Ухвала суду № 96753577, 07.05.2021, Маньківський районний суд Черкаської області

Р. С. З. № 9

У Х В А Л А

про відкриття провадження у цивільній справі

07 травня 2021 року суддя Маньківського районного суду, Черкаської області І.Д.Калієвський, розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 до Маньківської селищної ради про визнання права власності,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про визнання права власності.

На підставу своїх вимог спирається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Нестерівка Маньківського району Черкаської області у віці 52 років помер позивача батько ОСОБА_2 , про що в книзі реєстрації актів про смерть 28.03.1997 року зроблено відповідний актовий запис №9, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 28.03.1997 року виконкомом Нестерівської сільської ради народних депутатів Маньківського району Черкаської області.

Довідка виконавчого комітету Нестерівської сільської ради Маньківського району Черкаської області від 12.10.2020 року №366, підтверджує, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день смерті був зареєстрований і постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 у власному будинку.

Також дана довідка підтверджує, що на день смерті зі спадкодавцем була зареєстрована і постійно проживала дружина - ОСОБА_3 , більше ніхто не був зареєстрований і не проживав, в тому числі малолітні і неповнолітні.

Заповіт від імені ОСОБА_2 не посвідчувався виконкомом Нестерівської сільської ради.

Спадкоємцями за законом померлого ОСОБА_2 є дружина ОСОБА_3 , 1936 року народження, дочка ОСОБА_1 , 1964 року народження, та син ОСОБА_4 , 1972 року народження.

Після смерті її батька ОСОБА_2 у Маньківській державній нотаріальній конторі заведено спадкову справу №101 за 1997 рік.

24.10.2011 року Маньківською державною нотаріальною конторою на позивача ім`я видано Свідоцтво про право на спадщину за законом.

Даним Свідоцтвом державним нотаріусом Маньківської державної нотаріальної контори Заїчко В.П., посвідчено, що на підставі ст. 529 Цивільного кодексу України, спадкоємцем майна ОСОБА_2 , 1945 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є, зокрема дочка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у тому числі з урахуванням частки у спадщині, від якої відмовився син померлого - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - в 2/3 (двох третіх) частках.

Іншим спадкоємцем вказана дружина - ОСОБА_3 - в 1/3 (одній третій) частці.

Спадкове майно, на яке видано це свідоцтво, складається з права на земельну частку (пай) члена колективного сільськогосподарського підприємства «Нестерівка» с. Нестерівка Маньківського району Черкаської області, розміром 2,65 умовних кадастрових гектара.

Вказане свідоцтво про право на спадщину видано у спадковій справі №101 за 1997 рік, зареєстровано в реєстрі за №2192.

Також, 24.10.2011 року Маньківською державною нотаріальною конторою на її ім`я видано Свідоцтво про право на спадщину за законом у спадковій справі №101 за 1997 рік, зареєстроване в реєстрі за №2194.

Спадкове майно, на яке видано це свідоцтво, складається з права власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства «Нестерівка» ТОВ «Нестерівка» с. Нестерівка Маньківського району Черкаської області.

Частки спадкоємців вказано аналогічні - 2/3 частки належить позивачу, 1/3 частка належить ОСОБА_3 .

Таким чином, при оформленні спадщини після смерті ОСОБА_2 нотаріусом перевірено та підтверджено, що його син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відмовився від прийняття спадщини на її користь, і вона є спадкоємицею його майна у 2/3 частках, дружина спадкодавця ОСОБА_3 є спадкоємицею 1/3 частки майна спадкодавця.

Разом з тим, після смерті батька залишилось інше спадкове майно - житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, розташований в АДРЕСА_1 .

Довідка виконавчого комітету Нестерівської сільської ради Маньківського району Черкаської області від 25.08.2020 року №308, підтверджує, що житловий будинок АДРЕСА_1 рахується за померлим ОСОБА_2 і розташований на неприватизованій присадибній земельній ділянці розміром 0,57 га., підстава - по господарська книга №6, особовий рахунок № НОМЕР_2 , сторінка 2.

На позивача замовлення КП «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» проведено технічну інвентаризації та виготовлено технічний паспорт на будинок садибного типу по АДРЕСА_1 .

Довідка Маньківського виробничого відділку КП «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» від 21.09.2020 року №296, видана ОСОБА_1 , інформує, що станом на 01.01.2013 житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за АДРЕСА_1 , зареєстровано у Маньківському відділку Черкаського обласного об`єднаного бюро технічної інвентаризації за ОСОБА_2 - 2/3 частки згідно свідоцтва про право на житловий будинок, виданого виконавчим комітетом Маньківської районної державної адміністрації б/н 10.10.1997 року та за ОСОБА_3 - 1/3 частки згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Уманської міської нотаріальної контори 03.03.1998 року за реєстром №1-1201.

Тобто, цим також підтверджується належність майна спадкодавцеві, позивача батькові ОСОБА_2 .

Разом з тим, в процесі оформлення спадщини виявилось, що у неї немає можливості оформити у спадщину в нотаріальному порядку вищевказане спадкове майно.

14.08.2020 року державним нотаріусом Маньківської державної нотаріальної контори Шевченко Н.Г., позивачу надано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, якою відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.

Відмова у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 2/3 частини житлового будинку після смерті батька ОСОБА_2 мотивована тим, що відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно, як те вимагається п. 4.15 гл. 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за №295/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за №282/20595.

Разом з тим, нотаріусом повідомлено, що на підставі заяви ОСОБА_5 від 01.04.1997 року про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , державним нотаріусом Маньківської державної нотаріальної контори Заїчко В.П., була відкрита спадкова справа №101 за 1997 рік. За даними Спадкового реєстру було перевірено наявність відкритої спадкової справи, спадкового договору чи заповіту, складеного спадкодавцем. На момент заведення спадкової справи, заповіти, спадкові договори та спадкові справи на ім`я та від імені ОСОБА_2 були відсутні.

Позивача тодішнє прізвище ОСОБА_6 змінено на ОСОБА_7 після укладення шлюбу.

Також нотаріусом повідомлено, що згідно пункту 4.15 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві.

Оскільки заявником не було пред`явлено правовстановлюючий документ на житловий будинок, постановлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 2/3 частини житлового будинку після смерті батька ОСОБА_2 , - відмовити.

У видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на належний спадкодавцеві будинок відмовлено, одночасно надано інформацію про те, що спадкова справа за заявою позивача заведена.

Оскільки позивач прийняла спадщину після смерті її батька, до неї як до правонаступника - спадкоємця перейшли всі права та обов`язки батька як забудовника по праву спадкування.

Вона проживає постійно у вказаному будинку АДРЕСА_1 з березня 1999 року. Протягом цього часу з метою збереження спадкового майна та поліпшення його стану, нею за участі членів сім`ї було здійснено перебудови та прибудови. Разом з тим, переоформлення майна у спадщину не було зроблено.

Разом з тим, інша співвласниця 1/3 частини цього майна - ОСОБА_3 дружина покійного батька, яка успадкувала цю частку, продала її позивачу, про що надала її письмову розписку та передала позивачу усі наявні оригінали документів на майно, та після цього продовжувала проживати в даному будинку, вона в цьому не заперечувала.

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 померла в селі Нестерівка Маньківського району Черкаської області.

На час смерті вона проживала та була зареєстрована в будинку АДРЕСА_1 .

Довідка Маньківської селищної ради Черкаської області від 02.04.2021 року №02-14/1503, отримана на адвокатський запит адвоката Наумця О.І., від 26.03.2021 року, підтверджує, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 . На день смерті була зареєстрована і проживала за адресою: АДРЕСА_1 .

Також дана довідка підтверджує, що на день смерті зі спадкодавцем була зареєстрована, але не проживала ОСОБА_1 , і більше ніхто не був зареєстрований і не проживав, в тому числі малолітні і неповнолітні.

Заповіт від імені ОСОБА_3 не посвідчувався виконавчим комітетом Нестерівської сільської ради.

Крім того, з метою отримання відповідного доказового підтвердження та вжиття заходів забезпечення доказів, Адвокатом Наумцем О.І., було скеровано адвокатський запит до Маньківського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо надання належним чином засвідченої копії актового запису про смерть ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 в селі Нестерівка Маньківського району Черкаської області.

Листом вказаного відділу ДРАЦС від 08.04.2021 року №394/22.16-04-03 повідомлено, що копії актових запитів цивільного стану видаються на підставі ухвали (письмового запиту) суду (судді) у зв`язку зі справами, що перебувають у його провадженні, а також на письмові запити Міністерства юстиції України, відділу державної реєстрації актів цивільного стану України, дипломатичного представництва та консульської установи України, нотаріуса, органу досудового розслідування, інших державних органів, якщо запит зроблено у зв`язку зі здійсненням ними повноважень, визначених актами законодавства, із зазначенням мети їх витребування.

Таким чином, надати суду офіційне підтвердження факту смерті ОСОБА_3 на етапі подання даного позову немає можливості, у зв`язку з чим до позову додано відповідне клопотання про витребування доказів.

Разом з тим, її відомо, що спадкоємцем за законом померлої ОСОБА_3 був її син ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Таким чином, за наявною інформацією, після смерті ОСОБА_3 залишився спадкоємцем її син ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Разом з тим, після смерті ОСОБА_8 його спадкоємицею залишилась дружина - ОСОБА_9 .

Позивач звернулась до ОСОБА_10 з приводу оформлення прав власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 .

На що ОСОБА_10 повідомила позивачу, що ніяких претензій щодо прав на вказане майно вона не має, їй відомо про викладені обставини того, що її покійна свекруха ОСОБА_3 продала свою частину будинку за життя позивачу, і як спадкоємиця сина покійної, вона не претендує на вказане майно та не заперечує проти оформлення нею прав власності на дане майно. Про все викладене ОСОБА_10 надала письмову заяву та надала свої наявні підтверджуючі документи.

Таким чином, за сукупності інформації, яка міститься у довідці виконавчого комітету Нестерівської сільської ради Маньківського району Черкаської області від 12.10.2020 року №366, довідці Маньківської селищної ради Черкаської області від 02.04.2021 року №02-14/1503, свідоцтвах про право на спадщину за законом від 24.10.2011 за р.№2192, р.№2194 від 03.03.1998 за р.№1-1201, від 01.03.2000 за р.№450, постанові державного нотаріуса Маньківської державної нотаріальної контори Шевченко Н.Г., від 14.08.2020 року, з урахуванням заяви - відмови від прийняття спадщини ОСОБА_4 , та заяви ОСОБА_10 , вбачається, що єдиним спадкоємцем з кола спадкоємців, визначеного законом, який реалізував свої права на спадкування житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , є лише ОСОБА_1 .

Разом з тим, хоча у видачі свідоцтва про право на спадщину відмовлено з підстави відсутності правовстановлюючого документа, наявні документи підтверджують те, що майно дійсно належало покійному, однак за життя він не встиг отримати на нього правовстановлюючий документ, в подальшому майно добудовано, у зв`язку з чим лише в судовому порядку є можливість оформити спадкові права.

При цьому, як виявилось, за наявними обставинами, хоча житловий будинок з надвірними будівлями є належним частково спадкодавцеві, а частково ОСОБА_3 , у якої вона придбала попередньо її частку майна, з часом будинок перебудовано та прибудовано, будівництво підлягає здачі в експлуатацію відповідно до законодавства, тобто формально вважається незавершеним будівництвом.

Так, довідка виконавчого комітету Нестерівської сільської ради Маньківського району Черкаської області від 25.08.2020 року №308, підтверджує, що житловий будинок АДРЕСА_1 рахується за померлим ОСОБА_2 і розташований на неприватизованій присадибній земельній ділянці розміром 0,57 га., підстава - по господарська книга №6, особовий рахунок № НОМЕР_2 , сторінка 2.

Тобто, користувачем земельної ділянки по АДРЕСА_1 був покійний батько позивача - ОСОБА_2 , і на даній земельній ділянці розташований будинок з надвірними будівлями та спорудами, які також йому належали.

У зв`язку з тим, що власне житловий будинок руйнувався, за життя батько розпочав та проводив його перебудову, позивач йому в цьому допомагала, і завершила ці роботи вже у 2019 році, коли батько вже був покійним. Ці роботи проводились нею з метою збереження майна від руйнування, що повністю узгоджується як з приписами ст. 322 ЦК України в частині зобов`язання утримання майна (тягар утримання майна), так і з приписами ст. 1285 ЦК України в частині управління спадщиною з метою її збереження.

Однак, при цьому фактично виявилось, що формально - титульним забудовником вважається покійний батько. Разом з тим, оскільки позивач є єдиним спадкоємцем, до неї перейшли усі права на забудову земельної ділянки по праву спадкування.

03.11.2020 року за №154/18-06 відділом містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Маньківської районної державної адміністрації надано висновок про відповідність забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації, державних будівельних норм і правил.

Згідно даного висновку встановлено, що будівництво житлового будинку та господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 здійснено у період з 1960 по 2019 роки на земельній ділянці площею 0,57 га., та рахується за покійним ОСОБА_2 .

Забудова земельної ділянки передбачена генеральним планом с. Нестерівка та знаходиться в зоні житлової забудови. Інформація щодо отримання будівельного паспорта та права на виконання будівельних робіт на забудову земельної ділянки по АДРЕСА_1 відсутня.

Згідно даного висновку зазначено, що житловий будинок збудований у 1960 році, згідно даних технічного паспорта веранда, прибудова до житлового будинку, прибудова до літньої кухні, сарай, гараж збудовані у період з 2005 по 2019 роки та підлягають введенню в експлуатацію через органи державного архітектурно-будівельного контролю шляхом реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, що узгоджується вимогами Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Разом з тим, оскільки у цілому забудова земельної ділянки не порушує права інших осіб та використовувати сусідні земельні ділянки за цільовим призначенням, а тому відділ містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Маньківської районної державної адміністрації дійшов до висновку, що можливе визнання та оформлення права власності на житловий будинок та господарські будівлі та спорудами по АДРЕСА_1 за умови дотримання вимог положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20.10.2020 підтверджує, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , право власності не зареєстровано.

Разом з тим, за усіма ознаками, спадкове майно є нерухомим майном, проте за сукупністю забудова садиби за формальним визначенням є незавершеним будівництвом і підлягає здачі в експлуатацію і лише після цього можливе проведення державної реєстрації речових прав власності на майно.

В ст. 181 ЦК України "Нерухомі та рухомі речі" зазначено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. В ст. 182 ЦК України "Державна реєстрація прав на нерухомість" зазначено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення підлягають державній реєстрації.

Об`єкти завершеного та незавершеного будівництва слід відносити до нерухомого майна внаслідок наявності в них зв`язку з землею, що визначено ст. 181 ЦК України як критерій віднесення речей до нерухомих. Тому право на них має бути зареєстровано в органі, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно. Вона відбувається на підставі Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

В ст. 331 ЦК України зазначено: "Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (ч.3).

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 331 ЦК України, у разі необхідності особа, може укласти договір щодо об`єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об`єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об`єкта незавершеного будівництва. Можна сказати, що матеріали є об`єктом незавершеного будівництва, однак зареєструвати право власності на них як об`єкта нерухомого майна можливо лише за умови, що це майно стане предметом відповідної угоди.

Виходячи зі змісту ч.1, 2 ст. 331 ЦК України, ч.1 ст. 182 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно виникає у особи, яка створила це майно, після закінчення будівництва об`єкта нерухомості, введення його в експлуатацію, отримання свідоцтва про право власності та реєстрації права власності.

Отже, право власності на новостворене нерухоме майно виникає лише після прийняття його в експлуатацію та реєстрації права власності на не майно. До цього моменту нерухомого майна юридично не існує, а згідно з ч. 3 ст. 331 ЦК України забудовник вважається лише власником матеріалів та обладнання, які були використані в процесі такого будівництва (створення майна).

Також слід зазначити, що в інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 містяться роз`яснення наступного змісту: «За умови наявності акта відведення земельної ділянки під забудову, дозволів на забудову, якщо будинок не було введено в експлуатацію, таке будівництво не може визнаватись самочинним, а є незавершеним.

В постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 30 січня 2013 року у справі №6-168цс12 зроблено висновок про те, що майнове право, яке можна визначити як «право очікування», є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

Як роз`яснено в пункті 8 постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування» якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов`язки як забудовника входять до складу спадщини.

Відповідно до п. 41 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року №1127, для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна подаються: 1) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта; 2) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; 3) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси; 4) письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність); 5) договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, будівництво якого здійснювалось у результаті спільної діяльності).

Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів.

Відповідно до п. 42 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року №1127, для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року, подаються: 1) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; 2) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

Документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов`язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки.

Як свідчать наявні обставини, у мене відсутній документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта.

Як виявилось, я не можу скористатись даним Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та зареєструвати право власності на даний час, оскільки не маю можливості отримати відповідний документ про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта нерухомого майна в частині необхідності здачі в експлуатацію господарських присадибних будівель.

Відповідно до п. 9 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації є підставою для оформлення права власності на нього.

Такий документ видається відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю шляхом реєстрації поданої замовником (забудовником) декларації про готовність об`єкта до експлуатації у відповідності до п. 33 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 року №461 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів».

Разом з тим, звернутись до органу державного архітектурно-будівельного контролю шляхом реєстрації поданої замовником (забудовником) декларації про готовність об`єкта до експлуатації я не маю можливості визначально.

Згідно з ч. 1 ст. 187 ЦПК України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.

За положеннями ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Частиною 4 ст. 19 ЦПК України для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні призначене загальне позовне провадження.

Керуючись ч. 7 ст. 7, ст. 11, ч. 8 ст. 43, ст. ст. 44, 49, 53, 71, 83, 84, 85, 86, 91, 93, 95, 183, 185, 187, 189, 190-193, 196, 199, 257, ч. 2 ст. 261, ст. ст. 272, 353-355 ЦПК України, п. 8 ч. 11, 15.5 розділу ХІІІ перехідних положень ЦПК України, суддя,-

У Х В А Л И В :

Відкрити провадження в цивільній справі №701/387/21 за позовом ОСОБА_1 до Маньківської селищної ради про визнання права власності.

Розгляд справи провести в порядку загального позовного провадження.

Почати підготовче провадження з дня постановлення цієї ухвали.

Проведення підготовчого засідання призначити на 13 травня 2021 року о 10 годині 30 хвилин в Маньківському районному суді Черкаської області (вул. Соборна, буд. 8, смт. Маньківка Маньківського району Черкаської області).

Роз`яснити учасникам справи право на підставі ч. 7 ст. 7 ЦПК України, звернутись до суду з клопотанням про проведення розгляду справи у закритому судовому засіданні з метою запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя учасників справи.

Учасникам справи надіслати копії ухвали про відкриття провадження у справі (в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення) протягом двох днів з дня її складення у відповідності до ч. 5 ст. 272 ЦПК України.

Відповідачу та третім особам разом з копією ухвали про відкриття провадження у справі одночасно надіслати копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Встановити строк відповідачу для надіслання (надання) до суду відзиву на позовну заяву і всіх доказів, які можливо доставити до суду, що підтверджують заперечення проти позову, - протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали.

Зобов`язати відповідача одночасно із надісланням (наданням) відзиву до суду надіслати (надати) копії такого відзиву та доданих до нього документів позивачу, а також третім особам.

У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив підписується відповідачем або його представником. Відзив повинен містити: найменування (ім`я) позивача і номер справи; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти, за наявності; у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем; обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, надану позивачем, з якою відповідач погоджується; заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання; заперечення (за наявності) щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. До відзиву додаються: докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. До відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідачу для надання зустрічного позову встановити строк до 13 травня 2021 року.

Третім особам для надання суду пояснень щодо позову або відзиву та доказів встановити строк до 13 травня 2021 року, попередивши, що у разі їх ненадання у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, викладає свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову. Пояснення третьої особи підписуються третьою особою або її представником. До пояснень третьої особи застосовуються тотожні для відзиву правила.

Учасники справи мають право надати відповідь на пояснення третіх осіб, свої письмові пояснення щодо відповіді на відзив - до закінчення підготовчого провадження.

Роз`яснити учасникам справи їх право на поставлення в першій заяві по суті справи, що ними подається до суду, не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи. Учасник справи, якому поставлено питання позивачем, зобов`язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті. На запитання до учасника справи, який є юридичною особою, відповіді надає її керівник або інша посадова особа за його дорученням. Відповіді на запитання подаються до суду учасником справи - фізичною особою, керівником або іншою посадовою особою юридичної особи у формі заяви свідка не пізніш як за п`ять днів до підготовчого засідання. Копія такої заяви свідка у той самий строк надсилається учаснику справи, який поставив письмові запитання. У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), відповіді на питання щодо обставин справи, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань. Якщо поставлене запитання пов`язане з наданням відповідних доказів, що підтверджують відповідні обставини, учасник справи разом з наданням заяви свідка надає копії відповідних письмових чи електронних доказів. Учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім`ї або близький родич цих осіб), які можуть тягнути юридичну відповідальність для нього або таких членів сім`ї чи близьких родичів. Особа, яка відмовляється давати показання, зобов`язана повідомити причини відмови. Також учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання, якщо поставлене запитання не стосується обставин, що мають значення для справи;якщо учасником справи поставлено більше десяти запитань. За наявності підстав для відмови від відповіді учасник справи повинен повідомити про відмову іншого учасника та суд у строк для надання відповіді на запитання. Суд за клопотанням іншого учасника справи може визнати підстави для відмови відсутніми та зобов`язати учасника справи надати відповідь.

Попередити учасників справи, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); найменування суду, до якого вона подається; номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів); зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення); перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення); інші відомості, що вимагаються цим Кодексом. Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. Учасник справи має право додати до письмової заяви, клопотання проект ухвали, постановити яку він просить суд. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Роз`яснити учасникам справи, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи. Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане відповідачем, третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. Письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Документи, отримані за допомогою факсимільного чи інших аналогічних засобів зв`язку, приймаються судом до розгляду як письмові докази у випадках і в порядку, які встановлені законом або договором. Іноземний офіційний документ, що підлягає дипломатичній або консульській легалізації, може бути письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку. Іноземні офіційні документи визнаються письмовими доказами без їх легалізації у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання.

Забезпечення доказів судом проводиться за правилами, встановленими ст. ст. 116-119 ЦПК України.

Попередити учасників справи про недопустимість зловживання процесуальними правами, шляхом подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; умисного неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі, тощо.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Уразі, якщо подання скарги, заяви, клопотання буде визнане зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.

Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки: https://mn.ck.court.gov.ua/sud2312/.

Ухвала окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку лише щодо порушення правил підсудності. В іншій частині заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

До утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали шляхом подання апеляційної скарги через Маньківський районний суд Черкаської області до Черкаського апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Суддя І.Д.Калієвський