Рішення № 96757143, 07.05.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2021 року м. Київ справа №320/6908/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача, що полягають у відмові надати позивачу інформацію про розмір нарахованої, але неотриманої пенсії ОСОБА_2 , шляхом видачі відповідної довідки;

- зобов`язати відповідача видати позивачу довідку про розмір нарахованої, але неотриманої пенсії ОСОБА_2 , по день смерті, а саме: до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ненадання відповідачем інформації щодо нарахованої, але не виплаченої пенсії шляхом видачі довідки є грубим порушенням прав спадкоємців та перешкоджанням в користуванні і розпорядженні спадковим майном, яке є власністю спадкоємця.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2020 р. відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання.

28 грудня 2020 р. від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній позову не визнав, у його задоволенні просив відмовити. Стверджує, що розмір недоотриманої пенсії розраховується за період відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», де датою звернення за отриманням є день звернення спадкоємця з усіма необхідними документами. У зв`язку з цим, при складанні довідки про суму недоотриманої пенсії на запит нотаріуса, відділ з питань виплати пенсії керувався нормами законодавства, зазначався, що на момент складання довідок, відповідно до ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» недоодержана пенсія була відсутня в зв`язку з сплином зазначеного терміну.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Судом встановлено, що згідно з свідоцтвом серії НОМЕР_1 від 16 листопада 2017 р. ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 30 березня 2019 р., судом встановлено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

5 липня 2019 р. листом Приватного нотаріуса Курасової Олени Василівни № 131/01-16 повідомлено, що 18 квітня 2019 року заведена спадкова справа № 3/2019 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 . Згідно матеріалів спадкової справи позивач є єдиним спадкоємцем ОСОБА_3 , яка в свою чергу була єдиною спадкоємицею померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , спадщину якого вона фактично прийняла, але юридично не оформила.

19 червня 2020 р. позивач звернулася із заявою до відповідача щодо надання інформації про повний розмір нарахованої пенсії з дати припинення виплати пенсії померлому та по дату смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка залишається недоотриманою у зв`язку з його смертю і увійшла до складу спадщини.

Листом від 2 липня 2020 р. № 1000-0210-8/53373 позивача повідомлено, що на момент звернення запиту нотаріуса за визначенням розміру недоотриманої пенсії, який пенсіонер не отримав за життя, з моменту смерті та на момент видачі запиту сплинуло більше 3-х років (запит зареєстрований нотаріусом 14 травня 2019 р. № 85/02-14).

Крім того, повідомлено, що у разі неотримання пенсії померлим пенсіонером більше трьох років, недоотримана пенсія у зв`язку зі смертю виплачується відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Розмір недоотриманої пенсії розраховується за період відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», де датою звернення за отриманням пенсії є день звернення спадкоємця з усіма необхідними документами. Виходячи з викладеного, при складанні довідки про суму недоотриманої пенсії на запит нотаріуса, відділ з питань виплати пенсії керувався нормами вищезазначених статей, зазначивши, що на момент складання довідок, відповідно до ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» недоотримана пенсія була відсутня в зв`язку з сплином зазначеного терміну.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд бере до уваги наступне.

Статтею 8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 р. № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Положенням ч. 1 ст. 9 Закону № 1058-IV передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" від 16 грудня 1993 р. № 3721-XII, право на пенсію за віком має кожний громадянин похилого віку, який досяг пенсійного віку і має необхідний страховий стаж. Це право обумовлено трудовим внеском і не обмежується будь - якими обставинами, включаючи наявність інших доходів. Порядок і умови пенсійного забезпечення громадян похилого віку встановлюється Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Суд зазначає, що ст. 4 Закону № 1058-IV визначає складові законодавства про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, цього Закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.

Виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема: види пенсійного забезпечення, умови участі в пенсійній системі чи їх рівнях, пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат, джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Статтею 5 Закону № 1058-IV передбачено, що він регулює відносини, які виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом, зокрема, визначаються порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням, порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.

Згідно з вимогами ст. 46 Закону № 1058-IV нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 47 Закону № 1058-IV пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 49 Закону № 1058-IV передбачено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється у разі смерті пенсіонера.

Згідно з вимогами статті 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК).

Статтею 1219 ЦК передбачені права та обов`язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Відповідно до вимог статті 1227 ЦК суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

За положеннями статті 52 Закону № 1058 сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.<…>. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Суд зазначає, що ЦК України не визначає строк, протягом якого члени сім`ї спадкодавця мають право на одержання соціальних платежів. Положення частин другої, третьої статті 52 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV теж не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю, тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати її як спадщину.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 8 серпня 2019 року у справі №127/2-а-11792/11.

Так і в даному конкретному випадку не отримана пенсіонером ОСОБА_2 сума пенсії за закінченням шестимісячного строку з дня відкриття спадщини (з дати смерті ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 ), в якій за її отриманням мали звернутися члени сім`ї померлого пенсіонера (в даному випадку - до 1 грудня 2020 року) набула правового статусу спадщини.

Таким чином, права ОСОБА_2 на отримання пенсійних виплат, станом на дату смерті, в повній мірі перейшли до спадкоємців, а тому дії органу, що наділений обов`язком нарахування та виплати пенсії щодо відмови у наданні довідки про розмір недоотриманої до 1 липня 2015 пенсії спадкодавцем ОСОБА_2 є протиправною, а порушені права позивача підлягають поновленню шляхом зобов`язання відповідача видати позивачу довідку про розмір нарахованої, але неотриманої пенсії ОСОБА_2 , по день смерті, а саме: до 1 липня 2015 року

Стосовно правової позиції відповідача відносно застосування до спірних правовідносин положень ч.1 ст.46 Закону №1058, суд зазначає, що зазначена норма обмежує строком в три роки право саме пенсіонера отримати належні йому пенсійні виплати, тоді як в у цій справі правовідносини виникли між відповідачем та спадкоємцем померлого пенсіонера. Тобто, суб`єкт правовідносин ст. 46 Закону №1058 відмінний від суб`єкта досліджених судом правовідносин. Отже, застосування трирічного строку, протягом якого ОСОБА_2 мав право на отримання належних йому пенсій до позивача є таким, що законом не передбачено, тобто протиправним.

Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ураховуючи викладене, суд визнає, що відповідач, відмовивши у наданні позивачу інформації про розмір нарахованої, але неотриманої пенсії ОСОБА_2 , шляхом видачі відповідної довідки, діяв протиправно, отже порушено права позивача та не дотримано вимоги, передбачених частиною другою статті 2 КАС України. Отже, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2020 р. звільнено позивача від сплати судового збору. Оскільки, адміністративний позов задоволено в повному обсязі, то і підстав для вирішення питання щодо відшкодування судового збору у суду відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, що полягають у відмові надати ОСОБА_1 інформацію про розмір нарахованої, але неотриманої пенсії ОСОБА_2 , шляхом видачі відповідної довідки.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області видати ОСОБА_1 довідку про розмір нарахованої, але неотриманої пенсії ОСОБА_2 , по день смерті, а саме: до 1 липня 2015 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Повне найменування сторін:

Позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку - НОМЕР_3 .

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, адреса: вул. Ярославська, 40, м. Київ, 04071, код ЄДРПОУ - 22933548.

Суддя Журавель В.О.

Дата складення рішення суду - 7 травня 2021 р.