Вирок № 96750620, 06.05.2021, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

1-кп/130/24/2021

130/434/18

В И Р О К

Іменем України

06.05.2021 р.

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Верніка В.М.,

із участю: секретарів Маліщук Н.А., Росовської О.Ю., Штойко О.Ю.,

прокурорів Британської О.В., Озерського Е.Е., Слободяна В.Ю.,

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

захисників Самсонюка В.В., Таужнянського Д.В.,

потерпілої ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жмеринка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018020130000001 від 01.01.2018 року, по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки та мешканки АДРЕСА_1 , з професійно-технічною освітою, одруженої, не працюючої, військовозобов`язаної, раніше судимої: вироком Барського районного суду Вінницької області від 28.12.2016 року за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн; вироком Барського районного суду Вінницької області від 04.12.2017 року за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ст.70,75 КК України на три роки позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням іспитовим строком на три роки, ухвалою Барського районного суду Вінницької області від 21.12.2020 року звільненої від покарання, призначеного вказаним вироком Барського районного суду Вінницької області від 04.12.2017 року,

– у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 , маючи незняту та непогашену судимість за вчинення злочинів, передбачених ч.2,3 ст.185 КК України, зокрема за вироком Барського районного суду Вінницької області від 04.12.2017 року, близько 23 години 00 хвилин 14.10.2017 року прийшла для відпочинку до кафе "Мобі Дік", що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , перебуваючи у якому, звернула увагу на двох відвідувачок, раніше незнайомих їй жінок, які сиділи за сусіднім столиком та вживали алкогольні напої. В подальшому, спостерігаючи за вказаними особами та побачивши, що ті жінки залишили свої речі на танцполі, ОСОБА_1 вирішила протиправно ними заволодіти. Втілюючи свій злочинний намір, діючи таємно, умисно, повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій, шляхом вільного доступу ОСОБА_1 викрала належну відвідувачці закладу ОСОБА_2 жіночу шкіряну куртку, вартість якої згідно висновку експерта від 26.11.2017 року №7242/17-21 становила 5719,11 грн, а також належні ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 270 грн і мобільний телефон "Lenovo A2010", вартість якого згідно висновку експерта від 01.12.2017 року №6770/17-21 становила 1159 грн. Разом із викраденим майном ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зникла та надалі розпорядилась ним на власний розсуд, чим спричинила потерпілій ОСОБА_3 майнової шкоди на загальну суму 1420 грн, та потерпілій ОСОБА_2 майнової шкоди на суму 5719,11 грн.

Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 винуватою себе у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, не визнала. Пояснила, що ввечері 14.10.2017 року вона разом із своїм братом ОСОБА_4 , якій наразі помер, перебували у кафе "Мобі Дік" в м.Жмеринка в очікуванні братової дружини, яка тоді до опівночі працювала в готелі на території мікрорайону "Постройки". За столиком її брат пив пиво. За іншим столиком навпроти них відпочивали дві дівчини, що є потерпілими в даному кримінальному провадженні, які мали нетверезий вигляд. Брат звернув її увагу на те, що одна з інших двох дівчат, які відпочивали за сусіднім столиком, взяла і винесла сумку потерпілих, коли ті вийшли до туалету. Тоді брат сказав їй, що зараз він забере інші речі потерпілих, наказавши їй одразу ж виходити слідом за ним. Він взяв другу сумку потерпілих, на якій також висіла жіноча куртка, із якими вийшов з кафе, після чого вона вийшла слідом за братом. Потім вони дісталися річки біля мікрорайону "ТЕЦ", де брат залишив собі жіночу куртку, а також мобільний телефон і гроші з гаманця, що були у викраденій жіночій сумці. Саму сумку із рештою її вмісту він викинув. Скільки було грошей у гаманці їй невідомо. Брат зателефонував дружині, якій повідомив, що вони прямують до вокзалу, звідки удвох дісталися до м.Бару, де у належному раніше їх батькам будинку мешкали з братом. Викрадені речі залишались у даному будинку в м.Барі, зокрема мобільний телефон лежав на тумбочці у кімнаті брата, а жіночу шкіряну куртку вона поклала у прибудові, бо за розміром та їй не підійшла. Через кілька днів за їх з братом проханням ОСОБА_5 здала викрадений мобільний телефон до ломбарду в м.Вінниці. Усі гроші від цього забрав собі брат ОСОБА_6 . ОСОБА_7 . Шкіряну жіночу куртку вона видала працівникам поліції, коли вони приїхали до неї додому і запитали про неї. Особисто вона не вчиняла ніяких дій щодо викрадення майна потерпілих. Під час досудового розслідування вона визнавала свою вину у вчиненні даної крадіжки і не повідомляла слідству про заволодіння майном потерпілих одноособово її братом ОСОБА_8 з метою допомоги останньому уникнути відповідальності, оскільки в той час він вже обвинувачувався у вчиненні іншого тяжкого злочину. З цих підстав просила суд її виправдати за пред`явленим обвинуваченням.

Незважаючи на невизнання своєї вини обвинуваченою ОСОБА_1 , її винуватість у вчиненні вказаного злочину повністю доводиться безпосередньо дослідженими в ході судового розгляду наступними доказами.

Так, потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що після 23 години вечора 14.10.2017 року вона із своєю подругою ОСОБА_3 вирішили завітати до кафе "Мобі Дік" в м.Жмеринка, де замовили і вживали спиртні напої та їжу. Їхній столик розташовувався на відстані 15-20 м. від танцювальної площадки. Кілька разів вона із ОСОБА_3 виходили з-за свого столику на танцпол, куди із собою щоразу брали жіночу сумку, через яку була також перекинута її шкіряна куртка. Останнього разу вказані речі вони залишили на танпцолі. Тоді вона хвилин на десять виходила до туалетної кімнати, про що попередила подругу, після повернення ОСОБА_3 повідомила їй, що їх речі зникли. Це було приблизно о 02 годині ночі 15.10.2017 року. Самостійно розшукати свої речі тоді їм не вдалося. У неї було викрадено шкіряну куртку, а у ОСОБА_3 жіночу сумку, гаманець із грішми та мобільний телефон. Вона намагалася телефонувати на свій мобільний телефон, якого було також викрадено, але на гудки виклику, які первісно було чути, ніхто не відповів. Після цього про дану крадіжку вони повідомили до поліції. Обвинувачену ОСОБА_1 тоді не бачила та особисто не пам`ятає. Про вчинення даної крадіжки обвинуваченою ОСОБА_1 дізналася від працівників поліції, де вона упізнала викрадену у неї шкіряну куртку. Уточнила, що того вечора у вказаному кафе у неї було викраденого також мобільний телефон, що, як з`ясувалося згодом, було вчинено іншою особою, кримінальне провадження щодо якої наразі розглянуто судом. Із експертною оцінкою вартості викраденої у неї куртки погодилася. Зазначила, що в добровільному порядку завдані їй збитки обвинуваченою ні в який спосіб не відшкодовано. Щодо суворості призначення покарання ОСОБА_1 висловився на розсуд суду.

Потерпіла ОСОБА_3 за її викликом до суду не з`явилася, попередньо подавши заяву щодо проведення судового розгляду без її участі, заперечень проти чого іншими учасниками кримінального провадження не подано.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що восени 2017 року до неї звернулася її давня знайома ОСОБА_1 спільно з братом останньої ОСОБА_4 , які попросили її здати до ломбарду мобільний телефон "Lenovo" в корпусі білого кольору, бо у жодного з них не було паспортів. При цьому вони сказали, що він їхній і не повідомили їй, що цей телефон є викраденим. Вона погодилась і утрьох вони дістались рейсовим автобусом з м.Бару до м.Вінниці, де вона здала переданий їй мобільний телефон до ломбарду, що розташований поблизу центрального ринка. Усі отримані за зданий телефон кошти забрав собі брат обвинуваченої, який одразу поїхав у м.Жмеринку до дружини, а вона разом з ОСОБА_1 рушили в інших особистих справах, які вирішили здійснити попутно.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй злочину за обставин, встановлених судом, також підтверджується відомостями, що містяться у досліджених в судовому засіданні документах:

витягом з ЄРДР щодо кримінального провадження №12018020130000001, згідно якого слідчим СВ Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області Полонською О.Г. були внесені відомості, що були самостійно виявлені слідчим під час досудового розслідування кримінального провадження №12017020130000699 за заявою потерпілої ОСОБА_3 від 15.10.2017 року (т.2 а.с.53), щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, за ознаками того, що ОСОБА_1 , перебуваючи в кафе "Мобі-Дік" по вул. Одеській, 27, в м.Жмеринка, маючи непогашену судимість закорисливі злочини, умисно, таємно, повторно вчинила крадіжку шкіряної куртки громадянки ОСОБА_2 та мобільного телефону "Lenovo A2010" у громадянки ОСОБА_3 , спричинивши обом потерпілим майнової шкоди в сумі близько 5000 грн (т.2 а.с.51);

постановою слідчого судді Жмеринського міськрайнного суду від 10.01.2018 року про надання стороні обвинувачення тимчасового доступу до матеріалів кримінального провадження №12017020130000699. від 15.10.2017 року (т.2 а.с.52);

висновком судово-товарознавчої експертизи від 01.12.2017 року №6770/17-21, згідно якого встановлено, що ринкова вартість мобільного телефону "Lenovo A2010" станом на момент вчинення злочину 15.10.2017 року складала 1150 грн, при умові робочого стану та виконання всіх функцій даної моделі (т.2 а.с.54-55);

заявою ОСОБА_1 від 01.12.2017 року, за змістом якою останньою власноруч зазначено, що нею добровільно видано працівникам поліції жіночу куртку "Smy bollection", модель 3794, розмір 42, якою вона незаконно заволоділа 15.10.2017 року в кафе "Мобі Дік" в м.Жмеринка (т.2 а.с.57);

постановою слідчого СВ Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області від 01.12.2017 року про визнання жіночої куртки "Smy сollection", виготовленої зі шкіри коричневого кольору, розміру EUR 42, речовим доказом (т.2 а.с.58);

ухвалою слідчого судді Жмеринського міськрайонного суду від 05.12.2017 року про накладення арешту на тимчасово вилучене майно під час огляду 01.12.2017 року, а саме на жіночу куртку "Smy сollection", виготовлену зі шкіри коричневого кольору, розміру EUR 42 (т.2 а.с.59-60);

висновком судово-товарознавчої експертизи від 26.12.2017 року №7242/17-21, згідно якого встановлено, що ринкова вартість уживаної шкіряної куртки станом на 15.10.2017 року складала 5719,11 грн (т.2 а.с.61-62);

повідомленням ПТ "Найкращий ломбард" Богдан Ю.М. і компанія" про те, що згідно договору від 16.10.2017 року ОСОБА_5 заклала смартфон "Lenovo A2010" (т.2 а.с.64).

Вказані докази суд приймає до уваги, так як вони зібрані та представлені із дотриманням вимог закону, у їх сукупності, окрім власне частини пояснень в судовому засіданні обвинуваченої ОСОБА_1 щодо таємного заволодіння одноособово її братом ОСОБА_9 належними потерпілій ОСОБА_2 жіночою шкіряною курткою та потерпілій ОСОБА_3 грошовими коштами в сумі 270 грн і мобільним телефоном "Lenovo A2010", не суперечать один одному, містять у собі відомості щодо обставин даного кримінального правопорушення, експертні висновки мають наукове обґрунтування та виконані повноважними експертами і у встановленому порядку, а тому ці докази визнаються судом належними і допустимими.

Суд критично оцінює показання обвинуваченої ОСОБА_1 стосовно того, що нею не вчинялося заволодіння вказаним майном потерпілих у даному кримінальному провадженні, а викрадення даного майна ніби то вчинене її братом, про обставини чого нею не повідомлялося під час досудового розслідування.

Такі дії обвинуваченої ОСОБА_1 суд вважає способом уникнути відповідальності за вчинене суспільно небезпечне діяння, проте, її винуватість повністю підтверджується ретельно дослідженими у судовому засіданні доказами, зокрема, поясненнями самої обвинуваченої ОСОБА_1 стосовно її перебування у відповідний час на місці вчинення злочину, що не становить заздалегідь її алібі, та щодо подальшого зберігання за місцем свого проживання та реалізації викраденого майна, а також безпосередньо дослідженими судом письмовими доказами, серед іншого власною письмовою заявою ОСОБА_1 у якій вона власноруч зазначила про добровільну видачу викраденої жіночої куртки із вказівкою про незаконне заволодіння даною курткою саме нею, а не будь-ким іншим. Суд вважає, що показання обвинуваченої ОСОБА_1 в частині невизнання вини є непослідовними у її посткримінальній поведінці, на відміну від послідовних показань потерпілої ОСОБА_2 за відсутності жодних відомостей про їх попереднє знайомство з обвинуваченою або інших об`єктивних даних про її упереждене ставлення до ОСОБА_1 , а надто стосовно надання потерпілими завідомо неправдивих показань суду. Позаяк неспростовних фактів щодо неправдивості свідчень потерпілих або щодо протиправного впливу сторони обвинувачення на обвинувачену ОСОБА_1 не доведено, за відсутності іншого суд не вправі ґрунтувати власне рішення на жодних припущеннях, що втім не виключає підстав та можливості перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами в подальшому у разі їх підтвердження у встановленому порядку.

Тому суд вважає показання обвинуваченої ОСОБА_1 в цій частині її пояснень неправдивими, що суперечать дослідженим в судовому засіданні доказам, визнаними судом належними і допустимими, якими вони спростовуються.

Таким чином, суд доходить висновку, що, дотримуючись засад змагальності, стороною обвинувачення в порядку ст.92 КПК України доведено перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в ході судового розгляду, а саме – винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, тобто таємному викраденні чужого майна (крадіжці), за кваліфікуючою ознакою вчинення крадіжки повторно, оскільки її вчинено до закінчення строків погашення судимості за вчинені 29.12.2016 року злочин, передбачений ч.3 ст.185 КК України, а також 20.01.2017 року та 06.02.2017 року – відповідно злочини, передбачені ч.2 ст.185 КК України, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні яких встановлена обвинувальним вироком Барського районного суду Вінницької області від 04.12.2017 року, що у встановленому порядку набув законної сили.

Отже, за обставин засудження ОСОБА_1 в іншому кримінальному провадженні за раніше вчинені нею вказані тотожні злочини щодо таємного викрадення чужого майна визначає наявність в даному випадку у її діях кваліфікуючої ознаки "повторність" щодо таємного викрадення майна потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.09.2020 року в справі №591/4366/18.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_1 суд відповідно до статі 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, особу винної та обставини, що пом`якшують та обтяжують її покарання.

Згідно положень ст.12 КК України у чинній її редакції, ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення, яке належить до нетяжких злочинів.

Щодо особи обвинуваченої судом встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином України та має повнолітній вік, що підтверджується копією заяви про видачу паспорту, за відомостями якої ОСОБА_1 27.09.2013 року було видано паспорт серії НОМЕР_1 (т.2 а.с.65). Згідно довідки виконкому Кармалюківської сільської ради Жмеринського району від 15.12.2017 року за зареєстрованим місцем проживання по АДРЕСА_3 ОСОБА_1 не мешкає (т.2 а.с.68). Відповідно до довідок ОСК ГУНП у Вінницькій області від 04.12.2017 року та від 16.03.2021 року ОСОБА_1 раніше неодноразово притягувалась до кримінальної відповідальності за вчинення умисних кримінальних правопорушень (т.2 а.с.69,90-91), що також підтверджується копіями відповідних судових рішень (т.2 а.с.70-73,74-75,79). Як вбачається з довідки виконкому Барської міської ради Вінницької області від 11.12.2017 року ОСОБА_10 за місцем її фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , характеризується позитивно; натомість відомостей щодо проживання у вказаному житловому будинку інших осіб не зазначено (т.2 а.с.76). Відповідно до довідок КНП "Жмеринська ЦРЛ" від 13.12.2017 року та довідки КУ "Барська ЦРЛ" обвинувачена ОСОБА_1 не перебуває на обліку у лікаря психіатра, перебуває на обліку лікаря нарколога при КУ "Барська ЦРЛ" з діагнозом "Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання опіоїдів; синдром залежності ІІ ст." (т.2 а.с.66,67,77). У відповідності до висновку амбулаторної судово-наркологічної експертизи від 08.02.2018 року №31 встановлено, що ОСОБА_1 виявляє ознаки опійної наркоманії ІІ ст. в стані ремісії, примусового лікування не потребує (т.2 а.с.78). Згідно власних пояснень існує за рахунок випадкових заробітків.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_1 , в ході судового розгляду не встановлено.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_1 , судом також не встановлено.

З урахуванням наведеного та з огляду на те, що вчинене ОСОБА_1 кримінальне правопорушення є закінченим нетяжким злочином, з урахуванням особи обвинуваченої, яка раніше неодноразово притягувалася до кримінальної відповідальності, натомість позитивно характеризується за місцем проживання, за відсутності обставин, що пом`якшують та що обтяжують покарання, із врахуванням думок потерпілоих, які не вимагали суворого покарання, проте, з огляду на посткримінальну поведінку обвинуваченої, яка не містила жодних дієвих заходів щодо відшкодування завданих збитків, а також з урахуванням того, що даний злочин ОСОБА_1 вчинила під час здійснення досудового розслідування іншого кримінального провадження, що не становило для неї достатнього стримуючого фактору, суд доходить висновку про необхідність з метою виправлення обвинуваченої ОСОБА_1 та попередження вчинення нею нових правопорушень призначення їй покарання у виді позбавлення волі, передбаченого вказаної частиною статті закону про кримінальну відповідальність, визначаючи недостатнім застосування щодо неї покарань у виді арешту чи обмеження волі, водночас не вбачаючи підстав для застосування щодо ОСОБА_1 вимог ст.69, 69-1, 75 КК України.

Також з урахуванням звільнення наразі ухвалою Барського районного суду Вінницької області від 21.12.2020 року ОСОБА_1 від покарання, призначеного їй вироком Барського районного суду Вінницької області від 04.12.2017 року, відсутні підстави складання відповідних покарань за сукупністю вказаних злочинів.

Цивільний позов не заявлений.

Речовий доказ, який зберігається у Жмеринському РВП ГУНП у Вінницькій області, а саме жіночої куртки "Smy сollection", виготовленої зі шкіри коричневого кольору, розміру EUR 42 підлягає поверненню за належністю потерпілій ОСОБА_2 (т.2 а.с.58).

Відтак за відсутності подальшої потреби відповідного заходу забезпечення даного кримінального провадження підлягає скасуванню арешт, накладений на вказане тимчаово вилучене майно ухвалою слідчого судді Жмеринського міськрайонного суду від 05.12.2017 року (т.2 а.с.59-60).

Процесуальні витрати на залучення експерта в сумі 297 грн (99 грн + 198 грн) слід стягнути з обвинуваченої ОСОБА_1 на користь держави (т.2 а.с.56,63).

Клопотань про застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченої ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили наразі не представлено.

Керуючись ст. 368-371, 373, 374 КПК України, суд –

УХВАЛИВ :

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на один рік один місяць 1 день.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 відраховувати з моменту її затримання в порядку виконання даного вироку суду.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 05.12.2017 року на тимчасово вилучене майно, а саме на жіночу куртку "Smy сollection", виготовлену зі шкіри коричневого кольору, розміру EUR 42.

Речовий доказ: жіночу куртку "Smy сollection", виготовлену зі шкіри коричневого кольору, розміру EUR 42, яка зберігається у Жмеринському РВП ГУНП у Вінницькій області, – повернути за належністю потерпілій ОСОБА_2 .

Стягнути з обвинуваченої ОСОБА_1 на користь держави 297 гривень процесульних витрат на залучення експертів.

Вирок суду набуває законної сили, якщо протягом строків, встановлених Кримінальним процесуальним кодексом України, не подано апеляційну скаргу.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його оголошення, Вінницькому апеляційному суду через Жмеринський міськрайонний суд.

Копія вироку після його проголошення підлягає негайному врученню прокурору та обвинуваченій.

Суддя Вернік В.М.