Рішення № 96757233, 05.05.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/4351/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Кедик М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії, -

встановив:

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення відділу призначення пенсій Управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 09.02.2021 №133850007616 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи в ТОВ “Співдружність -Райдужний-2”/ ТОВ “Варьеган-Ремонт”/ ТОВ “Недра” з 01.01.2004 по 14.02.2006, з 01.01.2007 по 03.03.2009, з 31.08.2009 по 07.07.2010, з 17.02.2011 по 11.01.2012, з 12.01.2012 по 31.05.2012, з 01.06.2012 по 15.10.2012, з 08.02.2013 по 21. 10.2013, з 13.02.2014 по 26.10.2014, з 08.12.2014 по 31.07.2015, з 01.08.2015 по 20.07. 2016, з 23 07.2016 по 21.07.2017, з 26.07.2017 по 24.07.2018, з 26.07.2018 по 11.04.2019 включно на посадах “помічник бурильника капітального ремонту свердловин” і “бурильник капітального ремонту свердловим” до його страхового та пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2, відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи в Нижньовартовському управлінні по підвищенню нафтовіддачі пластів і капітального ремонту свердловин акціонерного товариства відкритого типу "Нижневартовскнефтгаз" з 01.04.1996 по 08.02.1999, та в ЗАТ "Нижньовартовський капітальний ремонт свердловин" з 01.01.2002 по 01.02.2003 до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2,відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” з 14.12.2020;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” з 14.12.2020.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 15.12.2020 звернувся до Управління обслуговування громадян відділу обслуговування громадян № 2 (сервісний центр), із заявою та відповідними документами на призначення пенсії за віком па пільговик умовах за Списком № 2. На момент звернення до суду позивачу виповнилося 56 років. 11.03.2021 позивач отримав рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до підпункту 2 пункту 2 стати 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування № 133850007616 від 09.02.2021, яким відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах та згідно з поданими документами загальний (страховий) стаж робити визначено тільки - 20 років 11 місяців 21 день.

Ухвалою від 26.03.2021 суддя відкрила спрощене провадження в адміністративній справі, відповідачу запропоновано у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву.

Відповідач подав відзив на позовну заяву від 23.04.2021 (вх. № 28970), у якому зазначає, що на підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 2 позивач подав підтверджуючі довідки про особливий характер роботи, умови праці, які підтверджують постійну зайнятість на роботах передбачених Списками. Однак, в період роботи позивача, який визначений довідкою від 23.07.2019 № 369 були чинні Списки затверджені постановами Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36 та від 24.06.2016 № 461, а в період роботи згідно з довідкою № 04/138 від 18.09.2019 - затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36. Тому дані довідки не можуть враховуватись при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах, оскільки містять невірні посилання на постанови, якими затверджувались Списки посад, які давали право на пільгове пенсійне забезпечення. Окрім цього, жодних інших документів, які б могли підтвердити особливий характер роботи чи умови праці, протягом повного робочого дня позивачем не надано.

Періоди роботи позивача з 01.04.1996 по 08.02.1999, з 01.01.2002 по 01.02.2003 не підтверджені результатами атестації робочого місця, а відтак не підлягають зарахуванню до стажу роботи з важкими і шкідливими умовами праці, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону № 1058. Відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу. Просить у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.

ОСОБА_1 звернувся із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 за № 1058-IV.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 09.02.2021 № 13385007616 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

У рішенні, зокрема, вказано, що на підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 2 ОСОБА_1 подав підтверджуючі довідки про особливий характер роботи, умови праці, які підтверджують постійну зайнятість на роботах передбачених Списками:

- архівну довідку № 07-3106 від 21.08.2019, видану ПАТ «PH-Західний Сибір», згідно з якою він працював помічником бурильника капітального ремонту свердловин з 01.04.1996 по 08.02.1999 повний робочий день вахтовим методом на виробництві видобутку нафти, газу і газового конденсату. Підставою для видачі довідки стали: статут підприємства, наказ по особовому складу за 1996 р., особові рахунки за 1996- 1999 р.р., особова картка (форма № Т-2). Інші документи, які підтверджують особливий характер роботи чи умови праці, необхідні для призначення пільгової пенсії на зберігання в архів не поступали. Довідка видана на підставі затвердженої постанови Кабінети Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10, розділ XII «Буріння, видобуток і переробка нафти, газу і газового конденсату, переробка вугілля і сланцю», підрозділ 2 «Видобування нафти, гару і газового конденсату»;

- довідку № 04/138 від 18.09.2019, видану ТОВ «Обнафтаремонт», згідно з якою працював вахтовим методом повний робочий день та зайнятий на виробництві «Видобування нафти, газу і газового конденсату» помічником бурильника капітального ремонту свердловин на ділянці капітального ремонту свердловин з 01.01.2002 по 01.02.2003. Довідка видана на підставі затвердженої постанови Кабінети Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10, розділ XII «Буріння, видобуток і переробка нафти, газу і газового конденсату, переробка вугілля і сланцю», підрозділ 2 «Добування нафти, газу і газового конденсату».

- довідку №369 від 23.07.2019, видану ТОВ «Надра», згідно з якою працював бурильником капітального ремонту свердловин повний робочий день у виробництві нафти, газу та газового конденсату вахтовим методом роботи з 31.08.2009 по 07.07.2010, з 17.02.2011 по 11.01.2012, з 12.01.2012 по 31.05.2012, з 01.06.2012 по 15.10.2012, з 08.02.2013 по 21.10.2013, з 13.02.2014 по 26.10.2014, з 08.12.2014 по 31.07.2015, з 01.08.2015 по 20.07.2016, з 23.07.2016 по 21.07.2017, з 26.07.2017 по 24.07.2018, з 26.07.2018 по 11.04.2019. Довідка видана на підставі затвердженої постанови Кабінети Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10, розділ 12 «Буріння, видобуток і переробка нафти, газу і газового конденсату, переробка вугілля і сланцю».

Однак, в період роботи заявника відповідно до довідки № 369 від 23.07.2019 були чинні Списки затверджені постановами Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36 та від 24.06.2016 № 461, а в період роботи згідно з довідкою № 04/138 від 18.09.2019 - затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36. Отже, довідки потребують дооформлення в частині вірного посилання на Списки № 2 чинні в період роботи заявника.

Копії первинних документів до пенсійної справи, на підставі яких були видані вищезазначені уточнюючі довідки не долучені, а також, інші документи, які б підтверджували роботу заявника повний робочий день та особливий характер роботи чи умови праці, необхідні для призначення пільгової пенсії відсутні.

Періоди роботи позивача з 01.04.1996 по 08.02.1999, з 01.01.2002 по 01.02.2003 не підтверджені результатами атестації робочого місця, а відтак не підлягають зарахуванню до стажу роботи з важкими і шкідливими умовами праці, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону № 1058. Відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.

Документи, які б підтверджували сплату страхових внесків (зборів) до відповідного фонду Держави СНД за періоди роботи на території Російської Федерації з 01.01.2004 по 14.02.2006, з 01.01.2007 по 03.03.2009, з 31.08.2009 по 07.07.2010, з 17.02.2011 по 11.01.2012, з 12.01.2012 по 31.05.2012, з 01.06.2012 по 15.10.2012, з 08.02.2013 по 21.10.2013, з 13.02.2014 по 26.10.2014, з 08.12.2014 по 31.07.2015, з 01.08.2015 по 20.07.2016, з 23.07.2016 по 21.07.2017, з 26.07.2017 по 24.07.2018, з 26.07.2018 по 11.04.2019 у матеріалах справи відсутні. Відтак, підстави для зарахування зазначених вище періодів роботи як до страхового, так і до пільгового стажу відсутні.

Вважаючи рішення відповідача протиправним та необґрунтованим, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Даючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався таким.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 за № 1058-IV (далі – Закон України № 1058-IV).

Частиною першою статті 114 Закону України № 1058-IV встановлено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті.

Абзацом 4 п.1 ч.2 вказаної статті передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу, зокрема, з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок № 383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 (приклади у додатках 1, 2).

Постановами Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36 та від 24.06.2016 № 461 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість у яких надає право на пенсію за віком на пільгових умовах» розділом XII. «Буріння, видобування та перероблення нафти, газу та газового конденсату, перероблення вугілля та сланцю» Списка № 2 в пункті другому передбачена посада бурильника капітального ремонту свердловин.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності та господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць, постанова № 442 відповідно), та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Відповідно до пункту 8, 9 Порядку проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2 протягом повного робочого дня, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу. Відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.

Статтею 62 Закону №1788-ХІІ передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок № 637).

Відповідно до пункту 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики України та Міністерством фінансів України.

Аналогічна правова позиція висловлена і Верховним Судом у постанові від 12.12.2019 року у справі № 404/7457/16-а, висновки якого, в силу вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

У спірному рішенні вказано, що документи, які б підтверджували сплату страхових внесків (зборів) до відповідного фонду Держави СНД за періоди роботи на території Російської Федерації з 01.01.2004 по 14.02.2006, з 01.01.2007 по 03.03.2009, з 31.08.2009 по 07.07.2010, з 17.02.2011 по 11.01.2012, з 12.01.2012 по 31.05.2012, з 01.06.2012 по 15.10.2012, з 08.02.2013 по 21.10.2013, з 13.02.2014 по 26.10.2014, з 08.12.2014 по 31.07.2015, з 01.08.2015 по 20.07.2016, з 23.07.2016 по 21.07.2017, з 26.07.2017 по 24.07.2018, з 26.07.2018 по 11.04.2019 у матеріалах справи відсутні. Відтак, підстави для зарахування зазначених вище періодів роботи як до страхового, так і до пільгового стажу відсутні.

Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору (частини 2 статті 4 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування").

Відповідно до вимог статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної угоди та членів їх сімей проводиться по законодавству держави, на території якої вони проживають.

Статтею 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення встановлено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.

Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.

Згідно з абзацом 2, 3 статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації "Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн" від 14.01.1993, трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.

Отже, наведені положення вказаних Угод передбачають, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди враховується при встановленні права на пенсію і її обчисленні. При цьому, обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалася трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.

Як вбачається із записів трудової книжки позивача НОМЕР_1 ОСОБА_1 працював у виробництві “Нижневартовскнефтегаз” 01.04.1996 по 08.02.1996, у ЗАТ «Самотлорское управління підвищення нафтовіддачі пластів і капітального ремонту свердловинз» 09.02.1999 по 31.12.2001, у ЗАТ "Нижневартовский капітальний ремонт свердловин" з 01.01.2002 по 01.02.2003, у ТОВ "Співдружність-Райдужний-2" з 04.09.2004 по 14.02.2006, у ТОВ “Варьеган-Ремонт” з 15.02.2006 по 31.12.2006, з 01.01.2007 по 03.03.2009, з 27.04.2011 по 06.04.2012, у ТОВ “Недра” з 31.08.2009 по 07.07.2010, з 17.02.2011 по 11.01.2012, з 12.01.2012 по 31.05.2012, з 01.06.2012 по 15.10.2012, з 08.02.2013 по 21.10.2013, з 13.02.2014 по 26.10.2014, з 08.12.2014 по 31.07.2015, з 01.08.2015 по 20.07.2016, з 23.07.2016 по 21.07.2017, з 26.07.2017 по 24.07.2018, з 26.07.2018 по 11.04.2019.

Крім того, згідно з архівною довідкою від 21.08.2019№ 07-3106, яка уточнює характер роботи чи умови праці, необхідні для призначення пільгової пенсії, виданою ПАТ «PH-Західний Сибір», позивач працював помічником бурильника капітального ремонту свердловин з 01.04.1996 по 08.02.1999 повний робочий день вахтовим методом на виробництві видобутку нафти, газу і газового конденсату.

Згідно з довідкою № 04/138 від 18.09.2019, яка уточнює характер роботи чи умови праці, яка підтверджує постійну зайнятість на роботах передбачених Списками, виданою ТзОВ «Обнафтаремонт», позивач працював вахтовим методом повний робочий день та зайнятий на виробництві «Видобування нафти, газу і газового конденсату» помічником бурильника капітального ремонту свердловин на ділянці капітального ремонту свердловин з 01.01.2002 по 01.02.2003.

Відповідно до довідки від 23.07.2019 № 369, яка уточнює особливий характер роботи чи умови праці, необхідний для призначення пільгової пенсії та яка підтверджує постійну зайнятість на пільговій роботі, виданої ТОВ «Надра», позивач працював бурильником капітального ремонту свердловин повний робочий день у виробництві нафти, газу та газового конденсату вахтовим методом роботи з 31.08.2009 по 07.07.2010, з 17.02.2011 по 11.01.2012, з 12.01.2012 по 31.05.2012, з 01.06.2012 по 15.10.2012, з 08.02.2013 по 21.10.2013, з 13.02.2014 по 26.10.2014, з 08.12.2014 по 31.07.2015, з 01.08.2015 по 20.07.2016, з 23.07.2016 по 21.07.2017, з 26.07.2017 по 24.07.2018, з 26.07.2018 по 11.04.2019.

Крім того, суд зазначає, що внаслідок відсутності у пенсійного органу відомостей про застраховану особу (позивача), тобто сплати страхових внесків, на що посилається відповідач у спірному рішенні та відзиві, позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи в ТОВ “Співдружність -Райдужний-2”/ ТОВ “Варьеган-Ремонт”/ ТОВ “Недра” на посадах “помічник бурильника капітального ремонту свердловин” і “бурильник капітального ремонту свердловим”, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Вказаний висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 24.05.2018 по справі №490/12392/16-а та від 27.03.2018 у справі №208/6680/16-а (2а/208/245/16).

Також у спірному рішенні вказано, що період роботи позивача з 01.04.1996 по 08.02.1999, з 01.01.2002 по 01.02.2003 не підтверджені результатами атестації робочого місця, а тому не підлягають зарахуванню до стажу роботи з важкими і шкідливими умовами праці, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону № 1058.

Суд зазначає, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 в справі № 520/15025/16-а сформулювала правовий висновок, відповідно до якого особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі та застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, із урахуванням висновку Великої Палати Верховного Суду у справі № 520/15025/16-а суд зазначає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

За таких обставин суд вважає, що непроведення чи несвоєчасне проведення атестації робочого місця ОСОБА_1 не може бути підставою для неврахування періодів роботи до стажу роботи, який дає право пільгового пенсійного забезпечення за Списком № 2.

Посилання відповідача, як на підставу відмови у призначенні пільгової пенсії на те, що уточнюючі довідки містять неточності в частині посилання на Списки № 2 чинні в період заявника, не приймається судом до уваги, оскільки ненадання підприємством або допущення підприємством помилок при видачі уточнюючої довідки не може нівелювати право позивача на пенсію, яке гарантовано Конституцією України, відповідно до якої (ст. 46) громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Враховуючи наведені вище обставини та положення нормативно-правових актів, суд вважає, що пільговий стаж роботи ОСОБА_1 в ТОВ “Співдружність -Райдужний-2”/ ТОВ “Варьеган-Ремонт”/ ТОВ “Недра” з 01.01.2004 по 14.02.2006, з 01.01.2007 по 03.03.2009, з 31.08.2009 по 07.07.2010, з 17.02.2011 по 11.01.2012, з 12.01.2012 по 31.05.2012, з 01.06.2012 по 15.10.2012, з 08.02.2013 по 21. 10.2013, з 13.02.2014 по26.10.2014, з 08.12.2014 по 31.07.2015, з 01.08.2015 по 20.07. 2016, з 23 07.2016 по 21.07.2017, з 26.07.2017по 24.07.2018, з 26.07.2018 по 11.04.2019 включно на посадах “помічник бурильника капітального ремонту свердловин” і “бурильник капітального ремонту свердловим”, в Нижньовартовському управлінню по підвищенню нафтовіддачі пластів і капітального ремонту свердловин акціонерного товариства відкритого типу "Нижневартовскнефтгаз" з 01.04.1996 по 08.02.1999, та в ЗАТ "Нижньовартовський капітальний ремонт свердловин" з 01.01.2002 по 01.02.2003 підтверджується належними і достатніми доказами.

З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.02.2021 № 133850007616 є протиправним та підлягає скасуванню судом.

У свою чергу, щодо зобов`язання відповідача Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” з 14.12.2020, суд зазначає таке.

З практики Європейського суду слідує, що в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.

Статтею 58 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати.

Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Правову позицію, щодо вирішення питання призначення пенсії, висловлено Верховним Судом у постанові від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17. Останнє є виключною компетенцією Пенсійного фонду, у зв`язку з чим належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії.

З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми законодавства, якими регулюються спірні відносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з застосуванням положень КАС України, а саме, обрання іншого способу захисту, який необхідний для повного відновлення порушеного права.

З урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд дійшов висновку про зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, із врахуванням висновків суду.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими частково, а тому позов підлягає частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат розподілити відповідно до вимог ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.02.2021 № 133850007616.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи в ТОВ “Співдружність-Райдужний-2”/ ТОВ “Варьеган-Ремонт”/ ТОВ “Недра” з 01.01.2004 по 14.02.2006, з 01.01.2007 по 03.03.2009, з 31.08.2009 по 07.07.2010, з 17.02.2011 по 11.01.2012, з 12.01.2012 по 31.05.2012, з 01.06.2012 по 15.10.2012, з 08.02.2013 по 21. 10.2013, з 13.02.2014 по 26.10.2014, з 08.12.2014 по 31.07.2015, з 01.08.2015 по 20.07.2016, з 23 07.2016 по 21.07.2017, з 26.07.2017 по 24.07.2018, з 26.07.2018 по 11.04.2019 включно на посадах “помічник бурильника капітального ремонту свердловин” і “бурильник капітального ремонту свердловим” до його страхового та пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2, відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи в Нижньовартовському управлінні по підвищенню нафтовіддачі пластів і капітального ремонту свердловин акціонерного товариства відкритого типу "Нижневартовскнефтгаз" з 01.04.1996 по 08.02.1999, та в ЗАТ "Нижньовартовський капітальний ремонт свердловин" з 01.01.2002 по 01.02.2003 до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2,відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

5. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, із врахуванням висновків суду.

6. У задоволенні решти позовних вимог– відмовити.

7. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 908,00 грн судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст судового рішення складений 07.05.2021.

Суддя Кедик М.В.