Постанова № 96753645, 07.05.2021, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/857/21

Провадження № 3/712/646/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2021 року, суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Кончина О.І., за участю прокурора Черкаської місцевої прокуратури Гадіон Н.М., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Черкаській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка на момент вчинення правопорушення працювала провідним спеціалістом відділу культури і туризму в Черкаській районній державній адміністрації Черкаської області, зареєстрованої місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 будучи звільненою 30.12.2019 із посади провідного спеціаліста відділу культури і туризму Черкаської районної державної адміністрації Черкаської області та відповідно до п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, в порушення вимог ч. 2 ст. 45 ЗУ «Про запобігання корупції», без поважних причин, несвоєчасно подала до Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію суб`єкта, який припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а саме фактично подала е-деларацію «перед звільненням» -25.03.2020, хоча законом визначено строк не пізніше двадцяти робочих днів з дня припинення діяльності пов`язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншої діяльності, зазначеної у підпунктах «а», «в» пункту 2 частини 1 си. 3 Закону, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.172-6 КУпАП.

Прокурор в судовому засіданні підтримала складений адміністративний протокол відносно ОСОБА_1 у вказаному адміністративному правопорушенні, зазначила, що матеріалами адміністративного протоколу підтверджують вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП. Просила суд притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинені нею правопорушення.

ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину не визнала та пояснила, що дійсно не подала вчасно декларацію, однак умислу на її не подачу не мала, просила суд закрити адміністративне провадження у справі. Крім того, додала, що працівники УСР в Черкаській області ДРС Національної поліції України при складанні протоколу допустили порушення механізму проведення Національним агентством з питань запобігання корупції контролю та повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Також додала, що строки притягнення до адміністративної відповідальності сплили, у зв`язку з тим, що вона звернулась з листом до Національного агентства 25.03.2020 за роз`ясненням та отримала відповідь лише 31.03.2021, отже вважає, що моментом виявлення вказаного правопорушення слід вважати дату 25.03.2020.

Заслухавши думку прокурора та особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши та оцінивши в сукупності матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя вважає наступне.

Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов`язане з корупцією діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Згідно з ст. 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно з вимогами ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення.

Відповідно до положень ст. 7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

За змістом ст. 252-280 КпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом п 5 ч. 2 ст. 32 ЗУ «Про державну службу», передбачено, що на державних службовців поширюються обмеження, передбачені Законом України «Про запобігання корупції».

Судом встановлено, що згідно з наказом №36/11 від 24.12.2019 відповідно до пункту 1 статті 40, статті 44 Кодексу законів про працю України ОСОБА_1 звільнено з посади провідного спеціаліста відділу культури і туризму Черкаської районної державної адміністрації.

Відповідно до ч.2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», особи зазначені у пункті 1, п.п. «а» і «в» п. 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Декларація перед звільненням - декларація, яка подається відповідно до абзацу першого частини другої статті 45 Закону не пізніше двадцяти робочих днів з дня припинення діяльності пов`язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншої діяльності, зазначеної у підпунктах «а», «в» пункту 2 частини першої статті 3 Закону.

Під припиненням діяльності, пов`язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, мають на увазі наступне: а) фактичне звільнення; б) перехід на посаду, яка не підпадає під дію пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 Закону, тобто не потребує подання декларації.

Так, ОСОБА_1 працюючи на посаді провідного спеціаліста відділу культури і туризму Черкаської районної державної адміністраціїта відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, в порушення вимог ч.2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, без поважних причин, подала декларацію суб`єкта, яка припинила діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, оскільки ОСОБА_1 була звільнена 30.12.2019, а строк передбачений законом для подання декларації становить не пізніше двадцяти робочих днів з дня припинення такої діяльності, отже декларація фактично нею було подано 25.03.2020.

Незважаючи на невизнання вини ОСОБА_1 , факт несвоєчасного подання декларації до Національного агентства з питань запобігання корупції підтверджується: даними протоколу № 51/2020 від 22.01.2021; рапортом та фотокопіями сторінки публічної частини інформаційно- телекомунікаційної системи «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» сайту «public.nazk.gov.ua» відносно ОСОБА_1 ; фотокопією Е-декларації ОСОБА_1 ; листом Черкаської місцевої прокуратури №161-7742 вих20 від 03.07.2020 з додатками до нього.

Посилання ОСОБА_1 на відсутність суб`єктивної сторони правопорушення, а саме те, що вона не мала умислу на неподачу декларації, суд зазначає наступне.

Статтею 172-6 ч.1 КУпАП передбачена відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

При цьому діяння, передбачені ст. 172-6 КУпАП, є діяннями з формальним складом, які можуть бути вчинені тільки умисно.

Вирішуючи питання про наявність в діях конкретної особи складу адміністративного правопорушення, крім іншого, необхідно враховувати наявність суб`єктивної сторони даного правопорушення.

Аналіз вказаних норм приводить до висновку, що склад правопорушення за ч.1 ст. 172-6 КУпАП є формальним, обов`язковим елементом його об`єктивної сторони є умисна дія, тобто умисне несвоєчасне подання електронної декларації, а тому, орган, уповноважений на складання протоколу про адміністративне правопорушення та прокурор, що приймає участь в розгляді таких протоколів судом, зобов`язані довести суду наявність в діях особи, що притягується до адміністративної відповідальності за вчинення цього адміністративного правопорушення, умислу на несвоєчасне подання електронної декларації.

Крім того, згідно з п.2 роз`яснень спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (надалі - ВССУ) «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов`язані з корупцією» вих. № 223-943/0/4-17 від 22.05.2017 року, під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв`язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою тощо; суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Обставин, які об`єктивно могли завадити ОСОБА_1 своєчасно подати до Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію після звільнення, в граничний термін, судом не встановлено та останньою не надано жодного належного та допустимого доказу.

Щодо доводів ОСОБА_1 відносно того, що Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України не наділений правом проводити перевірки дотримання законодавства про запобігання корупції та недопустимості доказів, суддя вважає наступне.

Функціями покладеними на Управління стратегічних розслідувань в Черкаській області серед іншого є: здійснення моніторингу та аналізу стану дотримання антикорупційного законодавства особами, на яких поширюється дія ст.3 ЗУ «Про запобіганні корупції»; здійснення збирання доказів про вчинення корупційних правопорушень та правопорушень, пов`язаних з корупцією; здійснення складання в межах компетенції протоколів про правопорушення, пов`язані з корупцією, та направлення їх до суду в установленому законодавством порядку. Так, до повноважень працівників Управління стратегічних розслідувань в Черкаській області належить проведення перевірки дотримання антикорупційного законодавства. Відповідно до абз.13 ч.1 ст.1 Закону № 1700-VII, Національну поліцію віднесено до спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції. Статтею 255 КУпАП працівники НПУ уповноважені на складання протоколів про вчинення адміністративних правопорушень, пов`язаних із корупцією, за ст.172-4 – 172-9 КУпАП, а тому, враховуючи той факт, що складання протоколу є юридичною фіксацією ймовірного складу правопорушення за зібраними матеріалами та доказами на момент складання протоколу, то ст.255 КУпАП також фактично наділяє працівників Управління повноваженнями проведення перевірки за ст.172-4 – 172-9 КУпАП для об`єктивного, неупередженого та всебічного прийняття рішення.

З урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня її вини та майнового стану, відсутності обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність порушника, суддя вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді мінімального штрафу, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП.

При цьому, суд не вбачає підстав для закриття адміністративної справи, на підставі ст. 38 КУпАП, виходячи з наступного.

Так, ОСОБА_1 , звернулась з листом від 25.03.2020 до Національного агентства із повідомленням про невжиття заходів контролю відносно неї та роз`ясненням вимог антикорупційного законодавства та отримала відповідь 31.03.2021.

Однак, судом було зроблено запит для з`ясування обставин та часу звернення останньої, з вказаним листом, оскільки ОСОБА_1 вказувала, на те, що звернулась 25.03.2020, а відповідь їй на цей лист надійшов 31.03.2021.

Відповідно до листа Національного агентства з питань запобігання корупції, встановлено, що згідно даних системи електронного документообігу Національного агентства звернення ОСОБА_1 від 25.03.2020 зареєстровано 29.03.2021 за вх. № 0/19252/21 за результатами його розгляду, заявнику направлено відповідь листом від 30.03.2021 вих № 47-09/18803/21, отже ОСОБА_1 зверталась за роз`ясненнями лише раз в 29.03.2021, після того як був складений протокол про адміністративне правопорушення від 21.01.2021.

Крім того постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 24.03.2021 строк розгляду вищезазначеної справи був зупинений на підставі ч. 4 ст. 277 КУпАП.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку що строк розгляду адміністративної справи не сплив.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.172-6 ч. 1 , 283, 284, 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КпАП України та застосувати до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути зОСОБА_1 судовий збір в сумі 454,00 грн., який зарахувати на рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м. Київ 22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду Черкаської області через Соснівський районний суд м. Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Соснівського

районного суду м. Черкаси О.І.Кончина