Рішення № 96757490, 07.05.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/8328/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Аракелян М.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АрселорМіттал Пекеджінг Україна» (код ЄДРПОУ 34611849; адреса: вул. Заводська, 3, с. Салгани, Білгород-Дністровський район, Одеська область, 67704) до Одеської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333459, адреса: вул. Івана та Юрія Лип, 21А, м. Одеса, 65078) про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,-

ВСТАНОВИВ:

31 серпня 2020 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АрселорМіттал Пекеджінг Україна» до Одеської митниці Держмитслужби, у якому позивач просить суд:

визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500220/2020/000004/2 від 20.07.2020 року;

визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500220/2020/00012.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 16.07.2020 року позивачем для митного оформлення товару подано до митного органу митну декларацію, в якій митну вартість товару визначено за першим методом - за ціною договору. 20.07.2020 року позивачем отримано рішення про коригування митної вартості товарів від 20.07.2020 року та картку відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Позивач, вважаючи, що рішення про коригування митної вартості товарів від 20.07.2020 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення є необґрунтованими, звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 17.09.2020 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у даній справі, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 05.10.2020року.

У підготовче засідання по справі призначене на 05 жовтня 2020 року oсоби, які беруть участь у справі не з`явились. 05.10.2020 року від представника позивача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання у зв`язку із ненадходженням відзиву на позовну заяву від відповідача. З урахуванням викладеного судом було прийнято рішення відкласти підготовче засідання на 20.10.2020 року.

12.10.2020 року за вх.№ 42218/20 від Одеської митниці Держмитслужби надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позов не визнає, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці Держмитслужби разом з митною декларацією містилися розбіжності та відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, що було підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови органу доходів і зборів у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Судове засідання призначене на 20 жовтня 2020 р. було перенесено у зв`язку з перебування судді на лікарняному та призначено на 04 листопада 2020 р.

04.11.2020 року за вх. № 46450/20 від Товариства з обмеженою відповідальністю «АрселорМіттал Пекеджінг Україна» надійшла відповідь на відзив, в якій представник підтримав позицію викладену в позовній заяві.

У підготовче засідання по справі призначене на 04 листопада 2020 року представники oсіб, які беруть участь у справі не з`явились. 04.11.2020 року від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. З урахуванням викладеного судом було прийнято рішення відкласти підготовче засідання на 23.11.2020 року.

Судове засідання призначене на 23 листопада 2020 р. було перенесено у зв`язку з перебуванням судді у відпустці та призначено на 09 грудня 2020 р. 11:30 год.

Судове засідання призначене на 09 грудня 2020 р. було перенесено у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному та призначено на 24 грудня 2020 р. 11:30 год.

У підготовче засідання 24 грудня 2020 р. учасники справи явку представників не забезпечили. Про дату час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Ухвалою суду від 24.12.2020 року закрито підготовче провадження у справі № 420/8328/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АрселорМіттал Пекеджінг Україна» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 19.01.2021 р. о 12:30 год.

У судове засідання для розгляду справи по суті на 19.01.2021 р. о 12:30 год. представники сторін не прибули, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином та своєчасно, що підтверджується письмовими доказами наявними в матеріалах справи.

19.01.2021 року за вх. № ЕП/1276/21 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника..

Згідно ч.9 ст.205 КАСУ якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

07.07.2020 року між ТОВ «АрселорМіттал Пекеджінг Україна» (Покупець) та ТОВ «ТД Рамтекс-Трейдинг» (Постачальник) укладено договір поставки №0707 (а.с.31-34).

Відповідно до п.1.1. Договору, Постачальник зобов`язується передати, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар - жерсть ЕЖК, у порядку визначеному даним Договором.

Згідно п.1.2. Договору номенклатура, об`єм, ціна, вартість, строки та умови поставки, строки та умови оплати партії продукції визначаються в Специфікаціях, які є невід`ємною частиною Договору.

Пунктом 2.4. Договору передбачено, що загальна вартість Договору орієнтовно складає 2 000 000 доларів США й складається із суми вартості окремо поставлених партій товару, вказаних в Специфікаціях.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що поставка товару Покупцеві здійснюється відповідно до умов, визначених в Специфікаціях. Умови поставки здійснюються відповідно до міжнародних правил «Инкотермс-2010».

Відповідно до п. 3.3. Договору на кожну партію товару Постачальник повинен надати наступні документи:

- Рахунок-фактура (інвойс);

- Пакувальний листок;

- CMR (у разі розгрузки автомобільним транспортом)

- Сертифікат якості

- Електронна експортна декларація.

З метою здійснення митного оформлення товару, 16.07.2020 року ТОВ «АрселорМіттал Пекеджінг Україна» для митного оформлення товару подано до митного органу митну декларацію № UА500220/2020/001837, в якій митну вартість товару було визначено за першим методом - за ціною договору (а.с.5-8).

Для підтвердження вказаних у декларації відомостей, до митного органу подано наступні документи:

- банківські виписки від 13.07.2020 року (а.с.9-10);

- каталог виробника товару від 13.07.2020 року (а.с.11-14);

- інформація про ціну № 0903-inf від 17.07.2020 року (а.с.16-22);

- калькуляція від 01.07 2020 року (а.с.23);

- договір поставки №0707 від 07.07.2020 року (а.с.31-34);

- специфікація № 1 від 07.07.2020 року (а.с.35);

- заявка-договір № 080720/8/14/14.3 від 08.07.2020 року на транспортно-експедиційне обслуговування (а.с.36);

- фітосанітарна електронна довідка № 5684659 від 15.07.2020 року (а.с.37);

- прайс-лист від 07.07.2020 року (а.с.38);

- довідка про транспортно-експедиційні втрати № 36 від 13.07.2020 року (а.с.39);

- платіжне доручення № 33 від 10.07.2020 року (а.с.40);

- платіжне доручення № 34 від 13.07.2020 року (а.с.41);

За результатами перевірки митної декларації від 16.07.2020 року № UА500220/2020/001837 Одеською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 20.07.2020 року №UA500220/2020/000004/2 «Про коригування митної вартості товарів» та на підставі вказаного рішення митним органом декларанту видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 500220/2020/00012 (а.с.47-50), в результаті чого визначено митну вартість товару за резервним методом, що призвело до збільшення суми митних платежів на суму 10658,61грн.

У пункті 33 рішення описані виявлені недоліки, в зв`язку із чим запропоновано декларанту надати додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації, каталог та прайс-лист виробника товару, копію митної декларації країни відправлення, висновок про вартісні характеристики товару.

17.07.2020р. декларантом були надані в електронному вигляді додаткові документи, які були визнані митницею недостатніми для визнання задекларованої митної вартості.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Частиною 2 ст.52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

За правилами ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається ч.2 ст.53 МК України.

Відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений положеннями даної статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 МК України).

Як встановлено ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.4 ст.54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 6 статті 54 МК України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

З наведеного вбачається, що митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Згідно до приписів пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути па ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом за зазначеними у рішенні МД.

Також, посилання відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на відомості з бази даних ЄАІС Держмитслужби України не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.

Слід зазначити, що Єдина автоматизована інформаційна система (ЄАІС) ДПС України закрита для вільного доступу, що позбавляє декларанта можливості довести задекларовану митну вартість.

Щодо цього питання, Верховний Суд сформував правову позицію, зазначивши, що «формально нижчий рівень митної вартості імпортованого Позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню» (постанови від 21.02.2018 року у справі №820/17417/14, від 04.09.2018 року у справі №818/1186/17).

Відповідачем ані у рішенні, ані в ході розгляду справи в суді не аргументовано, чому надані, у тому числі на вимогу Митниці, документи, не підтверджують задекларовану за ціною договору митну вартість.

З урахуванням наведеного, твердження митного органу, якими обґрунтовано рішення про коригування митної вартості товару, суд вважає необґрунтованими, так як контролюючим органом не доведено існування розбіжностей у складових митної вартості товару, що унеможливили б визначення митної вартості за ціною контракту, тобто за першим методом.

Суд звертає увагу на позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 20.02.2018 за результатом розгляду справи №809/1884/16, згідно якої посилання відповідача на те, що сума, яка зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі), поданому декларантом, не була підтверджена, є безпідставними, оскільки положення статті 53 Митного кодексу України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару.

Декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено органом доходів і зборів.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем надані відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені МК України, що дають можливість визначити митну вартість товару за першим методом визначення митної вартості – за ціною договору (контракту).

Подані документи ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, які підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця.

В свою чергу, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна неможливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем, а тому висновки щодо документального не підтвердження позивачем митної вартості товару є необґрунтованими, а подальше коригування його вартості за допомогою резервного методу є протиправним, порушує право позивача на сплату митних платежів відповідно до вимог законодавства та укладеного контракту.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідачем не доведено обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено, тобто основні документи містили всі числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в митній декларації.

Суд зазначає, що за умовами договору, витрати щодо пакування товару несе його продавець, а не позивач, а у відповідності до п. б ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, понесені покупцем - вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами.

В даному випадку вартість пакування включена до ціни товару, поставленого позивачу, а тому зауваження митного органу щодо відсутності даних щодо складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару є необґрунтованими та безпідставними.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, однак відповідач не довів наявність розбіжностей в поданих документах, подані документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а також надавали можливість відповідачу визначити митну вартість товару, відповідач не мав права витребовувати у позивача додаткові документи та відмовляти у розмитненні товару позивачу за ціною контракту.

Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, у відзиві на позов відповідачем не спростовані доводи позивача.

Посилання відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на наявність інформації про те, що подібний товар був оформлений за вищою митною вартістю суд не приймає до уваги, оскільки, відомості з інформаційної бази даних носять допоміжний інформаційних характер та не є безперечним доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.

Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не доведено суду, що надані позивачем документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, суд дійшов висновку, що прийняте Одеською митницею Держмитслужби рішення про коригування митної вартості товарів №UA500220/2020/000004/2 від 20.07.2020 року та картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Держмитслужби № UA 500220/2020/00012 від 20.07.2020 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Звежинський проти Польщі», заява №34049/96 відповідно до п.71 якого суд повторює, що позбавлення майна, у значенні цього речення, може бути виправданим, лише якщо воно відбувається в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом. Крім того, будь-яке втручання у право власності має відповідати критерію пропорційності (цит. вище справа Брумареску). Суд нагадує, що під час втручання необхідно дотримуватися "справедливої рівноваги" між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основних прав людини (див. рішення у справі «Pressos Compania Naviera S. A. та інші проти Бельгії» від 20 листопада 1995, серія A, N 332, с. 23, п. 38). Цю рівновагу буде порушено, якщо людині доведеться нести надто специфічний або надмірний тягар (див. цит. вище рішення у справі Спорронга і Льонрота. При цьому, п. 73 суд підкреслює, що, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти коректно і дуже послідовно (див. цит. вище рішення у справі «Беєлер проти Італії»). Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги викладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на зазначене та згідно із ст.139 КАС України судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю «АрселорМіттал Пекеджінг Україна» у загальній сумі 2102,00 грн., сплачені згідно платіжного доручення № 2287 від 28.08.2020 року підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АрселорМіттал Пекеджінг Україна» (код ЄДРПОУ 34611849; адреса: вул. Заводська, 3, с. Салгани, Білгород-Дністровський район, Одеська область, 67704) до Одеської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333459, адреса: вул. Івана та Юрія Лип, 21А, м. Одеса, 65078) про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500220/2020/000004/2 від 20.07.2020 року Одеської митниці Держмитслужби.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500220/2020/00012 Одеської митниці Держмитслужби.

Стягнути з Одеської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333459) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АрселорМіттал Пекеджінг Україна» (код ЄДРПОУ 34611849) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві гривні) грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. 293,295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя М.М. Аракелян