Ухвала суду № 96757694, 06.05.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

06 травня 2021 року м. Рівне №460/2672/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області до Релігійної громади церкви Євангельських християн-баптистів "Спасіння" міста Острог про застосування заходів реагування,

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області (далі - позивач) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Релігійної громади церкви Євангельських християн-баптистів "Спасіння" міста Острог (далі - відповідач), в якому просить суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи житлових будинків (будинків Милосердя) Релігійної громади церкви Євангельських християн-баптистів "Спасіння" міста Острог за адресами: Острозький район, с. Межиріч, вул. Нова, 1, 6, - шляхом опечатування вхідних дверей та відключення від системи електрозабезпечення, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Ухвалою суду від 06.04.2021 позову заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, до яких долучив докази на усунення виявлених в ході перевірки порушень. Також у відзиві відповідач заявив клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, або у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін, а також про залучення третіх осіб без самостійних вимог щодо предмету спору, виклик свідків.

Суд звертає увагу на те, що Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не визначений порядок вирішення клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Разом з тим, згідно з частиною третьою статті 166 КАС України, заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Враховуючи, що розгляд вказаної справи здійснюється судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, суд вважає за можливе здійснити розгляд заявлених відповідачем клопотань в порядку письмового провадження.

Вирішуючи клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, або у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 12 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Пунктом 10 частини 6 цієї ж статті визначено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті (ч. 2 ст. 257 КАС України).

Згідно із ч. 4 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положеннями ч. 1, 4 ст. 260 КАС України встановлено, що питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Так, оцінивши категорію та складність справи, кількість сторін, обсяг та характер доказів у справі, обраний позивачем спосіб захисту під час вирішення питання про відкриття провадження у вказаній справі, суд прийшов до висновку, що характер спірних правовідносин і предмет доказування не потребують заслуховування пояснень представників сторін та, відповідно, розгляд справи в порядку загального позовного провадження для повного та всебічного встановлення обставин справи, у зв`язку з чим суд постановив ухвалу про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

На обґрунтування клопотання відповідачем зазначено, що позивачем не здійснювалась перевірка житлового будинку, який належить відповідачу та знаходиться по АДРЕСА_1 і щодо якого пропонується застосувати заходи реагування. Крім того, припис позивача про усунення порушень є протиправним.

З даного приводу суд зауважує, що предметом спору у даній адміністративній справі не є оскарження рішень дій чи бездіяльність позивача з приводу правомірності проведення перевірки, тому під час розгляду даної справи обставини щодо правомірності її проведення та правомірність припису про усунення порушень судом не встановлюються. За наведеного, посилання відповідача на обставини не проведення перевірки позивачем, протиправність припису, як на підставу розгляду даної справи у загальному позовному провадженні є неприйнятними, отже клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні задоволенню не належить. Крім того, оцінивши категорію та складність справи, кількість сторін, обсяг та характер доказів, наявних у справі, суд прийшов до висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, отже клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін також задоволенню не належить.

Щодо залучення третіх осіб.

Відповідач зазначає, що до участі у справі слід залучити третіх осіб, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , які проживають за адресою: АДРЕСА_2 , а також: ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_19 як законного представника малолітніх ОСОБА_20 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_21 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ОСОБА_22 , ОСОБА_22 як законного представника малолітніх ОСОБА_23 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) та ОСОБА_24 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , які проживають за адресою: АДРЕСА_2 , як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, позаяк задоволення позову грубо порушить права тимчасових мешканців житлових будинків.

Так, відповідно до ч. ч. 2, 4 ст. 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

З системного аналізу ст. 49 КАС України вбачається, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, підлягають залученню до участі у справі, якщо рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки.

Зважаючи на те, що предметом розгляду даної справи є застосування заходів реагування, а також враховуючи, що відповідачем зазначено, та підтверджено відповідними доказами, що саме він є власником житлових будівель за адресою: АДРЕСА_3 , суд вважає, що рішення у справі не впливає на права, свободи, інтереси або обов`язки осіб, які тимчасово, з дозволу відповідача, як власника цих приміщень, проживають у цих житлових будинках, а тому суд не вбачає підстав для залучення наведених вище осіб до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Щодо виклику свідків.

Як вбачається із відзиву, відповідач просить викликати в судове засідання наступних свідків: ОСОБА_27 (місце проживання: АДРЕСА_4 ) - допит щодо обставини не проведення позапланової перевірки у житловому будинку АДРЕСА_2 ; ОСОБА_28 (місце проживання: АДРЕСА_5 ) - допит щодо обставини не проведення позапланової перевірки у житловому будинку АДРЕСА_2 ; ОСОБА_29 (місце проживання: АДРЕСА_2 ) - допит щодо обставини не проведення позапланової перевірки у житловому будинку АДРЕСА_2 ); ОСОБА_30 (місце проживання: АДРЕСА_6 ) - допит щодо обставини не проведення позапланової перевірки у житловому будинку АДРЕСА_2 ; ОСОБА_31 (місце перебування: АДРЕСА_7 ) - допит щодо обставини не проведення позапланової перевірки у житловому будинку АДРЕСА_2 .

За змістом ч. 1 ст. 65 КАС України, як свідок в адміністративній справі судом може бути викликана будь-яка особа, якій відомі обставини, що належить з`ясувати у справі.

Разом з тим, як наведено вище по тексту, предметом спору у даній адміністративній справі не є оскарження рішень дій чи бездіяльність позивача з приводу проведення перевірки, тому під час розгляду даної справи обставини щодо правомірності проведення перевірки чи правомірність прийнятого припису про усунення порушень, судом не встановлюються. Отже немає необхідності у виклику свідків з приводу обставин не проведення позапланової перевірки у житловому будинку АДРЕСА_2 .

Таким чином, перевіривши зазначені у клопотаннях відповідача доводи та аргументи на предмет їх відповідності нормам законодавства України та з`ясованим судом обставинам, а також оцінивши докази, які долучені учасниками справи, суд прийшов до висновку про необґрунтованість клопотань відповідача, та, як наслідок відсутність підстав для їх задоволення.

Керуючись статтями 12, 243, 248, 256, 257, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Клопотання Релігійної громади церкви Євангельських християн-баптистів «Спасіння» міста Острог про розгляд адміністративної справи № 460/2672/21 в порядку загального позовного провадження або у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін, про залучення третіх осіб без самостійних вимог щодо предмету спору, виклик свідків, - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Т.О. Комшелюк