Ухвала суду № 96750402, 12.04.2021, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/16114/19

Провадження № 2/521/345/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2021 року Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді – Мазун І.А.,

за участю секретаря судового засідання – Коваль Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – громадська організація «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариства рибалок-любителів» про визнання особи такою, що втратила повноваження керівника громадської організації,

В С Т А Н О В И В:

До Малиновського районного суду м. Одеси звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , третя особа – громадська організація «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариства рибалок-любителів» про визнання особи такою, що втратила повноваження керівника громадської організації, та просить суд визнати повноваження ОСОБА_2 , як директора громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» припиненими з 01.07.2018р.

Представник позивача в призначене судове засідання не з`явився, однак в матеріалах справи міститься його заява про розгляд справи за його відсутності, заявлені вимоги підтримує в повному обсязі та просить позов задовольнити в повному обсязі.

Інші учасники справи в призначене судове засідання також не з`явилися, з заявами та клопотаннями до суду не зверталися, відповідач відзиву щодо позовної заяви не подавав.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши наявні матеріали справи у їх сукупності, прийнявши до уваги пояснення сторони позивача та сторони відповідача, третьої особи, дослідивши письмові докази, надавши правовідносинам, що виникли між сторонами належну правову оцінку, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відтак зазначена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного процесу сторони у справі на власний розсуд розпоряджаються наданими їм законом правами щодо предмета спору (частина 3 статті 13 ЦПК України), а суд на засадах змагальності сторін, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, може лише сприяти учасникам судового процесу в реалізації таких прав, ураховуючи при цьому засади (принципи) верховенства права, рівності учасників процесу перед законом та судом.

Перелік способів захисту цивільних справ та інтересів міститься в ст. 16 Цивільного кодексу України. Цей перелік не є вичерпним, і суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений законом або договором.

Судом встановлено, що 01.07.2018р. Протоколом позачергової Конференції Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариства рибалок-любителів» вирішено відкликати з посади директора ГО «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариства рибалок-любителів» ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , між якими існує спір щодо особи керівника. Припинено повноваження ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , як підписантів (осіб, які мають право представляти ГО «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариства рибалок-любителів» без довіреності). Обрано директором ГО «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариства рибалок-любителів» Овчаренко Раїсу Анатоліївну. (а.с. 12)

З матеріалів справи вбачається, що вищезазначене рішення Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариства рибалок-любителів» не оспорювалося, тим самим є таким, що діє.

Згідно з ч. 1, 3, 5 ст. 1 Закону України «Про громадські об`єднання» громадське об`єднання - це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.

Громадська організація - це громадське об`єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.

У відповідності до п.1.5 Статуту, організація створена та діє на засадах добровільності, самоврядності, вільного вибору території діяльності, рівності перед законом, відсутності майнового інтересу її членів, прозорості, відкритості та публічності.

У відповідності до п.1.9 Статуту, втручання органів державної влади та місцевого самоврядування, їх посадових, і службових осіб, а також посадових осіб інших об`єднань громадян у діяльності Організації, так само як втручання Організації та її посадових і службових осіб у діяльність органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, а також у діяльність інших об`єднань громадян, не допускається, крім випадків, передбачених чинним законодавством.

У відповідності до п.4.2 Статуту, до керівних органів Організації належать: вищий керівний орган – Конференція; центральний постійно діючий орган управління – Рада; виконавчий орган – Директор.

У відповідності до п.4.27.11 Статуту, конференція можуть вирішувати будь-які питання діяльності Організації, у тому числі й питання, вирішення яких віднесено до компетенції інших органів Організації.

До виключних повноважень конференції відноситься, зокрема, формування складу статутних органів (обрання та відкликання) членів: Ради, Ревізійної комісії, Директора (п.4.2713.8).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст. 5 ЦПК України).

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Відтак зазначена норма визнає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити(реалізувати) своє право повністю або частково. При оспоренні або невизнання права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду, порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджене порушення було обґрунтованим.

Неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб`єктивних прав та обов`язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Отже, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

За змістом положень пункту 2 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Проте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

З урахуванням наведеного, відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Окрім іншого суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 55 Господарського кодексу України, суб`єктами господарювання є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Громадські об`єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницькими товариствами (ч. 5 ст. Закону України "Про громадські об`єднання"), а тому на них поширюють свою дію стаття 97 Цивільного кодексу України, якою визначено, що органами управління товариства є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом. Закон України "Про громадські об`єднання" не визначає однозначно інше, однак з ч. 10 ст. 10 відповідного Закону, можна зробити висновок, що вищим органом управління громадського об`єднання може бути з`їзд, конференція загальні збори тощо.

Відповідно до статті 19 Господарського кодексу України забороняється незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності суб`єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб.

У відповідності ст. 4 Статуту Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариства рибалок-любителів», визначене органи управління та контролю Організації, порядок їх формування та терміни повноважень.

Згідно п. 4.27.13.5 вищезазначеного статуту, до виключної компетенції Конференції належить вирішення питань щодо: формування складу статутних органів (обрання та відкликання) членів: Ради, Ревізійної комісії, Директора. (а.с. 8)

Окрім іншого, п. 4.29.1 даного Статуту директор обирається на посаду та відкликається з посади за рішенням Конференцій.

Таким чином суд зазначає, що заявлені позовні вимоги за своєю правовою природою є втручанням суду у внутрішньогосподарську діяльність Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариства рибалок-любителів», що є неприпустимим.

Зважаючи, що на підставі Протоколу позачергової Конференції Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариства рибалок-любителів» від 01.07.2018р. вирішено відкликати з посади директора ГО «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариства рибалок-любителів» ОСОБА_2 та припинено його повноваження, як підписанта, та зважаючи на ту обставину, що таке рішення не оспорювалося, підстави для звернення до суду з відповідними позовними вимогами відсутні, а тому провадження у справі підлягає закриттю.

Керуючись п.2 ч.ч.1,2 ст.255, ч.2 ст.256, 352-354 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В :

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – громадська організація «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариства рибалок-любителів» про визнання особи такою, що втратила повноваження керівника громадської організації - закрити у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

ГОЛОВУЮЧИЙ І.А.МАЗУН