенні перерахування та виплати ОСОБА_1 пенсії у відповідності чинного законодавства та згідно до протоколу за пенсійною справою 2003009966 (МВС) від 04.03.2011 року, що було причиною призначення пенсії ОСОБА_1 ; 2) визнання противоправними дій Ліквідаційної комісії ГУ МВСУ в Харківській області з приводу ненадання довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), яка відповідала б формі, викладеній у Додатку 3 до Постанови КМУ від 13.02.2008р. №45 станом на день звернення з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військове звання, процентна надбавка за вислугу років, надбавка за особливо важливі завдання - 100%, премія - 35% згідно до протоколу за пенсійною справою 2003009966 (МВС) від 04.03.2011 року, що було причиною призначення пенсії ОСОБА_2 для надання до Пенсійного фонду Харківської області та для проведення у подальшому перерахунку пенсії; 3) зобов`язання ГУ ПФУ в Харківській області виплатити ОСОБА_1 перераховану пенсію згідно до протоколу за пенсійною справою 2003009966 (МВС) від 04.03.2011 року, який був підставою призначення пенсії (тобто первинний документ), з урахуванням таких категорій грошового забезпечення: посадовий оклад, оклад за військове звання, процентна надбавка за вислугу років - 35%, надбавка за особливо важливі завдання - 100%, премія - 35%, починаючи з дня прийняття даної позовної заяви судом, -

встановив:

Ухвалою суду від 26.04.2021р. у зв`язку із недоліками в оформленні позов було залишено без руху.

Із посиланням на останню у часі правову позицію постанови Верховного Суду від 31.03.2021р. по справі №240/12017/19 суд запропонував заявнику подати заяву про поновлення пропущеного строку на звернення до адміністративного суду.

05.05.2021р. до суду надійшла заява позивача, де викладена незгода із ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.2021р. у справі №520/7104/21, а також довід про відсутність строкового обмеження відповідно до ст.51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", і зазначено про необхідність прийняття позову до розгляду.

Отже, заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду позивач не подав.

Окрім того, ухвалою від 26.04.2021р. заявник був зобов`язаний конкретизувати усі сформульовані вимоги або за календарною датою настання події вчинення відповідачами управлінського волевиявлення, або за датою бажаного заявником перерахунку пенсії.

Ця вимога суду фактично була залишена заявником без виконання за винятком посилання заявника на виникнення права на перерахунок пенсії з 01.01.2016р. (абз.3 стор.3 заяви від 05.05.2021р.)

Вирішуючи питання про належність оформлення позову та про виконання вимог ухвали суду від 26.04.2021р., суд зазначає, що в матеріалах справи наявна копія листа ГУ ПФУ в Харківській області від 15.03.2021р. №2601 2240/П03/8200/24, яким надана відповідь на звернення заявника від 15.02.2021р. і указано, що відсутні підстави для направлення до Ліквідаційної комісії ГУ МВС України списків для отримання довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії.

Окрім того, в матеріалах позову наявна копія листа Ліквідаційної комісії ГУ МВСУ в Харківській області від 25.01.2021р. №П-4/119/29/29-2-2021, яким надана відповідь на звернення заявника від 04.01.2021р. і указано, що Ліквідаційна комісія не має підстав для складання нової довідки про розмір грошового забезпечення і направлення цієї довідки до пенсійного органу.

Також в матеріалах справи наявна копія довідки про грошове забезпечення №100/32903-2003009966, котра складена відносно заявника за посадою "заступник начальника лінійного управління на Південно-Західній залізниці - начальника слідчого відділу УМВСУ на ЗТ - заступника начальника головного управління" із посиланням на ст.63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", постанову КМУ від 11.11.2015р. №988, постанову КМУ від21.02.2018р. №103, де відображено грошове забезпечення станом на 01.01.2016р., а саме: оклад за посадою - 4.300,00грн., оклад за спеціальним званням "полковник поліції" - 2.400,00грн., надбавка за вислугу років у розмірі 40% - 3.015,00грн., а загалом - 9.715,00грн.

Таким чином, у спірних правовідносинах відповідачами (ані пенсійним органом, ані Ліквідаційною комісією) у сфері пенсійного забезпечення відносно заявника не приймалось жодних рішень у розумінні п.19 ч.1 ст.4 КАС України.

Бездіяльності відповідачів заявник у межах справи №520/7104/21 також не оскаржує.

Оскаржуючи дії відповідачів, заявник не конкретизує ані письмової форми проявів реалізації владної управлінської функції, ані календарної дати вчинення владної управлінської функції.

За відсутності будь-яких інших об`єктивних даних, суд змушений виходити із того, що за змістом позову ці дії втілені у листі ГУ ПФУ в Харківській області від 15.03.2021р. №2601 2240/П03/8200/24 та у листі Ліквідаційної комісії ГУ МВСУ в Харківській області від 25.01.2021р. №П-4/119/29/29-2-2021.

Однак, суд відзначає, що листування громадянина із адміністративними органами у порядку Закону України "Про звернення громадян" у сфері пенсійного забезпечення шляхом направлення саме звернень, а не скарг, не може бути кваліфіковано ані у якості досудового порядку урегулювання спору, ані у якості виникнення нової правової підстави для подання позову, спрямованого на перерахунок розміру раніше вже призначеної пенсії.

Саме такий за змістом правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.12.2020р. у справі №510/1286/16-а (котра має перевагу над іншими правовими висновками з приводу строку на звернення громадянина до суду у спорах про захист права на пенсію як остання у часі), де указано, що "Згідно з частиною другою статті 99 КАС (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Статтею 100 КАС (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 122, та 123 КАС (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року).

Водночас варто зазначити, що спеціальне законодавство у сфері соціального захисту містить такі три норми.

Згідно зі статтею 87 Закону № 1788-ХІІ нараховані суми пенсії, не затребувані пенсіонером своєчасно, виплачуються за минулий час не більш як за 3 роки перед зверненням за одержанням пенсії. Суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до статті 46 Закону № 1058-ІV нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Згідно з частиною третьою статті 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Відповідно до статті 55 цього Закону нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але своєчасно не отримав з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більш як за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми недоотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу ПФУ, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Буквальне тлумачення наведених норм права дає підстави вважати, що ці норми стосуються вже нарахованих сум пенсій за минулий час, однак не виплачених з вини ПФУ.

Отже, Велика Палата Верховного Суду вважає, що норми статті 87 Закону № 1788-ХІІ, статті 46 Закону № 1058-ІV і статей 51, 55 Закону № 2262-ХІІ (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії) підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов: 1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом; 2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.

Разом із цим до 8 серпня 2016 року ОСОБА_1 не зверталася до Управління ПФУ щодо проведення перерахунку пенсії та не оскаржувала дії чи бездіяльність Управління ПФУ.

У справі, що розглядається, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом у зв`язку із тим, що пенсійний орган не врахував їй при призначенні пенсії суми отриманих нею виплат, з яких сплачено страхові внески, а отже, ці суми не нараховані і є спірними.

З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду вважає, що обґрунтування, наведені в ухвалі Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 2 квітня 2019 року про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, не створюють підстави для вирішення усіх окреслених в цій ухвалі питань.

Порушені у зазначеній ухвалі питання, на вирішенні яких наполягав Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, не розкривають наявності виключної правової проблеми у цій конкретній справі, оскільки суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що позивачкою строк звернення до адміністративного суду дотриманий та визнали її право на перерахунок пенсії як державному службовцю з дати призначення пенсії.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що, визначаючи початок перебігу строку звернення до адміністративного суду, важливо встановити той момент, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення її прав. У спорах, що виникають з органами ПФУ, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу ПФУ відповіді на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.

Отже, в цьому випадку початок перебігу строку звернення до адміністративного суду слід пов`язувати з датою отримання листа-відповіді, листа-роз`яснення від органу ПФУ на запит особи про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 дізналася про призначення їй пенсії у неналежному розмірі, отримавши довідку Управління ПФУ про складові заробітної плати від 1 серпня 2016 року № 1020/04. У зв`язку із цим 1 серпня 2016 року ОСОБА_1 подала до Управління ПФУ заяву про проведення перерахунку розміру пенсії і, отримавши 8 серпня 2016 року відмову у перерахунку, 10 серпня 2016 року звернулася до суду із цим позовом, що свідчить про дотримання встановленого статтею 99 КАС шестимісячного строку."

Отже, відносно положень статей 51, 55 Закону № 2262-ХІІ (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії) Великою Палатою Верховного Суду чітко сформульовано правило, згідно з яким підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов: 1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом; 2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.

У спірних правовідносинах право заявника на перерахунок пенсії з 01.01.2016р. виникло на підставі Закону України від 23.12.2015р. №900-VIII, постанови КМУ від 11.11.2015р. №988, постанови КМУ від 21.02.2018р. №103.

Про порушення власного права на отримання пенсії у бажаному розмірі заявник повинен був довідатись принаймні не пізніше від 01.01.2019р., коли на протязі 2018р. неодноразово отримував пенсію у меншому від очікуваного розмірі.

Незважаючи на відсутність об`єктивних перешкод у вчиненні дій із захисту власного права заявник за викладеними у позові твердженнями розпочав листування з Ліквідаційною комісією ГУ МВСУ в Харківській області та ГУ ПФУ в Харківській області з приводу перерахунку розміру раніше призначеної пенсії лише на початку січня 2021р., тобто по минуванню більш як двох років від завершення року проведення перерахунку розміру раніше призначеної пенсії.

Тому, результати такого листування не можуть бути кваліфіковані у якості нової підстави для звернення до суду.

Посилання заявника на інші рішення та правові позиції Верховного Суду спростовуються останніми у часі правовими позиціями постанови Верховного Суду від 31.03.2021р. по справі №240/12017/19 та постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.12.2020р. у справі №510/1286/16-а.

Викладені у перелічених рішеннях Верховного Суду правові позиції є абсолютно застосовними до спірних правовідносин, оскільки пенсія заявнику у бажаному ним розмірі не перераховувалась і не нараховувалась.

Вимоги суду про конкретизацію у резолютивній частині позову дати перерахунку пенсії (тобто приведення позову у відповідність до вимог п.4 ч.5 ст.160 та п.5 ч.5 ст.160 КАС України) залишились проігнорованими заявником.

Зокрема, заявником у тексті позову не указано календарної дати, станом на яку Ліквідаційною комісією має бути складено довідку про грошове забезпечення.

Також заявником у тексті позову не указано календарної дати, станом на яку ГУ ПФУ в Харківській області має бути проведено перерахунок розміру раніше призначеної пенсії.

У тексті резолютивної частини позову заявник прагне до визнання неправомірними дій Ліквідаційної комісії з приводу відмови у видачі довідки про грошове забезпечення за таким складовим елементом як "оклад за військовим званням" та спонукання Ліквідаційної комісії до виготовлення довідки про грошове забезпечення за таким складовим елементом як "оклад за військовим званням".

Між тим, заявнику, який проходив публічну службу у порядку Закону України "Про міліцію", підлягало присвоєнню не військове звання, а спеціальне звання атестованого співробітника органів внутрішніх справ України.

До того ж до матеріалів справи усупереч п.4 ч.5 ст.160, п.5 ч.5 ст.160, ч.4 ст.161 КАС України не приєднано доказів присвоєння заявнику військового звання і таких обставин не наведено у тексті позову.

Вимогою позову є намір на отримання довідки про грошове забезпечення для подання до Пенсійного фонду Харківської області, хоча на території України такого суб"єкта владних поноважень взагалі не існує.

До того ж вимога про витребування у Ліквідаційної комісії довідки про грошове забезпечення для надання цієї довідки для пенсійного органу взагалі не підлягає вирішенню у порядку адміністративного судочинства.

Наостанок суд змушений зазначити, що заявник сформулював дві цілком окремі та самостійні вимоги немайнового (нематеріального) характеру, а саме: 1) вимогу про визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Харківській області з приводу відмови у проведенні перерахунку та виплаті пенсії (і похідну від неї - вимогу про зобов`язання здійснити перерахунок пенсії та вимогу про зобов`язання виплатити пенсію) та 2) вимогу про визнання протиправними дій Ліквідаційної комісії ГУМВСУ в Харківській області з приводу ненадання довідки про грошове забезпечення за формою Додатку №3 до постанови КМУ від 13.02.2008р. №45 із відображенням окладу за посадою, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за виконання особливо важливих завдань, премії у розмірі 35% (і похідну від неї вимогу про витребування довідки про грошове забезпечення за формою Додатку №3 до постанови КМУ від 13.02.2008р. №45 із відображенням окладу за посадою, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за виконання особливо важливих завдань, премії у розмірі 35%).

Разом із тим, усупереч ч.3 ст.161 КАС України до матеріалів позову приєднано документ про оплату 908,00грн. судового збору, що за змістом норм Закону України "Про судовий збір" відповідає лише одній вимозі немайнового (нематеріального) характеру.

З огляду на зміст заявлених вимог та положення Закону України "Про судовий збір" для усунення недоліку позивачу належить подати до суду або оригінал документу про оплату судового збору у розмірі 908,00грн. на рахунок - UA678999980313141206084020661, одержувач - ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101 , код одержувача - 37874947, банк одержувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), МФО - 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101; або докази звільнення від оплати судового збору.

Оскільки заявник не подавав жодних документів до пенсійного органу і не формулював таких вимог, то суд не знаходить підстав для поширення на спірні правовідносини правила абз.2 ст.51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".

Викладені фактори є недоліками в оформленні матеріалів позову, підлягали усуненню, але залишились невиправленими заявником.

Незважаючи на саме таку процесуальну поведінку заявника, суд вважає за слушне керуватись ч.2 ст.121 КАС України і продовжити строк для усунення недоліків в оформленні позову.

Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.4-9, 12, 121, 122, 123, 160, 161, 169, 241-248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

ухвалив:

1.Продовжити строк на усунення недоліків в оформленні позову - на 10 днів від дати отримання цієї ухвали.

2.Встановити способом усунення недоліків в оформлені позову - подачу процесуального документа, оформленого у відповідності до вимог ст.ст.160 і 161 КАС України із викладенням вимог про визнання неправомірними дій із відображенням календарної дати та форми документальної фіксації, із відображенням: конкретної календарної дати, станом на яку повинна бути складені довідка про грошове забезпечення; конкретної календарної дати, станом на яку має бути проведений перерахунок пенсії; доказів існування такого суб`єкта владних повноважень - як Пенсійний фонд Харківської області; доказів присвоєння військового звання; доказів оплати судового збору за одну окрему та самостійну вимогу майнового (нематеріального) характеру; юридично умотивованого і документально доведеного клопотання про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з причини дії нездоланних і непередбачуваних факторів, відвернення яких знаходилось поза межами волі та фізичних можливостей заявника - разі заявлення вимог поза межами строку згідно з ч.2 ст.122 КАС України.

3.Роз`яснити, що невиправлення недоліків в оформленні позову зумовлює повернення позову, що не позбавляє особу права повторного звернення до суду у встановленому законом порядку.

4.Роз`яснити, що ухвала набирає законної сили з моменту підписання; може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів від дати прийняття.

Суддя Сліденко А.В.