Рішення № 96757222, 05.05.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/2560/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Кедик М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

встановив:

фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Львівській області, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укратнсбезпеки у Львівській області від 29.09.2020 № 212390 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 13.08.2020 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області було проведено габаритно-ваговий контроль автомобіля VOLVO модель FH 13,420 реєстраційний номер НОМЕР_1 , з спеціалізованим напівпричепом марки KOGEL модель SN 24, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить позивачу. Місце розташування пункту габаритно-вагового контролю: а/д Городище-Рівне-Старокостянтинів, 137 км. За результатом вагового контролю зважування було встановлено перевищення нормативних вагових параметрів па одиночну вісь 24,40 тонн при нормативно допустимій 22 тонн, (при цьому навантаження на 2 (дві) перші осі при нормативно допустимих 11 тонн, було 6.70 тонн та 8,70 тонн), а повна маса при нормативно допустимій вазі 40 тонн становила фактично 39.80 тонн. Без повідомлення позивача про час та місце розгляду адміністративної справи Управління Укртрансбезпеки у Львівській області 29.09.2020 провело розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, за результатами якого було винесено постанову Управління Укратнсбезпеки у Львівській області від 29.09.2020 № 212390 про застосування адміністративно-господарського штрафу передбаченого ч. 1 абз. 15, ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт» за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 10% до 20% включно, при перевезенні вантажу без відповідного дозволу у розмірі 17000,00 грн.

Позивач ФОП ОСОБА_1 , як суб`єкт господарювання не здійснював даних вантажних перевезень автомобілем VOLVO модель FH 13.420, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з спеціалізованим напівпричепом марки KOGEL модель SN 24, реєстраційний номер НОМЕР_3 , оскільки відповідно до договору оренди транспортних засобів від 01.04.2020 № 2, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (Орендодавець) передав у оренду ФОП ОСОБА_2 (Орендар) наступні транспортні засоби відповідно до умов даного договору: п. 1, 2 Договору «Транспортні засоби, які передаються в оренду: чотири автомашини VOLVO з причіпами номерні знаки: НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_1 , НОМЕР_6 ». 13.08.2020 відповідно до товарно-транспортної накладної від 13.08.2020 № Р23635 автомобільний перевізник ФОП ОСОБА_2 здійснювала перевезення суміші щебенево-піщаної фракції 0-40 мм. в кількості 23,840 тонн з АДРЕСА_1 (пункт навантаження) до с. Млинів, Рівненської області, Вантажовідправник - ТОВ «Вирівський кар`єр», Вантажоодержувач — ТОВ «Тайроне Груп». Зазначене перевезення здійснювалось автомобільним перевізником ФОП ОСОБА_2 вантажним автомобілем VOLVO модель FH 13.420 реєстраційний номер НОМЕР_1 (згідно з свідоцтвом про реєстрацію - маса без навантаження становить 7930 кг) та спеціалізованим напівпричепом - марки KOGEL модель SN 24, реєстраційний номер НОМЕР_2 , призначеним для перевезення сипучих речовин, тощо (згідно з свідоцтвом про реєстрацію маса без навантаження становить 6550 кг). Загальна фактична маса вантажу разом з транспортними засобами (автомобіль та причіп) становила 39,80 тонн при нормативно допустимій вазі 40 тон. Отже, на момент завантаження, перевезення та здійснення зважування (ГВК) Відповідачем транспортних засобів їх загальна маса не перевищувала допустимої ваги. Позивач ФОП ОСОБА_1 , як суб`єкт господарювання не здійснював даного вантажною перевезення, а автомобільний перевізник ФОП ОСОБА_2 здійснювала дане вантажне перевезення на підставі Договору № 1008-01П про надання послуг з автоперевезення від 10.08.2020.

Ухвалою від 02.03.2021 суддя відкрила спрощене провадження в адміністративній справі, відповідачу запропоновано у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву.

Відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного провадження, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. У зазначений в ухвалі строк відзив на позовну заяву не подав.

Неподання відповідачем у строк встановлений судом відзиву на позов кваліфікується судом відповідно до вимог ч. 4 ст. 159 КАС України як визнання позову.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Між ФОП ОСОБА_1 (Орендодавець) та ФОП ОСОБА_2 (Орендар) укладено договір оренди транспортних засобів від 01.04.2020 № 2.

Згідно з пунктом 1.1 вказаного договору у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування транспортні засоби, зазначені у п. 1.2 договору.

Відповідно до п. 1.2 вказаного договору, транспортні засоби, які передаються в оренду: чотири автомашини VOLVO з причіпами номерні знаки: НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_1 , НОМЕР_6 .

13.08.2020 автомобільний перевізник ФОП ОСОБА_2 здійснив транспортування суміші щебенево-піщаної фракції 0-40 мм від вантажовідправника ПП "Вирівський кар`єр" (вул. Заводська, 15, с. Гранітне, Сарненський район) до вантажоодержувача ТОВ "Тайронс Груп" (вул. Білківська, 9А, с. Зірне, Березнівський район, Рівненська область, 34609 ), пункт розвантаження – Млинів, автомобілем номерний знак: НОМЕР_1 з причіпом реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 . На підтвердження перевезення вантажу видано товарно-транспортну накладну від 13.08.2020 № Р23635.

Під час здійснення вказаного перевезення, 13.08.2020 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області по маршруту с. Гранітне, Рівненська область – а/д Н-25, 137 км (100 км) проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки VOLVO номерний знак НОМЕР_1 з причіпом KOGEL модель SN 24, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , що належить на праві власності ОСОБА_1 .

За результатами габаритно-вагового контролю, складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю та акт від 13.08.2020 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів.

Управлінням Укртрансбезпеки у Львівській області прийнято постанову від 29.09.2020 № 212390, якою застосовано до позивача адміністративно-господарський штраф за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 %, але не більше 20 % при перевезенні вантажу без відповідного дозволу в розмірі 17000 грн, який передбачено абзацом 15 частини першої статті 60 цього Закону України "Про автомобільний транспорт".

Не погоджуючись із постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу та вважаючи її протиправною, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.

Даючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався таким.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон № 2344-III). Цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Згідно з частиною 14 статті 6 Закону № 2344-III державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, зокрема, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок № 1567).

Відповідно до пункту 2 вказаного Порядку державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

За приписом пункту 3 Порядку № 1567, органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом (пункт 15 Порядку №1567).

Статтею 48 Закону № 2344-III встановлені документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення. Автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Відповідно до частини 2 статті 6 того ж Закону, реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 387/2011 (далі - Положення), Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті (Укртрансінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури України.

Укртрансінспекція реалізовує свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління (пункт 7 Положення).

За приписами підпунктів 7, 8 пункту 4 Положення Укртрансінспекція, відповідно до покладених на неї завдань: здійснює нагляд за дотриманням вимог щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища автомобільним, залізничним транспортом; здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.

Укртрансінспекція для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку: у випадках, передбачених законом, складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення (підпункт 5 пункту 6 Положення).

Відповідно до пункту 4 Порядку № 1567 державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами державного контролю під час планових, позапланових та рейдових перевірок на підставі направлення на перевірку.

Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту (пункт 14 Порядку № 1567).

Пунктом 15 Порядку № 1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

З аналізу норм, зазначених в розділі «Рейдова перевірка» Порядку № 1567, вбачається, що рейдова перевірка проводиться на підставі затвердженого тижневого графіку на підставі направлення. При цьому, даний розділ не містить у собі обов`язок контролюючого органу направляти на адресу суб`єкта господарювання графік проведення рейдових перевірок та направлення.

Тобто, як видно з викладених норм, відповідач наділений повноваженнями щодо накладення стягнення за порушення вимог законодавства, зокрема, на автомобільному транспорті.

Відповідно до пункту 21 Порядку № 1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу посадова особа робить запис у дорожньому листі із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис.

У разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис (пункт 22 Порядку № 1567).

Відповідно до пункту 24 Порядку №1567 акти, зазначені у пунктах 20, 21 і 23 цього Порядку, реєструються в журналі обліку.

Справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення (пункт 25 Порядку № 1567).

Відповідно до пунктів 26, 27 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Відповідно до пункту 29 Порядку №1567 копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі суб`єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням.

У разі оскарження постанови про застосування фінансових санкцій стягнення сплачується не пізніше ніж протягом п`ятнадцяти днів після отримання повідомлення про залишення скарги без задоволення (абзац 2 пункту 29 Порядку № 1567).

Отже, після складання посадовою особою органу державного контролю акту, в якому зафіксовано встановлені під час проведення перевірки порушення особою вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення не пізніше протягом двох місяців з дня його виявлення здійснюється розгляд справи про порушення.

При цьому розгляд справи про порушення можливий у відсутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання лише у разі належного сповіщення суб`єкта господарювання про розгляд справи, а засобами сповіщення суб`єкта господарювання про розгляд справи про порушення визначено розписку чи рекомендований лист із повідомленням.

Окрім цього, абз. 15 частина 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлює відповідальність автомобільних перевізників за порушення законодавства про автомобільний транспорт у вигляді адміністративно - господарських штрафів, зокрема, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Надаючи оцінку обставинам, на які безпосередньо посилається позивач, суд враховує, що відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів застосовується саме до автомобільних перевізників. Тобто, суб`єктом юридичної відповідальності згідно з абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344 є автомобільний перевізник.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України № 2344-III, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - це перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Статтею 33 Закону № 2344-III визначено, що автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах.

Таким чином, відповідальність за порушення вимог законодавства в сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів несуть саме перевізники.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідно договору оренди транспортних засобів від 01.04.2020 № 2 ФОП ОСОБА_1 передає, а ФОП ОСОБА_2 приймає у строкове платне користування транспортні засоби, зазначені у п. 1.2 договору. Відповідно до п. 1.2 вказаного договору, транспортні засоби, які передаються в оренду: чотири автомашини VOLVO з причіпами номерні знаки: НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_1 , НОМЕР_6 .

Відповідно до ТТН № Р23635 від 13.08.2020, на підставі якої здійснювалося перевезення вантажу автомобільним перевізником зазначено ФОП ОСОБА_2 , водій ОСОБА_3 .

Отже, з урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що позивач в розумінні вимог Закону № 2344-ІІІ в межах спірних правовідносин не є автомобільним перевізником, а отже не є суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт згідно статті 48 Закону № 2344, у зв`язку з чим правових підстав для застосування до нього адміністративно господарського штрафу згідно абз. 15 ч. 1 ст. 60 цього ж Закону, не має.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що в межах спірних правовідносин позивач не може бути суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт. Тому відповідач не мав правових підстав для застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу.

Тому встановлені судом неповнота з`ясування обставин справи щодо порушення законодавства про автомобільний транспорт та помилкове застосування відповідачем норм матеріального права при вирішенні питання про притягнення позивача до відповідальності є безумовною підставою для визнання протиправною та скасування оскарженої постанови, що у свою чергу виключає необхідність надання оцінки іншим аргументам позивача на підтримку заявлених позовних вимог.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

1. Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Львівській області (просп. Перемоги, 14, м. Київ, 03135, ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укратнсбезпеки у Львівській області від 29.09.2020 № 212390 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

3. Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті за рахунок бюджетних асигнувань в користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 2270,00 грн судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст судового рішення складений 07.05.2021.

Суддя Кедик М.В.