Ухвала суду № 96750633, 05.05.2021, Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 132/1416/21

Ухвала

"05" травня 2021 р. м. Калинівка

Суддя Калинівського районного суду Вінницької області Ставнійчук С.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

встановила:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до УПП у Вінницькій області ДПП, в якій просить визнати дії інспектора роти №3 УПП у Вінницькій області сержанта поліції Зданевича Владислава Ігоровича про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 121 КУпАП протиправними, скасувати постанову серії ЕАН №4063467 від 13.04.2021 року про накладення штрафу в розмірі 510 грн.

В позовній заяві позивачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення. Обґрунтовуючи заявлене клопотання позивач просить суд врахувати, що на даний час він навчається, ніде не працює, має скрутне матеріальне становище.

Ознайомившись з адміністративним позовом і доданими до нього матеріалами, вважаю, що позов підлягає залишенню без руху, а у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору слід відмовити, з таких підстав.

Згідно з частиною 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону Закон № 3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Тобто, із наведеного вбачається, що законом чітко визначено коло осіб та предмети спору, які можуть бути звільнені від сплати судового збору, або обставини, зокрема майновий стан позивача, які можуть бути підставою для такого звільнення чи відстрочення.

Слід відзначити, що скрутний майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні статей 73, 74 КАС України, доказами.

Тож, для застосування судом положень частини 1 статті 133 КАС України та Закону України "Про судовий збір" повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі", вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.ХІ.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

Положення Закону України "Про судовий збір" не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору чи звільнення від його сплати може бути, наприклад, довідка, що підтверджує заборгованість з виплати заробітної плати, довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію, стипендію, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність рахунків або коштів на рахунку, акт обстеження житлових умов, документи про нарахування субсидій, документи про надання соціальної допомоги малозабезпеченим, витяг з трудової книжки на підтвердження відсутності трудовлаштування, довідка про доходи членів сім`ї тощо.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні статей 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Однак до позовної заяви ОСОБА_1 не додано жодного доказу на підтвердження скрутного матеріального становища, що унеможливлює сплату судового збору у встановленому законодавством розмірі.

За таких обставин, у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору слід відмовити.

Відповідно до ч.3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частинами 1 та 2статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

При цьому, частиною 4 ст.288 КУпАП передбачено, що особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Відповідно до ч. 5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного суду від 18.03.2020 року, ухваленої у справі №543/775/17, Велика Палата Верховного Суду відступила від раніше прийнятого висновку, який передбачав, що судовий збір при оскарженні постанов про адміністративне правопорушення сплаті не підлягає, та зазначила, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.

Також в постанові від 18.03.2020 року у справі №543/775/17 Великої Палати Верховного суду зазначено, що разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною п`ятою статті 4 Закону України "Про судовий збір" № 3674 передбачено, що розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 01 січня 2021 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб в Україні становить 2270 грн. 00 коп.

Тобто, судовий збір, що підлягає сплаті за звернення до суду з даним адміністративним позовом складає 454 грн 00 коп.

Разом з цим, до адміністративного позову позивачем не додано документа про сплату ним судового збору у встановлених порядку і розмірі або доказів, на підставі яких позивач звільнений від сплати судового збору (підстави звільнення від сплати судового збору при зверненні до суду передбачені ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»).

Вищевказані недоліки унеможливлюють вирішити питання щодо відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. ч. 1-2 ст.169 КАС Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З урахуванням вищевказаного, вважаю необхідним залишити даний адміністративний позов без руху, надавши позивачеві строк для усунення зазначених недоліків, а саме сплатити судовий збір в сумі 454 грн, 00 коп. на зазначені нижче реквізити, про що надати суду оригінал платіжного документа або ж документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Реквізити для сплати судового збору: Отримувач ГУК у Вінницькій області/м.Калинівка/22030101, код отримувача: (ЄДРПОУ) 37979858, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN) UA118999980313151206000002776, код класифікації доходів бюджету:22030101.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.122, 123, 159, 160, 161, 169, 242, 256, 286, 294, 295, 378 КАС України, суддя –

постановила:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності та скасування постанови про адміністративне правопорушення-залишити без руху, надавши позивачеві строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу даної ухвали.

Копію ухвали негайно надіслати позивачу.

Роз`яснити позивачеві, що в разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві, що не є перешкодою для повторного звернення до суду після усунення обставин, які стали підставою для повернення позовної заяви.

Ухвала суду не підлягає оскарженню і набирає законної сили з моменту її підписання суддею, відповідно до положень ч.2 ст.256 КАС України.

Суддя С.В. Ставнійчук