Рішення № 96751343, 26.04.2021, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/8403/20

2/357/461/21

Категорія 36

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Ярмола О. Я. ,

при секретарі - Кривенко О. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду №5 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерної Страхової Компанії «Омега», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди як страхового відшкодування, пені за прострочення виплати страхового відшкодування, частини від вартості відновлюваного ремонту автомобіля і моральної шкоди в зв`язку з ДТП, -

В С Т А Н О В И В :

26.08.2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерної Страхової Компанії «Омега», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, як страхового відшкодування, пені за прострочення виплати страхового відшкодування, частини від вартості відновлюваного ремонту автомобіля і моральної шкоди в зв`язку з ДТП. Позивач просив суд:

стягнути з АСК «Омега» на користь

ОСОБА_1 , 98 000 грн. майнової шкоди у вигляді страхового відшкодування, 8 511 грн. 24 коп. пені за прострочення виплати страхового відшкодування, а всього: 106 511;

стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - 111 310 грн. у відшкодування різниці між фактично понесеними витратами на

відновлюваний ремонт автомобіля та розміром страхового відшкодування, 2 000 грн. франшизи, 100 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, а всього: 213 310 грн.;

стягнути з відповідачів судові витрати, в тому числі й витрати на правничу допомогу 56000 грн.

І. Позиція сторін у справі.

25.10.2019 р. в с. Скребиші Білоцерківського району Київської мала місце ДТП за участю автомобіля «ИЖ - 412», д.н.з НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 і автомобіля «Ford Transit Custom», д.н.з НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , в результаті якої обоє транспортних засобів отримали механічні пошкодження. ОСОБА_2 визнаний винним в даному ДТП, цивільно-правова відповідальність його була застрахована в АСК «Омега», відповідно до Полісу №АО/1852660, з лімітом відшкодування за шкоду, спричинену майну - 100 000 грн. з розміром франшизи - 2 000 грн. Згідно Звіту, вартість матеріального збитку автомобіля «Ford Transit Custom» складає 116508 грн., а фактично вартість відновлюваного ремонту вказаного ТЗ становить 215 023 грн. 78 коп. 29.01.2020 року ОСОБА_1 звернувся до «АСК «Омега» із заявою про виплату йому страхового відшкодування, та надав усі необхідні документи. Однак, страхова компанія не сплатила страхове відшкодування, порушила строки виплати, а тому позивач просить суд стягнути із СК суму страхового відшкодування і пеню за прострочення виплат. А відповідач ОСОБА_2 має усі елементи деліктного обов`язку відшкодувати позивачу, як потерпілому, різницю між вартістю відновлюваного ремонту транспортного засобу, яка не покрита страховим відшкодуванням, що становить 111 310 грн. Крім того з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню 2000 грн. франшизи, виплата якої не охоплюється обов`язком страхового відшкодування АСК «Омега». А також, ОСОБА_1 зазначає, що в результаті неправомірних дій ОСОБА_2 , позивачу було спричинено моральну шкоду, яку він оцінює в 100 000 грн.

Відповідач, АСК «Омега», у відзиві на позовну заяву зазначив, що позов визнають частково на суму 61699,05 грн. З метою визначення розміру збитку, завданого власнику автомобіля «Ford Transit Custom», страховик відразу звернувся до суб`єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3 за результатами оцінки було складено висновок за яким вартість відновлюваного ремонту становить 63699,05 грн., а з вирахуванням франшизи: 63699,05 грн.- 2000 грн.=61699,05 грн. - це сума, яку відповідач не заперечує відшкодувати позивачу.

Представник відповідача ОСОБА_2 , заперечуючи позов зазначила, що позовні вимоги заявлені позивачем є не обґрунтованими, не підтверджені належними та достовірними доказами, позовна заява не відповідає фактичним обставинам, розмір майнової та моральної шкоди до відповідача ОСОБА_2 ґрунтується на припущеннях та неправомірній експертизі, яку безпідставно було проведено через значний проміжок часу після ДТП.

ІІ. Процесуальні дії та рішення у справі.

Ухвалою суду від 28.09.2020 року було відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання (а.с.84).

Ухвалою суду від 01.12.2020 року було закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду (а.с.97-98).

26.01.2021 року на адресу суду від відповідача - ПАТ АСК «Омега» надійшов відзив на позов разом із підтвердженням його направлення усім учасникам справи. В якому визнали позов частково, на суму 61699,05 грн. ( а.с. 110).

Ухвалою суду від 10.03.2021 року було визнано необґрунтованою заяву представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Радецької Т.П. про відвід судді Ярмолі О.Я. (а.с.170).

19.03.2021 року на адресу суду надійшли додаткові пояснення з додатками від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Радецької Т.П.(а.с.175-198).

26.04.2021 року у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та надав пояснення аналогічні викладеним у позові.

У судове засідання відповідач АСК «Омега» свого представника не направили, на адресу суду подали відзив на позовну заяву, в якому зазначили, що позов визнають частково та просять суд розглядати справу без участі представника АСК «Омега « (а.с.110-112).

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Радецька Т.П в судовому засідання заперечила проти позовних вимог.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані та надані докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

ІІІ. Фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що 25.10.2019 р. о 09 годині 00 хвилин в с.Скребиші Білоцерківського району Київської області по вул.Калинова, 144 мала місце ДТП за участю автомобіля «ИЖ-412», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 і автомобіля «Ford Transit Custom», д.н. зНОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , в результаті якої обоє транспортних засобів отримали механічні пошкодження.

Автомобіль марки «Ford Transit Custom», д.н.з НОМЕР_2 належить позивачеві ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 (а.с.55).

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18.11.2019 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, відповідно до якої 25.10.2019року, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки ИЖ-412», не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечної швидкості руху, не зайняв крайнє праве положення при здійсненні маневру праворуч, виїхав на зустрічну смугу руху, в результату чого здійснив зіткнення з ТЗ марки Ford Transit Custom» днз. НОМЕР_2 (а. с.74).

Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в АСК «Омега», що підтверджується Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АО/1852660, діючим на момент ДТП . За цим Полісом був застрахований транспортний засіб «ИЖ-412», державний номерний знак НОМЕР_1 . Згідно з договором ліміт відповідальності за спричинену шкоду становить 100 000 грн., життю і здоров`ю становить 200 000 грн., франшиза 2000 грн. (а.с 113).

29.01.2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до АСК «Омега» з заявою про виплату страхового відшкодування (а.с.21).

ІV. Позиція суду та оцінка аргументів сторін.

Відповідно до статті 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату).

Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. У цьому Законі визначено, що особами, відповідальність яких вважається застрахованою, є страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом, тобто таким, який зазначається у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована (пункти 1.4, 1.7 статті 1)

За вимогами статті 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно ч.1,2,5 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього.

Якщо внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася з особою, цивільно-правова відповідальність якої була застрахована, шкоду було заподіяно майну, то згідно з вимогами абз. 2 п. 12.1 ст. 12 та ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» п.36.6. Страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Відповідно до ст. 988 ЦК України, страховик зобов`язаний, зокрема, у разі настання страхового випадку, здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Згідно з пунктом 36.1 ст.36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.

Як було зазначено вище, 29.10.2019 року суб`єктом оціночної діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 , за участю учасників ДТП, було проведено огляд належного позивачу автомобіля марки «Ford Transit Custom», д.н.з НОМЕР_2 , про що складено відповідний протокол огляду, який підписано даними особами з фототаблицею (а.с.120).

Також, 29.10.2019 року суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3 , складено висновок №166 експертного дослідження про визначення матеріального збитку, заподіяного ушкодженням колісного транспортного засобу «Ford Transit Custom», д.н.з НОМЕР_2 , та визначено, що спричинений збиток складає 63699,05 грн. без урахування ПДВ (а. с. 114-116).

На даний Висновок ФОП ОСОБА_3 не було подано заперечень.

Судом встановлено, що позивач, за власним бажанням, замовив складання Звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику ТЗ та такий Звіт було складено 09.01.2020 року, оцінювачем колісних транспортних засобів ОСОБА_4 . За вказаним Звітом розмір матеріальної шкоди, спричинений власнику автомобіля «Ford Transit Custom» становить 116 508 грн., а вартість відновлювального ремонту складає 215 023,78 грн. (а.с.23-54).

Додатком №1 до вказаного Звіту є Акт №16719 огляду колісного ТЗ від 09.01.2020року (а.с.36).

В підтвердження фактичних витрат на відновлювальний ремонт свого автомобіля, позивач надав квитанцію до прибуткового ордера №66 від 26.01.2020р., видану ФОП ОСОБА_5 .. З даної квитанції вбачається, що оплату за ремонт автомобіля на СТО становить 209 310грн. (а.с.70).

З огляду наведеного вище, вбачається, що сторонами було надано суду два докази в підтвердження розміру матеріального збитку спричиненого власнику ТЗ «Ford Transit Custom», д.н.з НОМЕР_2 в наслідок вказаної ДТП. Такими доказами є Висновок №166 експертного дослідження про визначення матеріального збитку, зроблений ФОП ОСОБА_3 та Звіт про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику ТЗ складений 09.01.2020 року, оцінювачем колісних транспортних засобів ОСОБА_4 .

Дані докази мають суттєві розбіжності щодо визначеної вартості спричиненого збитку позивачу внаслідок ДТП.

Суд, виходячи з положень п.3 ч.5 ст. 12 ЦПК України роз`яснював учасникам процесу наслідки не подання клопотання про призначення судом експертизи для визначення матеріального збитку, оскільки подані сторонами висновки викликають сумніви (п.2 ч.1 ст. 103 ЦПК України).

В даному випадку, суд вважає за необхідне взяти до уваги саме Висновок експертного дослідження №166 , складений 29.10.2019р., оскільки про дане експертне дослідження були повідомлені всі зацікавлені особи, огляд пошкоджених ТЗ, фото таблиці та сам Висновок №166 експертного дослідження про визначення матеріального збитку, були складені 29.10.2019 року, тобто в час найбільш наближений після спричинення шкоди, через 3 дні після ДТП.

Так, статті 22 та ст.1192 ЦК України вказують, що збитками є втрати, який особа понесла або повинна понести для відновлення свого порушеного права, які визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна. При цьому статті 22 та 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вказують, що страховик відшкодовує оцінену в порядку визначену Законом шкоду, а саме витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Крім того, положення абзацу 2 пункту 36.2 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вказують, що виплата на підставі рахунку з СТО може бути проведена лише за взаємним погодженням між страховиком та потерпілим. Також, обов`язок проводити оцінку при визначенні розміру завданого збитку зазначений і в статті 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Керуючись зазначеними положеннями законодавства Верховний Суд у складі суддів палати Касаційного цивільного суду у своїй Постанові № 753/21177/16-ц від 19.09.2018 року вказав, що рахунок та акти виконаних робіт надані СТО не є належним та допустимим доказом у справі.

Подібну позицію висловили і судді Верховного Суду у складі палати Касаційного цивільного суду у Постанові № 466/9318/14-ц від 27.06.2018 року. У зазначеній справі судді відкинули, як доказ акт виконаних робіт з СТО та надали перевагу оцінці проведеній страхової компанією на підставі якої було здійснено виплату страхового відшкодування.

Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, аналізуючи надані докази, суд зобов`язаний слід з`ясовувати наявність двох обставин: 1) фактичне здійснення ремонту автомобіля; 2) чи є виконавець робіт з ремонту автомобіля платником ПДВ. А як убачається з доданих до позову доказів, ремонт автомобіля «Ford Transit Custom» здійснював ФОП ОСОБА_5 , який не є платником ПДВ, що підтверджено Актом здачі-прийняття робіт від 26.01.2020р. та витягом з реєстру платників єдиного податку (а.с. 65,66-67).

Отже, оцінюючи надані докази, пояснення сторін, суд вважає, що позивачу була спричинена матеріальна шкода в наслідок ДТП, яка мала місце 25.10.2019 року та матеріальний збиток, спричинений власнику автомобіля «Ford Transit Custom», д.н.з НОМЕР_2 складає 63699,05 грн., що підтверджено Виисновком №166 експертного дослідження про визначення матеріального збитку від 29.10.2019р.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивач правомірно ставить вимогу до страхової компанії АСК «Омега» про зобов`язання виплатити страхове відшкодування, а також, суд погоджується з позицією позивача щодо порушення строку виплати такого страхового відшкодування.

Однак, враховуючи, що із заявою про виплату страхового відшкодування ОСОБА_1 звернувся до страхової компанії в січні 2020року, та позивач і страховик підтверджують, що заяву про виплату страхового відшкодування було отримано страховою компанією 29.01.2020 року, а отже, до 29.04.2020 року , страховик мав прийняти рішення про виплату страхового відшкодування, але , було встановлено судом, що кошти не були виплачені позивачу на час розгляду даної справи судом.

Отже, з 29.04.2020 року йде прострочення зобов`язання відповідача АСК «Омега» щодо виплати страхового відшкодування позивачу, що є підставою для нарахування і стягнення пені.

Згідно п. 36.5 ст. 36 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Пеня розраховується за період з 29.04.2020 року по 26.04.2021 року, тобто по день винесення рішення у даній справі. Розрахунок пені = (61699,05грн. - сума страхового відшкодування) 2 / 100% /365 днів ) = 7784,35 грн.

За Полісом №АО/1852660 страхування, яким застрахований ТЗ ИЖ-412», ліміт відповідальності за спричинену шкоду становить 100 000 грн., франшиза 2000 грн.

Поняття «франшиза» міститься у статті 9 Закону України «Про страхування» і його слід розуміти як частину збитків, що не відшкодовуються страховиком згідно з договором страхування.

Застосування франшизи передбачено статтею 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», згідно з якою розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 % від страхової суми, у межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

З урахуванням обставин справи, суд вважає за можливе частково задовольнити вимоги позивача про стягнення з АСК «Омега» матеріальної шкоди, та вважає за необхідне стягнути з АСК «Омега» на користь позивача в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 63699,05 грн. /вартість матеріального збитку, завданого позивачу/ за мінусом 2000 грн. /франшиза/, що становитиме 61699,05 грн. + 7784,35 грн. /пеня за період з 29.04.2020р. по 26.04.2021р./. Отже, всього підлягає до стягнення з відповідача АСК «Омега» - 69 483 грн. 40 коп.

Та як було зазначено вище, особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Судом було встановлено, що сума завданих матеріальних збитків позивачу у вигляді франшизи за Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АО/1852660 дорівнює 2000 грн., яка підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 з особи, винної у спричиненні ДТП від 25.10.2019 року, тобто з ОСОБА_2 .

Щодо стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача 100 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, суд приходить до висновку, що дана вимога є необґрунтована та недоведена.

У відповідності до положень ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

В підтвердження спричиненої моральної шкоди, позивачем надано копію пенсійного посвідчення позивача, посвідчення учасника бойових дій, копії пенсійних посвідчень батьків позивача та свідоцтва про народження двох дітей позивача. А також, представник позивача в судовому засіданні в обґрунтування спричиненої позивачу моральної шкоди зазначив, що позивач і його родина не могли тривалий час користуватися власним транспортом, мали значні незручності, страхова компанія повністю ігнорувала заяву про виплату страхового відшкодування.

Таким чином, частина перша статті 1167 ЦК України встановлює загальне правило, відповідно до якого відповідальність за заподіяння моральної шкоди настає за наявності загальної підстави - наявності моральної (немайнової) шкоди, а також за наявності всіх основних умов відповідальності, а саме: неправомірної поведінки, причинного зв`язку та вини заподіювача.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму ВС України від 31.03.1995р. за №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Згідно ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В даному випадку, позивачем не обґрунтовано розмір (100 000грн.) моральної шкоди, не наведено критеріїв з яких особа виходила, визначаючи саме такий розмір, не надано належних доказів в підтвердження такої вимоги, а між неправомірними діями страхової компанії щодо порушення строків виплати позивачу страхового відшкодування, та виною відповідача ОСОБА_2 в спричинені моральної шкоди, взагалі, не має причинно-наслідкового зв`язку.

Щодо судових витрат по даній справі, слід зазначити, що згідно ч.ч. 1-3 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, то судовий збір необхідно стягнути з відповідачів в дохід держави пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно наведених норм ст.141 ЦПК України. Що відповідно, становитиме стягнення в дохід держави з АСК «Омега» судовий збір в сумі 2102 грн. та з ОСОБА_2 - 908 грн.

Позивач, також, просив стягнути з відповідачів на свою користь понесені витрати на правову допомогу в розмірі 56000 грн.

Згідно з ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входять до предмету доказування у справі.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. За приписами ч.3 ст. 27 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу врегульовано Главою 63 Цивільного Кодексу України. Зокрема, ст. 903 ЦК України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку , що встановлені договором.

Згідно ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначається в договорі про надання правової допомоги.

Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та\або порядку обчислення адвокатського гонорару не дає, як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та\або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Такий правовий висновок було зроблено Верховним Судом в постанові від 06.03.2019 року у справі № 922/1163/18.

В підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем надано договір про надання правової допомоги № 24/07, та додаткову угоду № 1 до договору про надання правової допомоги від 24.07.2020 року, згідно якого сторони дійшли згоди, що вартість правової допомоги визначена у фіксованій сумі 56000 грн., яка складається з 28000 грн. вартості правової допомоги за позовні вимоги до АСК «Омега» та 28000 грн. за позовні вимоги до ОСОБА_2 .

Відповідно до квитанції від 27.07.2020 року ОСОБА_1 сплачено за правничу допомогу по даному позову 56000 грн.

Отже, суд не вбачає підстав для зміни ціни договору про надання правової допомоги чи підстав зменшення розміру витрат на правничу допомогу та, як було зазначено вище, у разі задоволення позову частково, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п.3 ч.2 ст. 141 ЦПК України).

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача АСК «Омега» на користь позивача в рахунок відшкодування понесених витрат на правничу допомогу 1826 грн. Розрахунок : ( вимога до стягнення зі страхової компанії становила 106 511,24 грн., а суд частково задовольнив дану позовну вимогу на 65,23 %, а тому підлягає до стягнення 34,77 % від суми 28 000 грн., яку позивач просив стягнути зі страхової компанії на правничу допомогу).

Також, підлягає до стягнення з відповідача ОСОБА_2 в рахунок відшкодування понесених позивачем витрат на правничу допомогу 260 грн. 40 коп. Розрахунок : ( вимога до стягнення з винуватця ДТП становила 213 310 грн., а суд частково задовольнив дану позовну вимогу на 0,93 %, а тому підлягає до стягнення 99,07 % від суми 28 000грн, яку позивач просив стягнути з ОСОБА_2 на правничу допомогу).

Керуючись ст. ст. ст. 16, 23, 979,988, 1167, 1187 ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст.2,10,12,13,76-82,89,133, 137, 141, 258,263, 264,265, 273, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерної Страхової Компанії «Омега» (код ЄДРПОУ:21626809, 01054, м.Київ вул. Обсерваторна, 17а) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_6 ) 69483 грн. 40 коп. та судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 1826 грн.

Стягнути з Акціонерної Страхової Компанії «Омега» (код ЄДРПОУ:21626809, 01054, м.Київ вул. Обсерваторна, 17а) в дохід держави судовий збір 2102 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_7 ) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_6 ) 2 000 грн. та судові витрати по справі пропорційно до розміру задоволених вимог в сумі в сумі 260 грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_7 ) в дохід держави судовий збір по справі в сумі 908 грн.

В решті позову - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного тексту судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення суду виготовлено 05.05.2021 року.

СуддяО. Я. Ярмола