Постанова № 9675612, 31.05.2010, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 2а-2976/10/0670

категорія 2.11.1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2010 р. м.Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацький Є.М.,

при секретарі - Чудовській Ю.Ф.

з участю представників позивача Хомчука М.С.

Непокритової Т.А.

представників відповідача Мосійчука О.В.

Юрина М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат" <Текст >

до Володарсько - Волинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області <Текст >

про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 20.04.2010 № 0000172301/0 з мотивів його прийняття з порушенням чинного законодавства України. Позивачем було свою позицію обґрунтовано тим, що ним сформовано податковий кредит за наслідками здійснення господарської операції з купівлі-продажу товару у товариства з обмеженою відповідальністю «Світлобуд», яке, в свою чергу, придбало цей товар у ТОВ "Валки-Ільменіт", у ТОВ "Транс-метал", яке, в свою чергу, придбало цей товар у ТОВ "Максі-торг", у ТОВ " ТД Росресурс", та у ТОВ " Техенергоснаб", які також є посередниками реалізованого товару. Контролюючим органом було встановлено, що ТОВ " Світлобуд" не знаходиться за місцем реєстрації, ТОВ " Максі-торг" та ТОВ " ТД Росресурс" визнані банкрутами, а ТОВом НВП " Техенергоснаб" не надано підтвердження сплати ним ПДВ до бюджету, внаслідок чого вважать, що позивач немає право на бюджетне відшкодування.

В судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги. обґрунтувавши їх вищевказаними обставинами.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, суду пояснили, що за результатами перевірки було встановлено, що сума ПДВ 150000 грн. по постачальнику ТОВ " Світлобуд", сума ПДВ 93969 грн. по постачальнику ТОВ " Транс Метал", сума ПДВ 46077 грн. по постачальнику ТОВ НВП " Техноснаб", сума ПДВ 80631 грн. по постачальнику ТОВ "ТД "Росресурс" у ланцюгу постачання до товаровиробника є не підтвердженою. Оскільки постачальниками не підтверджено факт надмірної сплати ПДВ, заявленого до відшкодування з бюджету у жовтні, грудні 2008 року, то у ТОВ "Межирічанський ГЗК" відсутнє право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість. Просили відмовити в задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані сторонами докази, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 20.04.2010 року працівниками Володарсько-Волинської МДПІ була проведена документальна невиїзна /камеральна/ перевірка ТОВ "Межирічанський ГЗК" з питання достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень, грудень 2008 року, про що був складений акт № 22/5/23-07/30597936.

Під час перевірки контролюючим органом було виявлено порушення позивачем п.1.8 ст.1 Закону України " Про податок на додану вартість", а саме : сума ПДВ 150000 грн. по постачальнику ТОВ " Світлобуд", сума ПДВ 93969 грн. по постачальнику ТОВ " Транс Метал", сума ПДВ 46077 грн. по постачальнику ТОВ НВП " Техноснаб", сума ПДВ 80631 грн. по постачальнику ТОВ "ТД "Росресурс" у ланцюгу постачання постачання до товаровиробника є не підтвердженою. Оскільки постачальниками не підтверджено факт надмірної сплати ПДВ, заявленого до відшкодування з бюджету у жовтні, грудні 2008 року, то у ТОВ "Межирічанський ГЗК" відсутнє право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

За наслідками перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000172301/0 від 20 квітня 2010 року, яким позивачу зменшено бюджетне відшкодування в сумі 370677 грн.

В основу прийняття цього рішення податковим органом було покладено висновок про відсутність доказів фактичної сплати до бюджету відповідної суми податку постачальниками позивача по ланцюгу, оскільки ТОВ " Світлобуд" не знаходиться за місцем реєстрації, ТОВ " Максі-торг" та ТОВ " ТД Росресурс" визнані банкрутами, а ТОВом НВП " Техенергоснаб" не надано підтвердження сплати ним ПДВ до бюджету.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо обґрунтованості заявленої позивачем до відшкодування податкової вигоди.

Приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, ДПІ виходила з того, що згідно з пунктом 1.8 статті 1 Закону “Про податок на додану вартість” бюджетним відшкодуванням є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Оскільки, на думку ДПІ, відсутні достовірні докази сплати контрагентами позивача ПДВ до бюджету, то він не мав права на відшкодування податку, сплаченого ним у звязку зі здійсненням господарської діяльності.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 вищезазначеного Закону).

В свою чергу, податковий кредит, в залежності від якого визначається сума бюджетного відшкодування, відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 5 вищезгаданого Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, при придбанні товарів (послуг) платник податку має право віднести до податкового кредиту суми податку на додану вартість, які були ним сплачені продавцю, за умови підтвердження факту придбання товарів (послуг) податковими накладними.

Водночас слід зазначити, що за змістом підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 названого Закону (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього ж Закону передбачено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Пунктом 1.3 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість" платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Відповідно до пункту 10.1 статті 10 цього ж Закону платники податку несуть відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення податку до бюджету відповідно до законодавства України.

Із наведеного випливає, що сама по собі несплата цього податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

Факт порушення контрагентами-постачальниками позивача своїх податкових зобовязань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди - відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податковий орган доведе, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, повязаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобовязань, зокрема й у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників.

Однак податковим органом не наведено жодних доводів та не подано будь-яких доказів на підтвердження зазначених обставин.

Позивачем сума ПДВ 150000 грн. по постачальнику ТОВ " Світлобуд", сума ПДВ 93969 грн. по постачальнику ТОВ " Транс Метал", сума ПДВ 46077 грн. по постачальнику ТОВ НВП " Техноснаб", сума ПДВ 80631 грн. по постачальнику ТОВ "ТД "Росресурс" були сплачені в ціні товару платіжними дорученнями : № 1240 від 27.06.2008 р. в сумі 900 000 грн., в т.ч. ПДВ 150 000 грн. / ТОВ "Світлобуд"/, № 1286 від 30.07.2008 р. в сумі 441995,36 грн., в т.ч. ПДВ 73665,89 грн. / ТОВ " ТД "Росресурс"/, № 1306 від 1.08.2008 р. в сумі 41789,53 грн., в т.ч. ПДВ 6964,92 грн. / ТОВ "ТД "Росресурс"/, № 1411 від 28.08.2008 р. в сумі 276462 грн., в т.ч. ПДВ 46077 грн. / ТОВ " НВП "Техенергоснаб"/, № 392 від 18.09.2008 р. в сумі 400000 грн. / ТОВ "Транс Метал"/, № 1452 від 23.09.2008 р. в сумі 200 000 грн., в т.ч. ПДВ 33333,33 грн. / ТОВ "Транс Метал" і відповідно були отримані податкові накладні від вказаних фірм-контрагентів.

Відповідач не спростував доводи позивача про те, що на час здійснення господарських операцій (за якими податкова інспекція не визнала обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ) продавці були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ. За таких обставин покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Статтею 18 Закону України від 15.05.2003 р. N 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" встановлено таке. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, було внесено до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

За таких обставин зменшення позивачеві суми заявленого ним бюджетного відшкодування згідно з оспорюваним податковим повідомленням-рішенням не можна визнати обґрунтованим.

Позивач має право на відшкодування з Державного бюджету України понесені судові витрати в сумі 3,40 грн.

З врахуванням наведеного, керуючись Законом України " Про податок на додану вартість", на підставі ст.ст.161-163 КАС України суд,-

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000172301/0 від 20 квітня 2010 року.

Відшкодувати з Державного бюджету України ТОВ " Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат" понесені судові витрати в сумі 3,40 грн.

Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий суддя:Є.М. Мацький

Повний текст постанови виготовлено: 01 червня 2010 р.

присуджено до стягнення <сума >грн.

матеріальну шкоду <сума >грн.

моральну шкоду <сума >грн.