Ухвала суду № 96756464, 07.05.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

07 травня 2021 р. Справа №200/4218/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Молочна І.С., перевіривши дотримання вимог законодавства при зверненні з позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини А0989 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

12.04.2021 ОСОБА_1 , позивач, звернувся з адміністративним позовом до Донецького окружного адміністративного суду з вимогами до Військової частини А0989 про:

- визнання бездіяльність військової частини А0989 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні протиправною;

- зобов`язання військову частину А0989 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, а саме з 26.07.2017 по 30.03.2021 відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження суддею одноособово, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено строк для надання заяв по суті, витребувано визначені судом докази.

Проте, після відкриття провадження у справі встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

Частиною третьою статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною другою статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Отже, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі – Закон № 3674-VI).

Відповідно до статті 2 Закону № 3674-VI платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Положеннями частини першої статті 3 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI, розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру фізичною особою розмір ставки судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2021 рік" від 15.12.2020 № 1082-ІХ, розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу становить 2270,00 грн.

Отже, розмір судового збору за подання до суду даної позовної заяви становить 908,00 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем не надано суду документа про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Разом з тим, позивачем у позові зазначено, що він є особою, що звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», за змістом якого особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю звільнені від сплати судового збору.

При цьому, на підтвердження відповідного статусу позивачем не надано суду жодних належних доказів.

Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється статтею 8 Закону №3674-VI.

Відповідно до частини другої вказаної статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Викладена норма Закону № 3674-VI кореспондується з приписами частини першої статті 133 КАС України: суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Перелік суб`єктів, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, встановлений частиною першою статті 5 Закону № 3674-VI.

Враховуючи, що до суду не надано доказів, що ОСОБА_2 є особою, на яку поширюються положення пункту 9 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI, суддя відхиляє твердження позивача, що останній звільнений від сплати судового збору за подання позовної заяви. Адже до позовної заяви не долучено належних доказів на підтвердження того, що він є особою з інвалідністю I та II груп, законним представником дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю, адже надані ним документи не підтверджують такого статусу.

Водночас, з наданих позивачем на підтвердження підстав звільнення від сплати судового збору документів не вбачається можливості застосування до нього будь-якої іншої з підстав для звільнення від сплати судового збору, передбачених частиною першою статті 5 Закону № 3674-VI.

Вказаний висновок обумовлений наступним.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем долучено до матеріалів справи посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 , що видано Управлінням персоналу штабу управління оперативного командування «ПІВДЕНЬ» 21.12.2015, відповідно до якого ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – учасників бойових дій.

В порядку пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.

Тобто, наявність у позивача статусу учасника бойових дій не передбачає звільнення від сплати до бюджету судового збору при зверненні до суду з усіма спорами.

Так, правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-XII.

Статтею 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.

Тобто, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи) для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12 та 22 Закону №3351-XII.

Вказане узгоджується з висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №9901/311/19, від 12.02.2020 у справі №545/1149/17 та в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21.03.2018 у справі №490/8128/17.

Як свідчать матеріали справи, предметом розгляду даної справи є оскарження бездіяльності відповідача щодо не нарахування та не виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні; зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.

Таким чином, зі змісту матеріалів позовної заяви вбачається, що позовні вимоги не пов`язані з порушенням його права на соціальний захист, саме, як учасника бойових дій, відтак судовий збір має бути сплачений на загальних підставах.

Аналогічна правова позиція викладена постанові Верховного Суду від 19.10.2020 у справі №240/19352/20.

Отже, при зверненні до суду з даним позовом позивачем не виконано вимоги частини третьої статті 161 КАС України.

Частиною тринадцятою статті 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Відтак, судом встановлено, що позивачем не додано до позовної заяви документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 169 КАС України, якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Позивачем заявлено вимоги майнового характеру, а саме: зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.

Визначаючи розмір судового збору, суддя враховує висновок щодо застосування норм права, наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №910/4518/16, згідно з яким середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати. Отже, пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI, згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Таким чином, сума судового збору, яка підлягає оплаті за подання до суду даного позову, становить – 908,00 гривень як мінімальна ставка за майнову вимогу, що заявлена фізичною особою при зверненні до адміністративного суду.

Позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду:

- документа про сплату судового збору в сумі 908 гривень 00 копійок за наступними реквізитами: Р/р UA308999980313111206084005658, отримувач коштів: Донецьке ГУК/Слов`янська МТГ/22030101, код отримувача за ЄДРПОУ 37967785, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Таким чином, суд вважає за необхідне залишити даний позов без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини А0989 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду доказу сплати судового збору у розмірі 908,00 гривень або інших доказів на підтвердження звільнення від сплати судового збору з підстав, зазначених Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі – Закон № 3674-VI).

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява залишається без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя І.С. Молочна