Рішення № 96756488, 07.05.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2021 р. Справа№200/115/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитрієва В.С., розглянувши в порядку загального позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення пенсійних виплат,-

В С Т А Н О В И В:

5 січня 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною бездіяльність щодо неврахування відповідної пільги для ОСОБА_1 , яка працювала в умовах Крайньої Півночі, за період з 3 серпня 1982 року по 15 червня 1985 року та з 22 жовтня 1985 року по 7 червня 1988 року; зобов`язання провести перерахунок та виплату пенсії з урахуванням пільгового стажу роботи в умовах Крайньої Півночі з 3 серпня 1982 року по 15 червня 1985 року та з 22 жовтня 1985 року по 7 червня 1988 року із розрахунку 1 рік роботи при нарахуванні стажу для пенсії зарахувати за 1,5 роки; про стягнення не донарахованих та невиплачених пенсійних виплат, починаючи з грудня 2014 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що надані трудова книжка про період роботи в районі Крайньої Півночі та довідки, що підтверджують факт роботи з зазначенням помісячного розміру заробітку, достатньо свідчать про обґрунтованість вимог, у зв`язку з чим відповідачем допущено протиправну бездіяльність, яка виражається в безпідставному незарахуванні частини страхового стажу роботи на пільгових умовах та необґрунтовано відмовлено у перерахунку пенсії з врахуванням пільгового страхового стажу.

Відповідач позов не визнав, 2 лютого 2021 року надав відзив на адміністративний позов в якому зазначив, що згідно записів трудової книжки позивача відмітки про укладення трудових договорів відсутні. Також в наданих довідках факт укладення трудових договорів в період роботи в районах Крайньої Півночі так само не підтверджений. У задоволенні позову просив відмовити.

Ухвалою від 11 січня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та витребувано у відповідача докази у справі.

Ухвалою суду від 9 лютого 2021 року повторно витребувано у відповідача докази у справі, вирішено перейти до розгляду справи справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче засідання на 9 березня 2021 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 9 березня 2021 року повторно витребувано у відповідача докази у справі, продовжено строк проведення підготовчого засідання на тридцять днів, відкладено підготовче засідання до 8 квітня 2020 року.

Ухвалою суду від 8 квітня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 6 травня 2021 року о 11:15.

Ухвалою суду від 7 травня 2021 року позовну заяву в частині позовних вимог про стягнення не донарахованих та невиплачених пенсійних виплат, починаючи з грудня 2014 року залишено без розгляду.

У судове засідання сторони не прибули, про дату час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

На підставі частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні за наявними у матеріалах справи доказами.

Згідно частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Бахмутсько-Лиманському об`єднаному управління Пенсійного фонду України Донецької області та отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з грудня 2014 року.

У період з 3 серпня 1982 року по 15 червня 1985 року та з 22 жовтня 1985 року по 7 червня 1988 року працювала у районі Крайньої Півночі (с. Серебряний Бор Республіка Саха, Якутія), що підтверджується відповідними записами в трудовій книжці, довідкою від 14 жовтня 2013 року №15/896 ВАТ «Дальневосточна генеруюча компанія» філіал «Нерюнгриська ГРЕС».

24.11.2020 позивач звернулась до Бахмутсько-Лиманському об`єднаному управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою та, посилаючись на вказані документи, просила зарахувати стаж роботи 1 рік за 1,5 роки в районі Крайньої Півночі з 3 серпня 1982 року по 15 червня 1985 року та з 22 жовтня 1985 року по 7 червня 1988 року.

Листом від 04.12.2020 за № 932-990/Г-02/8-0574/20 Бахмутсько-Лиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повідомило ОСОБА_1 про відмову у зарахуванні періоду роботи з 3 серпня 1982 року по 15 червня 1985 року та з 22 жовтня 1985 року по 7 червня 1988 року у пільговому розрахунку.

Вважаючи неправомірною бездіяльність відповідача по зарахуванню трудового стажу роботи з 3 серпня 1982 року по 15 червня 1985 року та з 22 жовтня 1985 року по 7 червня 1988 року у пільговому розрахунку, позивач звернулась до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 5 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими нормативно-правовими актами.

Цим же пунктом передбачено тимчасово, до ухвалення відповідного закону, період роботи до 01 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до цих районів, колишнього СРСР, а також на острові Шпіцберген, зараховувати до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що було чинним до 01 січня 1991 року.

Порядок надання пільг особам, які працювали в районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до цих районів, встановлено указами Президії Верховної Ради СРСР від 01 серпня 1945 року «Про пільги для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі», від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» та від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», а також Інструкцією про порядок надання пільг, затвердженою постановою Держкомпраці і Президії ВЦРПС від 16 грудня 1967 року.

Відповідно до Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови Ради Міністрів Союзу РСР № 148 від 10 лютого 1960 року «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» передбачено надання всім робітникам і службовцям державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій таких пільг: виплату надбавок до заробітної плати, надання додаткових відпусток, можливість об`єднання відпусток, але не більш як за три роки, виплату різниці між розміром допомоги по соціальному страхуванню і фактичним заробітком (включаючи надбавки) у разі тимчасової втрати працездатності (статті 1-4).

Підпунктом «д» пункту 5 зазначеного Указу передбачено, що працівникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей держави, на умовах укладення ними трудових договорів на роботу в цих районах на строк 5 років, а на островах Північного Льодовитого океану два роки, надавати додаткові наступні пільги: зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності. Пільги, які передбачені цією статтею, надаються також особам, які прибули в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за власним бажанням і які уклали строковий договір про роботу в цих районах.

З огляду на вищенаведені норми права, для обчислення пільгового стажу при роботі в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, повинні бути надані або трудова книжка або письмовий трудовий договір або довідка, в якій зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Тобто, достатнім є надання одного із перерахованих документів, а не їх сукупність.

З огляду на викладене, безпідставним є посилання в апеляційній скарзі на недостатність записів у трудовій книжці про періоди роботи позивача в районах Крайньої Півночі для обчислення пільгового стажу.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, суд дійшов о висновку про те, що на позивача, яка працювала на постійній основі в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, поширюються пільги, передбачені статтею 14 Указу від 10 лютого 1960 року, та додаткові пільги, передбачені статтею 5 вказаного Указу, зокрема, зарахування одного року роботи у районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком

Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах неодноразово висловлювалася в постановах Верховного Суду України від 27 жовтня 2015 року у справі № 338/1079/14-а, від 02 грудня 2015 року у справі № 338/357/15-а та Верховного Суд від 07 червня 2018 року у справі №173/637/17, від 03 липня 2018 року у справі № 302/662/17-а, від 25 вересня 2018 року у справа № 554/1723/17, від 18 грудня 2018 року у справі № 263/13671/16-а, від 30 липня 2019 року у справі № 287/15/17-а, від 15 листопада 2019 року у справі №348/2141/16-а, від 18 березня 2020 року у справі №345/1785/17 та ін.

Щодо доводів відповідача про те, що заява позивача від 24.11.2020 року викладена у довільній формі із зазначенням у прохальних вимогах зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 за період з 3 серпня 1982 року по 15 червня 1985 року та з 22 жовтня 1985 року по 7 червня 1988 року, обчисливши його в полуторному розмірі (один рік роботи за один рік і шість місяців), оформлена як звернення на підставі Закону України «Про звернення громадян», а тому у пенсійного органу не виникає обов`язку прийняти рішення щодо перерахунку чи відмови у перерахунку пенсії суд вважає неприйнятними, оскільки права та законні інтереси позивача порушені.

В свою чергу, вимога відповідача про оформлення заяви позивачем на відповідному бланку є зайвим формалізмом. До того ж, відмова відповідача у зарахуванні відповідного стажу не обумовлена неналежним оформленням заяви, та, в свою чергу, оформлена листом, а не рішенням органу владних повноважень.

Згідно із частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Завдання судочинства досягаються шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Ці вимоги закріплюють у національному законодавстві положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, відповідно до якої кожному гарантується право на справедливий судовий розгляд. Кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Одночасно, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Аналогічна правова позиція у спорі, що розглядається, викладена в постановах Верховного Суду України від 16.09.2015 у справі №21-1465а15 та від 20.02.2016 у справі №804/14800/14.

Обираючи спосіб захисту, суд, зважаючи на його ефективність з точки зору статті 13 "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод", ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, приходить до висновку, що слід прийняти рішення про визнанання протиправною відмову у здійсненні перерахунку пенсії та зобов`язати здійнити перерахунок і виплату пенсії з урахуванням пільгового стажу роботи в умовах Крайньої Півночі.

Враховуючи, що позов підлягає задоволенню повністю, відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України судовий збір в сумі 840,80 грн. сплачений судовий збір під час подання позову належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Бахмутсько-Лиманського управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 90, 132, 139, 193, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною відмову Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Бахмутсько-Лиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, буд. 35, код ЄДРПОУ 42172734) провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) із зарахуванням стажу роботи 1 рік за 1,5 роки в районі Крайньої Півночі з 3 серпня 1982 року по 15 червня 1985 року та з 22 жовтня 1985 року по 7 червня 1988 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, буд. 35, код ЄДРПОУ 42172734) судовий збір на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у розмірі 840,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб - адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя В.С. Дмитрієв