Рішення № 96757271, 07.05.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2021 року справа №380/3084/21

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А0998 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до Військової частини А0998(місцезнаходження: 81000, Львівська область, м.Яворів, вул.Хрестителя, код ЄДРПОУ 07652444), в якому просить :

-визнати протиправною бездіяльність Військової частини А0998 щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з січня 2016року по січень 2019року включно, де вважати за період з січня 2016року по лютий 2018року базовим місяцем для обчислення січень 2008року та за період з березня 2018року по січень 2019року базовим місяцем для обчислення березень 2018 року;

-зобов`язати Військову частину А0998 нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з січня 2016року по січень 2019року включно, з врахуванням за період з січня 2016року по лютий 2018року базового місяця для обчислення січень 2008року та за період з березня 2018року по січень 2019року базового місяця для обчислення березень 2018року.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивач проходив військову службу у Збройних Силах України. Згідно з наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 08.02.2019 №37 його було виключено зі списків особового складу частини і всіх видів забезпечення, у зв`язку із вибуттям до нового місця служби у м.Львів. Наказом командира ВЧ А0998 (по стройовій частині) від 18.03.2019 №57 позивача виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення. В день виключення зі списків особового складу та всіх видів забезпечення військова частина А0998 зобов`язана була провести з ним повний розрахунок. Проте на дату закінчення проходження військової служби відповідач не виплатив позивачу індексацію грошового забезпечення в період проходження військової служби за період з січня 2016року по січень 2019року включно. 15.12.2020 представник позивача звернувся до відповідача із адвокатським запитом про надання інформації та документів, у якому серед іншого просив повідомити чи були періоди не нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення та що було підставою для цього. В лютому 2021 року йому стало відомо про те, що відповідач здійснював нарахування індексації неправильно, що призвело до нарахування індексації грошового забезпечення у занижених розмірах, оскільки при нарахуванні індексації грошового забезпечення невірно було встановлено базовий місяць у зв`язку зі зміною розмірів грошового забезпечення. Більше того, протягом січня 2016 року по лютий 2018 року взагалі індексація не нараховувалась та виплачувалась. Тому представник позивача звернувся до відповідача із адвокатським запитом про надання інформації та документів, у якому серед іншого просив повідомити чи були періоди ненарухуванню позивачу індексації грошового забезпечення та що було підставою для цього. Листом відповідач повідомив представника позивача про те, що проведення індексації здійснюється в межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів. За час проходження позивачем військової служби та при звільненні запитань по питанню нарахування і виплати грошового забезпечення та індексаціїї у нього не було. Фінансово-господарська діяльність ВЧ А0998 за 2015-2019роки перевірена аудитом, порушень по виплаті грошового забезпечення та індексації не було. Вважає дії військової частини щодо неправильного визначення базового місяця та внаслідок цього неправильного нарахування виплати такої індексації у спірний період протиправними та необґрунтованими, оскільки індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці та є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.З наведених підстав позивач просив позов задовольнити повністю.

Відповідач правом на подання відзиву передбаченим ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України не скористався, свою позицію стосовно позову не висловив.

Частиною 6 ст. 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, дослідивши докази, які наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині А0998.

Відповідно до посвідчення від 23.03.2015 серії НОМЕР_2 позивач є учасником бойових дій.

Згідно з наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 08.02.2019 №37 ОСОБА_1 було виключено зі списків особового складу частини і всіх видів забезпечення, у зв`язку із вибуттям до нового місця служби у м.Львів.

Наказом командира ВЧ А0998 (по стройовій частині) від 18.03.2019 №57 позивача виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення. При виключенні із списків особового складу позивача не було проведено усіх розрахунків щодо нарахування та виплати йому індексації грошового забезпечення.

15.12.2020 представник позивача звернувся до командира ВЧ А0998 із адвокатським запитом про надання інформації та документів, у якому серед іншого просив повідомити чи були періоди ненарухуванню ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення та що було підставою для цього.

30.12.2020 відповідач у відповідь на вказане звернення листом за вх№5059 повідомив, що індексація грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по лютий 2018 року не проводилася, у зв`язку з тим, що відповідно до ст.51 Бюджетного Кодексу України керівники бюджетних установ здійснюють фактичні видатки на грошове забезпечення лише в межах фонду грошового забезпечення. Для виплати індексації в грудні 2015 року - лютому 2018 року фінансового ресурсу в Міністерстві оборони України не було. Фінансування на виплату індексації не здійснювалося. На підставі вказівок директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 04.01.2016 №248/3/9/1/2 та 10.02.2016 №248/3/9/1/108 нарахування та виплата індексації грошового забезпечення з 01.12.2015 в Збройних Силах України не здійснювалось. Водночас, за час проходження позивачем військової служби та при звільненні запитань по питанню нарахування і виплати грошового забезпечення та індексаціїї у нього не було. Фінансово-господарська діяльність ВЧ А0998 за 2015-2019роки перевірена аудитом, порушень по виплаті грошового забезпечення та індексації не було.

Не погодившись з діями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися, суд виходить з такого.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, регулює Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII).

Відповідно до положень статті 1-2 вказаного Закону, військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

Частиною 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

В силу абзацу 2 частини 3 статті 9 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін (статті 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 № 2017-III).

Статтею 19 цього Закону визначено, що державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Поняття індексації грошових доходів наведене у Законі України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-XII, де зазначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Так, згідно із статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їхніх сімей і пенсій, які індексуються відповідно до закону за цими видами страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі.

Кабінет Міністрів України може встановлювати інші об`єкти індексації, що не передбачені частиною першою цієї статті.

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів (стаття 9 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»).

У відповідності до статті 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок № 1078).

Пунктом 1-1 Порядку № 1078 зазначено, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 року № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Згідно з пунктом 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: 1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів; 2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету; 3) об`єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів; 4) індексація допомоги по безробіттю, що надається відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, проводиться за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття; 5) індексація стипендій особам, які навчаються, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються; 6) індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, проводиться за рахунок коштів платника аліментів; 7) індексація сум відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також сум, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються.

Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації, у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) - є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

При цьому, посилання відповідача на відсутність коштів для виплати індексації, судом не береться до уваги, оскільки індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів, тому держава не може односторонньо відмовитись від взятих на себе зобов`язань, шляхом не виділення на дані цілі бюджетних асигнувань, без внесення відповідних змін до чинного законодавства щодо зміни соціальних стандартів і нормативів.

Суд також не погоджується з доводами відповідача, що проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах наявних фінансових ресурсів бюджетів на відповідний рік, як на підтвердження правомірності своїх дій по не виплаті позивачу індексації грошового забезпечення, оскільки невиплата індексації є обмеженням його права на оплату праці та не може залежати від наявності або відсутності фінансових ресурсів бюджету.

Зокрема, Європейський Суд з прав людини у справі «Кечко проти України» з цього приводу зазначив, що органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Таким чином, реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Суд звертає увагу також на правову позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у п. 23 справи «Сук проти України» від 10.03.2011, заява № 10972/05, де зазначено, що держава на власний розсуд визначає, які доплати надавати своїм працівникам із державного бюджету. Держава може ввести, призупинити або припинити їх виплату, вносячи відповідні законодавчі зміни. Однак, якщо законодавча норма, яка передбачає певні доплати, є чинною, а передбачені умови - дотриманими, державні органи не можуть відмовляти у їх наданні, доки законодавче положення залишається чинним.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Позиція аналогічного змісту викладена у постановах Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 825/874/17 та від 19.06. 2019 у справі № 825/1987/17.

Щодо визначення «базового» місяця індексації при врегулюванні спірних правовідносин суд зазначає, що в цій частині позовних вимог слід зважати на те, що, як видно з матеріалів справи, індексація грошового забезпечення позивачу за період з січня 2016 по листопад 2018 взагалі не проводилася.

Позивач покликається на те, що 15.12.2020 представник позивача звернувся до відповідача із адвокатським запитом про надання інформації та документів, у якому серед іншого просив повідомити чи були періоди не нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення та що було підставою для цього. В лютому 2021 року йому стало відомо про те, що відповідач здійснював нарахування індексації неправильно, що призвело до нарахування індексації грошового забезпечення у занижених розмірах, оскільки при нарахуванні індексації грошового забезпечення невірно було встановлено базовий місяць у зв`язку зі зміною розмірів грошового забезпечення.

Однак, як видно з довідки про виплачене грошове забезпечення (помісячно) із зазначеним розміром основних і додаткових видів грошового забезпечення та індексацію грошового забезпечення від 30.12.2010, то в ній зазначено «базовий» місяць за період з листопада 2015 по березень 2019, однак відсутні суми індексації грошового забезпечення з січня 2016 по листопад 2018.

Отже, аргументи позивача, що «відповідач здійснював нарахування індексації неправильно, що призвело до нарахування індексації грошового забезпечення у занижених розмірах, оскільки при нарахуванні індексації грошового забезпечення невірно було встановлено базовий місяць у зв`язку зі зміною розмірів грошового забезпечення» є недостовірні, оскільки через відсутність нарахування індексації грошового забезпечення за період з січня 2016 по листопад 2018 взагалі неможливо встановити розмір індексації, не кажучи про його заниження з підстав, зазначених у позовній заяві чи з інших.

Тому, визначення та встановлення «базового» місяця при розрахунку індексації грошового забезпечення позивача за означений період є передчасним, бо фактично суд не може надавати оцінку неіснуючим, на час ухвалення рішення, обставинам.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Верховний Суд у справі №822/3307/17 від 16.04.2020 вказав, що ненарахування та невиплата позивачу індексації грошового забезпечення у зв`язку з відсутністю бюджетного фінансування є протиправною. Тому задовольнив вимогу позивача щодо стягнення індексації за період з 1 липня 2015 року до 1 серпня 2017 року у зв`язку з її ненарахуванням та невиплатою під час проходження ним військової служби. Суд зазначив, що сума індексації є складовою грошового забезпечення і підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у справі №825/1832/17 в постанові від 23.10.2019, в постановах від 19.07.2019 у справі №240/4911/18 та від 07.08.2019 у справі №825/694/17.

Відповідач не виконав процесуального обов`язку доказування своєї позиції та не довів правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах, натомість доводи позивача відповідають обставинам справи та ґрунтуються на нормах матеріального закону.

Однак, щодо позовних вимог в частині визначення та встановлення «базового» місяця при обчисленні індесації грошового забезпечення позивача, то суд дійшов висновку про відмову у їх задоволенні.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.

Щодо судового збору, то оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.15 Закону України «Про судовий збір», такий відповідно до ст.139 КАС України, стягненню на користь позивача не підлягає.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд

в и р і ш и в :

адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Військової частини А0998(місцезнаходження: 81000, Львівська область, м.Яворів, вул.Хрестителя, код ЄДРПОУ 07652444) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини А0998 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з січня 2016року по січень 2019року включно.

Зобов`язати Військову частину А0998 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з січня 2016року по січень 2019року включно.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Судові витрати зі сторін не стягуються.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п15.5 п.5 розділу VII Перехідні положення КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Лунь З.І.