Вирок № 96753465, 05.05.2021, Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа № 694/1620/20 Провадження №1-кп/694/65/21

В и р о к

Іменем України

05.05.2021 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої - судді Сакун Д.І.,

за участю секретаря судового засідання - Матвієнко А.А.,

прокурора Шмельова О.О.

розглянувши у відкритому судовому засiданнi кримінальне провадження №12020250140000599 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Озірна, Звенигородського району, Черкаської області, громадянина України, українця, жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України,

з участю обвинуваченого – ОСОБА_1

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , 25 вересня 2020 року близько 16-ї години, перебуваючи в АДРЕСА_2 , діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, відкрито, з заподіянням тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , які згідно висновку експерта №05-9-01/335 від 19.11.2020 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які не спричинили короткочасний розлад здоров`я, з автомобіля Опель Астра д.н.з. НОМЕР_1 , незаконно заволодів належним ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 300(триста) ЄВРО, трьома купюрами по 100(сто) ЄВРО, які згідно витягу з офіційного сайту Національного Банку України від 25.09.2020 становлять 9 868, 26 гривень. Після чого із місця вчинення злочину зник, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_2 матеріальної шкоди на вказану суму.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з проникненням у сховище.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 , вину визнав в повному обсязі, визнав всі фактичні обставини, які йому пред`явлено в обвинуваченні та пояснив, що він за вказаних в обвинувальному акті обставинах вчинив кримінальне правопорушення. Розкаюється за вчинення інкримінованих йому кримінальному правопорушенні. Відносно міри покарання погоджується з думкою прокурора.

Потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, подав заяву про проведення судового розгляду без його участі.

Показання ОСОБА_1 відповідають фактичним обставинам обвинувачення і учасниками процесу не оспорюються.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою всіх учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини.

Вина обвинуваченого ОСОБА_1 підтверджується як його показаннями, даними ним в судовому засіданні, так і тими доказами які були зібрані органами досудового розслідування і які він визнав в судовому засіданні відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що пред`явлене ОСОБА_1 обвинувачення доведене.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує:

-ч. 3 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з проникненням у сховище;

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 відповідно ст. 66 КК України, є щире каяття;

Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 судом не встановлено.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд, відповідно до вимог ст. 65 та Розділу XV КК України, враховує ступінь тяжкості вчинення кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів (ч. 3 ст. 186 КК України); наявність пом`якшуючих та обтяжуючих обставин вчинення кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який раніше несудимий, не працює, неодружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, вважає, що покарання обвинуваченому слід призначити не пов`язане з позбавленням волі.

Визначене обвинуваченому покарання на переконання суду відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягуються до кримінальної відповідальності.

При цьому суд виходив також і з положень ч. 2 ст. 50 КК України, якими визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами. На переконання суду, покарання з яким визначився суд, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Стівен Вілкокс та Скотт Херфорд проти Сполученого Королівства, заяви №№ 43759/10 та 43771/12», зазначає, що хоча, в принципі, питання належної практики з призначення покарань в значній мірі виходить за рамки Конвенції, Суд допускає, що грубо непропорційний вирок (діяння та покарання) може кваліфікуватися як жорстоке поводження, що суперечить статті 3 Конвенції, в момент його винесення.

Дана позиція також викладена у Постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання».

Процесуальні витрати на залучення експертів для проведення експертиз у вказаному кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 не обирався.

Доля речових доказів повинна бути вирішена на підставі ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України та призначити покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку в 2 (два) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ч. 1 ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_1 :

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Звенигородський районний суд Черкаської області протягом 30 днів - учасниками процесу з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя Д.І. Сакун