Рішення № 96755821, 21.04.2021, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 квітня 2021 року м. ТернопільСправа № 921/774/20

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Хоми С.О.

за участю секретаря судового засідання: Бурда З.І.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", вул. Б. Хмельницького, 6, м.Київ , 01001

до відповідача: Державного підприємства "Кременецьке управління з постачання та реалізації газу", вул. Вокзальна, 4, м.Кременець,Тернопільська область,47002

про: стягнення 22 904 643 грн. 60 коп., основного боргу та суму судових витрат.

за участю представників сторін:

позивача: не з`явився.

відповідача: Шовкопляс Олександр Федорович - заступник директора з правового забезпечення, наказ № 147-в від 14.12.20 20.

Суть справи.

Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Державного підприємства "Кременецьке управління з постачання та реалізації газу" про стягнення 22 904 643,60 грн. основного боргу та 343 569 грн. 65 коп. судового збору.

Позиція позивача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач лише частково виконав свої зобов`язання згідно договору купівлі-продажу природного газу від 07.11.2018 №18-566-Н переданого йому позивачем, чим порушив умови господарського зобов`язання , зокрема вимоги пункту 6.1 договору. Внаслідок чого у нього перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 22 904 643,60 грн. Вказане підтверджується даним договором №18-566-Н від 07.11.2018,Додатковими угодами до договору купівлі-продажу природного газу від 07.11.2018 №18-566-Н та Актами приймання-передачі природного газу за період з 30.11.2018- 30.07.2020.

Позивач у своєму позові посилається на ст. ст. 526,530,612, 619,655 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173,174,175,193 Господарського кодекс України.

Заперечення відповідача.

01.02.2021 через канцелярію суду до матеріалів справи від відповідача надійшов Відзив на позовну заяву №31 (вх. № 1039), у якому відповідач позовні вимоги не визнає, просить суд прийняти рішення про відмову у задоволенні позову, виходячи с наступних підстав.

30.06.2015 було укладено договір банківського рахунку №45 та переукладено 11.11.2015 №56. У відповідності до умов договору та норм чинного законодавства кошти за спожитий природний газ споживачами з категорії «населення» отриманий від ДП «Кременецька УПРГ», а до цього від ПАТ «НАК «Нафтогаз України» автоматично, без участі ДП «Кременецьке УПРГ перераховувалися з рахунків ДП «Кременецьке УПРГ» на аналогічні рахунки ПАТ «НАК «Нафтогаз України», відкриті в АТ «Ощадбанк». Усі кошти, які надходили із рахунку із спеціальним режимом використання ДП «Кременецьке УПРГ» використовувалися на погашення заборгованості, в тому числі за попередні періоди . Тобто розрахунки проводилися по мірі оплати вартості газу самими побутовими споживачами.

Усі невчасні платежі побутових споживачів за весь час співпраці ДП «Кременецьке УПРГ» та АТ «НАК» Нафтогаз України, всупереч умовах Договорів, погашалися поточними платежами тих же побутових споживачів (майбутніх періодів), хоча повинні були погашати власними коштами ДП «Кременецьке УПРГ». Як наслідок, АТ «НАК «Нафтогаз України» розцінює, що ДП «Кременецьке УПРГ» не боргує за попередні періоди жодної гривні. В той же час, усі неплатежі за попередні шість років розглядає як заборгованість, що виникла лише починаючи із січня 2020. Згідно із розрахунками позивача, ДП «Кременецьке УПРГ» не розрахувалося жодною гривнею за отриманий газ починаючи із лютого 2020, це не відповідає дійсності, адже побутові споживачі щоденно розраховуються за спожитий природний газ через рахунки із спеціальним режимом використання, і така оплата має місце щодня, в тому числі і з лютого 2020.

Окремої оцінки потребує ситуація із заборгованістю у розмірі 2 584 173,07 грн.

ДП «Кременецьке УПРГ», починаючи з 01.07.2015 є газопостачальним підприємством на території м. Кременця та 38 населених пунктів Кременецького району Тернопільської області. Господарська діяльність підприємства з постачання природного газу для побутових споживачів розпочалася із укладання договорів на надання відповідних послуг та із повного зняття показників газових лічильників. За наслідками порівняння тих показників лічильників, які були отримані за результатами масових обходів та тими показниками, які були отримані від попереднього надавача послуг з газопостачання – ПАТ «Тернопільгаз» виявлено наявність кредитових залишків по наданих субсидіях абонентам, які перейшли з 01.07.2015 на обслуговування в ДП «Кременецьке УПРГ». По даному факту складено Протокол передачі кредитових залишків, який було підписано в.о. директора ДП «Кременецьке УПРГ» Гуславським А.А., начальником Управління праці та соціального захисту населення Кременецької РДА Пилищуком П.М., та начальником Кременецького УЕГГ ПАТ «Тернопільгаз» Копачуком В.В. станом на 01.07.2015.

До Протоколу додається база даних абонентів в кількості 1851 на загальну суму заборгованості – 2 584 173,07. По факту, це та сама сума, яку було «авансом» відшкодовано попередньому надавачу послуг – ПАТ «Тернопільгаз» за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету, через місцеві бюджети розпорядником коштів – Управлінням праці та соціального захисту населення Кременецької РДА.

Поставлені об`єми природного газу побутовим споживачам з об`ємів ДП «Кременецьке УПРГ», які було придбано в ПАТ «НАК «Нафтогаз України», не було відшкодовано в грошовій формі підприємству, і, відповідно, не було перераховано кінцевому отримувачу – позивачу АТ «НАК «Нафтогаз України». І саме ця сума боргу включена в загальну суму позовних вимог.

За наслідками ситуації було ініційовано позов до Управління соціального захисту населення Кременецької районної державної адміністрації.

Касаційний суд дійшов до висновку, що ПАТ НАК «Нафтогаз України» був гарантованим постачальником газу для населення та постачав газ у 2015 році, як для ПрАТ «Тернопільгаз», так і для ДП «Кременецьке УПРГ», а тому кошти, які ним одержані як субсидії за газ, отриманий населенням у 2015, не змінюють свою правову природу та цільове призначення.

Таким чином, виділена з держбюджету сума, на погашення вартості газу у розмірі 2 584 173,07 грн. була відшкодована на рахунки ПАТ «НАК Нафтогаз Україна, але не від ДП «Кременецьке УПРГ», а від ПАТ «Тернопільгаз».

Відповідач наголошує на тому, що кінцева сума боргу ДП «Кременецьке УПРГ» перед АТ «Нафтогаз України» є неузгодженою та не може бути визначена до завершення розгляду справи №921/774/20 без проведення відповідної судової експертизи.

Відповідь на відзив позивача.

Позивач у Відповіді на відзив №99/5-1252-21 ( вх. №1280 від 15.02.2021) зазначає щодо Відзиву відповідача наступне.

НАК «Нафтогаз України» вважає, що відповідачем не наведено у відзиві на позовну заяву обґрунтованих підстав, які б спростували аргументи, викладені у позовній заяві, а відтак останній не спростовує заявлених НАК «Нафтогаз України» позовних вимог.

Відповідач підписавши Договір із позивачем взяв на себе зобов`язання щодо проведення розрахунків за отриманий природний газ у строки визначені пунктом 6.1. Договору, а саме до 25-го числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу.

Пункт 6.3 Договору чітко передбачає, що за наявності заборгованості за попередні періоди покупець перераховує кошти з поточного рахунка на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця.

Відповідач у відзиві зазначає, що жодного разу не проводив погашення заборгованості із поточного рахунку, що вкотре підтверджує неналежне виконання зобов`язання за Договором щодо своєчасної оплати за поставлений природний газ.

Посилаючись на Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій в постанові 26.06.2020 по справі № 904/1210/18, позивач зазначає, що застосування рахунків із спеціальним режимом використання врегульовують питання розподілу власних коштів відповідача, які не впливають на зобов`язання сторін щодо належної оплати за поставлений природний газ за Договором.

Посилання відповідача на те, що кошти, що надходили в погашення заборгованості за Договором, начебто спрямовувались позивачем на погашення заборгованості по іншим договором з Відповідачем, що були укладені раніше, не відповідає дійсності та не підтверджується належними та допустимими доказами, оскільки як вбачається з розрахунку основного боргу, Операцій по Договору, виписок по рахунку Позивача, оплата Відповідачем за поставлений природний газ в листопаді 2018 здійснювалась з 20.12.2018, тобто навіть до настання строку такої оплати, і зараховувалась як передплата по Договору, що відповідає умовам абз. 3 п.6.3. Договору. В призначенні платежів міститься посилання на Договір №18-566-Н від 07.11.2018, що відповідає умовам абз. 2 п.6.3. Договору.

В обґрунтування своїх заперечень відповідачем долучено до матеріалів справи копії банківських виписок та платіжних доручень за 2020 рік, проте погашення заборгованості за Договором, як вже зазначалось, відповідачем здійснювалась починаючи з 20.12.2018 по 29.09.2020, всі платежі по Договору надходили в погашення заборгованості за Договором, а тому обставини, на які посилається Відповідач у відзиві, не підтверджуються жодними доказами.

Також не заслуговує на увагу посилання відповідача на те, що, начебто, сума коштів у розмірі 2 584 173,07 грн., виділена з державного бюджету в 2015 році на оплату природного газу, поставленого в 2015, включена до складу позовних вимог, оскільки із відзиву на позовну заяву не зрозуміло, яким чином ця сума відноситься до Договору, укладеного 07.11.2018, за яким природний газ постачався протягом листопада 2018 – липня 2020. В свою чергу позивач зазначає, що предметом позову є стягнення заборгованості за поставлений природний газ протягом січня 2020 – липня 2020 у розмірі 22 904 643,60 грн., а тому посилання відповідача на інші правовідносини, що виникли не у зв`язку із виконанням Договору, не відносяться до предмету спору.

Заперечення на відповідь на відзив.

17.02.2021 через канцелярію суду до матеріалів справи надійшло Заперечення на відповідь на відзив №59 від 16.02.2021(вх.№1404), в якому відповідач зазначає, що позивач неправомірно зарахував оплату по договору від 07.11.2018 №18-566-Н в якості погашення заборгованостей, що виникли у попередні періоди на основі інших правочинів. Таке погашення заборгованості «заднім числом» не має ні законного підґрунтя, і не передбачено умовами самого договору від 07.11.2018 №18-566-Н.

Протягом листопада 2018 із спеціального рахунку відповідача в якості погашення заборгованості за іншим правочином (№17-466-Н від 29.09.2017) було перераховано позивачу 2 387 265,48 грн. (згідно із щоденними банківськими виписками за листопад), в той час, коли мав відбуватися розрахунок по договору від 07.11.2018 №18-566-Н.

Протягом грудня 2018 із спеціального рахунку відповідача в якості погашення заборгованості за іншими правочинами ( №17-466-Н від 29.09.2017 та №18-366-Н від 05.10.2018), було перераховано позивачу 2 859 124,12 грн.

Протягом 2019 року, а саме, до липня 2019 ДП «Кременецьке УПРГ», як ліцензіат з постачання природного газу, щомісячно надавало звітність до регулятора (Національна комісія що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг), яка містила інформацію, в тому числі про перераховані суми коштів Оптовому постачальнику газу – АТ «НАК «Нафтогаз України». Дана інформація готовилася, виходячи із щоденної оплати за спожитий газ побутовими споживачами на спецрахунок ДП «Кременецьке УПРГ».

У відповідності до Звітності по Формі « 7-НКРЕКП-газ в період з січня по липень (включно) 2019 на рахунок АТ «НАК «Нафтогаз України» було перераховано 46 522 042,43 грн. вартості отриманого природного газу з поточного рахунку із спеціальним режимом використання.

ДП «Кременецьке УПРГ» у клопотанні від 05.02.2021 № 41 «Про долучення матеріалів» зазначало, що загальна сума перерахованих коштів протягом 2020 на рахунок АТ «НАК «Нафтогаз України» становить 36 629 134,26 грн., про що до матеріалів справи було долучено банківські платіжні доручення в період з 03.01.2020 по 20.07.2020 по рахунку із спеціальним режимом використання та щоденні банківські виписки.

Тому відповідач просить суд відмовити АТ «НАК Нафтогаз України» в задоволенні позовних вимог в розмірі 11 387 437,26 грн., як таких, що не відносяться до предмету даного позову.

Рух справи.

Ухвалою від 18.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/774/20 за правилами загального позовного провадження; призначено у справі підготовче засідання на 18.01.2021 на 10 год. 00 хв.

Ухвалою від 18.01.2021 повідомлено учасників справи про відкладення підготовчого засідання на 01.02.2021 на 12 год. 30 хв.

Ухвалою (протокольна) від 01.02.12 повідомлено сторони про перерву в підготовчому засіданні до 08.02.2021 до 11:00 год.

Ухвалою від 08.02.2021 повідомлено учасників справи про відкладення підготовчого засідання на 17.02.2021 на 12 год. 30 хв.

Ухвалою від 17.02.2021 повідомлено сторони у справі № 921/774/20 про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 03.03.2021 року до 12 год. 30 хв.

Ухвалою від 03.03.2021 повідомлено учасників справи про відкладення підготовчого засідання на 15.03.2021 року на 15 год. 00 хв.

Ухвалою від 15.03.2021 повідомлено сторони про закриття підготовчого провадження по справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 22.03. 2021 року на 11 год. 00 хв.

Ухвалою (протокольна) від 14.04.2021 повідомлено сторони про перерву в судовому засіданні до 24.04. 2021 до 12:00 год.

Явка сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився, проте був повідомлений 14.04.2021 протокольною ухвалою про перерву в судовому засіданні до 21.04.2021.

В судове засідання з`явився представник відповідача Шовкопляс Олександр Федорович, позовні вимоги заперечив в частині стягнення з відповідача на користь позивача 11 387 437,26 грн. як таких, що не відносяться до предмету даного позову.

Розгляд заяв та клопотань.

В судовому засіданні представником відповідача не було заявлено жодних заяв та клопотань.

Технічна підтримка.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програми фіксування судового процесу (судового засідання) “Акорд”.

Господарський процес.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши доводи та аргументи представника відповідача в ході розгляду справи, встановив наступні фактичні обставини.

07.11.2018 між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі-продавець), з однієї сторони, і Державним підприємством «Кременецьке управління з постачання та реалізації газу» (далі-покупець), з іншої сторони, було укладено договір №18-56-Н купівлі-продажу природного газу, згідно п.1.1. якого Продавець зобов`язується передати покупцеві у 2018 році природний газ, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити його на умовах цього договору.

Природний газ, що передається за цим договором, використовується покупцем виключно для постачання побутовим споживачам (п.1.2. договору).

Згідно п.2.1. договору продавець передає покупцеві з 01 листопада 2018 року по 30 листопада 2018 року (включно) природний газ обсягом до 2300,000 тис.куб.метрів.

Обсяги природного газу, які планується передати згідно з цим договором, можуть змінюватися сторонами протягом місяця поставки в установленому порядку (п.2.2. договору).

Згідно п.3.2. договору приймання-передача природного газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці купівлі-продажу, оформлюється актом приймання-передачі.

Ціна за 1000 куб.м. газу становить 6235,51 гривні, крім того податок на додану вартість (ПДВ) -20%. Всього до сплати за 1000 куб.м. газу разом з податком на додану вартість – 7482,61 грн.(п.4.1. договору).

Згідно п. 5.3. договору загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок природного газу.

Порядок та умови проведення розрахунків передбачено розділом 6 договору.

Відповідно до п.6.1 договору оплата за природний газ здійснюється покупцем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця купівлі-продажу природного газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ, крім фактично переданого природного газу, визначеного абзацом третім цього пункту, здійснюється до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу.

Остаточний розрахунок з оплати вартості придбаного природного природного газу на суму наданих побутовим споживачем пільг, субсидій та компенсацій проводиться за процедурою, визначеною Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2002 року №256 і має бути здійснений протягом 90 днів з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу.

Вартість фактично переданого природного газу, яка підлягає сплаті грошовими коштами за процедурою, передбаченою абзацом третім цього пункту, визначається на підставі актів звіряння розрахунків (в тому числі, коригуючи актів) за відповідний місяць, підписаних покупцем та розпорядником коштів місцевого бюджету, оригінали яких надаються покупцем продавцеві до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу.

У разі ненадання покупцем продавцеві до 25 числа (включно)передбачених в абзаці четвертому цього пункту актів звіряння розрахунків за відповідний місяць розрахунок за весь фактично переданий у відповідному місяці купівлі-продажу за газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця,що настає за місяцем купівлі-продажу газу.

Покупець зберігає за собою право надати акт звіряння розрахунків передбачений в абзаці четвертому цього пункту до закінчення 90 дня, що відраховується з 1 числа місяця, що настає за місяцем,в якому була здійснена купівля-продаж природного газу. При цьому, у випадку, якщо покупець надасть продавцеві, передбачений абзацом четвертим цього пункту, акт звіряння пізніше 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу але до закінчення 90 днів, що відраховуються з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу, то розрахунок за придбаний покупцем газ, в частині суми зазначеної в такому акті звіряння, буде здійснюватись в порядку, передбаченому абзацом третім цього пункту але з такими особливостями. З дати надання продавцеві покупцем зазначеного вище акту звіряння, припиняється нарахування продавцем неустойки, 3% річних а також інфляційних збитків на суму, зазначену в такому акті звіряння, на період з дати надання акту звіряння продавцеві і до закінчення 90 днів що відраховуються з 1 числа місяця,що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу. Остаточний розрахунок за придбаний покупцем природний газ в частині, що підлягає оплаті за процедурою, передбаченою Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету,затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2002 року №256, має бути здійснений до закінчення 90 дня, що відраховується з 1 числа місяця, що настає за місяцем, в якому була здійснена купівля-продаж природного газу.

Покупець може ініціювати проведення розрахунку за придбаний природний газ за процедурою передбаченою Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2002 року №256 і після спливу 90 денного строку, передбаченого абзацом 3 цього пункту.

Згідно п.6.2 договору оплата за природний газ здійснюється з поточного рахунка із спеціальним режимом використання покупця на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця згідно з нормативами розподілу коштів, розрахованих відповідно до нормативно-правових актів України.

Згідно п.6.3. договору за наявності заборгованості за попередні періоди покупець перераховує кошти з поточного рахунка на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця.

У платіжних дорученнях покупець повинен обов`язково зазначати номер договору, дату його підписання та призначення платежу.

Кошти, які надійшли від покупця, зараховуються як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим договором.

За наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості зі сплати пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних та судового збору сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від покупця, погашає вимоги продавця у такій черговості незалежно від призначення платежу, визначеного покупцем:

1)у першу чергу відшкодовуються витрати продавця, пов`язані з одержанням виконання;

2) у другу чергу – сплачуються інфляційні нарахування, відсотки річних, пені, штрафи;

3) у третю чергу погашається основна сума заборгованості

(п.6.4. договору).

Згідно п.6.5. договору звірка розрахунків здійснюється сторонами протягом десяти днів з моменту письмової вимоги однієї із сторін, підписаної уповноваженою особою, на підставі відомостей про фактичну оплату вартості отриманого природного газу покупцем та актів його приймання-передачі.

Відповідно до п.11.1.договору №18-566-Н від 07.11.2018 купівлі-продажу природного газу цей договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за їх наявності), поширює свою дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01 листопада 2018 року , і діє в частині продажу природного газу до 30 листопада 2018 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

До договору №18-566-Н від 07.11.2018 купівлі-продажу природного газу між сторонами було укладено Додаткові угоди: №1 від 26.11.2018;№2 від 02.01.2019;№3 від 22.01.2019;№4 від 26.02.2019; №5 від 20.03.2019;№6 від 29.03.2019; №7 від 19.04.2019; №8 від 17.05.2019; №9 від 24.06.2019; №10 від 27.06.2019; №11 від 24.07.2019; №12 від 24.07.2019;№13 від 22.08.2019; №14 від 30.09.2019;№15 від 21.10.2019; №16 від 22.11.2019;№17 від 28.12.2019;№18 від 30.01.2020; №19 від 27.02.2020; №20 від 23.03.2020; №21 від 23.04.2020; №22 від 30.04.2020; №23 від 27.05.2020;№24 від 25.06.2020; №25 від 03.07.2020; №26 від 27.07.2020, в яких змінювалась ціна і обсяг природного газу та строк дії договору.

Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" передано, а ДП «Кременецьке управління з постачання та реалізації газу» прийнято природний газ на загальну суму 142 894 065 грн. 50 коп. згідно наступних АКТів приймання-передачі природного газу:

-від 30.11.2018 – 1586,457 тис.куб.м., на суму 11 870 842 грн.00 коп.,

-від 31.12.2018 – 2433,570 тис.куб.м., на суму 18 209 460 грн. 08 коп.,

-від 31.01.2019 - 2864,665 тис.куб.м., на суму 21 435 176 грн.70 коп.,

-від 28.02.2019 – 2003,240 тис.куб.м., на суму 14 989 467 грн.66 коп.,

-від 31.03.2019 – 1642,699 тис.куб.м., на суму 12 291 679 грн.25 коп.,

-від 30.04.2019 – 799,546 тис.куб.м., на суму 5 982 692 грн. 50 коп.,

-від 31.05.2019 – 335,362 тис.куб.м., на суму 2 410 582 грн. 06 коп.,

-від 30.06.2019 – 199,776 тис.куб.м., на суму 1 331 440 грн.72 коп.,

-від 31.07.2019 – 209,08900 тис.куб.м., на суму 1 230 867 грн. 22 коп.,

-від 31.08.2019 – 210,50000 тис.куб.м., на суму 1 175 485 грн. 21 коп.,

-від 30.09.2019 - 244,42700 тис.куб.м., на суму 1 318 039 грн. 25 коп.,

-від 31.10.2019 – 505,41000 тис.куб.м., на суму 2 591 395 грн. 00 коп.,

-від 30.11.2019 – 1205,28100 тис.куб.м., на суму 7 085 605 грн. 94 коп.,

-від 31.12.2019 – 1774,86600 тис.куб.м., на суму 9 108 674 грн. 36 коп.,

-від 31.01.2020 – 2138,50500 тис.куб.м., на суму 11 932 857 грн. 90 коп.,

-від 29.02.2020 – 1771,45032 тис.куб.м., на суму 8 392 423 грн. 03 коп.,

-від 31.03.2020 – 1463,47475 тис.куб.м., на суму 5 963 952 грн. 30 коп.,

-від 30.04.2020 – 838,21664 тис.куб.м., на суму 2 913 976 грн. 33 коп.,

-від 31.05.2020 – 499,08721 тис.куб.м., на суму 1 362 939 грн. 30 коп.,

-від 30.06.2020 – 276,08882 тис.куб.м., на суму 709 751 грн. 47 коп.,

-від 31.07.2020 – 212,82168 тис.куб.м., на суму 586 757 грн. 03 коп.

Належним чином засвідчені копії АКТів приймання-передачі природного газу знаходяться в матеріалах справи.

Як зазначає позивач в своїй позовній заяві, оплату за переданий газ відповідач здійснив лише частково на суму 119 989 421 грн. 90 коп., та не виконав зобовязання у строк визначений договором, чим порушив умови господарського зобовязання, зокрема, вимоги пункту 6.1 договору. Станом на дату подання позову, розмір основного боргу становить 22 904 643 грн. 60 коп, що підлягає стягненню з відповідача згідно цього позову.

На підтвердження зазначених обставин позивач до позовної заяви надав Розрахунок суми основного боргу ДП «Кременецьке управління з постачання та реалізації газу» за договором від 07.11.2018 №18-566-Н станом на 30.09.2020, довідка про операції по підприємству «Кременецьке УПРГ ДП» з 01.11.2018 по 31.12.2019, виписки по рахунку в АТ «Ощадбанк».

Оцінивши подані позивачем і відповідачем докази на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності, суд дійшов до висновку про те, що позов слід задовольнити, при цьому виходячи із наступного.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Між сторонами виникли правовідносини купівлі-продажу природного газу.

Відповідно до п.39 ч.1 Закону України «Про ринок природного газу» суб`єктами ринку природного газу є оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач.

Згідно п.10 ст. 3 Закону України «Про ринок природного газу» ринок природного газу функціонує на засадах вільної добросовісної конкуренції, крім діяльності суб`єктів природних монополій, та за принципами: відповідальності суб`єктів ринку природного газу за порушення правил діяльності на ринку природного газу та умов договорів.

Стаття 12 Закону України «Про ринок природного газу» передбачає, що постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 13 Закону України «Про ринок природного газу» споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів.

Позивач надав Пояснення №без номера та без дати ( вх №2169 від 15.03.2021) до матеріалів справи в яких зазначає наступне.

Частиною 6 статті 11 Закону України «Про ринок природного газу» передбачається, що для проведення розрахунків за спожитий природний газ постачальники природного газу, на яких покладені спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, їх структурні підрозділи, а також оптові продавці, що здійснюють продаж природного газу таким постачальникам на виконання спеціальних обов`язків, покладених на таких продавців, відкривають в установах уповноважених банків поточні рахунки із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять як плата за спожитий природний газ від споживачів.

Порядок відкриття (закриття) поточних рахунків із спеціальним режимом використання та порядок проведення розрахунків за спожитий природний газ затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Споживачі оплачують вартість спожитого ними природного газу шляхом перерахування коштів виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ, відкритий в установах уповноваженого банку постачальниками природного газу, на яких покладені спеціальні обов`язки, та їх структурними підрозділами.

Також відповідно до п.2 Порядку проведення розрахунків за спожитий газ затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 №792, Споживачі оплачують вартість спожитого ними природного газу шляхом перерахування коштів виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання, відкриті в установах уповноваженого банку газопостачальними підприємствами.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 21.12.2015 №3006 затверджено Перелік поточних рахунків із спеціальним режимом використання, відкритих в установах ПАТ «Державний ощадний банк України» постачальниками природного газу, на яких покладені спеціальні обов`язки з постачання природного газу, та їх структурними підрозділами, а також оптовими продавцями,що здійснюють продаж природного газу газопостачальним підприємствам для виконання їх спеціальних обов`язків, для зарахування коштів, що надходять як плата за спожитий природний газ від споживачів.

Відповідно до вказаного п.1 Переліку, у позивача відкрито рахунок у Головному управлінні з обслуговування клієнтів АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_1 ; МФО 300465.

Вказаний рахунок був зазначений у реквізитах позивача в договорі купівлі-продажу природного газу №18-566-Н від 07.11.2018.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.06.2014 №217 затверджено «Порядок розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов`язки.»

При цьому відповідно до п.26 даного порядку комісія після подання їй документів, що підтверджують відсутність заборгованості, включає до реєстру нормативів нормативи на рівні 0 відсотків на:

- рахунок постачальника природного газу із спеціальними обов`язками - у разі відсутності заборгованості наростаючим підсумком за період з 1 вересня 2015 р. до місяця, що передує попередньому до розрахункового місяця включно, теплопостачальної або теплогенеруючої організації за природний газ перед постачальником природного газу із спеціальними обов`язками;

Кошти перераховуються з поточних рахунків із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ, відкритих в установах уповноваженого банку постачальниками природного газу, на яких покладені спеціальні обов`язки, та їх структурними підрозділами згідно з алгоритмом розподілу коштів, затвердженим Регулятором, виключно на:

1) поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового продавця, що здійснює продаж природного газу такому постачальнику на виконання спеціальних обов`язків, покладених на такого продавця;

2) поточний рахунок оператора газотранспортної системи;

3) поточний рахунок оператора газорозподільної системи;

4) поточний рахунок постачальника природного газу, на якого покладено спеціальні обов`язки.

У договорі купівлі-продажу природного газу, укладеному між постачальником, на якого покладені спеціальні обов`язки, і оптовим продавцем, що здійснює продаж природного газу такому постачальнику, на виконання спеціальних обов`язків, покладених на такого продавця, та у договорі про постачання природного газу, укладеному між таким постачальником та споживачем, визначаються умови оплати за реалізований та поставлений природний газ, а також відкриття поточного рахунку із спеціальним режимом використання.

На кошти, що знаходяться на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, не може бути звернено стягнення за зобов`язаннями суб`єктів ринку природного газу.

На кошти, що обліковуються за цими рахунками, не накладається арешт, а операції за цими рахунками не підлягають зупиненню.

Як вбачається з матеріалів справи доказів, що підтверджують виконання відповідачем оплати повної вартості поставленого йому природного газу в сумі 22 904 643 грн. 60 коп. та відновлення тим самим порушення майнових прав кредитора на момент розгляду спору судом, відповідачем не подано.

З матеріалів справи вбачається, що обсяги поставленого позивачем відповідачу та отриманого відповідачем природного газу відповідачем не оспорюються.

Відповідач провів повністю оплату за отриманий природний газ за зобов`язаннями за період до 31.12.2019.

Заборгованість в сумі 22 904 643 грн. 60 коп. у відповідача виникла за зобов`язаннями:

- січня 2020 року: отримано природний газ на суму 11 932 857 грн. 90 коп., оплачено на суму 8 958 013 грн. 76 коп., залишок 2 974 844 грн. 14 коп.;

-лютого 2020 року: отримано природний газ на суму 8 392 423 грн.03 коп.; оплачено 0 грн., залишок 8 392 423 грн. 03 коп.;

-березня 2020 року: отримано природний газ на суму 5 963 952 грн.30 коп.; оплачено 0 грн., залишок 5 963 952 грн.30 коп.;

-квітня 2020 року: отримано природний газ на суму 2 913 976 грн. 33 коп., оплачено 0 грн., залишок 2 913 976 грн. 33 коп.;

-травня 2020 року: отримано природний газ на суму 1 362 939 грн. 30 коп., оплачено 0 грн., залишок 1 362 939 грн. 30 коп.;

-червня 2020 року: отримано природний газ на суму 709 751 грн. 47 коп., оплачено 0 грн., залишок 709 751 грн. 47 коп.;

-липня 2020 року: отримано природний газ на суму 586 757 грн.03 коп., оплачено 0 грн., залишок 586 757 грн.03 коп.

Розрахунок між сторонами по справі проводився бюджетними коштами на підставі постанови Кабінету Міністрів України №256 від 04.03.2002 «Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету» (до моменту втрати чинності даною постановою) та власними коштами на підставі постанови Кабінету Міністрів України №296 від 26.04.2017.

Постанова Кабінету Міністрів України №256 втратила чинність з 01.01.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України №792 від 30.09.2015 затверджено Порядок відкриття (закриття) поточних рахунків із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ та Порядок проведення розрахунків зав спожитий природний газ. При цьому дію пунктів 5-8 Порядку проведення розрахунків за спожитий природний газ, які містять положення про застосування затвердженого НКРЕКП алгоритму розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання, було зупинено постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №296 «Деякі питання розрахунків за спожитий природний газ», а тому розрахунок власними коштами починаючи з 28.04.2017 відбувається на підставі Постанови КМУ №296 від 26.04.2017.

В своєму Відзиві на позовну заяву відповідач визнає, що позивач, керуючись вимогами статей 525,526,530,655 ЦК України, а також положеннями договору №18-566-Н від 07.11.2018 належним чином, у встановлений строк (термін) виконав своє зобов`язання перед ДП «Кременецьке УПРГ» щодо передачі природного газу для подальшої реалізації споживачам з категорії населення. ДП «Кременецьке УПРГ», в свою чергу, неповністю та недостатньо належно виконало свої зобов`язання в частині оплати наданого природного газу, однак, не погоджується із сумою заявлених позовних вимог та вважає дану суму надмірною, та такою, що потребує детального перегляду в сторону зменшення.

Відповідач зазначає про те, що у відповідності до п.6.2. договору оплата за природний газ здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання покупця на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця згідно із нормативами розподілу коштів, розрахованих відповідно до нормативно-правових актів України. На виконання зазначених умов було укладено договір банківського рахунку №45 від 30.06.2015 р. та переукладено від 11.11.2015р. №56.

У відповідності до його умов та норм законодавства кошти за спожитий природний газ споживачами з категорії «населення» отриманий від ДП «Кременецьке УПРГ», а до цього від ПАТ «НАК «Нафтогаз України» автоматично, без участі ДП «Кременецьке УПРГ» перераховувалися з рахунків ДП «Кременецьке УПРГ» на аналогічні рахунки ПАТ «НАК «Нафтогаз України», відкриті в АТ «Ощадбанк». Особливістю відкритих рахунків є також те, що для категорії споживачів «населення (побутові споживачі)».

Також відповідач посилаючись на пункт 6.3. договору (за наявності заборгованості за попередні періоди покупець перераховує кошти з поточного рахунка на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця). Саме такі положення містилися в всіх попередніх договорах купівлі-продажу природного газу, починаючи із липня 2015 року (час початку господарської діяльності ДП «Кременецьке УПРГ»). Не дивлячись на це, усі кошти, які надходили із рахунку із спеціальним режимом використання ДП «Кременецьке УПРГ» використовувалися на погашення заборгованості, в тому числі за попередні періоди. Така практика вкрай невірна, адже побутові споживачі теж не вчасно розраховуються за спожитий природний газ, в такому випадку ДП «Кременецьке УПРГ», згідно з умовами договору повинно погашати заборгованість таких споживачів перед АТ «НАК «Нафтогаз України», і робити це власними коштами з поточних банківських рахунків. ДП «Кременецьке УПРГ» жодного разу не проводило погашення заборгованості перед позивачем із поточного рахунку. Завжди розрахунки відбувалися із спец рахунку, тобто, по мірі оплати вартості газу самими побутовими споживачами.

Суд не приймає зазначені доводи відповідача з огляду на наступне.

За змістом пунктів 1, 2, 3, 5 Порядку відкриття (закриття) рахунків постачальники природного газу, на яких покладено спеціальні обов`язки з постачання природного газу (далі - газопостачальні підприємства), та їх структурні підрозділи, а також оптові продавці, що здійснюють продаж природного газу газопостачальним підприємствам для виконання їх спеціальних обов`язків (далі - оптові продавці), відкривають в установах уповноваженого банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ від споживачів, в порядку, визначеному Національним банком.

Газопостачальні підприємства і оптові продавці відкривають поточні рахунки із спеціальним режимом використання для виконання покладених на них спеціальних обов`язків щодо постачання та продажу природного газу.

Газопостачальні підприємства і оптові продавці обумовлюють у відповідному договорі про відкриття банківського рахунка право уповноваженого банку на договірне списання (перерахування) з поточних рахунків із спеціальним режимом використання коштів, що надходять за спожитий природний газ, без застосування платіжних вимог.

Газопостачальні підприємства укладають у двомісячний строк із споживачами нові договори (додаткові угоди) із зазначенням відповідного поточного рахунка із спеціальним режимом використання для зарахування коштів за спожитий природний газ виключно на такий рахунок. Під час укладення договорів купівлі-продажу природного газу між газопостачальними підприємствами і оптовими продавцями, а також договорів постачання природного газу між газопостачальними підприємствами та споживачами визначаються умови щодо оплати за природний газ виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання.

За змістом пунктів 1, 2, 4 Порядку проведення розрахунків він визначає механізм проведення розрахунків за спожитий природний газ з газопостачальними підприємствами і оптовими продавцями.

Споживачі оплачують вартість спожитого ними природного газу шляхом перерахування коштів виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання, відкриті в установах уповноваженого банку газопостачальними підприємствами.

Установи уповноваженого банку згідно з умовами договору банківського рахунка здійснюють перерахування у повному обсязі коштів за спожитий природний газ з поточних рахунків із спеціальним режимом використання, відкритих структурними підрозділами газопостачальних підприємств, на поточний рахунок із спеціальним режимом використання, відкритий газопостачальними підприємствами, двічі на день, у визначений час.

При цьому, дію пунктів 5- 8 Порядку проведення розрахунків, які містять положення про застосування затвердженого НКРЕКП алгоритму розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання, було зупинено постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 296 "Деякі питання розрахунків за спожитий природний газ".

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду при прийнятті постанови від 26.06.2020 у справі №904/1210/18 і здійсненні аналізу положень Порядку відкриття (закриття) рахунків та Порядку проведення розрахунків, затверджених Постановою №792, в сукупності з приписами частини шостої статті 11 Закону ( Закону України «Про ринок природного газу), дійшла висновку, що хоча Постановою №792 визначено спеціальний механізм проведення розрахунків, який усуває газопостачальні підприємства від розподілу коштів, сплачених споживачами за спожитий ними природний газ на поточні рахунки із спеціальним режимом використання, однак положення Постанови №792 не обмежують газопостачальні підприємства у можливості виконати свої обов`язки з оплати отриманого газу за договорами, укладеними з оптовими продавцями, шляхом здійснення розрахунків у інший спосіб, ніж з поточних рахунків із спеціальним режимом використання; не ставлять повноту та своєчасність виконання газопостачальними підприємствами договірних обов`язків з оплати отриманого газу на користь оптових продавців в залежність від оплати газу споживачами; не скасовують і не обмежують відповідальність споживачів перед газопостачальними підприємствами за невиконання обов`язків з оплати за спожитий газ; не змінюють строків здійснення розрахунків за договорами, укладеними між газопостачальними підприємствами та оптовими продавцями, що відповідно не виключає відповідальності, передбаченої умовами таких договорів, зокрема, у вигляді пені за прострочення оплати та виникнення зобов`язань, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, з оплати боргу з урахуванням 3% річних та встановленого індексу інфляції.

Відповідно до вимог ч.4 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч.5, ч.6 ст.13 Закону України «Про статус суддів та судоустрій» Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Таким чином, заборона для відповідача сплачувати вартість газу поза механізмом автоматичного розподілу коштів, передбаченому Постановою №792 та алгоритмом відсутня, у зв`язку з чим відповідач мав можливість впливати на стан розрахунків за договором, проте цим не скористався, що спричинило виникнення заборгованості.

Також як вказує відповідач у своєму відзиві на позовну заяву для суду матиме велике значення опрацювання боргів побутових споживачів перед ДП «Кременецьке УПРГ» попередніх періодів, які не були погашені вчасно і по яких пройшли терміни позовної давності, однак, АТ «НАК «Нафтогаз України» всупереч умов договору вважає їх погашеними. Саме на таку суму ДП «Кременецьке УПРГ» вважає позов безпідставним. Однак, щоб визначити розмір такої заборгованості необхідно провести судово-економічну експертизу.

Ухвалою від 15.03.2021 в задоволенні Клопотання №90 від 02.03.2021 про призначення економічної експертизи у справі №921/774/20 відповідача було відмовлено за необґрунтованістю та недоцільністю. При цьому суд вказав, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що вказують до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.З наявних матеріалів справи вбачається, що предметом спору є стягнення з відповідача боргу за договором купівлі-продажу природного газу №18-566-Н від 07.11.2018, що виник з підстав неналежного виконання відповідачем умов договору щодо оплати за отриманий від позивача газ згідно Актів приймання - передачі газу, які знаходяться в матеріалах справи.Позивачем та відповідачем надані до матеріалів справи відповідні докази на підтвердження обставин, які входять до предмету доказування та на які учасники справи посилаються на підставу своїх вимог і заперечень. Таким доказам суд може надати оцінку всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши їх. Встановлення фактичних обставин, які входять до предмету доказування, а саме поставка позивачем і отримання відповідачем природного газу на виконання умов договору купівлі-продажу природного газу №18-566 Н від 07.11.2018; оплата відповідачем повна чи часткова оплата позивачу за отриманий природній газ ; наявність заборгованості чи відсутність заборгованості перед позивачем у відповідача за отриманий природній газ, з огляду на наявні докази у справі не потребують спеціальних знань у сфері іншій, ніж право без яких встановити фактичні обставини неможливо.Також представником відповідача у поданому Клопотанні не зазначено сукупність підстав для призначення судової економічної експертизи (ч.1 ст.99 ГПК України).

Крім того, відповідач у своєму відзиві вказує, що заборгованість, що заявлена позивачем у розмірі 22 904 643 грн. 60 коп. по своїй фінансовій суті є перехідним боргом, який бере початок з липня 2015 року і до сьогодні. Також зазначає про те, що сума 2 584 173 грн. 07 коп. була «авансом» відшкодована попередньому надавачу послуг –ПАТ «Тернопільгаз» за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету, через місцеві бюджети розпорядником коштів – Управлінням праці та соціального захисту населення Кременецької РДА. Поставлені об`єми природного газу побутовим споживачам з об`ємів ДП «Кременецьке УПРГ», які було придбано в ПАТ «НАК «Нафтогаз України», не було відшкодовано в грошовій формі підприємству, і відповідно, не було перераховано кінцевому отримувачу – позивачу АТ «НАК «Нафтогаз України». І саме ця сума боргу включена в загальну суму позовних вимог позивача сьогодні.

Позивач у своїй Відповіді на відзив зазначає, що не заслуговує на увагу посилання відповідача на те, що начебто, сума коштів у розмірі 2 584 173 грн. 07 коп., виділена з державного бюджету в 2015 році на оплату природного газу, поставленого в 2015 році, включена до складу позовних вимог, оскільки із відзиву на позовну заяву не зрозуміло, яким чином ця сума відноситься до договору, укладеного 07.11.2018, за яким природний газ постачався протягом листопада 2018-липня 2020. В свою чергу позивач зазначає, що предметом позову є стягнення заборгованості за поставлений природний газ протягом січня 2020-липня 2020 у розмірі 22 904 643 грн. 60 коп., а тому посилання відповідача на інші правовідносини, що виникли не у зв`язку із виконанням договору, не відносяться до предмету спору.

Суд погоджується з доводами позивача та бере їх до уваги при розгляді справи, виходячи із предмету доказування по даній справі, та те, що інші правовідносини які виникли до укладення договору №18056-Н від 07.11.2018 не стосуються даного договору. Відповідно не бере до уваги доводи відповідача, оскільки такі спростовуються наявними матеріалами даної справи.

Відповідач зазначає у відзиві на позовну заяву про те, що згідно з розрахунками позивача ДП «Кременецьке УПРГ» не розрахувалося жодною гривнею за отриманий газ починаючи із лютого 2020 року, це не відповідає дійсності, адже побутові споживачі щоденно розраховуються за спожитий природний газ через рахунки із спеціальним режимом режимом використання, і така оплата має місце щодня, в тому числі і з лютого 2020 року.

Позивач у Відповіді на відзив зазначив, що на думку відповідача, в розрахунку позивача вказано, що відповідач припинив оплату основного боргу починаючи з лютого 2020,проте таке твердження відповідача не відповідає дійсності, оскільки за Розрахунком основного боргу, доданого до позовної заяви, загальна сума основного боргу за договором (сума поставки по всіх актах приймання-передачі природного газу з листопада 2018 по липень 2020) складає 142 894 065 грн. 50 коп. Відповідачем погашено основний борг за договором з 20.12.2018 по 29.09.2020 (включно) в розмірі 119 989 421 грн. 90 коп., різниця неоплаченого основного боргу складає 22 904 643 грн. 60 коп., стягнення якого і є предметом позовних вимог у справі.

Суд не приймає зазначені доводи відповідача, оскільки такі доводи спростовуються самим Розрахунком суми основного боргу ДП «Кременецьке управління з постачання та реалізації газу» за договором від 07.11.2018 №18-566-Н станом на 30.09.2020 наданим позивачем до позовної заяви, в якому відображені дати та суми оплат, які здійснювались в 2020 році. Відповідно приймає до уваги викладені вище доводи позивача.

Загалом, відповідачем не наведено у відзиві на позовну заяву обґрунтованих підстав, які б спростували аргументи, викладені у позовній заяві.

В ході розгляду справи представник відповідача наголошував, що заборгованість в сумі 11 387 437 грн. 26 коп., яка виникла за неналежне виконання зобов`язань перед позивачем по інших договорах, не є предметом позову, а тому позовні вимоги є некоректними.

В своєму Запереченні на відповідь на відзив № 59 від 16.06.2021 (вх.№1404 від 17.02.2021) відповідач зазначає про часткову оплату заборгованості, на підтвердження чого надає виписки з банківської установи, згідно яких надійшла оплата:

- 05.11.2018 на суму 27450,28 грн. розподіл коштів за споживання природного газу згідно договору 17-466-Н від 29.09.2017;

- 06.11.2018 на суму 30430,33грн. 28 розподіл коштів за споживання природного газу згідно договору 17-466-Н від 29.09.2017;

- 07.11.2018 на суму 15367,15 грн. розподіл коштів за споживання природного газу згідно договору 17-466-Н від 29.09.2017;

- 08.11.2018 на суму 28322,05 грн. розподіл коштів за споживання природного газу згідно договору 17-466-Н від 29.09.2017;

- 09.11.2018 на суму 46128,06 грн. розподіл коштів за споживання природного газу згідно договору 17-466-Н від 29.09.2017;

- 12.11.2018 на суму 31903,25 грн. розподіл коштів за споживання природного газу згідно договору 17-466-Н від 29.09.2017;

- 13.11.2018 на суму 89149,19 грн. розподіл коштів за споживання природного газу згідно договору 17-466-Н від 29.09.2017;

- 14.11.2018 на суму 117 455,18 грн. розподіл коштів за споживання природного газу згідно договору 17-466-Н від 29.09.2017;

- 15.11.2018 на суму 170 450,70 грн. розподіл коштів за споживання природного газу згідно договору 17-466-Н від 29.09.2017;

- 16.11.2018 на суму 157 498,08 грн. розподіл коштів за споживання природного газу згідно договору 17-466-Н від 29.09.2017;

- 20.11.2018 на суму 174 418,18 грн. розподіл коштів за споживання природного газу згідно договору 17-466-Н від 29.09.2017;

- 21.11.2018 на суму 278 818,44 грн. розподіл коштів за споживання природного газу згідно договору 17-466-Н від 29.09.2017;

- 22.11.2018 на суму 124529,57 грн. розподіл коштів за споживання природного газу згідно договору 17-466-Н від 29.09.2017;

- 23.11.2018 на суму 185 408,11 грн. розподіл коштів за споживання природного газу згідно договору 17-466-Н від 29.09.2017;

- 26.11.2018 на суму 302 441,77 грн. розподіл коштів за споживання природного газу згідно договору 17-466-Н від 29.09.2017;

- 27.11.2018 на суму 181687,78 грн. розподіл коштів за споживання природного газу згідно договору 17-466-Н від 29.09.2017;

- 28.11.2018 на суму 148277,82 грн. розподіл коштів за споживання природного газу згідно договору 17-466-Н від 29.09.2017;

- 29.11.2018 на суму 215 636,07 грн. розподіл коштів за споживання природного газу згідно договору 17-466-Н від 29.09.2017;

- 30.11.2018 на суму 61 892 грн. розподіл коштів за споживання природного газу згідно договору 17-466-Н від 29.09.2017;

- 05.12.2018 на суму 34 508,96 грн. розподіл коштів за споживання природного газу згідно договору 17-466-Н від 29.09.2017;

- 05.12.2018 на суму 90 257,72 грн. розподіл коштів за споживання природного газу згідно договору 17-466-Н від 29.09.2017;

- 10.12.2018 на суму 55 490,41 грн. розподіл коштів за споживання природного газу згідно договору 17-466-Н від 29.09.2017;

- 11.12.2018 на суму 88 392,16 грн. розподіл коштів за споживання природного газу згідно договору 17-466-Н від 29.09.2017;

- 12.12.2018 на суму 100 855,49 грн. розподіл коштів за споживання природного газу згідно договору 17-466-Н від 29.09.2017;

- 17.12.2018 на суму 434226,59 грн. розподіл коштів за споживання природного газу згідно договору 17-466-Н від 29.09.2017;

- 18.12.2018 на суму 433 293,65 грн. розподіл коштів за споживання природного газу згідно договору 17-466-Н від 29.09.2017;

- 20.12.2018 на суму 362 879,44 грн. розподіл коштів за споживання природного газу згідно договору 17-466-Н від 29.09.2017;

- 21.12.2018 на суму 382988,79 грн. розподіл коштів за споживання природного газу згідно договору 17-466-Н від 29.09.2017;

- 22.12.2018 на суму 71725,70 грн. розподіл коштів за споживання природного газу згідно договору 17-466-Н від 29.09.2017;

- 22.12.2018 на суму 237 831 грн. розподіл коштів за споживання природного газу згідно договору 18-366-Н від 05.10.2018;

- 26.12.2018 на суму 156 383,15 грн. розподіл коштів за споживання природного газу згідно договору 18-566-Н від 07.11.2017;

- 07.12.2018 на суму 44 992,94 грн. розподіл коштів за споживання природного газу згідно договору 17-466-Н від 29.09.2017;

- 19.12.2018 на суму 359207,69 грн. розподіл коштів за споживання природного газу згідно договору 17-466-Н від 29.09.2017;

-22.12.2018 на суму 3 314 692 грн. 09 коп. постанова КМУ №256 від 04.03.2002 за пр.газ 2018 р. договір від 05.10.18 р. №18-366-Н;

-26.11.2018 на суму 2 826 355 грн. 57 коп. постанова КМУ №256 від 04.03.2002 за пр.газ 2018 р. договір від 29.09.17 р. №17-466-Н.

Проте згідно п.6.3. Договору №18-566-Н купівлі-продажу природного газу за наявності заборгованості за попередні періоди покупець перераховує кошти з поточного рахунка на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця.

У платіжних дорученнях покупець повинен обов`язково зазначати номер договору, дату його підписання та призначення платежу.

З огляду на вищезазначеного, суд не бере до уваги дані докази відповідача, оскільки відповідач згідно виписок з банківської установи здійснював платежі відповідно до договорів №17-466-Н від 29.09.2017, №18-566-Н від 07.11.2017, №18-366-Н від 05.10.2018, стягнення заборгованості по яких не є предметом даного спору.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Сало проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Відповідно до частин 1 і 2 статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Таким чином, у зобов`язальних правовідносинах вина особи, яка порушила зобов`язання, презюмується і саме на неї покладається обов`язок з доведення відсутності своєї вини у порушенні зобов`язання (Правова позиція Верховного суду викладена у постанові від 13.11.2019 у справі №908/1399/17).

Відповідачем не доведено відсутності порушення ним зобов`язань за договором №18-566 купівлі-продажу природного газу від 07.11.2018, так і відсутності своєї вини у такому порушенні - зокрема, ним не надано доказів своєчасної і повної оплати за поставлений йому позивачем газ.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача в сумі 22 904 643,60 грн. є обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, та не суперечать нормам чинного законодавства.

З огляду на наведене вище, суд вважає за необхідне позов задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача 22 904 643 грн. 60 коп. основного боргу.

Судовий збір.

Згідно ч.1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем за подання позовної заяви до суду сплачено судовий збір у розмірі 343 569,65 грн., згідно платіжного доручення №0000012339 від 02.12.2020.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову – на відповідача.

З врахуванням п.1 ч.4 ст.129 ГПК України, задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 343 569 грн. 65 коп. судового збору в повернення сплачених судових витрат.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Державного підприємства "Кременецьке управління з постачання та реалізації газу", вул. Вокзальна, 4, м.Кременець,Тернопільська область,47002 , ідентифікаційний код 39460902, на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", вул. Б. Хмельницького, 6, м.Київ, 01001, ідентифікаційний код 20077720:

- 22 904 643 грн. 60 коп.- основного боргу;

- 343 569 грн. 65 коп. – судового збору в повернення сплачених судових витрат.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.Копію рішення направити сторонам по справі рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено: 07 травня 2021 року.

Суддя С.О. Хома