Рішення № 96755403, 06.05.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.05.2021Справа № 910/15468/20

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К. І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Аркс»

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»

про стягнення 38 068, 20 грн.

без повідомлення учасників справи

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Аркс» (далі - ПрАТ «СК «Аркс», позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (далі - ПрАТ «СК «ПЗУ Україна», відповідач) про стягнення страхового відшкодування у сумі 38 068, 20 грн. в порядку суброгації.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок ДТП, яка сталась 01.05.2020 р. у місті Києві, застрахований у позивача транспортний засіб був пошкоджений, у зв`язку з чим позивач сплатив потерпілій особі страхове відшкодування на суму 40 068,20 грн.

У позові, посилаючись на ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування", ПрАТ «СК «Аркс» вказує, що йому перейшло право вимоги до відповідача на відшкодовану потерпілому матеріальну шкоду, завдану страхувальником відповідача, визнаним винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, тому просило стягнути з ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» страхове відшкодування з урахуванням франшизи відповідача в розмірі 38 068,20 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.10.2020 р. за вказаним позовом було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до правил, визначених ст. 12, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Цією ж ухвалою сторонам надано строк для реалізації ними своїх процесуальних прав та обов`язків.

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у визначений законом строк, відзиву не надав, його позиція щодо заявлених вимог суду невідома. Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Ураховуючи, що відповідач не скористався наданим йому правом у межах визначеного законом процесуального строку на подання відзиву, суд дійшов висновку про можливість вирішення спору за відсутності відзиву відповідача.

Проте, до початку розгляду справи по суті відповідач подав клопотання про призначення у справі судової автотоварознавчої експертизи з метою визначення вартості пошкодженого автомобіля.

Розглянувши вказане клопотання, суд вирішив у його задоволенні відмовити з огляду на наступне. Відповідно до ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

У той же час, із матеріалів справи вбачається, що звертаючись до суду з даним позовом, позивачем був наданий експертний висновок про оцінку пошкодженого транспортного засобу, який не викликає у суду сумнівів у його правильності, а тому суд вважав, що підстав для проведення нового автотоварознавчого дослідження немає.

Отже, розглянувши позовні вимоги по суті спору та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Установлено, що відповідно до договору добровільного страхування наземного транспортного засобу № 122281а8к від 02.05.2018 р., укладеного ПрАТ «СК «Аркс» та ОСОБА_1 , були застраховані майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом "Ford Transit", реєстраційний номер НОМЕР_1 .

01.05.2019 р. у місті Києві по пр. Григоренка сталась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого у позивача автомобіля "Ford Transit", реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , та автомобіля "Mercedes-Benz", реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 .

Згідно з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол) від 01.05.2019 р. водій "Mercedes-Benz" - ОСОБА_3 є винною особою у скоєнні ДТП.

У подальшому, на підставі страхових актів № АХА2466518 від 25.05.2019 р., № АХА2466983 від 17.05.2019 р., № АRX2476049 від 01.07.2019 р., ремонтної калькуляції від 13.05.2019 р., рахунків-фактури СТО № 00144 від 07.05.2019 р. та № 00263 від 18.06.2019 р., позивач відшкодував на рахунок СТО (ФОП Амелькіна Е.С.) матеріальний збиток в сумі 40 068,20 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 561152 від 16.05.2019 р., № 561925 від 20.05.2019 р., № 574318 від 02.07.2019 р.

Згідно з ч. 1 статті 16 Закону України "Про страхування" за договором страхування страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до положень статті 9 Закону України "Про страхування" страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

При страхуванні майна страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору, якщо інше не передбачено договором страхування.

Статтею 25 Закону України "Про страхування" передбачено, що виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта, який складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що визначається страховиком.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та ч. 1 ст. 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність винної особи, якій належить автомобіль "Mercedes-Benz", реєстраційний номер НОМЕР_2 , була застрахована у ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» згідно з Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/009281747.

Отже, відповідач є особою, відповідальною за спричинену у дорожньо-транспортній пригоді шкоду та згідно з положеннями Закону України "Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" він відповідає за вимогами позивача (ПрАТ "СК "АРКС"), як страховика, що виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів потерпілій особі в межах, передбачених договором обов`язкового страхування цивільної відповідальності.

Матеріали справи свідчать, що 15.01.2020 р. позивач (ПрАТ "СК "АРКС"), як особа, яка здійснила відшкодування потерпілому збитку, завданого внаслідок пошкодження належного йому транспортного засобу, звернувся до страховика винної особи - ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» із заявою про компенсацію страхового відшкодування у сумі 40068, 20 грн., тобто із дотриманням річного строку, передбаченого положенням статті 37 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Проте, указана заява була залишена відповідачем без задоволення.

Згідно з п. 22.1 статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до вимог ч.ч. 2, 3 ст. 22, ст. 1166 та ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір реальних збитків не може бути меншим реальної вартості робіт виконаних або таких, які особа, яка зазнала збитків, мусить виконати з метою відновлення пошкодженої речі, що відповідає загальному правилу відшкодування збитків в повному обсязі.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 06.07.2018 р. у справі № 924/675/17 розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі, але виходячи з вартості відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням коефіцієнта зносу деталей, ПДВ та з вирахуванням франшизи.

Зокрема, відповідно до статті 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Таким чином, положеннями статті 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу, розраховуються у порядку, встановленому законодавством, з урахуванням зносу. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах по справі № 910/6094/17 від 02.05.2018 р., по справі № 910/5001/17 від 12.03.2018 р., по справі № 910/20199/17 від 01.06.2018 р., по справі № 910/22886/16 від 01.02.2018 р., по справі №910/171/17 від 02.10.2018 р.

Із актів страхового відшкодування № АХА2466518 від 25.05.2019 р., № АХА2466983 від 17.05.2019 р., № АRX2476049 від 01.07.2019 р., а також з рахунків-фактури СТО № 00144 від 07.05.2019 р. та № 00263 від 18.06.2019 р. та калькуляції Аудатекс, вбачається, що вартість відновлювального ремонту транспортного засобу "Ford Transit", реєстраційний номер НОМЕР_1 , була визначена без урахування коефіцієнту зносу деталей пошкодженого автомобіля та склала 40 068,20 грн.

У той же час, у матеріалах справи наявний звіт про оцінку пошкодженого транспортного засобу № 8001 від 05.10.2019 р. суб`єкта оціночної діяльності Нікуліна С.І. (сертифікат № 531/19 від 12.07.2019 р.), наданий позивачем, відповідно до якого вартість матеріального збитку, завданого внаслідок ДТП власнику автомобіля марки "Ford Transit", реєстраційний номер НОМЕР_1 , з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу (0, 7) склала 18 738,00 грн.

Таким чином, суд вважає, що сума матеріального збитку, яка належить до сплати відповідачем, становить 18 738,00 грн. (з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу).

Крім того, статтею 12 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Згідно з Полісом страхування цивільно-правової відповідальності винної особи № АМ/009281747 ліміт відповідальності страховика перед страхувальником за шкоду майну становить 100 000,00 грн., а франшиза - 2000,00 грн., відтак, сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті позивачу з урахуванням франшизи становить 16 738, 00 грн.

За таких обставин позов ПрАТ "СК "АРКС" підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73 - 79, 129, 236 - 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Аркс» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про стягнення 38 068, 20 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 40, ідентифікаційний код 20782312) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Аркс» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, ідентифікаційний код 20474912) страхове відшкодування в сумі 16 738 (шістнадцять тисяч сімсот тридцять вісім) грн. 00 коп. та судовий збір у сумі 924 (дев`ятсот двадцять чотири) грн. 22 коп.

У решті позовних вимог - відмовити.

Повне судове рішення складено 6 травня 2021 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головіна К. І.