Рішення № 96755560, 26.04.2021, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.2021 Справа № 914/320/21

місто Львів

За позовом: Державної екологічної інспекції у Львівській області, м.Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Мебель-Сервіс”, м.Радехів Львівської області

про стягнення 333496,04грн. збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства

Суддя Щигельська О.І.

Секретар судового засідання: Зарицька О.Р.

Представники сторін

від позивача: не з`явився

від відповідача:. Батьков В.В.

Заяв про відвід судді не надходило. У відповідності до ст.222 ГПК України, фіксування судового процесу здійснювалось за допомогою програмно-апаратного комплексу «Акорд».

ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Державна екологічна інспекція у Львівській області звернулась до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Мебель-Сервіс” про стягнення 333496,04грн. збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.02.2021 позовну заяву передано на розгляд судді Щигельській О.І.

Ухвалою суду від 10.02.2021 відкрито провадження у справі №914/320/21, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 15.03.2021.

10.03.2021 в системі документообігу суду за вх.№5675/21 зареєстровано відзив ТОВ «Мебель-Сервіс» на позовну заяву

В судове засідання 15.03.2021 з`явились представники сторін. Представник позивача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи, для надання можливості ознайомитись з відзивом та подати свої заперечення на нього. Відповідач щодо заявленого клопотання не заперечував, суд задовольнив усне клопотання позивача, протокольною ухвалою розгляд справи відкладено на 29.03.2021.

В підготовче засідання 29.03.2021 з`явилися представники відповідача, позивач явки повноважного представника не забезпечив, поважності причин неявки суду не повідомив, розгляд справи відкладено на 12.04.2021.

В судове засідання 12.04.2021 з`явився представник відповідача, наполягав на закритті підготовчого провадження, позивач явки повноважного представника не забезпечив, поважності причин неявки суду не повідомив хоча був належним чином повідомлений про дату та час підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 12.04.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті в судовому засіданні 26.04.2021.

В судовому засіданні 26.04.2021 представник відповідача проти позову заперечив повністю з підстав, зазначених у відзиві.

Позивачем явки повноважного представника в судове засідання 26.04.2021 повторно не забезпечено, поважності причин неявки суду не повідомлено, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлено належним чином.

Так, кореспонденція надсилалась судом на адресу місцезнаходження Державної екологічної інспекції у Львівській області, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 79026, Львівська обл., місто Львів, вулиця Стрийська, будинок 98. Згідно відомостей офіційного сайту АТ «Укрпошта», копія ухвали суду від 12.04.2021 знаходиться у точці видачі/доставки – 17.04.2021.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч.ч. 3, 7 ст.120 ГПК України, виклик і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

За обставин того, що позивачу відомо про те, що розгляд справи за його позовною заявою здійснюється Господарським судом Львівської області і може самостійно отримувати інформацію про час і місце розгляду справи, суд не вбачає підстав передбачених ст. 216 ГПК України для відкладення розгляду справи.

Згідно п.1 ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч.4 ст.13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Судом встановлено, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, у відповідності до ст.13 ГПК України, судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, а неявка позивача не перешкоджає вирішенню справи по суті.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Аргументи позивача

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем завдано збитки державі в розмірі 333496,04грн., внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, зокрема відповідачем самовільно, без спеціального дозволу на користування надрами, що є порушенням вимог ст. 19 Кодексу України про надра, із одного підземного горизонту з трьох свердловин 1/06, 1/08, 1/09, в с. Полове Радехівського району видобуто 66699,2 м.куб. води, з перевищенням добового ліміту у кількості 300 м.куб.

Аргументи відповідача

Заперечуючи проти задоволення позову відповідач ствердив, що при проведенні Розрахунку Державною екологічною інспекцією у Львівській області, використано дані що не передбачені законодавством, не взяті до уваги журнали обліку води за 2019-2020 роки які були представлені відповідачем, в акті перевірки зафіксовано показники лічильників, які не мають відношення до обліку води, видобутої зі свердловини. ТОВ “Мебель-Сервіс” звертає увагу, що відсутні підстави для відшкодування шкоди, оскільки видобування підземних вод здійснюється з дотриманням умови щодо можливого допустимого обсягу такого видобування без спеціального дозволу, облік спожитої води ведеться належним чином, а тому жодної шкоди та протиправної поведінки немає.

Крім того відповідач зазначає, що є землевласником ділянок на яких розташовані свердловини №№ 1(1313/167), 1/06, 1/08,1/09 кожна з яких є окремим водозабором, а забір води з кожної не перевищує 300 куб. м. на добу, у зв`язку з чим ТОВ “Мебель-Сервіс” звільнено від обов`язку отримання спеціального дозволу на користування надрами.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Державною екологічною інспекцією у Львівській області (позивач по справі) у період 29.09.2020 - 12.10.2020 року проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю «Мебель-сервіс» (відповідач по справі).

За наслідками вказаної перевірки складено Акт перевірки №630/05/02/888 від 12.10.2020 року. Вказаний акт підписали державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Львівської області С.І. Швайка, А.І. Мандій, І. М. Савчишин, С.М. Джура, О.П. Довган., директор ТОВ «Мебель-сервіс» Ю.В. Лящук відмовився підписувати та отримувати даний Акт, про що внесено відповідний запис.

Під час перевірки державними інспекторами встановлено, що ТзОВ «Мебель-Сервіс» здійснюється самовільне користування надрами (за відсутності дозволу на користування надрами) а саме без врахування видобутої води із свердловини №1(1313/167) в м. Радехів. За 9 місяців (274 дні) 2020 року (з 01.01.2020 по 29.09.2020 включно) із одного підземного горизонту (60/БАЛ/ВИСЛА/0388/0696/Р.БЯЛИСТОК) з трьох свердловин 1/06, 1/08, 1/09 в с. Полове Радехівського району видобуто 84105,2 (85670-1364,8) м. куб. води. Відповідно, за добу видобувається 306,95 м.куб. води (84105,2 м.куб/274 дні). Позивач стверджує, що кількість самовільно видобутих надр - підземних вод з трьох свердловин 1/06, 1/08, 1/09, без врахування самовільно видобутих надр з перевищенням річного ліміту та без врахування видобутої води з свердловини №1(1313/167) у м.Радехів, становить 66699,2 м.куб. води.

Державна екологічна інспекція у Львівській області вказує що збитки, заподіяні державі обумовлені самовільним використанням водних ресурсів відповідачем при відсутності дозвільних документів на користування надрами (підземні води), складає 333496,04 грн. Розрахунок проведено за Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів" від 20.07.2009 №3891 зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 р. за №767/16783 (зі змінами внесеними згідно наказу Мінекологіі та природніх ресурсів України від 30.06.11 №220, та №367 від 13.10.15).

Вказаний Розрахунок направлено на адресу відповідача разом із претензією №104 від 06.11.2020 про відшкодування збитків заподіяних державі порушенням вимог природоохоронного законодавства у сумі 333496,04грн. Однак, докази надіслання такої претензії чи відповідь на вказану претензію в матеріалах справи відсутні.

Зазначені обставини зумовили звернення Державної екологічної інспекції у Львівській області до суду з позовом до ТОВ «Мебель-Сервіс» про стягнення 333496,04грн. збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.

Відповідно до п. 9.2. Методики, фактичний об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів визначається на основі даних: первинної документації; статистичної звітності; ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення; або довідки фізичної особи - підприємця або юридичної особи за підписом керівництва, завіреної печаткою (за наявності).

Відповідач зазначає, що окремі дані для розрахунку було взято з показників лічильників (даних водолічильного обладнання), які фактично встановлені у виробничому приміщенні ТЕЦ та які фіксують кількість циркульованої води з метою контролю виробничого процесу, а не кількість видобутої води із кожної свердловини окремо. Водночас даних первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення, або довідки юридичної особи, як це передбачено п. 9.2. Методики, Інспекцією не взято до уваги. Крім того для розрахунку використано дані Журналу обліку споживання води із однієї свердловини 1/08 лише за період з 01.01.2020 року по 19.05.2020 року (16772,2 м.куб.). На думку ТОВ «Мебель-Сервіс» вказаний Розрахунок проведено з порушенням вимог п.9.2. Методики, а тому він не може бути використаний при вирішенні питання про відшкодування збитків.

Крім того, відповідач вказує, що забір води проводиться із декількох водозаборів, а саме: свердловин №№ 1(1313/167), 1/06, 1/08, 1/09. Вказані свердловини розташовані на певній відстані одна від одної, здійснюють водозабір з використанням окремих електронасосів із різних підземних басейнів, розташування яких обумовлено конкретними конструктивними глибинами кожної із свердловин (довжиною обсадних колон свердловини). Робота водозабору кожної із свердловин є незалежною від роботи водозабору з інших свердловини, оскільки такі облаштовані окремими насосами різної потужності та мають незалежне один від одного підключення до мережі електричного живлення. Відповідач є власником земельних ділянок на яких розташовані свердловини, забір води з кожної з них окремо не перевищує 300 куб.м. на добу, то на думку Відповідача він звільнений від обов`язку отримання спеціального дозволу на користування надрами у відповідності до ст. 23 Кодексу України «Про надра».

ТОВ «Мебель-Сервіс» наголошує, що облік спожитої (видобутої) води ведеться виходячи із показників лічильників по кожній свердловині окремо, подається звітність 2ТП- Водгосп, та вчасно сплачується рентна плата.

На підтвердження своєї позиції, відповідачем долучено до матеріалів справи копії Державних Актів на право власності на земельну ділянку серія ЛГ №522352 від 27.11.2006 року, серія ЯД №519356 від 31.05.2007року; копії журналів обліку води по свердловинах №№ 1/06,1/08,1/09 за період з 01.11.2019 по 32.11.2020 та докази сплати рентної плати за спожиту воду.

ОЦІНКА СУДУ

Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією (ч.1 ст.13 Конституції України).

Відповідно до пунктів "а" та "й" частини першої ст.20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить:

- організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства.

- вжиття в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.

Відповідно до п.1 Положення "Про Державну екологічну інспекцію в Львівській області" затверджену Наказом Державної екологічної інспекції України від 22.04.2020 року №122 Державна екологічна інспекція у Львівській області (далі - Інспекція) є територіальним органом Державної екологічної інспекції України (далі - Держекоінспекція) та їй підпорядковується.

Вказаним Положенням встановлено, що Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства (п. 2 Положення); проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов`язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням і здійснює лабораторні вимірювання (випробування) (п. 3 Положення); пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами (п. 9 Положення).

Державною екологічною інспекцією у Львівській області у період 29.09.2020 - 12.10.2020 року проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ «Мебель-сервіс», за наслідками вказаної перевірки складено Акт перевірки №630/05/02/888 від 12.10.2020 року.

Під час перевірки державними інспекторами було встановлено, що добовий об`єм забору води ТОВ «Мебель-сервіс» перевищує 300 м.куб. на добу, що потребує отримання спеціального дозволу на користування надрами (підземні води).

Відповідно до ст. 23 Кодексу України «Про надра», землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу.

Землевласники і землекористувачі, які є сільськогосподарськими товаровиробниками, частка сільськогосподарського товаровиробництва яких за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, крім випадків, передбачених частиною першою цієї статті, в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати підземні води (крім мінеральних) для сільськогосподарських, виробничих, а також власних господарсько-побутових потреб.

Тобто, вказана норма звільняє землевласників та землекористувачів від обов`язку отримувати саме спеціальний дозвіл на користування надрами за умови не перевищення добового ліміту видобування підземних вод із кожного з водозаборів 300 кубічних метрів на добу.

Згідно ст. 1 Водного кодексу України:

водний об`єкт - природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, лиман, річка, струмок, озеро, водосховище, ставок, канал, а також водоносний горизонт);

водозабір - споруда або пристрій для забору води з водного об`єкта,

забір води - вилучення води з водного об`єкта для використання за допомогою технічних пристроїв або без них;

ліміт забору води - граничний обсяг забору води з водних об`єктів, який встановлюється в дозволі на спеціальне водокористування.

Відтак, в розумінні ст. 1 Водного Кодексу України кожна із свердловин, з яких відповідач здійснює видобування води, є спорудою для забору води з підземного водного об`єкта, відповідно є водозабором.

Як вбачається з матеріалів справи, забір води ТОВ «Мебель-Сервіс» проводиться із декількох водозаборів, а саме свердловин №№1(1313/167), 1/06, 1/08,1/09.

При цьому, дослідивши Акт, складений за результатами перевірки №630/05/02/888 від 12.10.2020 року суд зазначає, що Інспекцією при проведенні перевірки не зазначено, що перевірка була проведена по кожній свердловині окремо та добовий забір води по кожній із свердловин перевищує 300 м.куб. добу, як передбачено у ст. 23 Кодексу України "Про надра". У вказаному акті зазначено лише, що добовий об`єм забору води ТОВ «Мебель-Сервіс» перевищує 300 м.куб. за добу, тоді, як відповідач здійснює забір води із 3 свердловин.

Предметом позову у цій справі є вимога Інспекції про стягнення з ТОВ «Мебель-Сервіс» шкоди, заподіяної державі порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок видобування підземних вод без спеціального дозволу понад встановленого,статтею 23 Кодексу України про надра, обсягу добового видобування.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди передбачено статтею 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини.

Статтями 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та статтями 110, 111 ВК України встановлено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Дії (бездіяльність) відповідача, внаслідок яких (якої) було завдано шкоди, шкода та причинно-наслідковий зв`язок між поведінкою за заподіянням шкоди є основним предметом доказування та, відповідно, встановлення у цій справі, оскільки відсутність елементів делікту свідчить про відсутність складових цієї правової конструкції та відсутність самого заподіяння шкоди як юридичного факту, внаслідок якого виникають цивільні права та обов`язки (стаття 11 ЦК України). Вказаної позиції дотримується Верховний Суд, зокрема у постанові від 14 квітня 2021 року у справі № 922/3488/19.

Судом встановлено, що за фактичними обсягами забору води з кожного водозабору (свердловини - №№ 1/06, 1/08, 1/09) відповідач не перевищував встановленого статтею 23 Кодексу України про надра добового ліміту водовидобутку.

Порушення природоохоронного законодавства з боку відповідача, встановлені в Акті №630/05/02/888 від 12.10.2020, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи та спростовуються поданими разом з відзивом відповідачем документами .

З урахуванням наведеного та встановлених судом обставин щодо дотримання добового обсягу видобування підземних вод з кожного із окремих водозаборів, з урахуванням приписів статті 23 Кодексу України про надра, суд приходить до висновку про відсутність у спірних правовідносинах складу правопорушення, передбаченого статтею 1166 ЦК України та статтями 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", а відтак про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення шкоди за порушення природоохоронного законодавства.

Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

У відповідності з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ч.ч. 1,2 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Державної екологічної інспекції у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Мебель-Сервіс” про стягнення 333496,04грн. збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства не обґрунтовані матеріалами справи та не підлягають до задоволення.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається на позивача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 233-241 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено та підписано суддею 06.05.2021

Суддя О.І. Щигельська